Ухвала суду № 112113170, 12.06.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20056/23

Провадження № 2/761/7913/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними; зобов`язання повернути майно,

в с т а н о в и в:

У червні 2023р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п. 3) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 2) ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Позовна вимога про витребування майна є вимогою майнового характеру, тому підлягає грошовій оцінці. А вказана у заяві ціна позову не ґрунтується на жодному належному та допустимому доказі.

Відповідно до п. 5) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак з тексту позовної заяви не вбачається, за яких обставин у позивача було вилучено автомобіль.

Крім того, відповідно до положень ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно зі ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту.

Частиною 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Частиною 6 ст. 173 КПК України встановлено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

З тексту позову вбачається, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І. від 28 лютого 2014р. накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 , а саме: на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ G 500», д.н.з. НОМЕР_1 , у вигляді заборони розпоряджатися будь-яким чином цим майном. У вказаній ухвалі міститься посилання на те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, а саме, з метою забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_1 , а саме автомобіля марки «MERCEDES-BENZ G500», д.н.з НОМЕР_1 .

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Тобто, законодавцем визначена чітка процесуальна можливість особи на оскарження дій слідчого, у разі незгоди з ними.

Проте, ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження реалізації своїх прав щодо оскарження дій слідчого в рамках саме досудового провадження, що позбавляє суд можливості з`ясувати дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак позивачу необхідно надати до суду виправлену редакцію позовної заяви, з урахуванням вищевказаних недоліків, для суду та сторін у справі, з доданою квитанцією про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними; зобов`язання повернути майно - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: