Ухвала суду № 112136053, 11.07.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/96/23

ун. № 759/12539/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрпошта", генерального директора Акціонерного товариства "Укрпошта" Смілянського Ігоря Юхимовича, наглядової ради Акціонерного товариства "Укрпошта" про визнання та усунення факту вчинення мобінгу (цькування), відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ "Укрпошта", генерального директора АТ "Укрпошта" Смілянського І.Ю., наглядової ради АТ "Укрпошта" про визнання та усунення факту вчинення мобінгу (цькування), відшкодування моральної шкоди.

Одночасно ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить суд заборонити генеральному директору АТ "Укрпошта" Смілянському І.Ю., АТ "Укрпошта", наглядовій раді АТ "Укрпошта" на період судового провадження у справі вжиття будь-яких заходів, пов`язаних з її звільненням з посади директора департаменту внутрішнього аудиту АТ "Укрпошта".

В обґрунтування заяви зазначено, що відносно неї з боку генерального директора АТ "Укрпошта" Смілянського І.Ю. вчинялись та до цього часу продовжують вчинятися неправомірній дії дискримінаційного характеру, які до того ж мають ознака мобінгу (цькування), що принижують її людську гідність та завдають їй непоправних психологічних та моральних страждань. Як їй стало відомо, з розмов з колегами, наприкінці червня 2023 року про нібито наявність наказу про її звільнення з посади директора департаменту внутрішнього аудиту АТ "Укрпошта", внаслідок чого 21.06.2023 року її адвокат звернувся з відповідним запитом про надання копії наказу про звільнення, у запит отримали відповідь, що вона не звільнена і тому надати копію наказу про звільнення не має можливості. На момент подання цієї заяви вона перебуває на лікарняному і трудові відносини з нею не припинені, але вона має обгрунтовані побоювання, що відразу після виходу з лікарняного відповідачами буде вжито негайних заходів для її скорішого звільнення, тому вона звернулась до суду та просить вжити заходів забезпечення позову відносно заборони її звільнення.

Суддя, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, у тому числі забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у способи, про які просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Дана заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

Позивач зазначив, що підставою для звернення до суду із даною заявою є обґрунтоване побоювання, що відразу після виходу з лікарняного відповідачами буде вжито негайних заходів для скорішого звільнення ОСОБА_1 . Така аргументація базується виключно на припущенні, при цьому ризик невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову недоведений.

Виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позову, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 152, 153, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрпошта", генерального директора Акціонерного товариства "Укрпошта" Смілянського Ігоря Юхимовича, наглядової ради Акціонерного товариства "Укрпошта" про визнання та усунення факту вчинення мобінгу (цькування), відшкодування моральної шкоди відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Ю.О. Твердохліб