Ухвала суду № 112120636, 11.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 липня 2023 року справа № 320/10027/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача-1 Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Державної казначейської служби України, Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

07.02.2023 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернулось Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2), Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач-3), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДКСУ у м. Києві щодо розгляду подання ПМТВ АМКУ № 1 про повернення коштів ДП «АМПУ» в сумі 12900,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві на користь ДП «АМПУ» (код ЄДРПОУ 38727770, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, реквізити рахунка: НОМЕР_1 , МФО 320478, АБ «УКРГАЗБАНК») надміру зараховані до бюджету кошти в сумі 12900,00 грн.

Позовну заяву зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" відділом канцелярії суду 01.04.2023.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.04.2023 справу передано судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О. 05.04.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі (з примірниками для відповідачів); надати докази сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).

06.05.2023 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 12.04.2023 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

06.07.2023 на офіційну електронну адресу суду від відповідача-2 - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача-1 зазначає, що зазначена справа не може належати до справ незначної складності (малозначних справ) у розумінні статті 257 КАС України, зважаючи на те, що має суттєве значення для сторін, потребує повного і всебічного встановлення обставин справи і проведення судових засідань. Відповідач-1 наголошує, що складність справ не може характеризуватися лише розміром суми, що заявляється позивачем до стягнення.

Розглянувши клопотання представника відповідача-1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом позову є вимога, зокрема, про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві на користь ДП «АМПУ» (код ЄДРПОУ 38727770, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, реквізити рахунка: НОМЕР_1 , МФО 320478, АБ «УКРГАЗБАНК») надміру зараховані до бюджету кошти в сумі 12900,00 грн.

Доводи представника відповідача-1, викладені у клопотанні, не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа відноситься до категорії малозначних, а тому враховуючи приписи частин четвертої статті 12 та статей 257, 260 КАС України може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що подана відповідачем заява є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Однак, відповідачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, як і не вказано на докази, які свідчать про неможливість з`ясування спірних правовідносин без проведення відкритих судових засідань у справі.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «VarelaAssalinocontrelePortugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, Законами України від 15.03.2022 №2119-ІХ, від 21.04.2022 №2212-ІХ, від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 15.08.2022 №2500-IX та від 16.11.2022 №2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні Укази Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023 та від 01.05.2023 №254/2023, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб, з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб, з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 строком на 90 діб, з 05 год. 30 хв. 19.02.2023 строком на 90 діб, а потім з 05 год. 30 хв. 20.05.2023 строком на 90 діб.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача-1 Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про розгляд справи у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача-1 Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнова А.О.