Ухвала суду № 112113828, 10.07.2023, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-і/593/14/2023

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2023 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представника потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ОСОБА_7

представника потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

захисника ОСОБА_11 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Бережанах заяву потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та їх представника ОСОБА_7 про порушення прав потерпілих та невиконання обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2023 року відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, та зміни запобіжного заходу, а також клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 12022210000000172, -

ВСТАНОВИВ:

На розглядів Бережанськомурайонному судізнаходиться кримінальнепровадження щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Стара СиняваСтаросинявського районуХмельницької області,жителя АДРЕСА_1 ,громадянина України,раніше несудимого, - за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 Кримінального кодексу України.

Згідно з обвинувальним актом, який міститься у кримінальному провадженні, 07 серпня 2022 року о 09 год. 37 хв., водій ОСОБА_10 керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ GLE 350D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску, чорного кольору, з двома пасажирами, рухався автомобільною дорогою М-30 сполученням «Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький)», у напрямку від м. Тернопіль Тернопільської області до м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області.

Рухаючись на 104 км, вказаної автодороги М-30, між селами Шибалин та Комарівка Бережанської міської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, із швидкістю яка перевищувала дозволену та безпечну на даній ділянці автодороги, поза межами населеного пункту, водій ОСОБА_10 не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, не обрав безпечної та дозволеної на даній ділянці автодороги швидкості руху, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 12.1, 12.6 (г) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі Правил дорожнього руху або ПДР), а також вимоги, які наведенні у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», які зобов`язували його рухатися вказаною вище ділянкою автодороги із безпечною та дозволеною швидкістю руху, не більше 90 км/год і своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Під час руху у зазначеному напрямку прямою ділянкою автодороги із мокрим асфальтобетонним покриттям водій ОСОБА_10 , не обрав такі прийоми керування транспортним засобом та безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, обстановці, внаслідок чого допустив зміну напрямку руху керованого автомобіля «MERCEDES-BENZ GLE 350D», р.н. НОМЕР_1 , ліворуч та подальший його виїзд на зустрічну смугу руху, при цьому він не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим грубо порушив вимоги пунктів: 1.10 (в частині визначення поняття «маневрування (маневр)», і належне виконання його вимог), 10.1 Правил дорожнього руху.

У вказаний час назустріч автомобілю «MERCEDES-BENZ GLE 350D» рухався технічно справний автомобіль «SKODA-OCTAVIA-COMBI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, чорного кольору, під керуванням водія ОСОБА_13 , який з одним пасажиром постійно рухався в межах своєї смуги руху від м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області до м. Тернопіль Тернопільської області.

В процесі зміни напрямку руху ліворуч та внаслідок застосування водієм ОСОБА_10 , таких прийомів керування, і обрання останнім такої швидкості руху керованого транспортного засобу, які в комплексі не дозволяли йому постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, обстановці, виник занос автомобіля «MERCEDES-BENZ GLE 350D» під час якого даний транспортний засіб частково, а саме передньою частиною рухався по зустрічній смузі руху (до м. Тернопіль), а його задня частина продовжувала рух по своїй смузі руху (до м. Бережани).

Після виїзду на зустрічну смугу водій ОСОБА_10 не забезпечивши безпеку дорожнього руху та порушуючи вимоги п. 11.3 ПДР, не надав перевагу в русі зустрічному технічно справному автомобілю «SKODA-OCTAVIA- СОМВІ», р.н. НОМЕР_2 , як наслідок допустив зіткнення в межах смуги руху до м. Тернопіль, передньої частини керованого автомобіля «MERCEDES-BENZ GLE 350D» з передньою частиною автомобіля «SKODA-OCTAVIA-COMBI», водій якого з моменту виникнення небезпеки для свого руху (виїзду автомобіля «MERCEDES-BENZ GLE 350D» на зустрічну смугу руху), не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути зустрічного зіткнення вказаних транспортних засобів, тому у його діях відсутні порушення вимог зокрема пунктів: 1.10 (в частині визначення поняття: «небезпека для руху», і належного виконання його вимог), 12.3, 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху, які б перебували в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи ж останнє водій автомобіля «SKODA-OCTAVIA-СОМВІ», ОСОБА_13 , на час зближення з автомобілем «MERCEDES-BENZ GLE 350D» (водій якого ОСОБА_10 створив своїми діями небезпечну дорожню ситуацію), перебував в аварійній дорожній ситуації (обстановці) при якій дії водія транспортного засобу вимогами Правилами дорожнього руху не регламентуються.

У результаті даного зіткнення транспортних засобів:

- пасажир автомобіля «SKODA-OCTAVIA-СОМВІ», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток задньої частини склепіння і основи черепа, крововиливів під оболонки і в речовину головного мозку з частковим руйнуванням його структур та повним розривом стовбурової частини (довгастого мозку) від яких настала її смерть на місці пригоди;

- водій автомобіля «SKODA-OCTAVIA-СОМВІ», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді: масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, яка супроводжувалась зовнішньою і внутрішньою кровотечею та призвела до масивної крововтрати, котра і стала безпосередньою причиною настання смерті останнього на місці пригоди;

- пасажир автомобіля «MERCEDES-BENZ GLE 350D», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми лівого гомілково-ступневого суглоба у виді переломів латеральної (зовнішньої) кісточки малогомілкової та медіальної (внутрішньої) кісточки великогомілкової кісток, що супроводжувалась розвитком місцевого гіпертензивно-ішемічного синдрому середнього ступеня важкості (за клінічною класифікацією), закритої травми грудної клітки у виді перелому тіла грудини, саден в проекції верхньої передньої ості клубової кістки справа, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння, проте вони потягли за собою тривалий (більш 21 дня) розлад здоров`я і за цією ознакою належать до тілесного ушкодження середньої тяжкості (п. п. 2.2.1 (а), 2.2.2 «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Порушення водієм ОСОБА_10 вимог пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «маневрування (маневр)», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 10.1, 11.3, 12.1, 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведенні у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», із змінами та доповненнями, перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричинення загибелі потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , і спричиненні потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесного ушкодження.

У зв`язкуз вказаним ОСОБА_10 обвинувачуєтьсяу порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , і спричинили потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у злочині, передбаченому ч.3 ст.286 КК України.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та їх представник ОСОБА_7 16 червня 2023 року подали до суду заяву про порушення прав потерпілих та невиконання обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2023 року відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, та зміни запобіжного заходу. Відповідно до вказаної заяви просять: розглянути питання про порушення обов`язків обвинуваченим ОСОБА_11 покладених на нього ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області, які мали місце 09 червня 2023 року о 16 годині 00 хв. та продовжувались о 17 год. 15 хв. у місті Калуш Івано-Франківської області, шляхом незаконного впливу на потерпілих: ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , з метою переконання в тому, що ОСОБА_10 невинуватий, і що саме ОСОБА_13 виїхав на його смугу руху, що стало причиною вказаної ДТП. З врахуванням проживання ОСОБА_10 у м. Київ. Та вільного, ніким не контрольованого його переміщення в будь-якому напрямку по території України, та порушення обов`язків щодо «утримання від спілкування із свідками та потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_12 ; вжити заходів відповідного реагування, для забезпечення прав потерпілих, - змінити запобіжний захід ОСОБА_10 з застави на тримання під вартою.

На обґрунтування заяви вказали, що обвинувачений на порушення встановлених щодо нього обмежень спілкувався з ОСОБА_4 та ОСОБА_12 05 червня 2023 року близько 11 год. 00 хв. біля приміщення Бережанського районного суду Тернопільської області, а також 09 червня 2023 року приблизно о 16 год. приїжджав в місто Калуш Івано-Франківської області, чим чинив на них психологічний тиск.

Прокурор посилаючись на те, що щодо обвинуваченого ОСОБА_11 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 26.09.2022 року було застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із покладенням процесуальних обов`язків на підозрюваного, які в подальшому продовжували, оскільки останній раз ухвалою Бережанського районного суду покладені на обвинуваченого обов`язки продовжено до 23 год. 59 хв. 10 липня 2023 року. Посилаючись на необхідність продовження строку дії покладених обов`язків просить продовжити дію обов`язків в раніше застосованому запобіжному заході у вигляді застави строком на 2 місяці, а саме: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні; залишити на зберіганні органу ДМС України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Під час судового засідання представник потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_7 подану заяву підтримав, просив її задовольнити, в задоволенні клопотання прокурора просив відмовити за будь-яких обставин.

Потерпіла ОСОБА_4 подану заяву підтримала, у задоволенні клопотання прокурора просила відмовити. Пояснила, що 05 червня 2023 року після судового засідання обвинувачений на вимогу присутніх в залі судових засідань почав з нею спілкуватись, також з її дозволу обвинувачений приїхав до м. Калуш, при цьому обвинувачений посилався, що він невинуватий; із заявами про порушення покладених на обвинуваченого обов`язків до правоохоронних органів вона не зверталася.

Потерпіла ОСОБА_12 подану заяву підтримала, у задоволенні клопотання прокурора просила відмовити. Дала пояснення аналогічні поясненням потерпілої ОСОБА_4 .

Прокурор подане ним клопотання підтримав, посилаючись на те, продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків забезпечить належну поведінку обвинуваченого, він вивчив заяву потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та їх представника ОСОБА_7 вказану заяву він не підтримує.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні заяву потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та їх представника ОСОБА_7 підтримав, просив її задовольнити, проти клопотання прокурора заперечив. При цьому пояснив, що на нього обвинуваченим також чинився тиск, повідомити обставини чинення тиску на нього не виявив бажання.

Представник потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9 клопотання прокурора підтримав, в задоволенні заяви потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та їх представника ОСОБА_7 просив відмовити. Пояснив, що на його довірительку будь-якого тиску зі сторони обвинуваченого немає.

Захисник обвинуваченого з клопотання прокурора погодився, проти задоволення заяви потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та їх представника ОСОБА_7 заперечив посилаючись на те, що потерпілі, як і їх представник не уповноважені порушувати питання про зміну запобіжного заходу, у цьому кримінальному провадженні зважаючи на те, що у вказаному кримінальному провадженні функцію підтримання обвинувачення здійснює прокурор.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав позицію свого захисника. Пояснив, що спілкувався з потерпілими та приїхав в м. Калуш виключно зі згоди потерпілих.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні у суду матеріали кримінального провадження виходить з наступного.

30 березня 2023 року прокурором було затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 07 серпня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_10 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України. 30 березня 2023 року копію вказаного обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування вручено обвинуваченому та його захиснику, що підтверджується доданими до кримінального провадження розписками.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 26.09.2022 року до обвинуваченого ОСОБА_10 було застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави в розмірі 208000 гривень, ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 07.10.2022 року апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду залишено без задоволення.

З вказаного слідує, що під час досудового розслідування суддею слідчим було розглянуто клопотання про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу і за наслідками розгляду клопотання останній прийшов до висновку про те, що в кримінальному провадженні є достатньо обставин, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення та з врахуванням доведених ризиків, слідчим суддею було обрано запобіжний захід у виді застави.

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2023 року задоволено клопотання прокурора, продовжено дію обов`язків в раніше застосованому запобіжному заході у вигляді застави до обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці, а саме: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні; залишити на зберіганні органу ДМС України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії вказаної ухвали встановлено до 23 год. 59 хв. 10 липня 2023 року, контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора у даному кримінальному провадженні.

16 червня 2023 року потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_12 подано позовні заяви до страхової компанії АТ «СК» КРАЇНА», ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди спричиненої смертю відповідно дочки ОСОБА_14 в результаті ДТП та сина ОСОБА_13 в результаті ДТП. У вказаних позовних заявах позивачки серед іншого посилаються на наступне: «За вказаний час, відповідач ОСОБА_10 , ні одного разу не прийшов, не зустрівся зі мною, моєю сім`єю або членами нашої родини батьком, ні одного разу не попросив пробачення за те, що сталося і потягнуло смерть моєї дочки ОСОБА_14 та її хлопця ОСОБА_13 (мого сина ОСОБА_13 , та його дівчини ОСОБА_14 ), які загинули на місці вказаної ДТП з вини відповідача ОСОБА_10 . При зустріч в суді відповідач намагається маніпулювати і обманювати.»

Обвинувачений з`являвся в усі судові засідання по справі.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Кримінального процесуальногокодексуУкраїни слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень.

Ст. 206 КПК України встановлено випадки, коли слідчий суддя за власною ініціативою вирішує питання щодо захисту прав людини: перевірити законність позбавлення свободи особи; фіксування відомостей про застосування насильства до особи під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі, та забезпечення невідкладного проведення судово-медичного обстеження особи, доручення проведення дослідження таких фактів, вжиття заходів для забезпечення безпеки особи; забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження вимагають участі захисника. Вирішення за власною ініціативою слідчим суддею, судом будь яких питань у зв`язку з порушенням особою запобіжного заходу вказаною нормою не передбачено.

Ст. 200 КПК України передбачено право прокурора, слідчого за погодженням з прокурором звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Виходячи з наведеного потерпілі та їх представник не мають права звертатися з клопотанням (заявою) про зміну запобіжного заходу обвинуваченому.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього передбачених законом процесуальних обов`язків, а також перешкоджання спробам переховування від суду, .... незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно доч.2ст.200КПК Україниу клопотанніпро змінузапобіжного заходуобов`язково зазначаютьсяобставини,які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Розглядаючи посилання потерпілих на порушення обвинуваченим обов`язків покладених на нього ухвалою від 11 травня 2023 року суд виходить з того, що мало місце порушення обвинуваченим обмежень: не відлучатися за межі м. Києва без дозволу прокурора або суду; утриматись від спілкування із свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні, - яке полягало в спілкуванні з потерпілими та виїздом за межі м. Києва без дозволу суду.

При цьому зі слів потерпілих випливає, що обвинувачений не робив спроб незаконно вплинути на них. Таким чином, обвинуваченим не було вчинено дій, які б свідчили про збільшення ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу обвинуваченому.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Зважаючи на те, що ризики які існували на момент обрання запобіжного заходу обвинуваченому не змінилися, підстав для зміни запобіжного заходу немає, а тому заява потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та їх представника ОСОБА_7 задоволена бути не може.

Розглядаючи клопотання прокурора суд виходить з того, що відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Зважаючи на суть обвинувачення суд приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 26, 176-178, 181, 193, 194, 196, 200, 201, 206 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та їх представника ОСОБА_7 про порушення прав потерпілих та невиконання обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2023 року відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, та зміни запобіжного заходу, - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 12022210000000172, - задовольнити.

Продовжити дію обов`язків в раніше застосованому запобіжному заході у вигляді застави до обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , - строком на 2 місяці, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування із свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- залишити на зберіганні органу ДМС України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії цієї ухвали встановити до 23 год. 59 хв. 09 вересня 2023 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала в частині відмови в зміні запобіжного заходу може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом семи днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: