Рішення № 112133870, 11.07.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/102/23

Справа №754/6995/23

РІШЕННЯ

Іменем України

11 липня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Париста А.С.

за відсутності сторін

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 12.05.2023 року інспектор взводу 1 роти 3 ст. лейтенантом поліції БУПП в Житомирській області ДПП України було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 000898 від 12.05.2023 року, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Згідно фабули оскаржуваної постанови, 12.05.2023 року о 23 год.35 хв. А/Д М-06 Київ - Чоп, 86 км. +600 м. Згідно ч. 1 п.2 ст.35 ЗУ « Про національну поліцію» був зупинений ТЗ за порушення 9.9.в, 31.4.3.а - ПДР України, при цьому, водій не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії права керування ТЗ та реєстраційний документ на ТЗ, чим порушив п.2.1.а, 2.1.в 2.1.г ПДР України, також не пред`явив чинного страхового полісу, чим порушив п.2.1.г. чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.121, ч.1 ст.126 (ч.2 ст.36 КУпАП). Позивач вважає постанову серії ДП18 №000898 від 12.05.2023 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, а Інспектор всупереч вимогам ст. 245, 280 КУпАП при винесені оскаржуваної постанови не було належним чином з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна його вина у вчиненні такого правопорушення.

Щодо обставин справи позивач зазначає, що 12.05.2023 року близько 22 год.00 хв. ОСОБА_1 рухався трасою у бік м. Житомир, на стаціонарному посту поліції, був зупинений поліцейським, повідомивши ОСОБА_1 причину зупинки як таку, що не горить права фара ближнього світла. Позивач повідомив, що вона перегоріла 10 хв. назад і що на найближчій заправці купиться нова лампа і поміняється, на що поліцейський почав вимагати документи, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію, страховку тощо, так як Позивач керував 5 т. автомобілем. На прохання пояснення по якій із 10 причин поліцейський його зупинений і вимагає документи, було отримано не горить фара, це ї є причина зупинки. Не погодившись з такою відповіддю, пояснивши що це не є згідно правил незаконно, почав дзвонити на 102 і викликати СОГ для вирішення питання. Після прийняття заявки на 102, повідомили про очікування СОГ, а через 5 хв. інспектор прийшов з планшетом і почав складати постанову про не пред`явлення документів. Після чого він поїхав. Разом з тим, Інспектор виніс оскаржувану постанову без будь-якої підготовки до розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.

З наведених підстав позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, скасувати її, а справу закрити.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А. від 26 травня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в позовному провадженні Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов.

03.07.2023 року від представника Департаменту патрульної поліції Миколи Кравченко надійшов відзив на позовну заяву про скасування постанови. Вважають відсутні підстави для задоволення адміністративного позову, оскільки позивач на законну вимогу поліцейського який його зупинив відмовився пред`являти документи зазначені у п.2.1 ПДР України, тому постанова інспектора патрульної поліції про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП є законною і обґрунтованою.

07.07.2023 року Позивачем надано відповідь на відзив, відповідно до якого просить прийняти його та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 000898, винесеною інспектором взводу 1 роти 3 ст. лейтенантом поліції БУПП в Житомирській області ДПП України на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за порушення ним ч.1 ст.126 КУпАП, а саме: 12.05.2023 року о 23 год. 35 хв. . А/Д М-06 Київ - Чоп, 86 км. +600 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, був відсутній поліс страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1.г ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що постанова у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст.126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

З наведених правових норм вбачається, інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи де було вчинено таке адміністративне правопорушення та на місці де він несе службу в той час.

Відтак, підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.276 КУпАП здійснена відповідачем за місцем його перебування та виконанням ним посадових обов`язків, який в даному випадку були уповноважена розглядати вказану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення, а не за місцем перебування Управління патрульної поліції.

Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.2.4.а ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1.

Пунктом п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Частина 1 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Згідно ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що Національна поліція України уповноважена через своїх робітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, за відсутність або ненадання полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката Зелена картка).

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно ч. 3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Однак, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач допустив вказані правопорушення та не спростовано його твердження про відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень.

Враховуючи зазначене та з урахуванням положень ст.77 КАС України, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню в зв`язку з ненаданням доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати відносяться за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ст.126 ч.1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, ЗУ «Про дорожній рух», суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 № 000898 від 12.05.2023 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП України.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.

Стягнути Департаменту патрульної поліції в м. Києві (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3 ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,) судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А. Галась