Рішення № 112103075, 07.07.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2134/23

Справа №754/2133/23

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Панченко О.М.,

при секретарі - Сарнавському М.О.

представника позивача - ОСОБА_19

представника відповідача 1 - Тараскіної К.О.

представника відповідача 4 - Мормуль П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Пишного Артема Володимировича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання електронних торгів недійсними, скасування їх результатів та визнання права власності на частку квартири,

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд:

- визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «Сетам» в межах виконавчого провадження № 60544700 за поданням приватного виконавця Пишного А.В. щодо реалізації (продажу) житлової квартири АДРЕСА_1 , скасувати усі результати цих торгів, шляхом визнання недійсними Протоколу проведення електронного аукціону № 582100 від 30.01.2023р. ДП «Сетам», Акта про проведені електронні торги від 08.02.2023 р., складеного приватним виконавцем Пишним А.В. та Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) № 248 від 09.02.2023р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудиком В.В.;

- визнати за нею право власності на частку квартири квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що вона є співвласником житлової квартири АДРЕСА_1 , так як право власності на дану квартиру було оформлено на її чоловіка ОСОБА_2 , з яким вона перебуває в зареєстрованому шлюбі. Оскільки, боржником у виконавчому провадженні № 60544700 є її чоловік, то стягнення у цьому виконавчому провадженні мало бути звернено на частку боржника, а не на всю квартиру. Крім того, у зазначеній квартирі проживають та зареєстровані вона, її чоловік та троє неповнолітніх дітей, а в боржника є інше рухоме та нерухоме майно, за рахунок якого можна було провести стягнення. Проте, 30 січня 2023 року ДП «Сетам» за заявкою приватного виконавця Пишного А.В. було проведено електронні торги з продажу саме вказаної квартири (реєстраційний номер лота № 521583), що було оформлено протоколом електронних торгів № 582100 від 30.01.2023р. Переможцем торгів було визнано ОСОБА_3 , з ціновою пропозицією в розмірі 1 376 984 грн., що на думку позивачки є сумою вдвічі меншою від ринкової вартості квартири, що стало можливим внаслідок використання на торгах недійсного акта оцінки, чинність якого закінчилася ще у вересні 2020 року. Крім того, приватним виконавцем при оформленні заявки на проведення торгів не було подано всієї необхідної інформації та документів, а саме виконавцем не було вказано про наявність прав користування квартирою неповнолітніх дітей й відповідно не було отримано відповідного дозволу органу опіки та піклування. Також, в порушення встановленого порядку виконавцем було надано неповну та обмежену інформацію щодо арештованого майна, внаслідок чого було суттєво обмежено коло потенційних учасників торгів та зумовлено неконкурентні і непрозорі умови торгів (аукціону), що поставило під сумнів їх законність. За результатами проведення цих незаконних торгів 08.02.2023р. приватним виконавцем Пишним А.В. було складено Акт про проведені електронні торги, на підставі якого 09.02.2023р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудиком В.В. було видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) № 248 та в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3 . З огляду зазначеного Позивачка вважає, що вищезазначені електронні торги проведені з порушенням вимог законодавства та встановленого порядку, а також грубо порушують її суб`єктивні права та права малолітніх дітей, які проживали в реалізованій квартирі, з огляду на що результати цих торгів (протокол проведення електронного аукціону) підлягають визнанню недійсними й, як наслідок - недійсними підлягають визнанню і всі правовстановлюючі документи, оформлені за результатами торгів, а саме акт приватного виконавця про проведені електронні торги та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Ухвалою суду від 17.02.2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.02.2023 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову.

Представник відповідача ОСОБА_5 , адвокат Тараскіна К.О. надіслала до суду відзив на позовну заяву (отримано судом 15.03.2023 р.), в якому зазначила, що позовні вимоги вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником позивачки до суду 30.03.2023 р. надано відповідь на відзив відповідача у справі приватного виконавця Пишного А.В.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав в повному обсязі та подав до суду 17.04.2023 р. відповідну заяву про визнання позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Мормуль П.В. надіслав відзив на позовну заяву (отримано судом 27.04.2023 р.), в якому позовні вимоги вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником позивачки до суду 31.05.2023 р. надано відповідь на відзив відповідача у справі ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 01.06.2023 року, що занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з підстав, що вказані у позовній заяві.

Відповідач у справі ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи без його участі.

Представники відповідачів - приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного А.В. та ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у письмовому відзиві на позов.

Представник відповідача ДП «Сетам» будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в судове засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву не надіслав.

Третя особа у справі ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши заяви сторін по суті справи та письмові докази, суд встановив наступне.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є громадянами Республіки Азербайджан та, проживаючи в Україні, в установленому порядку отримали право на постійне проживання, що підтверджується посвідками на постійне проживання № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

07.12.2006р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб в Ленкоранськиму районниму ЗАЦС Республіки Азербайджан, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу вчинено актовий запис за № 797 та видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , копія якого з нотаріально посвідченим перекладом додана до матеріалів справи.

Від цього шлюбу подружжя має трьох дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

24.03.2014р. ОСОБА_9 на підставі укладеного з ТОВ «ДБК-Інвест» договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком В.О. за № 2812, набув право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

31.12.2015р. ОСОБА_9 набув право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , про що Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві було видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_4 від 31.12.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, обидві квартири придбані ОСОБА_10 в інтересах сім`ї та для їх спільного проживання. Зокрема, в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а 13.02.2020р. ОСОБА_2 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, яке є у власності двох чи більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Згідно ст. 369 ЦК України встановлено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно. Розпорядження майном здійснюється за згодою всіх співвласників.

Статтею 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, а ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону встановлюють презумпцію спільного права власності подружжя на майно, набуте ними в шлюбі. Ця презумпція може бути спростована лише в судовому порядку одним із подружжя у випадку оспорювання поширення правового режиму спільного сумісного майна. При цьому, тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільної сумісної власності майна, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, пояснення сторін, викладених у поданих до суду заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка була набута ОСОБА_12 31.12.2015р. є об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_13 та його дружини ОСОБА_1 .

Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача ОСОБА_5 стосовно того, що позивачкою не доведено факту шлюбних відносин із боржником, а боржник в ході примусового виконання рішення не повідомив приватного виконавця про права його дружини як співвласника на реалізоване майно, оскільки шлюбні відносини подружжя зареєстровані в установленому порядку реєстрації актів цивільного стану, підтверджені в суді належними та допустимими доказами, а також були предметом дослідження та встановлені рішенням суду від 16.04.2019р. у справі № 754/1696/16-ц, копія якого долучена до матеріалів виконавчого провадження при перевірці місця проживання боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В ході розгляду справи також встановлено, що 15.11.2013р. між ОСОБА_14 , від імені якого діяв на підставі довіреності представник ОСОБА_15 та ОСОБА_4 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . На підставі цього договору право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_4 , однак, не погоджуючись з цим договором, ОСОБА_9 відмовився його виконувати та звернувся до суду з позовом про визнання цього договору недійсним. У відповідь на такі дії ОСОБА_13 , ОСОБА_4 також звернувся до суду з позовом про зобов`язання виконати обов`язок в натурі шляхом передачі квартири та виселення.

16.04.2019 р. Деснянським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі № 754/1696/16-ц, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_13 та ОСОБА_16 задоволено в повному обсязі та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 13.10.2015р.

16.10.2019р. Київський апеляційний суд за результатами апеляційного перегляду справи погодився з рішенням місцевого суду та в частині визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним залишив його в силі, а в частині застосування наслідків недійсності правочину ухвалив нове рішення про стягнення з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 859 837 грн.

07.11.2019 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним Артемом Володимировичем відкрито виконавче провадження № 60544700 за заявою ОСОБА_4 про стягнення коштів за виконавчим листом № 754/1696/16-ц стосовно виконання рішення Київського апеляційного суду від 16.10.2019 р.

Суд не приймає до уваги та не оцінює обставини дотримання/порушення приватним виконавцем встановленого порядку належного і своєчасного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, позбавлення боржника можливості добровільно виконати рішення суду та перешкоджання з реалізацією боржником права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, оскільки дані обставини не стосуються позовних вимог та раніше вже були предметом судового контролю, про що постановлено ухвалу за результатами розгляду скарги на дії приватного виконавця у справі № 754/1696/16-ц.

30.01.2020 р. приватним виконавцем Пишним А.В. складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, копію якої було направлено боржнику та досліджено в судовому засіданні. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що в межах виконавчого провадження відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем в зв`язку з невиконанням боржником рішення суду було встановлено необхідність в описі нерухомого майна боржника з метою його подальшої реалізації, внаслідок чого описано двокімнатну квартиру, яка розташована на 18 поверсі 25-ти поверхового будинку по АДРЕСА_3 . Загальна площа квартири 65,8 кв.м., житлова площа 32,3 кв.м. Не погодившись з цими діями приватного виконавця, 24.02.2020 р. боржником ОСОБА_10 було подано до суду скаргу на дії приватного виконавця, в якій він просив визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця Пишного А.В. про опис та арешт майна боржника від 30.01.2020 р. у виконавчому провадження № 60544700.

В той же час, згідно довідки з автоматизованої системи виконавчих проваджень стосовно виконавчих дій у виконавчому провадженні № 60544700 датою проведення виконавчої дії - опис майна зафіксовано 31.01.2020 р., відомості стосовно описаного майна відсутні, а місцем проведення виконавчої дії зазначено м. Київ, без деталізації його адреси, складу майна, переліку та технічних характеристик.

Згідно інформації з АСВП також вбачається, що після опису майна боржника виконавцем були проведені наступні виконавчі дії: 14.02.2020 р. - зміна (доповнення) реквізитів виконавчого документу; 18.03.2020 р. - призначення суб`єкта оціночної діяльності; 26.03.2020 р. - експертна оцінка майна; 26.03.2020 р. - передача майна на реалізацію (відомості про майно - квартира, місцезнаходження: АДРЕСА_3 , дата передачі майна на реалізацію - 26.03.2020 р., відомості про спеціалізовану організацію-реалізатора майна - ДП «Сетам»); 05.05.2020 р. - зупинення виконавчого провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 (зупинення судом стягнення) відповідно до ухвали Верховного Суду від 27.01.2020 р. по справі № 754/1696/16-ц до моменту перегляду справи в касаційному порядку; 30.11.2022 р. - поновлення виконавчого провадження згідно постанови Верховного Суду від 07.11.2022 р. у справі № 754/1696/16-ц про поновлення виконання в частині стягнення коштів; 09.02.2023 р. - в якості виконавчої дії зазначено «інше» без конкретизації проведених виконавчих дій та результатів їх проведення; 09.02.2023 р. - зняття арешту з майна з детальним описом підстави: відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» передано на реалізацію квартиру АДРЕСА_4 (реєстраційний номер лоту № 521583), яка належить ОСОБА_2 на праві власності. Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 30.01.2023 № 582100 Державного підприємства «Сетам», 30.01.2023 проведено електронні торги з реалізації майна квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до протоколу переможцем визнано ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_5 ). Стартова ціна продажу: 1 027 600,00 грн. Майно придбане за ціною 1 376 984,00 грн., згідно платіжного доручення № 64692097 від 08.02.2023р. покупцем сплачено всю суму на депозитний рахунок приватного виконавця. 09.02.2023 р. - закінчення виконавчого провадження згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 (на підставі фактичного повного виконання рішення), про що приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно інформації, що міститься на офіційному веб-сайті ДП «Сетам» щодо реалізації зазначеної квартири було призначено три електронних аукціони, а саме: 04.05.2020 р. (лот № 414176, стартова ціна 1 468 000,00 грн.), який визнано таким, що не відбувся через несплату учасників аукціону гарантованого внеску; повторний аукціон 29.12.2022 р. (лот № 420726, стартова ціна 1 247 800,00 грн.), який також визнано такими, що не відбувся через несплату учасниками гарантованого внеску: третій аукціон 30.01.2023 р. (лот № 521583, стартова ціна 1 027 600,00 грн.), які відбулися та на яких було визначено переможця: учасника № 12 - ОСОБА_3 , яка запропонувала найвищу цінову пропозицію в сумі 1 376 984,00 грн.

Відповідно до Акту про проведені електронні торги від 08.02.2023 р., складеного приватним виконавцем Пишним А.В., відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 30.01.2023 № 582100 Державного підприємства «Сетам», 30.01.2023 проведено електронні торги з реалізації майна квартири АДРЕСА_1 , переможцем визнано ОСОБА_3 . Майно придбане за ціною 1 376 984,00 грн., згідно платіжного доручення № 64692097 від 08.02.2023 р. покупцем сплачено всю суму на депозитний рахунок приватного виконавця. На підставі цього акту приватного виконавця 09.02.2023 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудиком В.В. було видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) № 248 та в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали виконавчого провадження та інші надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що реалізація майна боржника в межах виконавчого провадження № 60544700 була проведена з порушенням встановленого порядку реалізації арештованого майна, норм чинного законодавства та інших вимог, що прямо впливають на результати цих торгів, що одночасно з порушенням прав та законних інтересів позивачки дає підстави для визнання проведених торгів недійсними та скасування результатів їх проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ст. 365 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом.

Аналогічна вимога міститься в ст. 73 СК України, згідно якої за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

За обставинами справи, позивачка не являлася боржником та не була залучена до участі у виконавчому провадженні № 60544700, а рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2019р. № 754/1696/16-ц задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири. Таким чином, судом встановлено невідповідність недійсного правочину (договору купівлі-продажу квартири) інтересам сім`ї, що виключає можливість застосування ч. 2 ст. 73 СК України стосовно накладення стягнення на все майно, що є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про порушення прав та законних інтересів позивачки при накладенні виконавцем стягнення та реалізації на торгах всього спільного майна.

Крім того, відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно ст. 50 Закону звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № 60544700 було відкрито 07.11.2019 р. з одночасним ухваленням виконавцем рішення про арешт коштів боржника із зазначенням усіх діючих банківських установ, а також про арешт нерухомого майна боржника, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

07.11.2019 р. приватним виконавцем Пишним А.В. було направлено запит вих. № 1850 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про надання інформації щодо зареєстрованих осіб в квартирі АДРЕСА_1 , а також запит вих. № 1851 до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» стосовно надання копій документів на квартиру АДРЕСА_1 .

04.12.2019 р. приватним виконавцем Пишним А.В. було направлено вимогу виконавця вих. № 1990 до ПАТ «ХК «Київміськбуд» про надання копій технічної документації на квартиру АДРЕСА_1 .

Таким чином, ще до моменту виявлення коштів боржника, до з`ясування його майнового стану та виявлення іншого майна, на яке могло бути накладено стягнення, приватний виконавець Пишний А.В. виконав ряд дій, спрямованих на реалізацію конкретно визначеного нерухомого майна.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_17 також належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 . Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна ОСОБА_9 набув 24.03.2014 р. Згідно рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2019 р. № 754/1669/16-ц договір купівлі-продажу вказаної квартири було визнано недійсним, внаслідок чого право власності ОСОБА_13 на цю квартиру було поновлено, про що 15.11.2019 р. в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно було здійснено відповідний запис.

30.01.2020 р. приватним виконавцем Пишним А.В. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, зі змісту якої вбачається, що 30.01.2020 р. виконавцем за участі стягувача ОСОБА_4 , двох понятих та без участі боржника, його представника, членів його сім`ї чи представника ЖЕО було вчинено опис двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

14.02.2020 р. боржник ОСОБА_9 разом зі своїм представником з`явився до офісу приватного виконавця Пишного А.В., під час чого боржником було надано необхідні пояснення, на підставі яких, виконавцем було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, а також боржник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 60544700.

24.02.2020 р. ОСОБА_9 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, в якій просив скасувати постанову виконавця від 30.01.2020 р. про опис та арешт квартири, на підставі чого ухвалою суду від 26.02.2020 р. скаргу було прийнято до розгляду.

26.03.2020р. приватним виконавцем Пишним А.В. було оформлено та передано до ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна: квартири АДРЕСА_1 .

Таким чином, виконавчі дії приватного виконавця Пишного А.В. у виконавчому провадженні № 60544700 з моменту відкриття цього провадження були спрямовані та обмежилися виключно реалізацією наперед визначеного нерухомого майна боржника. З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що виконавчі дії у вказаному виконавчому провадженні були упередженими, однобічними та неспівмірними обсягу вимог за виконавчим документом, що є порушенням основних засад виконавчого провадження та ставить під сумнів законність його результатів.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).

Відповідно до цього Порядку електронні торги - це продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Згідно п.п. 1, 2 розділу ІІ Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною).

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані:

- повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця;

- номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень;

- повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб;

- форма реалізації арештованого майна (електронний аукціон чи аукціон за фіксованою ціною);

- відомості про наявність/відсутність згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя) на проведення третього електронного аукціону у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни лоту;

- вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті);

- найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні;

- відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена п.п. 6-10 розділу ІІІ цього Порядку);

- місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача);

- відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса);

- відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек);

- вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»;

- реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів;

- адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця;

- фото- та/або відеоматеріали;

- кваліфікований електронний або власноручний (у випадку, передбаченому п. 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

Пунктом 3 розділу II Порядку передбачено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

- копія виконавчого документа (паперова копія виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

- копія постанови про опис та арешт майна боржника (акта опису та арешту майна боржника);

- копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»);

- у разі передачі на реалізацію конфіскованого за рішенням суду майна - копія довідки про визначення вартості майна після нарахування усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні майна через митний кордон України;

- у разі згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя) на проведення третього електронного аукціону у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни лоту - копія згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя);

- у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

- копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Згідно п. 4 розділу ІІ Порядку приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому п. 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами 4-8 п. 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим п. 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Згідно п. 5 розділу ІІ Порядку виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна. Боржник або члени його сім`ї призначаються зберігачами арештованого майна у виключних випадках, зокрема щодо нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва та іншого майна, яке не може бути передано на зберігання Організатору з об`єктивних причин без пошкодження його властивостей, конструкції, функціональності чи зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо). Боржник та члени його сім`ї забезпечують зберігання майна безоплатно. У разі письмової відмови боржника та членів його сім`ї, інших осіб прийняти арештоване майно на зберігання таке майно підлягає в обов`язковому порядку передачі на зберігання Організатору.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження № 60544700, суд встановив, що 18.03.2020 р. приватний виконавець Пишний А.В. призначив експерта для участі у виконавчому провадженні для оцінки вартості квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

26.03.2020 р. призначений суб`єкт оціночної діяльності ТОВ «Оцінка і консультації» надав незалежну та експертну грошову оцінку квартири. Згідно наданого висновку від 19.03.2020 р. вартість квартири АДРЕСА_1 склала 1 468 000 грн. Зі змісту вказаного висновку оцінювачем зафіксовано термін чинності оцінки: шість місяців з дати оцінки, курс НБУ на дату оцінки: 2726,8500 грн./100 дол. США, а також зазначено про те, що даний висновок дійсний в складі повного Звіту про оцінку.

Разом з тим, в матеріалах виконавчого провадження № 60544700 відсутні докази ознайомлення усіх сторін виконавчого провадження з результатами оцінки майна, що передається на реалізацію та повним Звітом оцінювача. Також відсутнє підтвердження додавання виконавцем до заявки про реалізацію майна Звіту оцінювача про вартість майна та надання його організатору торгів - ДП «Сетам».

Згідно довідки № 47501362 Відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб Деснянської РДА 13.02.2020р. за адресою: АДРЕСА_3 була зареєстрована ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні судом встановлено, що до складу сім`ї позивачки окрім чоловіка та дружини, також входять троє неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , усі діти проживають разом з батьками за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, приватним виконавцем Пишним А.В. було передано на реалізацію квартиру, право користування яким мають неповнолітні діти. Проте, відповідного дозволу органів опіки та піклування або спеціального рішення суду виконавцем отримано не було, внаслідок чого грубо порушено вимоги п. 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна та порушено захищені законом права дітей.

Крім того, в порушення п. 2 розділу ІІ Порядку приватним виконавцем не були надані усі відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, повний опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність тощо та не було додано належного фотоматеріалу внутрішньої обстановки та стану квартири.

В порушення п. 5 розділу ІІ Порядку приватним виконавцем було визначено та зазначено зберігачем нерухомого майна стягувача замість боржника чи членів його сім`ї, що позбавило потенційних учасників аукціону отримати належну та достовірну інформацію стосовно арештованого майна.

Суд відхиляє доводи позивачки про те, що переможець аукціону ОСОБА_3 брала участь на оскаржуваному аукціоні 30.01.2023 р. разом зі своїм чоловіком ОСОБА_18 , як окремі самостійні учасники, що на думку позивачки є порушенням принципу конкурентності електронного аукціоні, а також, що ці особи особисто пов`язані зі стягувачем ОСОБА_4 , що може бути ознакою попередньої домовленості учасників щодо результатів аукціону. Зазначені доводи відхиляються з підстав відсутності прямої заборони чинного законодавства на участь в електронному аукціоні пов`язаних осіб.

Разом з тим, суд вважає обґрунтованим доводи позивачки стосовно проведення аукціону за заниженою ціною, що призвело до недотримання боржником дійсної вартості майна, за рахунок якого відбулося стягнення за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Абзацом другим ч. 6 ст. 57 Закону передбачено, що якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Таким чином, правове регулювання чинності звіту про оцінку майна має чітке обмеження його дії в часі, в тому числі обмеження часовими проміжками проведення аукціонів, їх повторності, визначеної кількості та черговості, що чітко регламентовано законом та спеціальним порядком реалізації арештованого майна.

За обставинами справи, у виконавчому провадженні № 60544700 оцінка вартості майна, що передається на реалізацію була проведена 19.03.2020 р., а вартість квартири була визначена в сумі 1 468 000,00 грн.

26.03.2020 р. приватний виконавець Пишний А.В. передав майно на реалізацію до ДП «Сетам», яке на виконання своїх завдань з метою проведення електронних торгів призначило перший аукціон на 04.05.2020 р. (лот № 414176). Згідно протоколу ДП «Сетам» № 477833 від 04.05.2020 р. вказаний аукціон визнано таким, що не відбувся через несплату учасників аукціону гарантованого внеску.

05.05.2020 р. приватний виконавець Пишний А.В. на виконання ухвали Верховного Суду від 27.01.2020 р. по справі № 754/1696/16-ц виніс постанову про зупинення виконавчого провадження № 60544700 згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

30.11.2022 р. приватний виконавець Пишний А.В. виніс постанову про поновлення виконавчого провадження № 60544700 згідно постанови Верховного Суду від 07.11.2022 р. у справі № 754/1696/16-ц та цією постановою доручив ДП «Сетам» поновити реалізацію майна за лотом № 420726.

Повторний аукціон (лот № 420726) проведено 29.12.2022 р., зі зменшенням стартової ціни до 1 247 800,00 грн. Згідно протоколу № 580894 від 29.12.2022 р. вказаний аукціон визнано таким, що не відбувся через відсутність допущених учасників (несплату гарантованого внеску), внаслідок чого ДП «Сетам» призначило на 30.01.2023 р. третій аукціон (лот № 521583), з черговим зменшенням стартової ціни до 1 027 600,00 грн., які відбулися з визначенням переможця: ОСОБА_3 , ціна продажу 1 376 984,00 грн.

Таким чином, період часу з 05.05.2020 р. до 30.11.2022 р. не може вважатися періодом реалізації арештованого майна, отже впродовж вказаного періоду часу звіт про оцінку майна втратив свою чинність й, як результат, електронні торги 30.01.2023 р. були проведені на підставі недійсного звіту про оцінку арештованого майна.

В постанові від 06.04.2016 р. у справі № 3-242гс16 Верховний Суд України вказав на те, що проведення електронних торгів із реалізації майна за ціною визначеною звітом про оцінку майна який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна чинним законодавством не передбачений.

Державний (приватний) виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації арештованого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приватним виконавцем Пишним А.В. при підготовці до проведення електронних торгів було не дотримано встановленого порядку реалізації арештованого майна, що прямо впливає на результати цих торгів.

Крім того, відповідно до п. 2 наказу Міністерства юстиції України «Про деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану» № 2343/5 від 10.06.2022р. з набранням чинності цим наказом електронні аукціони (аукціони за фіксованою ціною) з реалізації арештованого майна, яке знаходиться на території, включеній до переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі - Перелік), та переданого на реалізацію державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, підлягають зупиненню Організатором електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною (далі - Організатор) та можуть бути поновлені в порядку, визначеному цим наказом.

22.12.2022 р. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 затвердило перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, п. 1.11. визначено всю територію міста Києва.

Таким чином, призначений ДП «Сетам» на 29.12.2022 р. та подальші електронні аукціони з реалізації квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 підлягали зупиненню на підставі наказу Мінюсту № 2343/5 від 10.06.2022р. Проте, ДП «Сетам» цього наказу не виконало, чим порушило чинний порядок реалізації арештованого майна.

Такі дії, що призвели до правових наслідків реалізації арештованого майна не можуть вважатися законними та підлягають скасуванню.

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 р. по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 р. у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 р. у справі № 6-1884цс15, від 25.11.2015 р. у справі № 6-1749цс15, від 13.04.2016 р. у справі № 6-2988цс15, від 29.06.2016 р. у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Сукупність цих обставин позивачкою доведено під час розгляду справи, в тому числі суду надано достатньо належних та допустимих доказів того, що допущені порушення вплинули на результат електронних торгів, що безпосередньо призвело до порушення цивільних прав і законних інтересів позивачки при проведенні електронних торгів.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За наведених обставин, суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, врахувавши те, що реалізована на електронних торгах квартира знаходиться у спільній сумісній власності, не є особистою приватною власністю боржника, а тому не могла бути примусово відчужена в рахунок погашення особистого боргу. Крім того, з урахуванням допущених приватним виконавцем та організатором торгів порушень встановленого порядку реалізації арештованого майна, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81, 141, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного виконавця Пишного Артема Володимировича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання електронних торгів недійсними, скасування їх результатів та визнання права власності на частку квартири, - задовольнити.

Визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні № 60544700 за поданням приватного виконавця Пишного А.В., а саме продажу житлової квартири АДРЕСА_1 , що оформлені протоколом проведення електронного аукціону ДП «Сетам» № 582100 від 30.01.2023р.

Визнати недійсними та скасувати Акт приватного виконавця Пишного А.В. про проведені електронні торги від 08.02.2023р. та Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) № 248 від 09.02.2023р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудиком В.В.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 65,8 кв. м.

Стягнути з приватного виконавця Пишного Артема Володимировича на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 7 242 грн. 80 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Сетам" на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 7 242 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 7 242 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Панченко