Ухвала суду № 112107036, 11.07.2023, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/476/23

Провадження № 2-о/938/23/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 липня 2023 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., вивчивши матеріали

за заявою: ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: ОСОБА_2 ,

про встановлення факту перебування дитини на утриманні,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту перебування на його утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В якості заінтересованої особи заявником визначено ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_3 .

Відповідно до частин другої, сьомої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно положень ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Так, згідно із частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеному у свідоцтві про народження або паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

З аналізу вказаних норм вбачається, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При цьому, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, що факти, які підлягають встановленню, мають юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Відтак, для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення.

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до положень ст.318 ЦПК України, у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

Однак, заявником не в повній мірі дотримано зазначених вимог процесуального закону.

Таку поданій заяві, заявник зазначає, що на даний час він перебуває на військовій службі у Збройних Силах України та встановлення факту перебування на його утриманні неповнолітньої ОСОБА_3 , яка є дочкою його дружини ОСОБА_2 від іншого шлюбу, є необхідним з метою розповсюдження на них соціальних пільг, гарантій та компенсацій наданих Законом України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Разом з тим, заявник не визначає, з метою яких саме пільг, гарантій та компенсацій, слід встановити відповідний факт, та не конкретизує на кого саме мають стосуватись такі пільги, гарантії та компенсації, самого заявника, дитини, дружини, чи їх усіх.

При цьому, згідно Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці та члени їх сімей мають право на пільги зокрема пов`язані із безоплатним проїздом в окремих випадках, першочергове встановлення квартирного телефону, а також першочергове встановлення квартирної охоронної сигналізації, безоплатно відправляти й одержувати листи. Вказаним законом врегульовано окремі питання пенсійного забезпечення військовослужбовців, отримання грошових допомог, тощо.

Слід також зазначити, що не визначення заявником конкретної мети встановлення факту, що має юридичне значення, перешкоджає також встановленню повного кола заінтересованих осіб, за участю яких слід розглядати вказану справу, що закріплено у ст. 294 ЦПК України. Залучення відповідних осіб до участі у справі, та з`ясування їх думки щодо поданої заяви є вкрай важливим, оскільки суд зобов`язаний перевірити, чи встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Суд також звертає увагу на те, що заявник не зазначає жодних причин неможливості встановлення факту перебування особи на його утриманні через органи місцевого самоврядування (в позасудовому порядку).

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що заява про встановлення факту перебування дитини на утриманні, подана без додержання вимог, викладених у ст.318 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст.185 ЦПК України.

Керуючись ст.19, 185, 260, 261, 293,315, 318 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

1. Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про встановлення факту перебування дитини на утриманні- залишити без руху.

2. Надати позивачу строк у 7 (сім) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків заяви зазначених в ухвалі.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://court.gov.ua/.

Суд звертає увагу на те, що учасники процесу можуть подавати до суду необхідні документи (заяви, клопотання, пояснення, тощо), в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, засвідчивши документи кваліфікованим електронним підписом, або через підсистему "Електронний суд". Реєстрація у підсистемі "Електронний суд"(https://cabinet.court.gov.ua/login), дозволяють учаснику процесу оперативно надсилати документи до суду, а також отримувати усі процесуальні документи, постановлені судом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Роман ДЖУС