Ухвала суду № 112098846, 11.07.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 219/1870/22

Провадження № 1-кп/229/123/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції у залі судових засідань Дружківського міського суду Донецької області обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022050000000192 від 06.04.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Часів Яр Донецької області, громадянина України, має повну середньо - спеціальну освіту, розлучений, дітей на утриманні не має, не працюючий, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

1 липня 2022 року в провадження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022050000000192 від 06.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 114-2 КК України.

Відповідно до Розпорядження Голови Верховного Суду України від 21.10.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», справи підсудні Артемівському міськрайонному суду Донецької області були передані до Дружківського міського суду Донецької області, в тому числі і кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор заявив суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . Мотивуючи клопотання, прокурор вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, тобто у несанкціонованому поширенні інформації про рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного стану, а саме у поширенні інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, причому що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину підтверджується наступними зібраними у ході здійснення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження: протоколом затримання особи, складеним відповідно до вимог ст.. 208 КПК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , в ході якого останній підтвердив обставини та підстави власного затримання; відповідями на доручені від оперативних підрозділів, якими встановлено особу підозрюваного, надано відомості про обставини вчинення ним злочину; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , за допомогою відео фіксації в ході якого останній підтвердив обставини скоєння злочину; протоколом огляд висновку експерта судової комп`ютерно - технічної експертизи; протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 , в ході якого останній підтвердив інформацію місця розташування блок - постів на шляху свого руху з м. Кривий Ріг до м. Часів Яр, яку він передав особі на ім`я ОСОБА_6 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , в ході якого останній підтвердив інформацію місця розташування блок - посту та наметове містечко; протоколом тимчасового доступу до речей і документів, а саме телефонних з`єднань ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

У відповідності до ст.. 615 КПК України стосовно підозрюваного ОСОБА_5 прокурором винесено постанову від 26.05.2022 року про продовження строків досудового розслідування до трьох місяців тобто до 06.07.2022 року.

Також у відповідності до ст.. 615 КПК України стосовно підозрюваного ОСОБА_5 прокурором винесено постанову від 07.04.2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, а саме до 06.05.2022 року, постановою прокурора від 03.05.2022 року продовжено строк тримання під вартою до 01.06.2022 року, та постановою прокурора від 26.05.2022 року продовжено строк тримання під вартою до 25.06.2022 року. Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 06.07.2022 року. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області, Дружківського міського суду Донецької області дію запобіжного заходу було продовжено, строк дії запобіжного заходу закінчується, у зв`язку із чим виникла необхідність у його продовженні.

Метою та підставами продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, чинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином та знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто ризикам, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. ОСОБА_5 проживає у м. Часів Яр Донецької області, де на даний час відбуваються активні бойові дії, та агресія, яку здійснює російська федерація стосовно України, може спричинити тимчасову окупацію ч. Часів Яр та призвести до ухилення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності. Крім того, у випаду застосування до ОСОБА_5 запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, створить передумови для продовження спілкування ОСОБА_5 з невстановленими особами яким він не санкціоновано передавав відомості, тобто продовжувати кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, або вчинити новий злочин. У зв`язку з викладеним, більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, а саме особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, не зможуть запобігти зазначеним клопотання ризикам.

Приймаючи викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, прокурор просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора, вказала, що останнє є формальним, дублює попередні клопотання. Ризики вказані у клопотання, нічим не підтверджуються, докази, на які посилається прокурор, суду не надані. У процесі розгляду справи корисливий мотив обвинуваченого, на який посилається прокурор, а також надання згоди обвинуваченим на збір інформації, не знайшли свого підтвердження. Питання просила вирішити на розсуд суду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю підтримав захисника.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу двомісячного строку тримання під вартою, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, незалежно від наявності клопотань. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частина друга статті 331 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України). Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд зазначає, що під час розгляду вказаного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 06.07.2022 року. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області дію запобіжного заходу було продовжено. На теперішній час строк його дії спливає. Враховуючи об`єктивну неможливість до спливу строку обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, яке, відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин того кримінального правопорушення, яке інкриміновані ОСОБА_5 , а саме вчинення особливо тяжкого злочину, за яке, у разі доведеності вини, може бути призначено покарання до 12 років позбавлення волі, дає суду достатні підстави для продовження застосування до обвинуваченого такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_5 перебуваючи не в умовах попереднього ув`язнення, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 розлучений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, на території України ніде не працює, не має офіційних джерел доходу, зареєстрований у місті Часів Яр Донецької області, де наразі ведуться активні бойові дії, що може мати наслідками ускладнення виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, у разі зміни запобіжного заходу, а також нести реальну загрозу для життя та здоров`я самого обвинуваченого.

Суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що відсутні докази щодо звернення осіб, які поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту також не може бути застосований у відношенні останнього, зважаючи на воєнний стан та активні бойові дії за місцем реєстрації обвинуваченого.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Суд, зазначає, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Крім того, суд зауважує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, з огляду на вірогідність переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та посилання обвинуваченого.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї частини.

Задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину - від восьмидесяті до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявних ризиків, майнового стану обвинуваченого, та враховуючи ч. 4 ст. 182 КПК України, суд, вважає за доцільним визначити ОСОБА_5 розмір застави, що складає 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантування виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з - під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182- 184, 193-199 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпропетровська установа виконання покарань №4».

Строк дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обчислювати з 11.07.2023 року до 08.09.2023 року, включно.

Одночасно обрати ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста гривень), яка може бути винесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Донецькій області (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області, ЄДРПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до прокурора чи суд із встановленою періодичністю, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місяця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 08.09.2023 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань №4».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань №4» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з - під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Дружківський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.. 199 КПК України.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11 липня 2023 року.

Суддя ОСОБА_1