Ухвала суду № 112117095, 10.07.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

10.07.2023 Справа № 914/2087/23

Суддя Господарського суду Львівської області З.П. Гоменюк, розглянувши матеріали

заяви Санаторію «Нафтуся Прикарпаття», с. Модричі, Львівська область

про скасування судового наказу Господарського суду Львівської області від 02.01.2023 у справі 914/3312/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега», м. Дрогобич, Львівська область про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Санаторію «Нафтуся Прикарпаття», с. Модричі, Львівська область заборгованості за договором поставки №1 від 03.01.2016 у розмірі 247 424,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

02.01.2023 Господарським судом Львівської області (суддя М.М. Петрашко) видано судовий наказ про стягнення із Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» (82186, Львівська область, Дрогобицький район, село Модричі, вулиця Курортна, будинок 1, ідентифікаційний код 20795071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Лемківська, будинок 16, ідентифікаційний код 22402762) заборгованості за договором поставки №1 від 03.01.2016 в розмірі 247424,20 грн, а також витрати по сплаті судового збору за видачу судового наказу в розмірі 248,10 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24742,42 грн.

07.07.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» про скасування судового наказу Господарського суду Львівської області від 02.01.2023 у справі № 914/3312/22.

Приписами статті 157 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу має містити, зокрема, зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. До заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником, а також клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Заявник стверджує, що не отримував копію судового наказу та заяву про видачу судового наказу, а про існування такого довідався 28.06.2023 при здійсненні спроби розрахунку про що йому стало відомо, що на грошові кошти, які містяться на поточному банківському рахунку боржника, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області накладено арешт на виконання судового наказу №914/3312/22.

Таким чином, заявник дізнався 28.06.2023 про існування судового наказу №914/3312/22 та ознайомився з його змістом на вебсайті «Єдиний державний реєстр судових рішень».

Відповідно до змісту поданої заяви, Санаторій «Нафтуся Прикарпаття» вважає, що заявлені стягувачем вимоги у судовому наказі від 02.01.2023 у справі №914/3312/22 є необґрунтованими, а тому просить скасувати такий.

Відповідно до матеріалів справи № 914/3312/22, судом встановлено наступне. Копію судового наказу від 02.01.2023 з примірником заяви про видачу судового наказу разом із додатками до такої заяви було надіслано на адресу боржника 09.01.2023; поштовому відправленню відділенням поштового зв`язку присвоєно штрих-кодовий номер « 7901414759850». Копію судового наказу від 02.01.2023 боржник не отримав, поштове відправлення повернулось на адресу суду 21.02.2023 із зазначенням причини повернення поштової кореспонденції: «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено, що днем ознайомлення боржника із судовим наказом на вебсайті є дата отримання боржником судового наказу чи дата, з якої починається відлік строку на оскарження наказу.

У відповідності до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17 виклав свою позицію стосовно того, що якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Суд зазначає, що за відсутності підстав про відмову у видачі оригіналу судового наказу стягувачу, судом 31.03.2023 видано судовий наказ із відміткою про набрання нм законної сили 13.03.2023.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд доходить висновку про те, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання», є день вручення боржнику поштового відправлення з копією судового наказу та заяви про видачу судового наказу.

Заявник стверджує, що оскільки ним не було отримано судовий наказ, перебіг п`ятнадцятиденного строку для подачі заяви про скасування судового наказу починається із моменту ознайомлення з таким (28.06.2023).

Суд зазначає про те, що ч.1 ст.157 Господарського процесуального кодексу України зазначені строки, а отже, останнім днем для подання боржником заяви про скасування судового наказу було 09.03.2023, а не 07.07.2023, коли надійшла заява про скасування судового наказу від Санаторію «Нафтуся Прикарпаття».

Заявник не просив суд поновити пропущений строк для звернення до суду із відповідною заявою, що дає змогу суду зазначити, що останнім пропущено процесуальний строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України, для подання заяви про скасування судового наказу від 02.01.2023. Такий строк у разі обґрунтованості поважності причин пропуску такого строку за клопотанням сторони про поновлення пропущеного строку може бути поновлений судом. Разом із тим, заявником до заяви про скасування судового наказу не долучено відповідного клопотання, поважності причин пропуску не зазначено.

Відповідно до ч.6 ст.157 ГПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи усі обставини, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення заяви Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» про скасування судового наказу від 02.01.2023, виданого у справі № 914/3312/22

Керуючись ст. ст. 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» про скасування судового наказу, виданого Господарським судом Львівської області від 02.01.2023 у справі №914/3312/22 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.

Додаток: заява про скасування судового наказу - на 5 арк.

Суддя Гоменюк З.П.