Ухвала суду № 112116518, 10.07.2023, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.07.2023 Справа № 908/1882/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1882/23

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035)

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

позивача: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СПОРТХАУС 20 (вул. 12 Квітня, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001, ідентифікаційний код 43831031)

про стягнення 1 558 822,47 грн.

за участю представників:

прокурор: Тронь Г.М., прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури, службове посвідчення № 075790 від 01.03.2023

від позивача: Ковальчук К.С., довіреність № 02/03-20/01772 від 05.09.2022

від відповідача: Вишнякова І.О., адвокат, ордер серія АР № 1128963 від 16.06.2023 (в режимі відеоконференції)

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СПОРТХАУС 20 доходу у розмірі 1 558 822,47 грн, отриманого від безпідставно набутого майна, зменшений на суму сплаченої плати за землю за період з 23.09.2020 по 26.07.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 07.09.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1882/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Також, 07.06.2023 заступником керівника Вознесенської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подана до суду заява про забезпечення позову, у якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме

- накласти арешт на нерухоме майно торговий павільйон літ. О, торговий павільйон літ. П, розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033183223101, номер запису про право власності 38319308, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю СПОРТХАУС 20 (вул. 12 Квітня, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001, ідентифікаційний код 43831031) на праві власності;

- накласти арешт на нерухоме майно кіоск літ.Г, кіоск літ. Д, розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1942267523101, номер запису про право власності 38317728, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю СПОРТХАУС 20 (вул. 12 Квітня, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001, ідентифікаційний код 43831031) на праві власності.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.06.2023 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі 908/1882/23 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1882/23, присвоєно справі номер провадження 24/149/23, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.06.2023 о 10 год. 40 хв. Також судом в ухвалі зазначено, що заява заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову буде розглянута в судовому засіданні 27.06.2023.

Ухвалою суду від 27.06.2023 відкладено підготовче засідання на 10.07.2023. Суд вирішив відкласти розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

10.07.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву та заперечення на заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 10.07.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Прокурор підтримав заяву про забезпечення позову. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів про забезпечення позову, прокурор зазначає, що у даній справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов`язку сплатити орендну плату за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору оренди за період з 23.09.2020 по 26.07.2021 у розмірі 1 558 822,47 грн. Отже, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості або майна, вартість якого еквівалентна такій сумі. При цьому обраний вид забезпечення позову відповідає принципу збалансованості інтересів сторін, оскільки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач має зареєстрований статутний капітал нарівні 100 000,00 грн. Із відкритих даних, які містяться в державних реєстрах, на спеціальних аналітичних веб-порталах, встановлено, що інше майно, крім того на яке прокурор просить накласти арешт для забезпечення позову, у відповідача відсутнє. Відповідно до актів приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «СПОРТХАУС 20» від 23.09.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «СПОРТХАУС 20», посвідчених приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Абрамовою М.О. та зареєстрованих у реєстрі за №№ 995, 996, 997, 998, вартість об`єктів - кіоску літ. Г, кіоску літ. Д, торгового павільйону літ. О, торгового павільйону літ. П за адресою: м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, будинок 2, становить 73 560,00 грн. Отже, для забезпечення позову прокурора необхідним є накладення арешту на вказані об`єкти нерухомості загальною вартістю 73 560,00 грн. Накладення арешту на зазначене майно є співмірним із заявленими позовними вимогами. Відтак, у випадку задоволення позовних вимог позивач (кредитор) матиме змогу отримати задоволення за рахунок зазначеного нерухомого майна. Натомість, у випадку, якщо до постановлення рішення у справі відповідачем будуть вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного йому майна, це, за відсутності іншого майна та коштів, унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог прокурора. Додатково звернути увагу на те, що наразі набули розповсюдження факти відчуження відповідачами належного їм нерухомого майна під час слухання справ про стягнення з них коштів за позовами прокурора (справа №908/896/18, № 908/109/22, № 908/1692/22, № 908/2516/21, № 908/2866/21). Саме через невжиття судами заходів забезпечення позовів, які необхідні задля забезпечення належного захисту інтересів позивача на завершальній стадії судового провадження та відновлення його порушених прав шляхом фактичного виконання судових рішень, останні на сьогодні залишаються невиконаними.

Відповідач не погоджується з вимогами, викладеними у заяві про забезпечення позову, зокрема зазначає, що відповідач сплачує з 26.07.2021 орендну плату, що свідчить про добросовісність дій відповідача з виконання, покладених на нього зобов`язань. При цьому факт сплати щомісячно орендної плати у розмірі 1 851 080,95 грн свідчить про платоспроможність відповідача. Що стосується твердження позивача, що відповідач нібито не вжив заходів до оформлення належним чином правовідносин щодо користування землею у період з 23.09.2020 по 26.07.2021, то воно не відповідає дійсності, адже після набуття права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельних ділянках, які належать позивачу, відповідач одразу звернувся до позивача з пропозицією укласти договір оренди, про що свідчить рішення Запорізької міської ради № 44/151 від 30.09.2020. На противагу відсутності доказів для забезпечення позову звернув увагу також, на те, що відповідач є законним власником кіосків літ. Г, літ. Д та торгових павільйонів літ. О, літ. П, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. 12 квітня, 2. Між позивачем та відповідачем: було укладено 26.07.2021 договір оренди землі, за яким відповідач прийняв у платне користування земельні ділянки для розташування торгово-розважального центру, строком до 24.06.2039. Враховуючи, що відповідач буде землекористувачем до 2039, у випадку набуття чинності рішення, прийнятого на користь позивача, відповідач виконає його повному обсязі. Просить суд у задоволенні заяви відмовити.

Розглянувши в судовому засіданні 10.07.2023 заяву прокурора про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду в аналогічних спорах, висвітленої зокрема у Постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21, «при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких, заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом. визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника».

Суд зауважує, що заходи забезпечення позову мають відповідати предмету позову.

Нерухоме майно щодо яких прокурор просить вжити заходів до забезпечення позову, не є предметом позову. Вимог про витребування або передачу цього майна в позові не заявлено. Отже, виконання рішення в даній справі не передбачатиме зобов`язання відповідачів або інших осіб вчинити будь-які дії щодо цього майна, а тому обрані прокурором заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, не відповідають заявленому предмету позову.

Суд зауважує, що вжиття або невжиття заходів забезпечення позову, які просить застосувати заявник, ніяким чином не вплине на можливість виконання судового рішення про стягнення доходу у розмірі 1 558 822,47 грн, отриманого від безпідставно набутого майна, зменшений на суму сплаченої плати за землю за період з 23.09.2020 по 26.07.2021.

Крім того, прокурором не надано доказів вжиття відповідачем дій щодо відчуження майна, а доводи щодо можливості вчинення відповідачем таких дій є тільки припущенням.

До того ж, між позивачем та відповідачем було укладено 26.07.2021 договір оренди землі, за яким відповідач прийняв у платне користування земельні ділянки для розташування торгово-розважального центру, строком до 24.06.2039. Тобто відповідач зацікавлений і надалі використовувати земельні ділянки, на яких вже розташоване його майно.

Щодо посилання заявника на недобросовісну поведінку інших юридичних осіб по іншим справам, то вона не може братися судом до уваги з огляду на те, що під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має враховувати обставини саме цієї справи та поведінку цього відповідача.

Той факт, що інша юридична особа не виконала рішення суду та нібито вжила якихось заходів з метою унеможливлення його виконання, жодним чином не може свідчити про те, що відповідач вчинить так само.

За таких обставин суд визнав заяву про вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованою та залишив її без задоволення.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/1882/23 залишити без задоволення.

Ухвала підписана 12.07.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян