Ухвала суду № 112154060, 12.07.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 липня 2023 року Чернігів Справа № 620/1762/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву позивача про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить постановити окрему ухвалу згідно статті 249 КАС України, ухвалу про застосування заходів процесуального примусу згідно статті 149 КАС України, ухвалу про наявність адміністративного правопорушення згідно статті 185-6 КУпАП.

Свою заяву мотивує тим, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 620/1762/22 не виконано, що порушує права, свободи та інтереси позивача.

Ухвалою суду від 03.07.2023 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії у справі №620/1762/22 призначено у порядку письмового провадження.

Відповідач надав до суду пояснення на заяву ОСОБА_1 , в якому заперечував щодо задоволення заяви позивача та вказав, що 26.05.2023 була підготовлена та направлена оновлена (скоригована) довідка до ГУ ПФУ в Чернігівській області, про що свідчить супровідний лист відповідача від 26.05.2023 № 5/8957с на адресу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та довідка від 26.05.2023 №ФЧ55183 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, для проведення перерахунку з 01.02.2022 основного розміру пенсії.

Суд вказує, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 620/1762/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022. Зобов`язано Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скерувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову (скореговану) довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про оновлені розміри складових грошового забезпечення: посадового окладу за посадою начальник військового представництва Міністерства оборони України та окладу за військовим званням полковник, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про оновлені розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку із 01.02.2022 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Судове рішення набрало законної сили 10.11.2022.

Вирішуючи заяву по суті, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (надалі також - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання (ч. 5 ст. 383 КАС України).

Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду, відповідачем видано та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 із вказанням посадового окладу (станом на 01.01.2022-2481,00 грн * коефіцієнт 4,16) та окладу за військовим званням (станом на 01.01.2022-2481,00 грн * коефіцієнт 0,84).

Проте на момент розгляду вказаної заяви, яка подана щодо виконання судового рішення у справі №620/1762/22, судом не встановлено невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача, адже покладені на відповідача зобов`язання щодо виконання рішення суду виконано. Відповідачем 26.05.2023 видано довідку від 26.05.2023 № ФЧ55183 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 із вказанням посадового окладу (станом на 01.01.2022 50% від 6500,00 грн *коефіцієнт 4,16) та окладу за військовим званням (станом на 01.01.2022 50% від 6500,00 грн * коефіцієнт 0,84), що відповідає рішенню суду у справі № 620/1762/22.

Щодо винесення окремої ухвали суд зазначає, що згідно статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Винесення окремої ухвали відноситься виключно до дискреційних повноважень суду і не містить в собі імперативного обов`язку. Крім того, необхідною умовою для застосування даних положень статті 249 є встановлення під час розгляду справи порушення закону.

З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.

Стосовно вимоги позивача про постановлення ухвали про застосування заходів процесуального примусу згідно із статтею 149 КАС України, суд вказує про таке.

Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;

2) неодноразового зловживання процесуальними правами;

3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені обставини під час розгляду справи, та за відсутності повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків відповідачем, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо іншим вимог позивача, то суд вказує, що заявник обрав невірний спосіб захисту, що свідчить про відсутність підстав для їх задоволення.

Окрім того, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ухвали суду від 23.02.2023 судом наголошено про те, що стаття 124 Конституції Українивстановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до приписів частини 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Також в ухвалі вказано, що статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи викладене, проаналізувавши аргументи та доводи заявника та боржника, а також дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії у справі №620/1762/22.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Керуючись статтями 241-242, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії у справі №620/1762/22 відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 12.07.2023.

Суддя О.В. Заяць