Рішення № 112119582, 27.06.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2023 року Справа№200/4378/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі:

секретаря судового засідання - Сафронової Ю.Л.,

представника відповідача Жалдака О.О.,

представника третьої особи - Загороднюка Д.А.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне бюро розслідувань, про визнання протиправним та скасування наказу № 406-ос/вс від 06.09.2022, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську про визнання протиправним та скасування наказу № 406-ос/вс від 06.09.2022.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 28 листопада 2018 року проходив службу в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.

Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, вихідними днями є субота та неділя.

Так, у вихідний день 18.06.2022 у зв`язку з сімейними обставинами ОСОБА_1 на власному автомобілі з м. Дніпра поїхав до сім`ї до м. Слов`янська Донецької області, на підконтрольну Україні територію. У вихідний день 19.06.2022 він повернувся до м. Дніпра.

Згідно з дорученням директора Державного бюро розслідувань № 33-ОД-22 від 15.06.2022 необхідно довести до відома працівників підпорядкованих підрозділів про необхідність у період дії воєнного стану подання керівникам відповідних самостійних структурних підрозділів Державного бюро розслідувань рапортів за зразками, що додаються, про свій намір виїзду у неробочий час, вихідні та святкові дні за межі постійного проживання (роботи) у разі, якщо прибуття до місця роботи з місця тимчасового перебування перевищуватиме час, відведений на прибуття до органу Державного бюро розслідувань за сигналами оповіщення.

Позивач стверджує, що про існування доручення № 33-ОД-22 від 15.06.2022 йому стало відомо 20.06.2022, коли він з ним був ознайомлений. Тобто, 18-19 червня 2022 року про вказане вище доручення та необхідність написання рапорту на дозвіл виїзду ОСОБА_1 відомо не було.

Наказом директора Державного бюро розслідувань № 406-ос/вс від 06.09.2022 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні п. 2.1 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань на позивача, як на слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Позивач вважає вказаний наказ незаконним, оскільки в ньому невірно вказано його посаду слідчий слідчого відділу, так як він займає посаду слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську. Також позивач наголошує, що він діяв у межах діючого законодавства і не у робочий час має право на вільне пересування. Станом на 18-19 червня 2022 року, коли позивач здійснив виїзд до м. Слов`янська, йому про доручення відомо не було. Після ознайомлення 20.06.2022 з дорученням № 33-ОД-22 від 15.06.2022 він його дотримується.

Враховуючи вищевикладене позивач зазначає, що ним п. 2.1 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань порушено не було.

Також позивач звертає увагу, що наказом директора ДБР № 319 від 04.07.2022 стосовно нього розпочато службове розслідування з терміном проведення з 05.07.2022 по 04.08.2022. Однак у порушення Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 14.01.2020 № 9, службове розслідування проводилось до 08.08.2022. Під час проведення службового розслідування не було враховано, що поїздка позивача за межі міста Дніпра до своєї сім`ї до будь-яких негативних наслідків не призвела.

Крім того, у порушення ст. 148 Кодексу законів про працю України на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення з порушенням строків його накладення 06.09.2022, в той час як у даному випадку накладення дисциплінарного стягнення можливе не пізніше місяця, тобто до 20.07.2022 (саме 20.06.2022 керівник Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, Прищепа А.С. склав рапорт, який став підставою для початку службового розслідування).

З огляду на вказане, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ в.о. директора Державного бюро розслідувань № 406-ос/вс від 06.09.2022 про накладання дисциплінарного стягнення на майора Державного бюро розслідувань Леня Максима Михайловича, слідчого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Відповідачем було надано відзив на позов. Так, представник Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, зазначає, що відповідно до інформації, викладеної у рапорті начальника Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР у м. Краматорську від 20 червня 2022 року вбачається, що 18 червня 2022 року у зв`язку з необхідністю проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, ним о 15 год 28 хв на мобільний телефон позивача здійснено дзвінок з метою виклику його до місця тимчасового розташування ТУ ДБР у м. Краматорську за адресою: м. Дніпро, пр-т Гагаріна, 26.

На телефонний дзвінок позивач не відповів, а коли передзвонив, то повідомив про те, що виїхав до м. Слов`янська Донецької області. А пізніше, о 15 год 42 х того ж дня за допомогою месенджеру «WhatsApp» ОСОБА_1 надіслав безпосередньому керівнику рапорт від 18 червня 2022 року, в якому вказав про те, що з 18 по 19 червня 2022 року буде перебувати у м. Слов`янську Донецької області.

Поряд з цим, 16 червня 2022 року начальником Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР у м. Краматорську через систему електронного документообігу доведено доручення директора ДБР № 33-ОД-22 від 15 червня 2022 року, яким передбачено необхідність завчасного подання рапорту про виїзд за межі постійного місця роботи.

На підставі наказу Державного бюро розслідувань від 4 липня 2022 року № 319, з метою встановлення причетності на предмет можливого невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх посадових (службових) обов`язків, дотримання внутрішнього службового розпорядку та інших вимог, встановлених нормативно-правовими актами, відділу внутрішнього контролю ТУ ДБР у м. Краматорську доручено провести службове розслідування в термін з 5 липня 2022 року по 4 серпня 2022 року. В подальшому визначений термін було продовжено.

ОСОБА_1 особисто взяв участь та надав власні пояснення щодо обставин справи в засіданні Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань, яке відбулося 30 серпня 2022 року, де розглядалися матеріали службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку позивачем.

Представник відповідача вказує, що у разі проведення службового розслідування за фактом дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. З огляду на це слід вважати, що строк притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не пропущений.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

22 вересня 2022 року суд виніс ухвалу, якою прийняв до розгляду позовну заяву Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, про визнання протиправним та скасування наказу № 406-ос/вс від 06.09.2022 та відкрив провадження по справі № 200/4378/22. Розгляд адміністративної справи № 200/4378/22 суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 25.10.2022 суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів. Витребував у Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, графік чергування особового складу за період з 18.06.2022 по 19.06.2022.

Ухвалою від 01.11.2022 суд задовольнив клопотання позивача про проведення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, про визнання протиправним та скасування наказу № 406-ос/вс від 06.09.2022. Розгляд адміністративної справи суд вирішив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 13:15 год. 16.11.2022.

16 листопада 2022 року суд ухвалою залишив без задоволення клопотання представниці Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, про залучення в якості співвідповідача Державне бюро розслідувань. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.00 години 07.12.2022.

Ухвалами від 07.12.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк. У задоволенні клопотання Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, про залишення позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, про визнання протиправним та скасування наказу № 406-ос/вс від 06.09.2022 без розгляду через пропущення позивачем строків звернення до суду, - відмовлено. Також задоволено клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного бюро розслідувань по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, про визнання протиправним та скасування наказу № 406-ос/вс від 06.09.2022. Залучено Державне бюро розслідувань в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.00 години 11.01.2023.

Ухвалою від 11.01.2023 визнано обов`язковою особисту участь ОСОБА_1 для надання відповідних пояснень у підготовчому засіданні. Зупинено до одужання ОСОБА_1 провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне бюро розслідувань, про визнання протиправним та скасування наказу № 406-ос/вс від 06.09.2022. Зобов`язано позивача повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження по адміністративній справі.

Суд ухвалою від 27.06.2023 поновив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне бюро розслідувань, про визнання протиправним та скасування наказу № 406-ос/вс від 06.09.2022.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, а представники відповідача та третьої особи заперечували проти їх задоволення.

Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затверджених Законами України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 № 2119, від 21 квітня 2022 року № 2212, від 22 травня 2022 року № 2263, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX відповідно, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 год 30 хв 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Вважаючи спірний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Так, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Державне бюро розслідувань», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 743 (далі - Положення № 743), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань, затвердженою наказом Державного бюро розслідувань від 14 січня 2020 року № 9 (далі - Інструкція № 9), та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", Державне бюро розслідувань (далі - ДБР) є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.

ДБР організовується і діє, зокрема, на засадах верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, відкритості та прозорості діяльності, незалежності і персональної відповідальності кожного працівника ДБР, що визначено у статті 3 Закону України "Про Державне бюро розслідувань".

За змістом статті 5 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (із врахуванням положень статті 216 КПК України), головним завданням ДБР є запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів, вчинених саме службовими особами.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" до працівників ДБР належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із ДБР.

Статтею 25 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" визначено, що для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників Державного бюро розслідувань утворюється Дисциплінарна комісія у складі п`яти осіб. До складу Дисциплінарної комісії входять три особи, визначені Радою громадського контролю при Державному бюро розслідувань.

Склад та положення про Дисциплінарну комісію Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань.

Дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, що проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Державного бюро розслідувань дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.

На підставі рішення Дисциплінарної комісії стягнення на працівника центрального апарату Державного бюро розслідувань накладає Директор Державного бюро розслідувань; на працівника територіального управління - директор відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань.

Рішення директора територіального управління Державного бюро розслідувань про застосування дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Директора Державного бюро розслідувань або безпосередньо до суду. Рішення Директора Державного бюро розслідувань про накладання дисциплінарного стягнення може бути оскаржено безпосередньо до суду.

Підставами для притягнення працівника Державного бюро розслідувань до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, порушення правил професійної етики.

Так, процедура проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь - осіб рядового та начальницького складу, державних службовців та працівників, які працюють за трудовими договорами у Бюро, оформлення таких розслідувань, і реалізація прийнятих за ними висновків, визначена Інструкцією № 9.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 9 підставами для проведення службового розслідування є наявність даних, зокрема про невиконання чи неналежне виконання обов`язків.

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції № 9 передбачає, що у разі встановлення Управлінням внутрішнього контролю Бюро підстав, за наявності яких може бути проведене службове розслідування, відповідна доповідна (або рапорт) скеровуються Директору Бюро для прийняття рішення.

Рішення про проведення службового розслідування оформлюється наказом Бюро (п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 9) в якому, у тому числі, зазначаються:

1) підстава проведення службового розслідування;

2) прізвище, ім`я, по батькові особи, щодо якої проводиться службове розслідування та її посада, а у випадку, коли на дату прийняття рішення про проведення службового розслідування вказана інформація невідома, зазначається структурний підрозділ центрального апарату Бюро або його територіальне управління щодо працівників якого буде проведено службове розслідування;

3) мета проведення службового розслідування;

4) особи, які уповноважені на проведення службового розслідування, з числа працівників Управління внутрішнього контролю Бюро.

Разом з тим, суд зазначає, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення. У разі необхідності за вмотивованим поданням керівника Управління внутрішнього контролю Бюро визначений строк може бути продовжено Директором Бюро, але не більш як на один місяць.

Як було встановлено судом, відповідно до наказу Державного бюро розслідувань від 04.07.2022 № 319 «Про проведення службового розслідування» співробітниками відділу внутрішнього контролю Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, з метою встановлення наявності або відсутності вини працівника Державного бюро розслідувань відповідно до вимог Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та інших нормативно-правових актів, проведено службове розслідування на предмет причетності до вчинення правопорушень, невиконання чи неналежного виконання обов`язків слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, Ленєм Максимом Михайловичем.

Відповідач зауважує, що в подальшому визначений термін було продовжено. Проте ані подання керівника Управління внутрішнього контролю Бюро, ані наказу про продовження строку службового розслідування до суду не було надано.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що строк проведення службового розслідування було порушено.

Щодо доводів позивача про порушення строків накладення дисциплінарного стягнення, суд зауважує, що стаття 21 Дисциплінарного статуту регламентує, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Отже, в даному випадку, оскільки висновок за результатами службового розслідування затверджено 08 серпня 2022 року, то місячний строк для накладення дисциплінарного стягнення відповідачем не пропущено.

По суті виявленого дисциплінарного проступку, а саме: недотримання позивачем пункту 2.1. Правил професійної етики ДБР, суд зазначає наступне.

Так, п. 2.1 Правил професійної етики ДБР визначає, що працівник ДБР зобов`язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Працівник ДБР зобов`язаний дотримуватись під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків Конституції України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, постановами Верховної Ради України, закони України «Про Державне бюро розслідувань», « Про запобігання корупції», іншими законодавчими актами, що регулюють сферу його службової діяльності, організаційно-розпорядчими документами ДБР, положеннями про структурні підрозділи та посадовою інструкцією (службовими обов`язками), своєчасно і точно виконувати накази ДБР, доручення та вказівки керівників, надані на підставі та у межах їх повноважень.

В ході службового розслідування встановлено невиконання позивачем доручення директора ДБР № 33-ОД-22 від 15.06.2022.

Згідно з дорученням директора Державного бюро розслідувань № 33-ОД-22 від 15.06.2022 необхідно довести до відома працівників підпорядкованих підрозділів про необхідність у період дії воєнного стану подання керівникам відповідних самостійних структурних підрозділів Державного бюро розслідувань рапортів за зразками, що додаються, про свій намір виїзду у неробочий час, вихідні та святкові дні за межі постійного проживання (роботи) у разі, якщо прибуття до місця роботи з місця тимчасового перебування перевищуватиме час, відведений на прибуття до органу Державного бюро розслідувань за сигналами оповіщення.

Втім, дисциплінарною комісією встановлено, що з 18.06.2022 по 19.06.2022 позивач виїхав до м. Слов`янськ, при цьому рапорт ОСОБА_1 не був поданий.

Позивач наголошує, що станом на 18.06.2022 (день виїзду за межі м. Дніпра) він не був обізнаний про існування доручення директора ДБР № 33-ОД-22 від 15.06.2022.

Дійсно, ОСОБА_2 у системі електронного документообігу, розміщено вказане доручення. Проте, доказів, що позивач переглянув та ознайомився з цим дорученням у певну дату та час до суду не надано.

Ані у посадовій інструкції позивача, ані в жодному нормативно-правовому акті не зазначено чіткого інтервалу для обов`язкового перегляду документації в електронній системі. Посилання відповідача на той факт, що безпосереднім керівником ОСОБА_1 неодноразово доводилося на нарадах відділу про необхідність систематичного використання СЕД ДБР для обробки вхідної та вихідної кореспонденції жодним чином не свідчить про закріплення такого обов`язку на законодавчому рівні.

В матеріалах справи міститься список працівників Другого СВ (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР у м. Краматорську, ознайомлених з дорученням директора ДБР № 33-ОД-22 від 15.06.2022, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було ознайомлено з вказаним дорученням 20.06.2022.

Суд зауважує, що доведення документа до відома працівника здійснюється через СЕД або службову електрону пошту. Саме у разі відсутності технічної можливості або якщо документу присвоєно «гриф» для службового користування» ознайомлення працівників ДБР з таким документом здійснюється у паперовій формі.

Отже, з комплексного аналізу вказаної норми та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що саме при ознайомлені 20 червня 2022 року з дорученням директора ДБР № 33-ОД-22 від 15.06.2022 у паперовому вигляді, позивач дізнався про його існування. Крім того, суд зауважує, що матеріалами справи, а саме графіком чергувань працівників ТУ ДБР у м. Краматорську з 29.05.2022 до 04.07.2022, підтверджено, що у день виїзду позивач був вихідний, не перебував на чергуванні, а тому мав право вільно розпоряджатись своїм часом.

Статтею 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Як зазначив Конституційний Суд у рішенні від 22 червня 2022 року № 5-р(II)/2022 установлення винятків із свободи пересування не може бути свавільним, а навпаки воно має бути узгоджене з конституційними цінностями та виправдане з огляду на суспільний інтерес.

Тобто вказане доручення не може звужувати права особи на переміщення на підконтрольній українській владі території.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 не було дисциплінарного проступку, а тому висновки Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань, внаслідок яких прийнято спірний наказ ТУ ДБР у м. Краматорську від 06 вересня 2022 № 406-ос/вс «Про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні п. 2.1 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджених рішенням Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань від 15.01.2021, введених в дію наказом Державного бюро розслідувань від 16.01.2021 № 30, не ґрунтуються ані на приписах чинного законодавства, ані підтверджується фактичними обставинами справи.

Отже, спірний наказ в.о. директора Державного бюро розслідувань № 406-ос/вс від 06.09.2022 про накладання дисциплінарного стягнення на майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, у вигляді попередження про неповну службову відповідність є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Посилання позивача на невідповідність його посади у наказі суд вважає проявом надмірного формалізму, адже в даному випадку чітко зрозуміло відносно кого винесений спірний наказ.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас суд враховує положення Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 992, 40 грн.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, суми судового збору у розмірі 992, 40 грн на користь позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (84333, Донецька область, Краматорський район, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 9, код ЄДРПОУ 42331094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне бюро розслідувань (01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, 28, код ЄДРПОУ 41760289), про визнання протиправним та скасування наказу № 406-ос/вс від 06.09.2022, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську № 406-ос/вс від 06.09.2022 про накладання (застосування) дисциплінарного стягнення до майора Державного бюро розслідувань Леня Максима Михайловича, слідчого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 992, 40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Повний текст рішення складено 07.07.2023.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб