Ухвала суду № 112119219, 10.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 липня 2023 року Справа № 160/7396/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позову без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не надання відповіді на заяву вх. 10244 от 18.01.2023 року, та не виготовлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення за посадою командира ланки авіаційного полку ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262 XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011 - XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби - 100% (від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) та премії - 130% (від посадового окладу);

- зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262 XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011 - XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання), та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби у розмірі (100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); надбавки за кваліфікацію (7% від посадового окладу) та премії (130% посадового окладу), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії.

13.04.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

22.06.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі, оскільки встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, а саме через пропуск позивачем строку звернення до суду з чим позовом та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

29.06.2023 року від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, в обґрунтування якої вказано, що 23.12.2021 року Дніпропетровським ОТЦК та СП позивачу видано довідку №ФД 93053 від 23.12.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за посадою командир ланки авіаційного полку із врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, премії станом на 05.03.2019 року. При отриманні довідки Дніпропетровським ОТЦК та СП позивачане проінформувало, що отримана довідка про грошове забезпечення ОСОБА_1 , не відповідає грошовому забезпеченню як особі льотного складу, що здійснює польоти, і враховуючи принцип презумпції належного урядування позивач не мав підстав сумніватись, що довідка складена у відповідності до законодавства. Пенсійний орган також не повідомив та не зазначив у відповіді від 02.02.2022 року №3861-3144/К-01/8-0400/22, що довідка про грошове забезпечення ОСОБА_1 №ФД 93053 від 23.12.2021 року станом на 05.03.2019 року, не відповідає грошовому забезпеченню як особі льотного складу, що здійснює польоти, і враховуючи принцип презумпції належного урядування я не мав підстав сумніватись, що довідка складена у відповідності до законодавства. У рішенні суду від 05.09.2022 року у справі №160/8900/22 не було зазначено що отримана довідка про грошове забезпечення ОСОБА_1 , не відповідає грошовому забезпеченню як особі льотного складу, що здійснює польоти, і враховуючи принцип презумпції належного урядування не мав підстав сумніватись, що довідка складена у відповідності до законодавства. Тобто, в період часу з 23.12.2021 року по 01.12.2022 року позивач був активним не байдужим, неодноразово звертався за допомогою до державних органів та суду, щодо перерахунку пенсії за вислугу років, та поновлення порушених прав, але всі вказані органи державної влади та суд, досліджуючи та вивчаючи довідку № ФД 93053 від 23.12.2021 року та складові грошового забезпечення, жодного разу не повідомляли, що вказана довідка не відповідає грошовому забезпеченню як особі льотного складу, і враховуючи принцип презумпції належного урядування я не мав підстав сумніватись, що довідка складена у відповідності до законодавства. 18 січня 2023 року, у ході аналізу судових рішень адміністративних судів України, які опубліковані у єдиному реєстрі судових рішень України, та юридичної інформації яка міститься в мережі інтернет, позивачу стало відомо, що він має право на виготовлення та направлення до органів пенсійного фонду нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (100% замість 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років), премії (у розмірі 130% замість 35% посадового окладу) як особі льотного складу, що здійснює польоти. З огляду на вказане позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом.

Розглянувши вищевказані клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, частинами 1 та 2 цієї статті передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач не погоджується із складовими довідки №ФД93053, яка була видана 23.12.2021 року, а саме зазначення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби у розмірі (100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); надбавки за кваліфікацію (7% від посадового окладу) та премії (130% посадового окладу), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 23.12.2021 року Дніпропетровським ОТЦК та СП на ім`я позивача видано довідку №ФД 93053 від 23.12.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за посадою командир ланки авіаційного полку із врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, премії станом на 05.03.2019 року.

Після чого, позивач звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в межах справи №160/8900/22 з позовом щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки №ФД 93053 від 23.12.2021 року, з 01.04.2019 року та рішенням від 05.09.2022 року у справі №160/8900/22 було зобов`язано здійснити такий перерахунок.

Тобто, позивачу було відомо про складові довідки №ФД 93053 від 23.12.2021 року після отримання такої довідки, також під час розгляду судової справи, при цьому позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався лише 18.01.2023 року після аналізу судових рішень адміністративних судів України.

При цьому до суду позивач звернувся лише 10.04.2023 року, тобто після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Також варто зазначити, що у постанові від 25.03.2020 року у справі №9901/588/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що згідно зі ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, ЄСПЛ, у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 р. у справі «Мушта проти України», нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть стосуватися реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №800/474/17 (провадження №11-337заі18).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: (…) заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі «розумного строку».

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Така правова позиція була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №9901/658/18.

Також, дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Суд зазначає, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Позивач зазначає, що ним вчинаялись активні дії шляхом звернення до пенсійного органу та до суду, при цьому таке звернення стосувалось саме перерахунку пенсії позивача, а не оскарження складових отриманої позивачем довідки. Разом з цим, звертаючись до пенсійного органу та до суду позивачу було відомо про складові такої довідки.

Звернення позивача із заявою до відповідача у 2023 році про надання нової довідки станом на 05.03.2019 року не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про складові наданої довідки та можливе порушення його прав, у зв`язку із чим, позивачем не наведено причин, наявність яких йому перешкоджали оскаржити дії суб`єкта владних повноважень у визначений законом строк.

Також, суд зазначає, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів поважності причин пропуску строку, встановленого законом, доказів наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Таким чином, позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 205, 240, 241-245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у розгляді справи.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя М.В. Дєєв