Ухвала суду № 112113785, 11.07.2023, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2326/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року Сумськийрайонний судСумської областів складіголовуючого суддіГончаренко Л.М.,з участюсекретаря судовогозасідання МакошенецьС.І.,представника позивача ОСОБА_1 ,представника відповідачаВолохової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми заяву Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради про розстрочення виконання судового рішення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумськогорайонного судуСумської областівід 22.02.2023 рокупісля переглядуапеляційної інстанціїчастково задоволено позовнівимоги ОСОБА_2 та прийняторішення(в томучислі)про стягненнясереднього заробіткузачасвимушеного прогулуз07.10.2021рокупо22.02.2023в розмірі108156,36гривень, моральної шкоди у розмірі 2000 грн., а також судового збору 938,24 грн. на користь позивача і 1081,56 грн. на користь держави.

Заява мотивована тим, що Комунальне некомерційне підприємство «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради є закладом охорони здоров`я комунальної форми власності(засновник Путивльська міська рада), який на постійній основі надає різний спектр медичних послуг громадянам Путивльської громади і яка пов`язана з наданням гарантованої державою медичної допомоги населенню України. На даний момент у видатках відповідача відсутні можливості, щодо виконання рішення про спростягнення вказаних вище сум, що стане наслідком арешту грошових коштів на рахунку і як наслідок зупинить можливість оплати рахунків за електроенергію та інші комунальні послуги, зупинить можливість придбання підприємством товарів медичного призначення необхідних для надання послуг населенню Путивльської громади. Розстрочення платежу дасть можливість підприємству перерозподілити видатки, скоригувати фінансовий план і поступово виконати рішення суду без його ускладнення виконання, а тому вимушений просити у суду розстрочити його виконання на 10 місяців, зі сплатою 11109, 46 грн. щомісячно.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Верем`юк Д.А. надав письмові пояснення, в яких просив відмовити заявнику у розстроченні виконання рішення суду, посилався на те, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду, до сьогоднішнього дня не сплатив позивачу жодних грошових коштів, відсутність у відповідача обставин, які б свідчили про складний період у його діяльності, відсутність виключних, непереборних обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, ступінь вини відповідача у виникненні спору з приводу незаконного звільнення позивача, невеликий розмір суми грошових коштів, що підлягають стягненню, враховуючи обсяги надходження грошових коштів на користь відповідача, не надання відповідачем доказів про відсутність грошових коштів на рахунках або наявністть коштів на покриття тільки невідкладних потреб.

В судовому засіданні представник позивачки зазначав, що заява є необгрунтованою та не підтверджена відповідними доказами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 22.02.2023 позов ОСОБА_2 - до Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, задоволено частково. Визнано незаконнимта скасованонаказ т.в.о.директора Комунального некомерційногопідприємства «Путивльськаміська лікарня»Путивльської міськоїради ГраматикІ.І.№ 134-квід 06.10.2021року «Прозвільнення ОСОБА_2 у зв`язкуз прогулом»,поновлено нароботі напосаді лікаряакушера-гінекологата лікаряультразвукової діагностикикомунального некомерційногопідприємства «Путивльськаміська лікарня»Путивльської міськоїради.Стягнуто зкомунальногонекомерційногопідприємства «Путивльськаміськалікарня»Путивльської міськоїрадина користь ОСОБА_2 середній заробітокзачасвимушеного прогулуз06.10.2021рокупо22.02.2023року108460,10гривень, суму виплати зазначено без урахування податків і зборів,2000 гривень моральної шкоди, 2724 гривень сплаченого нею судового збору.

Постановою Сумського апеляційного суду від 02.05.2023 рішення Сумського районного суду Сумської області від 22.02.2023 змінено в частині визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та розподілу судових витрат. Стягнуто з КНП «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробітокзачасвимушеного прогулуз07.10.2021рокупо22.02.2023року108156,36гривень, з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів,938,24 гривень сплаченого нею судового збору. Стягнуто з КНП «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради на користь держави 1081,56 грн судового збору. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Згідно з частинами першою п`ятою статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочення виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Обґрунтовуючи своє рішення суд приймає до уваги, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 17.05.2005 р. «Чижов проти України» вказано, що на державі лежить зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочення у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для "потерпілої сторони", 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

На підтвердження відсутності можливості виконати рішення суду заявник надав Фінансовий план підприємства на 2023 рік з пояснювальною запискою до нього, посилаючись на те, що всі грошові надходження до підприємства розписані по відповідним статтям видатків у повному обсяз та відсутність залишкових коштів на рахунку відповідача.

Однак, не передбачення фінансовим планом підприємства таких витрат, як встановлено у рішенні суду не є піставою для розстрочення рішення суду.

Крім того, наданий заявником фінансовий план КНП «Путивльська міська лікарня», який був затверджений 22.12.2022 Путивльською міською радою, сам по собі не відображає фінансового стану даного підприємства на момент звернення до суду з відповідною заявою, не підтверджує знаходження чи відсутність певних коштів на його рахунках.

Будь-яких інших доказів на підтвердження перебування КНП «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради у фінансовому становищі, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, суду не надано.

Отже, у задоволенні зави Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради про розстрочення виконання рішення суду від 22.02.2023 року слід відмовити.

Керуючисьст. 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради про розстрочення виконання судового рішення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.М. Гончаренко