Рішення № 112111344, 05.07.2023, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3524/22

Провадження №2/333/484/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2023 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справи №333/3524/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 01.08.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Запоріжжя Проценко А.Ю. відносно позивачки відкрито виконавче провадження №69528270 на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. №252915 від 30.06.2021 року. Позивачка зазначає, що жодних повідомлень від відповідача, за весь час існування спірних правовідносин не надходило, в тому числі щодо порушення Позивачем умов кредитного договору. Спірні правовідносини виникли з первісним кредитором ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» на підставі договору №3673202068/470069 від 24.01.2020 року. При цьому, відповідач по справі не надав документів, підтверджуючих право вимоги за вищевказаним договором.

23 серпня 2022 року ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя відкрито спрощене провадження у цивільній справі 333/3524/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович.

19 квітня 2023 року ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя замінено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на його правонаступника ОСОБА_2 у цивільній справі 333/3524/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, та виключено з складу учасників цивільної справи в якості відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно і належним чином, надали разом з позовною заяву клопотання, в якому просили суд розглядати справу за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Треті особи у судове засідання, не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно і належним чином. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності третіх осіб, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

24.01.2020 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» договір про надання фінансового кредиту №3673202068/470069, згідно з яким сума позика складає 2500 гривень строком на 30 днів, тобто до 22.02.2020 року (а.с.19-20).

Згідно з додатком №1 до договору фінансового кредиту №3673202068/470069 від 24.01.2020 року станом на 22.02.2020 року позивачка повинна була сплатити суму кредиту у розмірі 2500 гривень та суму нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 1425 гривень, а разом 3925 гривень (а.с.21).

Відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 30 червня 2021 року №252915 запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 року в розмірі 9272,50 гривні, яка складається з 2500 гривень заборгованість за тілом кредиту; 5842,50 гривні заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; грошові кошти за вчинення нотаріального напису (а.с.22).

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2022 року за виконавчим провадженням ВП №69528270 відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за виконавчим написом №252915 виданого 30.06.2021 року на загальну суму 9272,50 гривні (а.с.23).

За договором відступлення прав вимоги №РтК/1-ЮО від 01.07.2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 , а ТОВ «Компані Фінанс» набуло право вимоги в тому числі і до боржника ОСОБА_1 (а.с.60-68).

Згідно з договором відступлення прав вимоги №01/07 від 01.07.2022 року між ТОВ «Компані Фінанс» та ОСОБА_2 , ТОВ «Компані Фінанс» відступає новому кредитору ОСОБА_2 право вимоги до боржника ОСОБА_1 (а.с.69-77).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.18 ЦК України, ст.87 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною і не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй Постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 29.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 у справі №645/1979/15-ц.

Крім того, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису №249265від29.06.2021року,була обумовленай іншимиобставинами,наведеним нижче.

Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від фінансової компанії та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед фінансовою компанією, зазначений у написі є безспірним. Розрахунок боргу зазначений у виконавчому написі щодо наявності грошового зобов`язання позивача за тілом кредиту є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача. Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник був належним чином обізнаний про порушення ним грошового зобов`язання та про можливі наслідки не усунення вказаних порушень. При цьому, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що повинно підтверджуватися документами про вручення, або про неможливість вручення такого повідомлення у зв`язку з відмовою отримувача, або самовільною зміною його місця проживання. Відповідач з причин, невідомих суду, не надав матеріали, на підставі яких був вчинений виконавчий напис нотаріуса. Розрахунок заборгованості, який надавався стягувачем приватному нотаріусу, суду також наданий не був. Також суду не надано доказів на підтвердження того, що при вчиненні виконавчого напису стягувачем було надано оригінали договорів про відступлення права вимоги, якими би підтверджувалось право ОСОБА_2 за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та первісним кредитором.

Згідно зі ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Крім того, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем повина бути безспірною.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при вчиненні виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 9 272 гривні 50 копійок приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не переконався належним чином у безспірності суми, що підлягає стягненню, та безспірності характеру правовідносин сторін, що не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з правовою позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20 червня 2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити позов і визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №252915, вчинений 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оспапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 9 272 гривні 50 копійок.

Щодо стягнення з відповідача понесених ним судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За вимогами п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правничої допомоги, беззаперечно входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно договору про надання правничої допомоги від 26 листопада 2021 року, укладеним між позивачем і адвокатом Тимошенко Андрієм Володимировичем, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 09.08.2022 року, ОСОБА_1 сплатила 4000 гривень за надані послуги адвокатом Тимошенко А.В., а саме: консультаційна допомога з питань відкриття щодо клієнта виконавчого провадження №69528270 від 01.08.2022 року, складання адвокатських запитів (а.с.26).

Крім цього, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 18.08.2022 року, ОСОБА_1 сплатила 8000 гривень за надані послуги адвокатом Тимошенко А.В., а саме: складання позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, його підготовка для подачі до суду, складання заяви про забезпечення позову, її підготовка до подачі до суду (а.с.27).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Суд вивчивши в повному обсязі позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та заяви про забезпечення позову, які за своєю юридичною природою є шаблонними та їх складання та підготовка до суду не вимагає значного витрати часу та зусиль адвоката, суд виходячи з принципу розумності та об`єктивності дій, виконаних на стадії підготовки до судового процесу та розгляду справи в суді, вважає за достатнє стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 8000 гривень.

Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ч.4 ст.223, ст.ст.10-13, 77-80, 141, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (01001, м.Київ, вул.Мала Житомирська, буд.6/5), приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович(69041, м.Запоріжжя, бул.Вінтера, буд.26, офіс1.11), задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №252915, виданий 30.06.2021 року, вчинений приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором №3673202068/470069 від 24.01.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» та ОСОБА_1 , та плати за його вчинення, на загальну суму 9272 гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок та за подання заяви про забезпечення позову у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правову допомогу у розмірі: 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухваленнярішення,ухваленого завідсутності учасниківсправи,є датаскладення повногосудового рішення.

Повне судове рішення складене 05 липня 2023 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков