Постанова № 1120985, 21.09.2007, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

21001 м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 61-86-28, e-mail: admin-sud@inbox.ru

П О С Т А Н О В А

І м е н е м     Ук р а ї н и

21 вересня  2007 року                                                                           Справа № 2-а-10467/07   

      Вінницький окружний адміністративний суд

                                   в складі:  головуючого – судді Сторчака В.Ю.

  при секретарі-  Чернюк А.Ю.

  за участю представників сторін:

                                   позивача:  Строгий І.Л.

                                                           відповідача:  Чоловський О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-Центр» та до Приватного підприємства «Плазма»  про визнання недійсним господарського зобов’язання , -

С У Т Ь     С П О Р У:

            Жмеринською об’єднаною  державною податковою інспекцією заявлено позов про визнання недійсним господарського зобов’язання згідно усного договору поставки товарів від 01.09.2007 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поділля-Центр» та Приватним підприємством «Плазма» .

Позов мотивовано тим, що під час проведення планової перевірки  з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки було складено відповідний акт. Перевіркою було встановлено, що ТОВ «Поділля-Центр» та ПП»Плазма» перебували у господарських відносинах. Позивач вважає, що Приватне підприємство «Плазма» вирішив ухилитися від сплати податків, шляхом приховування від оподаткування 3966,78 грн. Також позивач вважає, що ПП «Плазма» було штучно створено для отримання неоподатковуваного прибутку та для уникання відповідальності  за порушення норм діючого законодавства, а саме за несплату податків.

Представник ТОВ «Поділля-центр» у відзиві на позов не погоджується з позицією позивача вказуючи що зобов’язання по договору між сторонами були виконані повністю, жодна сторона один до одного будь-яких претензій з приводу виконання обопільних зобов’язань не мала, сам зміст господарських зобов’язань і його виконання не суперечило вимогам чинного законодавства, порушень правил здійснення господарської діяльності при укладенні та виконанні зобов’язання сторонами договору допущено не було. Жодна із сторін в даному випадку  не мала будь якого наміру приховувати доходи від оподаткування, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи.

Представник  ПП «Плазма» заперечень на позовну заяву, витребувані судом докази не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Відповідно до ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою вказаною в довідці з державного реєстру, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Отже суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника другого відповідача відповідно до положень ч.2 ст.128 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно вивчивши обставини справи та оцінивши наявні у справі докази суд вбачає позовні вимоги позивача безпідставними виходячи з наступного.

Так, з 15 листопада по 28 листопада 2006 року працівниками Жмеринської ОДПІ проводилась планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного  та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 01.10.2006 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-Центр».

За результатами перевірки складено відповідний акт за № 33/23/31163811 від 01.12.2006року.  Перевіркою встановлено, що в 3 кварталі 2006 року ТОВ «Поділля-Центр» перебувало  у господарських відносинах з ПП «Плазма». Під час перевірки ТОВ «Поділля-Центр» було надано  податкову накладну № 69, виписану 01.09.2006 року Продавцем ПП «Плазма»  Покупцеві – ТОВ «Поділля-Центр», згідно з  якою 01.09.2006 року поставлявся товар. Усього поставлено товарів на загальну суму 25798,65 грн., де сума ПДВ становить 4299,78 грн. Вказане свідчить про те, що 01.09.2006 року  між відповідачами виникло господарсько-договірне зобов’язання, на підставі укладеного між ними  усного договору, згідно з яким ПП «Плазма» зобов’язувався поставити ТОВ «Поділля-Центр» товар за номенклатурою, кількістю та ціною, вказаною у податковій накладній № 69 від 01.09.2006 року, а ТОВ «Поділля-Центр» зобов’язувалось прийняти цей товар та оплатити його вартість. На виконання вказаного договору ПП «Плазма» поставив товар, про що свідчить податкова накладна № 69 від 01.09.2006 року, а ТОВ «Поділля-Центр» сплатив повну вартість товару в сумі 25798,65 грн., де сума ПДВ становить 4299,78 грн. Про підтвердження факту виконання договору свідчать первинні документи, зокрема: податкова накладна та квитанції до прибуткових касових ордерів.

            Позивач стверджує, що податкові зобов'язання ПП «Плазма» по ПДВ за серпень 2006 року мали б становити щонайменше 4299,78 грн., оскільки ТОВ «Поділля-Центр» у зазначений вище період було сплачено вказану суму приватному підприємству, яке відповідно виписало податкову накладну №69 від 01.09.2006 року, але в декларації за серпень 2006 року зазначило суму податкових зобов'язань в розмірі лише 333 грн., що на 3966,78 грн. менше, ніж зазначено у вказаній вище податковій накладній. На підставі даних фактів податковим органом зроблено висновок про те, що укладена і повністю виконана угода поставки товару між ПП «Плазма» та ТОВ «Поділля-Центр» була спрямована на приховування від оподаткування доходів. Такий висновок податкового органу є невірним, оскільки зобов'язання по договору між сторонами були виконані повністю, жодна сторона один до одного будь-яких претензій з приводу виконання обопільних зобов'язань не мала, сам зміст господарських зобов'язань і його виконання не суперечило вимогам чинного законодавства, порушень правил здійснення господарської діяльності при укладенні та виконанні зобов'язання сторонами договору допущено не було. Крім того, жодна із сторін в даному випадку не мала будь-якого наміру приховувати доходи від оподаткування, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, зокрема: виписані ПП «Плазма» податкова накладна №65 від 28.08.2006 року та квитанції до прибуткових касових ордерів № 67, №68, №72 та №73 від 28.08.2006 року, копії яких подані позивачем.

Факт не відображення ПП «Плазма» у податковій декларації за серпень 2006 року зазначеної вище господарської операції повністю або ж частково не може свідчити про те, що господарські зобов'язання між ПП «Плазма»  і ТОВ «Поділля-Центр» були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки достовірно не встановлено причин не відображення приватним підприємством зазначеної вище господарської операції у податковій декларації за серпень 2006 року (внаслідок умислу чи недбалості).

Таким чином, висновок податкового органу про вчинення господарського зобов'язання згідно усного договору поставки товарів від 28.08.2006 року, укладеного між ТОВ «Поділля-Центр» та ПП «Плазма», як такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, ґрунтується на припущеннях, а тому не може бути взятий судом до уваги при вирішенні справи відповідно до ст. 70 КАС України.

В той же час, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме порушення правил здійснення господарської діяльності, що передбачено ч. 1 ст. 218 ГК України.

На підставі ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, на що вказує позивач у своїй заяві.

Позивач не навів конкретних фактів правопорушень і законодавчих актів, які були порушені у сфері господарювання з боку ПП «Плазма» та ТОВ «Поділля-Центр» при виконанні господарського зобов'язання згідно усного договору поставки товарів від 01.09.06 року, а тому адміністративно-господарські санкції, передбачені ст. 207 ГК України, в даному випадку не можуть бути застосовані і договір за таких обставин не може бути визнаний недійсним.

Більше того, відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а виконання зобов'язань по вказаному вище договору відбулось 1 вересня 2006року, в зв'язку з чим, навіть за умови доведення позивачем невідповідності оспорюваної угоди чинному законодавству, договір не може бути визнаний недійсним.

            В оглядовому листі Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001 року «Про деякі питання практики вирішення спорів про визнання угод недійсними» зазначено, що невиконання стороною годи обов’язків щодо подання звітності і сплати податків  не є підставою для визнання угоди недійсною.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-ІУ (набрав чинності з 01.01.2004р.) передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до довідки Котовськом об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області Приватне підприємство «Плазма» знаходиться на податковому обліку з 07.10.2003 року. Та станом на 11.09.2007 рік підприємство знаходиться в стані ліквідаційної процедури за рішенням суду. Тобто, станом на день укладання договору та в період його виконання ПП «Плазма» мало необхідні повноваження для вчинення правочину.

Частиною 7 статті 59 Господарського кодексу України визначено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Стаття 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначає, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відтак, Договір між Товариством «Поділля-Центр»» та ПП „Плазма" був укладений уповноваженими на це особами. Жодних підстав вважати, що особа умисно хотіла уникнути відповідальності  за порушення норм діючого законодавства, а саме за несплату податків немає .

Враховуючи вищевикладене, в позові слід відмовити.

Судові витрати компенсуються за рахунок держави, оскільки позивач від  сплати судового збору звільнений відповідно до ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

            Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 79, 86, 94, 100, 153, 158-163, 167, 186, 254, 255  КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Жмеринської ОДПІ  про визнання недійсним господарського зобов’язання згідно усного договору поставки товарів  від 01.09.2006року, укладеного  між ТОВ «Поділля-Центр» та ПП «Плазма»  відмовити.

Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня ї  проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про  апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя      /підпис/

Копія вірна

Суддя:

Секретар: