Ухвала суду № 112136225, 06.07.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23492/23

Провадження № 1-кс/761/15236/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кальник Мукачівського району Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні №72023000420000020 від 20.03.2023, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива, що погоджене прокурором про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.08.2023 включно, та звернути в дохід держави заставу в розмірі 53 680 грн..

В обґрунтування клопотання зазначено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000420000020 від 20.03.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, а саме в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, а також використанні завідомо підробленого документу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, а також у використанні завідомо підробленого документу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

27.12.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кальник Мукачівського району Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 11.01.2023 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 53 680 грн. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, серед яких здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, строком до 27.02.2023.

Згідно із квитанції № 9293-4444-5640-4592 від 13.01.2023, ОСОБА_5 була внесена застава в розмірі 53 680 гривень 13.01.2023 на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в м. Києві в Державній казначейській службі України.

На виконання вказаної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 надано органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 , виданий ОСОБА_5 20.01.2020 органом 2101.

31.03.2023 прокурором у провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000420000020 від 20.03.2023 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту.

У зв`язку зі зволіканням зі сторони захисту при ознайомленні з матеріалами провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 02.05.2023 встановлено стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023000420000020 до 31.05.2023 включно.

В подальшому за даними Державної прикордонної служби України від 02.06.2023 ОСОБА_5 29.05.2023 виїхав з території України із використанням іншого паспорту з номером НОМЕР_3 , який в порушення ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 не здав уповноваженій особі, в тому числі прокурору або органу досудового розслідування.

Сторона обвинувачення під час досудового розслідування вбачає наявність наступних ризиків, передбачених КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); б) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_5 , яка полягала в неналежному виконанню обов`язку щодо надання органу досудового розслідування лише одного паспорту громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 , виданий ОСОБА_5 20.01.2020 органом 2101 та приховування від органу досудового розслідування іншого паспорту, який на час дії ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.01.2023 був дійсний, а також неодноразова не явка до детектива свідчить, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Беручи до уваги вищевикладене, що запобіжний захід у вигляді застави із покладеними на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальними обов`язками, не спроможний забезпечити досягнення мети застосування вказаного запобіжного заходу та є недостатніми для належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які передбачені у ст.177КПК України, а також враховуючи тяжкість злочинів, задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного слід змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Просить змінити запобіжний захід у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кальник Мукачівського району Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.08.2023 включно.

Звернути в дохід держави заставу у розмірі 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісім) гривень, сплачено ОСОБА_5 13.01.2023 на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в м. Києві в Державній казначейській службі України.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане детективом клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі. При цьому у судовому засіданні прокурором додано копії викликів підозрюваного ОСОБА_5 до слідчого на 20.04.2023, 24.04.2023, 26.04.2023, 28.04.2023 а також повідомлення ОСОБА_5 від 02.05.2023 та 15.05.2023 про прибуття до слідчого у зручний для підозрюваного час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, строк якого встановлений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.05.2023. До вказаних викликів прокурором додано копії поштових повідомлень про вручення ОСОБА_5 зазначених документів, з відміткою про вручення.

Захисник у судовому засіданні зазначив, що твердження сторони обвинувачення щодо невиконання ОСОБА_5 обов`язків здачі на зберігання до відповідних органів державної влади належного йому паспорту для виїзду за кордон не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_10 звертався до ГУ ДМС України в Закарпатській області з метою здачі на зберігання належних йому паспортів, однак отримав відмову. В подальшому, ОСОБА_5 перебуваючи на території Закарпатської області 15.02.2023 засобами поштового зв`язку відправив паспорти для виїзду за кордон адвокату ОСОБА_11 та уповноважив останнього передати їх на зберігання старшому детективу ОСОБА_12 .. Старший детектив отримав на зберігання паспорт ОСОБА_5 для виїзду за кордон. ОСОБА_5 маючи реальну можливість виїхати за кордон не зробив цього. Захисник також посилався на необгрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України на які посилається сторона обвинувачення. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання. Заперечував отримання будь- яких викликів та повідомлень.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що детективами другого відділу детективів захисту економіки у сфері надання фінансових послуг БЕБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000420000020 від 20.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, а також у використанні завідомо підробленого документу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України. Зокрема злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених під час судового розгляду доказах.

11.01.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування, у тому числі: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Варто додати, що під час застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, дослідженими в судовому зсіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Обговорюючи питання наявності ризиків: а) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). б) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.177 КПК України). в) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), то слідчий суддя зазначає наступне.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбачених покарань у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 .. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Водночас, встановлюючи існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує особу підозрюваного, його сімейний стан, спосіб життя.

Також, слідчий суддя бере до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 не дивлячись на встановленні ухвалою слідчого судді обов`язки, 29.05.2023 виїхав з території України із використанням іншого паспорту, який не здав уповноваженій особі.

При вирішенні питання про наявність даного ризику слідчий суддя враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Стосовно ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо існування такого ризику, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, та орган досудового розслідування на даний час не здійснює збір доказів у кримінальному провадженні.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слід виходити із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, а тому ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Визнаючи наявність вказаного ризику, слідчий суддя також враховує ознайомлення підозрюваного ОСОБА_5 з протоколами допиту свідків, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість впливу на останніх.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Посилання захисника на те, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України є необгрунтовані, не відповідають дійсності.

У клопотанні детектив просив змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, а також з врахуванням наведених вище характеристик кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та зможе запобігти цим ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри, обставини вчинення кримінальних правопорушень, характеризуючі матеріали.

Поряд з цим слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану та враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_5 у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн., тобто в межах, визначених ст.182 КПК України, яка буде здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, та при цьому не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.

Відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку; не відлучатися за межі Ужгородського району без дозволу слідчого, прокурора, суду; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну.

Відповідно ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 8, 9, 10 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава, суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності звернути заставу (її частину) в дохід держави.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_5 , було порушено визначений ч. 5 ст. 194 КПК України та вказаний в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва 11.01.2023 обов`язок.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 без поважних причин не з`явився на виклики до слідчого на 20.04.2023, 24.04.2023, 26.04.2023, 28.04.2023 а також згідно повідомлення від 02.05.2023 та 15.05.2023 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у зручний для нього час, не зважаючи на те, що вказані виклики та повідомлення були отримані ним у передбачений законом спосіб.

Отже, слідчим суддею встановленою, що підозрюваним ОСОБА_5 було порушено умови запобіжного заходу у виді застави, а тому на підставі ч. 8 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає, що заставу, внесену за підозрюваного на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києві від 11.01.2023 слід звернути в дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 200, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання,- задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 47 (сорок сім) діб.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю до 21.08.2023.

Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту негайно в залі суду.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка можу бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089; Призначення платежу: застава за ОСОБА_5 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2023 року по справі 761/23492/23, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від ... (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку;

- не відлучатися за межі Ужгородського району без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_5 його родичів та/або членів сім`ї.

Заставу, внесену ОСОБА_16 за підозрюваного ОСОБА_5 в розмірі 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, відкритий у Державній казначейській службі України м. Києві (МФО 820172), код ЄДРПОУ 26268059, звернути в дохід держави шляхом зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу слідчого судді в частині застосування запобіжного заходу безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали складено 10.07.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1