Рішення № 112135298, 07.07.2023, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/679/23

Провадження № 2/626/200/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2023 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді, в порядку загального позовного провадження, у відсутності сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з третьою особою Відділом у справах дітей Красноградської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1.Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 батьківських прав відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2

2.Стягнути аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку та доходів але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

3.Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_2 , опікуном ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 яка народилася с. Піщанка Красноградського району Харківської області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Їхня мати ОСОБА_2 має статус матері одиначки та в актовому записі про народження ОСОБА_3 запис про батька зроблено зі слів матері.

Сестра позивача на даний час зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , в будинку де проживають їхні бабуся, ОСОБА_4 , 1956 року народження, та дідусь, ОСОБА_5 , 1951 року народження. Даний будинок належить згідно Договору купівлі-продажу від 06.08.1996 року ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .

Позивач проживав постійно з сестрою у АДРЕСА_1 , мати проживає у с. Петрівка.

25 серпня 2022 року позивач був призваний на військову службу та зараз проходить військову службу у Національній гвардії України, курсант Національної академії Національної гвардії України.

Мати в житті сестри участі не бере та її життям не цікавиться.

Позивач вважає, що це свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківський обов`язків по вихованню дитини.

Мати не займається вихованням сестри. Позивач матеріально забезпечує сестру всім необхідним для життя та розвитку. Однак, не будучи законним представником дитини, у позивача періодично виникають труднощі в представництві інтересів дитини в закладах освіти, охорони здоров`я та інших, що і змусило звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав матері та встановлення над дитиною опіки та призначення його опікуном над сестрою.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідомого нехтування нею своїх обов`язків, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків, наявність яких відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини.

Ухвалою від 21.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 21.06.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лобач Н.І. 06.07.2023 року до суду надійшла письмова заява в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Від відповідача 04.04.2023 року до суду надійшла письмова заява відповідно до якої вона визнає позовні вимоги позивача та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо ОСОБА_3 .

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, Служба у справах дітей та сім`ї Красноградської міської ради подала до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України надали суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

В матеріалах справи є копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , запис про батька зроблено зі слів матеріу відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.9, 19).

Довідкою Красноградської міської ради від 15.02.2023 року підтверджується, що дитина проживає разом з братом ОСОБА_1 , дідусем ОСОБА_5 та бабусею ОСОБА_4 (а.с. 11).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Красноградської міської ради від 13.06.2023 року №02-24/2863 орган опіки та піклування вважає за доцільне вирішення спору з питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_3 віднести на розсуд суду.

Крім того у висновку зазначили, що з ОСОБА_3 була проведена бесіда щодо позбавлення батьківських прав її матір ОСОБА_2 . ОСОБА_3 не проти позбавлення її матері батьківських прав та бажає проживати з братом ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов`язків відносно дочки, участі у вихованні, лікуванні та навчанні дитини не приймає, не турбується про здоров`я дочки, фінансової допомоги для виховання та утримання дитини не надає, не виявляє у відношенні до дитини турботи, що дійсно вказує на неналежне виконання батьківських обов`язків, свідоме нехтування батьківськими обов`язками, в розумінні законодавчих положень.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно із ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

При цьому відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 16 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною першою ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 11 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 1 ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини - батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Таким чином сукупністю наведених доказів підтверджується, що ОСОБА_2 не займається та не бажає займатися вихованням дитини, що у відповідності до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Зазначені факти, суд розцінює як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідоме нехтування нею своїх батьківських обов`язків, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків, не бажання займатися вихованням дочки, наявність яких відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення відповідача прав по відношенню до її дитини, оскільки відповідач не займається вихованням дитини не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, тобто самоусунулась від виховання та утримання дочки.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст. 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 183 СК України зазначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених доказів, вбачається, що відповідач безвідповідально ставиться до виховання своєї дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків по її вихованню, тому доцільно позбавити її батьківських прав та стягнути при цьому аліменти на утримання дитини, оскільки особи, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов`язку щодо утримання дитини.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Крім того, суд зазначає, що опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. (ст. 243 СК України).

Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. (ч. 3 ст. 60 ЦК України).

Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.( ст. 63 ЦК україни).

Службою у справах дітей та сім`ї Красноградської міської ради Харківської області надано подання про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у випадку позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Позивач є рідним братом дитини ОСОБА_3 . Займається її вихованням та розвитком, вирішує питання відвідування дитини навчального та медичного закладів.

У поданні про доцільність призначення опікуном зазначено, що згідно висновків про стан здоров`я позивач може бути опікуном, психіатричних протипоказань до виконання обов`язків опікуна немає, ознак наркологічних захворювань не виявлено. До кримінальної відповідальності не притягувався. Згідно акту обстеження умов проживання створені належні умови для проживання та виховання дитини.

За наведених обставин, суд вважає, що є усі підстави для призначення позивача опікуном малолітньої ОСОБА_3 .

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу його право на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною у відповідності зі ст. 168 СК України, якщо це не причинить шкоди їх життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи, що в свою чергу, на думку суду, буде стимулювати відповідача до виправлення та надасть можливість в майбутньому, при наявності його бажання, звернутись до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В позовній заяві позивач, у разі задоволення його позовних вимог, не наполягав на стягненні з відповідача на користь позивача понесених судових витрат по справі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, відповідно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 1073,60 грн.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 164, 166, 180, 184 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4-5, 12, 76-83, 265, 280-282 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 20.03.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду.

Суддя