Рішення № 112089440, 10.07.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 липня 2023 року (09:30)Справа № 280/2502/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33004, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд. 7, код ЄДРПОУ 21084076); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2023 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі третя особа), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.03.2023 №084450006848 з відмови позивачу у належному зарахуванні стажу та у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати відповідача зарахувати до загального стажу позивача період її роботи з 17.09.1983 по 24.05.1995 та період отримання допомоги по безробіттю з 31.08.1996 по 31.05.1997, у зв`язку із чим призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.03.2023 позивач звернулась за призначенням пенсії за віком, оскільки 03.03.2023 набула 63-річного віку та мала більше ніж 20 років загального стажу. Однак, рішенням від 14.03.2023 №084450006848 у призначенні пенсії позивачу було відмовлено у зв`язку із відмовою зарахувати стаж за даними трудової книжки та архівної довідки. Позивач вважає рішення від 14.03.2023 №084450006848 таким, що суперечить чинному законодавству, та не відповідає критеріям правомірності дій і рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та у судовому порядку підлягає скасуванню. Зазначає, що разом із заявою за призначенням пенсії позивач надавала трудову книжку колгоспника від 11.01.1982 НОМЕР_2 , яка містить записи №1-4 про спірний період роботи, а також інформацію про прийнятий колгоспом річний мінімум та фактично відпрацьовані ОСОБА_1 дні на стор. 18-19 зазначеної трудової книжки містить. Крім того, довідкою Державного архіву Запорізької області від 25.04.2018 №01-32/С-0860 також підтверджується спірний період роботи позивача у колгоспі. Зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії. Беручи до уваги вищезазначене просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

19.05.2023 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення (вх.№20517), в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі. Зокрема зазначає, що 07.03.2023 позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком згідно із статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатом розгляду заяви ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії, оскільки необхідний страховий стаж відсутній. Вік позивача 63 роки 00 місяців 04 днів. Необхідний страховий стаж становить від 20 до 30 років. Страховий стаж особи для права становить 20 років 00 місяців 26 днів. Загальний страховий стаж склав 07 років 11 місяців 23 дні. Згідно з рішенням про відмову у призначенні пенсії від 14.03.2023 №084450006848 до страхового стажу не зараховано періоди роботи: в колгості ім.Жданова з 11.01.1982 по 24.05.1995 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 11.01.1982, оскільки період роботи в колгоспі необхідно підтвердити уточнюючою довідкою про вихододні; не зараховано період виплати допомоги по безробіттю з 31.08.1996 по 31.05.1997, оскільки наявна розбіжність між датою припинення виплати та датою наказу (розпорядження № 145 від 02.09.1996). Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

У період часу з 03.06.2023 по 07.07.2023 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2023 № 02-35/23/28, яка міститься в матеріалах справи.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

07.03.2023 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

На підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1 із застосуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії за віком передано на розгляд ГУ ПФУ в Рівненській області.

Так, рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 14.03.2023 №084450006848 відмовлено у призначенні пенсії. У рішенні зазначено, що пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років. Вік заявника 63 років 00 місяців 04 дні. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить від 20 до 30 років. Страховий стаж особи становить 7 років 11 місяців 23 днів. За доданими документами, до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі ім. «Жданова» з 11.01.1982 по 24.05.1995 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 11.01.1982 оскільки відсутня довідка про встановлений та вироблений мінімум вихододнів; не зараховано період виплати допомоги по безробіттю з 31.08.1996 по 31.05.1997 оскільки наявна розбіжність між датою припинення виплати та датою наказу. Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу від 20 до 30 років (а.с.13).

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області №0800-0215-8/15540 від 15.03.2023, позивача повідомлено про прийняття рішення про відмову у призначення пенсії від 14.03.2023 №084450006848 (а.с.12 зворот).

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернулась до суду із вимогами про його скасування та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу спірні періоди, у зв`язку із чим призначити пенсію.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком відповідач вказав на те, що її страховий стаж становить 07 років 11 місяці 23 дні, а мінімально необхідний страховий стаж для призначення пенсії становить, у випадку позивача, від 20 до 30 років.

При цьому, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено, що не зараховано до стажу позивача період роботи в колгоспі ім. «Жданова» з 11.01.1982 по 24.05.1995 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 11.01.1982, оскільки відсутня довідка про встановлений та вироблений мінімум вихододнів.

Водночас, судом встановлено, що період роботи позивача в колгоспі з 11.01.1982 по 16.09.1983, зараховано як догляд за дитиною до трьох років, що підтверджується розрахунком стажу позивача форми РС-право станом на 07.03.2023, сформованого органом Пенсійного фонду України (а.с.13 зворот).

Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Зазначені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач у період з 11.01.1982 по 24.05.1995 працювала у колгості ім.Жданова на посаді няні дід садка (а.с.8-10).

При цьому, з наданої трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 11.01.1982 (стор. 18-19), виданої на ім`я позивача, встановлено, що у трудовій книжці міститься інформація про прийнятий колгоспом річний мінімум та фактично відпрацьовані ОСОБА_2 дні, що у повній мірі надає можливість органам Пенсійного фонду провести обчислення та зарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивача.

Окрім того, довідкою Державного архіву Запорізької області від 25.04.2018 №01-32/С-0860 також підтверджується спірний період роботи позивача у колгоспі ім.Жданова (а.с.10 зворот).

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 21.06.2019 у справі №727/384/17 та від 10.12.2020 у справі №195/840/17 зазначав, що відсутність додаткових відомостей, а саме уточнюючої довідки про встановлений мінімум трудоднів та кількість відпрацьованих вихододнів (трудоднів) не може бути підставою для не зарахування даного періоду в страховий стаж позивача.

Також, суд зазначає, що посилання відповідача на розбіжність між датою припинення виплати та датою наказу, як на підставу для не зарахування періоду виплати допомоги по безробіттю з 31.08.1996 по 31.05.1997, суд відхиляє, оскільки зазначена обставина не може бути визнана співмірною підставою для не зарахування позивачу зазначеного періоду та позбавлення права на пенсійне забезпечення.

З цього приводу суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Суд вважає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Подібна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи в колгоспі ім. «Жданова» з 17.09.1983 по 24.05.1995 та період виплати позивачу допомоги по безробіттю з 31.08.1996 по 31.05.1997, та, відповідно, наявні підстави для зобов`язання відповідача включити зазначений період до страхового стажу позивача.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 14.03.2023 №084450006848 та зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до загального стажу період роботи ОСОБА_1 з 17.09.1983 по 24.05.1995 та період отримання допомоги по безробіттю з 31.08.1996 по 31.05.1997, у зв`язку із чим призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 04.03.2023.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). У зв`язку з тим, що ухвалою суду від 01.05.2023 позивача звільнено від сплати судового збору, питання щодо стягнення судового збору судом не вирішувалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33004, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд. 7, код ЄДРПОУ 21084076); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії від 14.03.2023 №084450006848.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період її роботи з 17.09.1983 по 24.05.1995, період отримання допомоги по безробіттю з 31.08.1996 по 31.05.1997 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 04.03.2023.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.07.2023.

Суддя Ю.В. Калашник