Рішення № 112151818, 12.07.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2023 р. № 400/6677/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, про:визнання протиправним та скасування рішення від 15.05.2023 № 9113-8554/М-02/8-1400/23; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:

визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 15.05.2023 № 9113-8554/М-02/8-1400/23;

зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачці пенсію за віком згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з 28.12.2021 з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування.

Позов позивачка обґрунтовує тим, що 01.05.2023 вона звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак на свою заяву вона отримала відмову від 15.05.2023 № 9113-8554/М-02/8-1400/23, яка вмотивована тим, що позивачка станом на 01.05.2016 вона не займала посаду державного службовця та не мала необхідного стажу державного службовця, а тому провести перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) немає підстав. На переконання позивачки такі висновки відповідача суперечать нормам Закону № 889-VIII і Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі -Закон № 3723-ХІІ).

У відзиві на позовну заяву від 28.06.2023 відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив аргументовано тим, що:

за результатами розгляду звернення позивачки від 01.05.2023 відповідачем надано відповідь від 15.05.2023 № 9113-8554/М-02/8-1400/23, яке в розумінні пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки цей лист безпосередньо не породжує для позивача прав чи обов`язків;

для переходу з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII немає підстав, оскільки з 17.07.2001 по 10.04.2023 позивачка працювала як посадова особа органів місцевого самоврядування.

08.06.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (без виклику сторін у судове засідання), а також про витребування в Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ряду доказів.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно із записами у трудовій книжці позивачки НОМЕР_1 , виданої 04.09.1976:

за № 13 - 22.06.2001 позивачку призначено на посаду головного спеціаліста відділу теплоенергоресурсів виконавчого комітету Миколаївської міської ради, їй присвоєно 13 ранг державного службовця, вона прийняла присягу державного службовця;

за № 14 - вона прийняла присягу місцевого самоврядування 17.07.2001;

за № 18 - позивачка звільнена із займаної посаду у зв`язку з переведенням 29.09.2006;

за №№ 19-21 - вона працювала на посаді головного спеціаліста відділу енергетики (відділу з координації роботи водопровідно-каналізаційного та теплоенергетичного господарства) управління комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з 02.10.2006 по 09.02.2012;

за №№ 22-23 - на посаді начальника відділу з координації роботи водопровідно-каналізаційного та теплоенергетичного господарства управління комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з 10.02.2012 по 02.02.2014;

за №№ 24-25 - на посаді начальника відділу енергетики управління екології та комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з 03.02.2014 по 15.09.2014;

за № 26 - на посаді начальника відділу енергетики управління комунального господарства міста Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з 16.09.2014 по 24.04.2017;

за №№ 27-28 - на посаді начальника відділу з експлуатації комунальних об`єктів управління комунального господарства міста Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з 25.04.2017 по 10.04.2023;

за № 29 - позивачка обіймає посаду заступника начальника відділу комунального господарства і благоустрою управління комунального господарства та благоустрою адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради з 02.05.2023.

01.05.2023 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перехід її з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону № 889-VIII.

До цієї заяви позивачка додала, зокрема, видані Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради довідки від 27.04.2023 № 688/08.01.01-10/029/23 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та від 27.04.2023 № 689/08.01.01-10/029/23 про заробітну плату для обчислення пенсії.

У листі від 15.05.2023 № 9113-8554/М-02/8-1400/23 відповідач зазначив, що за час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ до 04.07.2021, тобто на дату набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». З 17.07.2001 по теперішній час позивачка працює як посадова особа місцевого самоврядування. Оскільки на день набрання чинності Законом № 889-VIIІ, станом на 01.05.2016, вона не займала посаду державного службовця та у зв`язку з відсутністю на цю дату стажу державного службовця провести перерахунок пенсії перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII немає підстав.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII цей Закон набирає чинності з 1 травня 2016 року.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менше як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, право на одержання пенсії державного службовця мають жінки, які на час досягнення віку і наявності страхового стажу, встановлених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, станом на 01.05.2016:

або займали посади державної служби та мали не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців;

або мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, не залежно від місця роботи.

Аналогічний правовий висновок міститься у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року в справі № 295/16375/16-а та від 17.05.2021 у справі № 607/5615/17.

Згідно з частиною третьою статті 46 Закону № 889-VIII порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Посади і органи, час роботи в яких зараховувався до стажу державної служби до 01.05.2016 (день набрання чинності Законом № 889-VIII) визначався Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283).

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

04.07.2001 набрав чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», відповідно до частини першої статті 2 якого посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Пунктом 4 Порядку № 283 встановлено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов`язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством.

Відтак період роботи особи на посадах в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 30.04.2016 включно підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №735/939/17, від 19.03.2019 року у справі №357/1457/17 та від 17.05.2021 у справі № 607/5615/17.

Суд встановив, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 04.09.1976, позивачка працювала у період з 22.06.2001 по 29.09.2006 на посаді головного спеціаліста відділу теплоенергоресурсів виконавчого комітету Миколаївської міської ради, 22.06.2021 вона прийняла Присягу державного службовця, а отже з 22.06.2001 по 04.07.2001 (день набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування») вона займала посаду державного службовця.

Згідно із записом № 14 трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 04.09.1976, позивачка 17.07.2001 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування, і після цього займала виключно посади в органах місцевого самоврядування.

Як випливає зі змісту записів №№ 13-30, з 22.06.2001 до 03.07.2001 позивачка працювала на посаді державної служби, а з 04.07.2001 (день набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування») по день подання позову - на посадах в органах місцевого самоврядування.

Тому період роботи позивачки з 04.07.2001 по 30.04.2016 включно також підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Станом на 30.04.2016 стаж державної служби позивачки становив 14 років 10 місяців 09 днів.

Таким чином, станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом № 889-VIII) позивачка:

займала посаду посадової особи місцевого самоврядування (начальник відділу енергетики управління комунального господарства міста Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (запис № 26 трудової книжки позивачки), а не державної служби;

її стаж державної служби становив 14 років 10 місяців 09 днів.

Відтак позивачка не має права на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, оскільки станом на 01.05.2016 вона не займали посади державної служби і не мала не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, не залежно від місця роботи.

Тому у відповідача були відсутні правові підстави на призначення позивачці пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Крім цього, обґрунтованими є твердження відповідача про те, що документ від 15.05.2023 № 9113-8554/М-02/8-1400/23 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки, по-перше, за формою - це лист. По-друге, за змістом він є відповіддю на звернення громадянина, яка не породжує для позивачки прав чи обов`язків. Тобто цей документ не є рішенням суб`єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом або індивідуальним актом).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, тому відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення від 15.05.2023 № 9113-8554/М-02/8-1400/23, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 12 липня 2023 року