Рішення № 112161803, 11.07.2023, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/836/23

провадження 2-а/527/19/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Свістєльнік Ю.М., секретаря судового засідання Бородіної Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БАД №147571 від 08.04.2023 року, посилаючись на те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст.126 ч.2, ст.121 ч.1 КУпАП та накладено штраф в сумі 3400 гривень, за те що він керував транспортним засобом без наявності водійського посвідчення та з несправними габаритними вогнями. З даною постановою ОСОБА_1 не згідний та вважає її незаконною виходячи з наступного.

Вказав, що 08.04.2023 року він керував транспортним засобом марки ВАЗ 10994, та був зупинений працівниками поліції, які пояснили причину зупинки тим, що в транспортному засобі, яким він керував, відсутнє освітлення задніх габаритних вогнів. Він пояснив, що перед початком руху перевіряв справність автомобіля і все працювало, а тому сказав, що на місці виправить поломку, оскільки відповідно до п.31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у п.31.4 ПДР України, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог п.п.9.9 і 9.11 ПДР України. Зазначив, що однією з головних умов притягнення до відповідальності є наявність умислу, однак вказав, що умислу на керування автомобілем із несправними габаритними вогнями у нього не було, оскільки перед початком руху автомобіль був справному стані.

Також вказав, що після пред`явлення посвідчення водія, працівник поліції вказав, що вони з пропущеним строком дії. Зазначив, що вперше посвідчення водія він отримав 29.02.2020 року та строк дії закінчувався 28.02.2022 року та з цього дня він автомобілем не користувався і мав намір змінити водійське посвідчення. 05.03.2022 року він отримав відповідь від Територіального сервісного центру 5342 в м.Кременчуці, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, КМУ прийняв постанову від 03.03.2022 року №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами», якою установлено, що в період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився. А тому вважав, що працівник поліції був не ознайомлений з вказаним нормативним актом та незаконно притягнув його до відповідальності.

Відповідач відзиву на позов не подав.

У судове засідання позивач не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутності, позовну заяву підтримав.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.1ст.205 КАС Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що всі учасники справи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

У відповідності до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, постановою серії БАД №147571 від 08.04.2023 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.126, ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 гривень.

Згідно постанови, позивач ОСОБА_1 08.04.2023 року о 21 год. 25 хв. в м.Глобине по вул.Центральній керував транспортним засобом з посвідченням водія термін дії якого закінчився та на автомобілі не працювали задні зовнішні освітлювальні прилади, а саме габаритні вогні в темну пору доби.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.126, ч.1 ст.121 КУпАП, суд виходить з такого.

Перевіряючи юридичну та фактичну підстави, які покладені відповідачем як суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД №147571 від 08.04.2023 року, на відповідність вимогам частини 2статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено відповідними статтями КУпАП, а процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 40Закону України"ПроНаціональну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотриманн яправил дорожнього руху.

Положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Згідно п. 31.1ПДР Українитехнічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Підпунктом 31.4.3 «а» пункту 31.4 ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Частиною першою ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

При розгляді справи не встановлено обставин, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема об`єктивної сторони його складу, за що передбачена відповідальність ч.1ст.121 КУпАП.

Відповідно до п.1.10ПДРУкраїни, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року зі змінами,водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.1 «а» ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п.п. 2.4 «а»ПДРна вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначенівп. 2.1 ПДР.

Відповідно достатті 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач пред`явив посвідчення водія строк дії якого закінчився.

Незважаючи на те, що у позивача закінчився строк дії посвідчення водія, його дії не містять складу інкримінованого йому інспектором адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 126 КУпАП.

Оскільки, згідно з п.п. 1 п. 1постанови КМУ «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» №184 від 3 березня 2022 рокуу період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився.

Частиною другоюст.126 КУпАПпередбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Будь яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.126 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано.

Відповідно дост.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України.

Згідно вимогст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно дост. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зіст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний на підставі досліджених доказів з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з ч. 1ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Сама по собі постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адмінправопорушення, передбачене ч.2ст.126, ч.1 ст.121 КУпАП, не дає підстав стверджувати про порушення позивачемПравил дорожнього рухуУкраїни в той день та час, оскільки зазначені обставини не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Отже, суд дійшов висновку, що постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, як уст. 62 Конституції Українизазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, адже відповідно дост. 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2ст.126, ч.1 ст.121 КУпАП, є недоведеним.

За наведеного, а також ураховуючи заявлені вимоги та приписи ч.3ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.126, ч.1 ст.121 КУпАП, не доведена, рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем прийняте з порушенням норм процесуального права, і за відсутності достатніх доказів про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №147571 від 08.04.2023 року слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Керуючись ст. ст.6,9,12,241-246,250,286,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАД №147571 від 08.04.2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2ст.126,ч.1ст.121КУпАП та накладення штрафу в розмірі 3400 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області, витрати на сплату судового збору в сумі 536 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Полтавській області (місце знаходження: 36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 83).

Суддя Ю. М. Свістєльнік