Ухвала суду № 112121326, 10.07.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

10 липня 2023 р. № 400/4253/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Департаменту патрульної поліції, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048,

про:стягнення 113 174, 19 грн,

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 17.10.2020 по 19.08.2022 року в сумі 113 174,19 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2023 відкрито провадження у справі №400/4253/23 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. У заяві про поновлення строків, позивач зазначив, що з 24.02.2022 після повномаштабного вторгнення військ рф на територію України, перебуваючи на посаді прокурора у військовій та оборонній сфері, ним здійснюється нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням в більше ніж 117 кримінальних проваджень. Отже у зв`язку із високим завантаженням під час виконання своїх безпосередніх службових обов`язків, у ході реалізації захисту прав та свобод громадян України, позивач був позбавлений об`єктивної можливості належним чином захистити свої трудові права, які виникли внаслідок проходження служби в поліції. Разом з тим, позивач посилався на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 12.05.2022 р. у справі №480/5934/21, відповідно до якої спір стосовно невиплати відрахування із заробітної плати сум податку на доходи фізичних осіб та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розумінні ч. 2 ст. 233 КЗпП України охоплюється застосованим у ній визначенням законодавство "про оплату праці" та відповідно звернення до суду з заявленими ним вимогами не обмежується будь-яким строком.

Вирішуючи питання пропущення позивачем строку звернення до суду та можливості його поновлення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.122 КАС України, строк звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, для всіх спорів з приводу проходження публічної служби, у тому числі виплати заробітної плати, грошового утримання, винагороди та іншого, встановлений місячний строк звернення до суду.

Раніше, до 19.07.2022, ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України містила норму, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Зазначена норма була винятком із загального правила, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України, щодо спорів про стягнення заробітної плати.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 № 2352-IX, зазначену норму виключено.

Оскільки, з 19.07.2022 не існує окремого винятку для справ про стягнення заробітної плати, з інших справ про захист трудових прав, у такому разі, питання строку звернення до суду у спорах про проходження публічної служби (стягнення заробітної плати, зокрема) регулюється виключено ч.5 ст.122 КАС України, а не ч.1 ст.233 КЗпП, а тому й ймовірне зупинення строків, передбачених ч.1 ст.233 КЗпП у зв`язку з продовженням дії карантину відповідно до п.1 глави ХІХ Прикінцевих положеннях Кодексу, не тягне за собою наслідок у вигляді відсутності строків звернення у справах про стягнення заробітної плати під час проходження публічної служби.

Таким чином, виняток з ч.5 ст.122 КАС України для справ публічної служби щодо стягнення заробітної плати, з 19.07.2022 перестав існувати.

Відповідно до телеологічного (цільового) способу тлумачення норми права, необхідно встановити спрямованість цілей законодавця, у разі прийняття того чи іншого нормативно-правового акту.

В умовах дії воєнного стану, мета законодавця прийняттям Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-IX, як раз полягала в скасуванні права робітників на звернення до суду про стягнення заробітної без обмеження строків. Саме на цю мету, вказує нова редакція ст.117 Кодексу, яка з 19.07.2022 обмежує виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Також, необхідно звернути увагу, що саме під час дії воєнного стану, законодавцем були внесені зміни до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та встановлений строк для звернення до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Тобто, законодавець свідомо зменшив строк оскарження дисциплінарного стягнення в умовах воєнного стану (15 днів), в порівнянні з умовами мирного часу (1 місяць).

Зазначене дає підстави для висновків, що і Законом від 01.07.2022 №2352-IX, законодавець мав за мету, саме скасування права на звернення до суду без обмеження строку, у спорах про стягнення заробітної плати.

Позивач у позові зазначив, що остаточний розрахунок з ним відповідач провів 19.08.2022 р., натомість позов до суду подано 20.04.2023 р. (згідно з відбитком поштового штемпеля).

Суд зауважує, що під поважними причинами пропущення строку звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Такі обставини мають бути підтвердженні належними доказами.

Надаючи оцінку доводам, приведеним у заяві про поновлення пропущеного строку, суд зазначає, що зміст поданої заяви, не містить переконливих доводів з приводу того, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.

З урахуванням положень ст.ст. 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Враховуючи викладене, у суду немає підстав вважати, що строки були пропущені з поважних причин.

В задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.123, п.8 ч.1 ст. 240, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому просив стягнути з Департаменту патрульної поліції середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 17.10.2020 по 19.08.2022 року в сумі 113 174,19 грн.- залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя В. С. Брагар