Рішення № 112102565, 07.07.2023, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6239/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2023 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретаря судового засідання Добровчан К.Ю.,

з участю

представника позивача - Басюка О.П. ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради - Подкаури О.М.,

перекладачів - Шуляк О.М., Михайлової Є.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дитини -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_5 , діючи через свого представника адвоката Басюка Олександра Петровича звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_5 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 11 листопада 2011 року, актовий запис №1789, який рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26.11.2018 року розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на сьогоднішній день проживає разом з позивачкою. Позивачка зазначає, що в межах справи про розірвання шлюбу судом не вирішувалося питання щодо визначення місця проживання доньки позивача та відповідача. Втім, зважаючи на те, що відповідач окрім сплати аліментів, жодним чином не приймає участь у вихованні дитини, не бажає бачитись з дитиною, попри те, що розпорядження Рівненського міського голови визначено спосіб побачення відповідача з дитиною, передача йому дитини для постійного проживання є недопустимою, адже це в першу чергу негативно відобразиться на морально психологічному стані дитини. При цьому позивач переконана, що у випадку постійного проживання з відповідачем, їх спільна дитина не матиме належного виховання, догляду та розвитку. Тому вважає, що в інтересах дитини необхідно визначити її місце проживання разом з матір`ю.

Стислий виклад позиції відповідача

20 жовтня 2022 року від представника відповідача адвоката Клекотки Ю.О. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що проживання доньки з матір"ю не є підставою для її життя з матір"ю в подальшому. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об"єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Також вказав, що факт притягнення батька до адміністративної відповідальності у 2019 році, не може братись до уваги судом зараз. Оскільки, відповідно до ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Зважаючи на вищенаведену норму, відповідач вважається таким, що не піддавався адміністративному стягненню.

Що стосується доданої до позовної заяви довідки з «Інформаційного порталу національної поліції України» і буцімто факт фізичного насильства, переслідування, тілесних ушкоджень і т. п., то просить звернути увагу суду, що жоден з таких фактів ніколи не було підтверджено. Так, між позивачкою і відповідачем справді відносини далекі від тих, які прийнято вважати приязними. Однак, відповідач ніколи не переступав рамок моралі та закону. А от відповідачка, використовує безпідставні заяви до поліції, як засіб тиску на відповідача.

Зазначає, що позивачка вводить в оману суд заявляючи той факт, що проживає разом з дитиною за адресою: АДРЕСА_1 . Де і з ким проживає дочка відповідачу не відомо. Позивачка закрила будь - які можливості батька контактувати зі своєю рідною дитиною протягом останніх 10 місяців. Розпорядженням Рівненського міського голови від 15.02.2019 № 160-р, було визначено спосіб спілкування відповідача зі своєю донькою, однак, попри це, така можливість йому не надається.

Відповідач побоюється за свою дочку, оскільки він переконаний, що позивачка страждає на психологічні та психіатричні захворювання, тому її поведінка часто стає агресивною та різко змінюється. Вказує, що відповідач є успішним бізнесменом, який активно розвивається у своїй справі. Він заявляє про свою спроможність забезпечити дитині найкраще життя, на яке та заслуговує, включаючи якісну освіту у будь - яких навчальних закладах України та світу. На підтвердження зазначених обставин, до відзиву долучається копія рішення учасника Товариства № 15/02 від 29.06.2021 року, яке свідчить про те, що статутний капітал його Товариства зріс з 200 тисяч до 10 мільйонів гривень. Позивачка, ж заявляє про те, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , хоча це і не так. Квартира за цією адресою є однокімнатною, де окрім дитини проживає ще 4 особи. У такому випадку є тільки два можливих пояснення, або позивачка обманює суд щодо свого та дитини фактичного місця проживання, або умови проживання дитини не є належними. Обидва цих варіанти свідчать про той факт, що позивачка не є благонадійною людиною, якій варто довірити виховання дитини.

Доводи представника позивача, викладені у відповіді на відзив

28 жовтня 2022 року адвокат Басюк О.П. подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що донька позивача та відповідача постійно проживає з матір?ю - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначив, що позивач та її донька проживали разом за вказаною адресою і на момент розгляду судом справи про розлучення. Оскільки спільна донька позивача та відповідача проживає разом із матір?ю, позивач зверталась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини. Рівненським міським судом Рівненської області 20.04.2018 року видано судовий наказ у справі № 569/5982/18, яким стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання дочки - ОСОБА_6 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказане рішення суду тільки підтверджує ту обставину, що дитина проживає разом із матір?ю, адже аліменти присуджуються на користь того з батьків, хто проживає з дитиною.

Крім того, позивач зазначає, що безпідставними є твердження відповідача щодо проживання позивача та спільної з відповідачем дитини за іншою, ніж вказана у позові, адресою. Зауважує, що у даному спорі орган опіки та піклування повинен надати письмовий висновок щодо розв?язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків тощо.

Тобто, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради у своєму письмовому висновку вкаже не тільки адресу фактичного місця проживання позивача з дитиною, а й умови в яких проживає дитина. Тому, надумані відповідачем обставини, які останній намагається описати як дійсні, та не може підтвердити доказово, будуть спростовані письмовим висновком органу опіки та піклування.

Доводи відповідача, викладені у запереченнях на відповідь на відзив

16 грудня 2022 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що органами опіки та піклування не здійсновалось обстеження фактичного місця проживання їх дитини, оскільки місце реєстрації та місце фактичного проживання доньки з матір?ю є відмінним.

Водночас, наголошує, що згідно довідки про склад зарестрованих осіб у житловому приміщенні, кількість зареєстрованих осіб в квартирі АДРЕСА_2 є 4 особи, зокрема як вказується у висновку органів опіки і піклування наданому для суду, донька ОСОБА_7 проживає з матір?ю та її новим чоловіком ОСОБА_8 .

Тобто навіть припустивши, що позивачка з дитиною проживає, за зареєстрованою адресою, то необхідно врахувати, що в однокімнатній квартирі старого планування, тобто невеликої площі, проживає 4 зареєстровані особи та новий чоловік позивачки ОСОБА_8 , разом п`ять осіб, що в свою чергу додатково підтверджує на відсутність належних умов для проживання їх дитини.

Звертає увагу, що наразі він проживає за адресою АДРЕСА_3 , його квартира площею 75 кв. м., тобто має дві окремі кімнати, він може забезпечити достатні умови для проживання своєї малолітньої доньки, крім того вказує, що його нова квартира знаходиться поблизу школи, в якій навчається їх донька, відтак вважає за необхідне врахувати суд вказані обставини умов проживання дитини.

Відтак, він вважає, що проживання їх малолітньої доньки разом з батьком відповідає її інтересам та він зможе забезпечити кращі умови для її проживання.

Відомості про рух справи у суді

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 червня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 29).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 липня 2022 року зобов`язано Службу у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради подати письмовий висновок про доцільність встановлення місця проживання дитини з матір`ю (а.с. 35).

16 грудня 2022 року ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_9 , в якій просить визначити місце проживання доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним за місцем його проживання. Одночасно в зустрічній позовній заяві відповідач просить поновити процесуально встановлений строк для звернення з зустрічним позовом.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2023 року відмовлено ОСОБА_2 у поновленні процесуального строку на подання зустрічного позову. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дитини повернуто заявнику. Роз`яснено ОСОБА_2 його право на звернення до суду в загальному порядку (а.с. 96-98).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2023 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дитини до набрання законної сили рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у цивільній справі № 569/16311/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини (а.с. 99-101).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2023 року підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 102, 103).

21 лютого 2023 року на ухвалу про повернення зустрічного позову від 24 січня 2023 року відповідачем було подано апеляційну скаргу, яка постановою Рівненського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року залишена без задоволення, а ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2023 року - без змін.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області доручено Рівненському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області залучити ОСОБА_2 перекладача, який володіє англійською, перською або турецькою мовою під час розгляду справи (136,137).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 травня 2023 року здійснено виклик в судове засідання, для з`ясування думки дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Залучено до участі у справі психолога Управління освіти Рівненського міськвиконкому (м. Рівне, вул. Соборна, 30), якого зобов`язано надати суду оригінал і копію відповідних документів, які підтверджують повноваження психолога та відповідну посаду (а.с. 152, 153).

10 березня 2023 року представником позивача було долучено до матеріалів справи докази про зміну прізвища позивача з " ОСОБА_10 " на " ОСОБА_11 " (а.с. 118).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено (а.с. 161).

Представник позивача Басюк О.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав, викладених у позові та у відповіді на відзив. Додатково вказав, що зважаючи на те, що відповідач окрім сплати аліментів, жодним чином не приймає участь у вихованні дитини, не бажає бачитись з дитиною, попри те, що Розпорядженням Рівненського міського голови визначено спосіб побачення відповідача з дитиною, передача йому дитини для постійного проживання є недопустимою, адже це в першу чергу негативно відобразиться на морально психологічному стані дитини. При цьому позивач переконана, що у випадку постійного проживання з відповідачем, їх спільна дитина не матиме належного виховання, догляду та розвитку.

Відповідач та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили проти позову, з підстав, викладених у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив. Додатково відповідач зазначив, що його донька не має жодного контакту з ним більше ніж 1,5 року і вона знаходиться під силовим контролем та погрозами своєї матері щоб сказати, що вона хоче проживати з матір?ю. Вказує, що він є асистентом професора у Київському університеті, а також директором своєї компанії із капіталом 10,000,000 (десять мільйонів) гривень, а тому може забезпечити дитині найкраще життя, на яке вона заслуговує, включаючи якісну освіту у будь-яких навчальних закладах України та світу.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради підтримала висновок органу опіки та піклування № 08-4142 від 09.12.2022 року. Просить спір вирішити в інтересах дитини.

Малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності практичного психолога ОСОБА_12 , пояснила, що на даний час проживає з мамою та бажає і надалі проживати з нею.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 листопада 2011 року, який рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2018 року розірвано та постановою Рівненського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року залишено без змін (а.с. 6-8).

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №758, стверджується, що батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_13 (а.с. 5).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 66455 від 17.10.2019 р. ОСОБА_9 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 05 травня 2022 року, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 зареєстрували шлюб 05 травня 2022 року, актовий запис № 791. Прізвища після державної реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_11 , дружини - ОСОБА_11 (а.с. 120).

Розпорядженням Рівненського міського голови № 60 від 15.02.2019 «Про визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї» визначено спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши можливість побачень з донькою: двічі на тиждень у середу та четвер з 17.00 год. до 20.00 год; двічі на місяць через тиждень у суботу або неділю, щороку на наступний день після дня народження доньки, в день народження батька та щороку на другий день на другий день державних свят за домовленістю з матір?ю дитини (а.с. 17).

ОСОБА_15 відповідно до податкової декларації платника єдиного податку від 27.01.2022 р. є фізичною особою-підприємцем (а.с. 18, 19).

Відповідач вказує, що є успішним бізнесменом, заявляє про свою спроможність забезпечити дитині найкраще життя, на підтвердження таких обставин надає копію рішення учасника ТзОВ «ЄВРО НУТРІШН ГРУП», засновником якого він є, № 15/2 від 29.06.2021, яке свідчить, що статутний капітал його Товариства зріс з 200 тис. грн. до 1 млн. грн. (а.с. 54,55).

Відповідно до висновку виконавчого комітету Рівненської міської ради № 08-4142 від 09.12.2022 року щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи інтереси дитини, комісія як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради прийняла рішення про доцільність визначення місце проживання малолітньої малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір"ю ОСОБА_15 (а.с. 69-71).

Також, судом встановлено, що дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій ІНФОРМАЦІЯ_4 виповнилося 10 років особисто у судовому засіданні висловила прохання про залишення її проживати разом із матір"ю.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України Про охорону дитинства, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч.2, 3 ст. 11 Закону України Про охорону дитинства, кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зіст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Як передбачає ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч.1ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.160 СК, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересамдітей. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Відповідно до принципів 2 та 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особисті потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові й моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватись фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і гідності.

Декларація прав дитини від 20 листопада 1959 року містить принцип 6, за яким дитина може бути розлучена з матір`ю лише у винятковій ситуації, тобто перевага надається матері.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька у пункті 1 ст.9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Як вбачається з наданих суду документів, як ОСОБА_5 так і ОСОБА_2 мають постійне місце роботи та стабільний заробіток, мають постійне місце проживання, у зв`язку з чим можуть забезпечити належні умови для проживання та виховання дитини. Обставин, які б перешкоджали визначенню з ними місця проживання дитини судом не встановлено.

Позивач, обґрунтовуючи позов, вказала, що 11.04.2019 постановою Рівненського міського суду Рівненської області в справі № 569/7116/19 притягнуто ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. Так, у вказаній постанові судом було встановлено, що 10.03.2019 ОСОБА_2 перебуваючи в під?їзді будинку АДРЕСА_4 , гучно вибивав ногами вхідні двері в квартиру АДРЕСА_5 , внаслідок чого зробив вм?ятини, подряпини дверей та зламав на дверях ручну, чим вчинив дрібне хуліганство (а.с. 13).

Проте, суд не бере до уваги, факт притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності у 2019 році, оскільки, відповідно до ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважається таким, що не піддавався адміністративному стягненню.

Відповідно до інформації наданої Рівненським районним управлінням поліції ГУНП в Рівненській області (лист від 10.05.2022 № 6796/200/04-2022), в базі інформаційної телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», упродовж 2018-2022 років, зареєстровано 13 повідомлень з приводу вчинення протиправних дій громадянином ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_9 (а.с. 14-16).

На противагу вказаним доказам відповідач долучив до відзиву лист Національної поліції України № 9156/200/01-22 від 07.06.2022 року, з якого вбачається про неодноразові звернення ОСОБА_2 в період з 01.01.2018 року по 29.05.2022 року до служби 102 з приводу сімейних конфліктів з ОСОБА_11 ( ОСОБА_9 ) щодо вчиненя йому перешкод у спілкуванні з дитиною.

З огляду на викладене, суд вважає, що вищезазначені обставини лише свідчать про неприязні стосунки між батьками дитини.

Між тим, посилання позивачки, як на підставу аморальної поведінки відповідача на рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28.03.2019 в справі № 569/5982/19, яким видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Ісламської республіки Іран, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на строк 6 (шість) місяців та визначено заходи тимчасового обмеження його прав, суд оцінює критично, оскільки постановою Рівненського апеляційного суду від 25 липня 2019 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 березня 2019 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_13 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису відмовлено.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Отже, при розгляді позовних вимог про визначення місця проживання дитини є обовязковою наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідно до висновку служби у справах дітей № 08-4142 від 09.12.2022 р. ОСОБА_6 разом з матір?ю ОСОБА_17 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . В квартирі створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Відповідно до оцінки потреб сім"ї ОСОБА_17 , наданої Рівненським міським центром соціальних служб встановлено, що складних життевих обставин в сім?ї не виявлено. В квартирі за адресою: АДРЕСА_1 створені належні умови для проживання та розвитку дитини. ОСОБА_6 навчається в Рівненському ліцеї № 12 Рівненської міської ради. Відповідно до інформації із закладу встановлено, що мама дівчинки постійно підтримує зв?язок із класним керівником, цікавиться навчанням дитини, систематично відвідує батьківські збори. Тато цікавиться шкільним життям дитини. Інформацію щодо вивчення соціальної пристосованості ОСОБА_6 , сфери її міжособистісних та сприйняття внутрішньо сімейних відносин з точки зору дитини, навчальний заклад надати не зміг, у зв?язку із відмовою тата ОСОБА_2 на обстеження дівчинки. В бесіді ОСОБА_7 пояснила, що проживає з мамою та ОСОБА_18 (чоловіком мами), між ними гарні стосунки, вони проводять вільний час. Надалі дівчинка хоче проживати разом з мамою.

Питання про визначення місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 30 листопада 2022 року. На засіданні комісії були присутні батьки дитини ОСОБА_15 , та ОСОБА_2 та їх представники. Заслухавши їх пояснення, розглянувши матеріали справи, врахувавши думку малолітньої дитини, комісія, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради прийняла рішення про доцільність визначення місця проживания ОСОБА_19 з матір"ю ОСОБА_15 .

Наданий службою у справах дітей висновок про доцільність визначення місця проживання дитини із матір?ю зроблено на підставі всебічного, повного та об"єктивного вивчення усієї необхідної інформації, у відповідності до ст.19 Сімейного кодексу України. Тож переконання про доцільність визначення проживання дитини саме із матір"ю є обгрунтованим, і оцінка вказаному доказу судом надається в сукупності з іншими доказами.

Доказів протилежного, аніж викладеного у висновку компетентного органу, у даній справі, опонентами не надано.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була заслухана в судовому засіданні та пояснила, що бажає проживати разом з матір`ю.

Таким чином, з досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і згоди.

Безпідставними є посилання відповідача про те, що позивач страждає на психологічні та психіатричні захворювання, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивач вводить в оману суд, заявляючи той факт, що позивачка проживає разом з дитиною за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вказане спростовується висновком органу опіки та піклування № 08-4142 від 09.12.2022 року, в якому зазначаються відомості, одержані в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків.

Натомість, батько дитини ОСОБА_2 відмовився надати можливість органу опіки та піклування обстежити умови його проживання за адресою зазначеною у відзиві АДРЕСА_7 .

Суд визнає безпідставними доводи відповідача про те, що його донька знаходиться під силовим контролем та погрозами своєї матері, оскільки відповідних доказів суду не надано, натомість, в судовому засіданні заслухана малолітня ОСОБА_6 в присутності психолога ОСОБА_12 та представника Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради поводилася природньо, тиску на неї із боку дорослих не відчувалося та пояснила, що бажає проживати з матір"ю.

При ухваленні рішення, суд враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому суд виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначене місце проживання дитини, що не суперечить інтересам дитини. При цьому, суд наголошує, що законодавством передбачено право батька на участь у вихованні доньки.

Суд, реалізуючи повноваження щодо сприяння сторонам у їх примиренні, через неприязні стосунки, вважає за потрібне зазначити, що сторони перш за все в інтересах самої дитини повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння та налагодження відносин між собою, що у наслідку матиме позитивний вплив на дитину та її виховання.

Враховуючи обставини справи, вік дитини, думку дитини, висловлену в судовому засіданні, особисту прихильність дитини до матері, а також для забезпечення її прав та інтересів, суд дійшов висновку про те, що місце проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має бути визначено разом із матір`ю, враховуючи тривалість та сталість проживання з нею та сформованість стосунків з іншими членами сім`ї, створення матір`ю сприятливих умов для проживання доньки, гармонійного психологічного розвитку що, в свою чергу, не вплине на реалізацію батьком своїх прав на участь у вихованні дитини.

Батько дитини, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дочки, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати.

При цьому, визначення місця проживання дитини разом зі матір"ю жодним чином не позбавляє батька на безперешкодне спілкуванні із дитиною, участь у її вихованні та розвитку, проведенні спільного відпочинку тощо.

Так, частиною третьою статті 157 Сімейного кодексу України встановлено, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Суд вважає за доцільне роз"яснити сторонам ч. 3 ст. 157 СК України та попередити позивача ОСОБА_5 про неприпустимість вчинення перешкод спілкуванню батька ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_6 .

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що матері дитини, та батькові слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного рівномірного спілкування матері, та батька з донькою.

Суд роз`яснює сторонам також, що у разі зміни обставин у відносинах сторін спору, а в першу чергу відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дитиною, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено, як за згодою батьків, так і в судовому порядку.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_5 .

Роз"яснити сторонам ч. 3 ст. 157 СК України та попередити позивача ОСОБА_5 про неприпустимість вчинення перешкод спілкуванню батька ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_8 .

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, ЄДРПОУ 25675397, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Поштова, 2.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 липня 2023 року.

Суддя Н.Г. Кучина