Ухвала суду № 112087624, 05.07.2023, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

п р о з а к р и т т я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

05 липня 2023 року Справа № 926/2229/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча, секретар судового засідання Голіней Я.І.

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

розглянувши матеріали справи

за позовом Товаритсва з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25 Б, офіс 5, код 41427817)

до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (58029, м. Чернівці, вул. Кошового, 41 А, код 03357562)

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 102393,51 грн.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (надалі - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС") звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства про стягнення заборгованості за договором №476/27 про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2021 в розмірі 102393,51 грн., у тому числі 98361,68 грн. основного боргу за поставлену у січні 2023 року електричну енергію, 2015,70 грн. інфляційних втрат за період з 21.02.2023 по 22.05.2023, 909,53 грн. 3% річних та 1106, 60 грн. пені, що нараховані за період з 21.02.2023 по 25.05.2023.

Позовну заяву сформовано 25.05.2023 року в системі "Електронний суд".

26.05.2023 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№2229 та присвоєної єдиний унікальний номер справи №926/2229/23.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 29.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 20.06.2023.

12.06.2023 від представника позивача надійшла заява, в якій він повідомив суд, що у зв`язку з погашенням відповідачем боргу у повному обсязі після подання позовної заяви ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" не підтримує своїх позовних вимог унаслідок їх задоволення відповідачем та просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 17500 грн. Позивач також відмовляється від стягнення штрафних санкцій у зв`язку з погашенням відповідачем основного боргу.

26.06.2023 від відповідача надійшла заява про визнання позову в частині стягнення 2015,70 грн. інфляційних втрат, 909,53 грн. 3% річних та 1106,60 грн. пені. Вимоги про стягнення основного боргу в сумі 98361,68 грн. основного боргу відповідач не визнав, посилаючись на те, що дану суму сплачено до відкриття провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 20.06.2023 розгляд справи по суті відкладено на 05.07.2023.

21.06.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про часткове визнання позову в частині стягнення 2015,70 грн. інфляційних втрат, 909,53 грн. 3% річних та 1106,60 грн. пені.

03.07.2023 від позивача надійшла заява в якій він повідомив, що відповідач сплатив основну суму боргу, у зв`язку з чим ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" відмовляється від позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних, проте просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 17500,00 грн. та 2684,00 грн. судового збору.

До початку судового засідання 05.07.2023 від директора відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання з тих мотивів, що справа слухається по суті за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи вже відкладався у зв`язку з неявкою представників сторін, при цьому директор Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства не був позбавлений можливості направити в судове засідання 05.07.2023 іншого представника або представляти інтереси підприємства самостійно. Причин, які об`єктивно перешкоджають розгляду справи по суті, відповідачем не наведено.

Розглянувши матеріали справи та подані сторонами докази суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідач добровільно сплатив основну заборгованість заборгованість в загальній сумі 98361,68 грн, що мало місце після зверненням з позовом до суду, провадження у справі в цій частині слід закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Пункт 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачає право позивача на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

Стаття 191 ГПК України визначає, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову - це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022 у справі № 180/2161/19).

Суд перевірив повноваження адвоката позивача, який наділений правом відмовлятись від позову повністю або частково.

За результатами відмови позивача від позову в частині стягнення 2015,70 грн. інфляційних втрат, 909,53 грн. 3 % річних та 106,60 грн. пені суд, прийнявши таку відмову, закриває провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України.

Частиною 3 ст.231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі №550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.

У статті 130 ГПК України "Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду" закріплений розподіл судових витрат, зокрема у разі закриття провадження у справі.

Частина третя статті 130 ГПК України встановлює, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Зі змісту зазначеної норми можна дійти висновку, що у випадку відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, відповідач має право заявити про відшкодування позивачем понесених витрат.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України "Про судовий збір").

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 ГПК України).

Загальними правилами розподілу судових витрат у вигляді судового збору передбачено, що такі витрати можуть бути покладені судом на самого платника судового збору, або на іншу сторону, або відшкодовані з державного бюджету особі, яка його сплатила.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Питання повернення судового збору врегульовано статтею 7 зазначеного Закону, яка містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких сплачена сума судового збору за ухвалою суду повертається з державного бюджету особі, яка його сплатила.

Відшкодування понесених відповідачем витрат у вигляді судового збору, у разі відмови позивача від позову та закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України Законом України "Про судовий збір", не передбачено.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

За подання позовної заяви позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн згідно платіжної інструкції № 9596 від 25.03.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Разом з тим відповідачем після пред`явлення позову задоволено вимоги позивача лише в частині сплати основного боргу в сумі 98361,68 грн, в решті ж вимог щодо стягнення 2015,70 грн - інфляційних витрат, 909,53 грн - трьох процентів річних від простроченої суми та 1106,60 грн. пені відмова від позову є ініціативою позивача.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір в сумі 2684 грн. покладається на відповідача пропорційно, відповідно до сплаченої відповідачем суми (98361,81 грн) з урахуванням ціни позову (102393,51 грн), що за розрахунком суду становить 2578,25 грн. (сплата 98361,81 грн основного боргу становить 96,06% ціни позову).

Судовий збір в сумі 105,68 грн слід залишити за позивачем, оскільки відсутні підстави для його стягнення в порядку ч. 3 ст. 130 ГПК України.

Щодо відшкодування витрат, пов`язаних з професійно правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, на виконання вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, позивач надав суду остаточний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та має сплатити у зв`язку з розглядом цієї справи:

- ознайомлення адвоката Невструєвим Л.Б. із документами щодо несплати Чернівецьким міським комунальним підрядним шляхово-експлуатаційним підприємством заборгованості за поставлену електричну енергію (копія Договору №476/27 від 31.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу з додатками, копія Додаткової угоди №6 від 28.12.2022 до договору, копія Додаткової угоди №7 від 31.01.2023 до договору, копія рахунку №58 від 31.01.2023, копія акту приймання-передачі електричної енергії №58 від 31.01.2023, докази направлення та отримання рахунку та акту, докази часткової оплати заборгованості, копія звіту щодо фактичного (звятного) корисноговідпуску електричної енергії за точками комерційного обліку споживачів ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» наданого АТ «Чернівціобленерго») 7500,00 грн. (з розрахунку потрачених 3 год., при вартості 1 год. 2500,00 грн.)

- підготовка позовної заяви до Господарського суду міста Кіровоградської області адвокатом Невструєвим А.Б. (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання та оформлення усіх додатків до позову) 10000 грн. (з розрахунку потрачених 4 год., при вартості 1 год. 2500,00 грн.)

Суд зазначає, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи (постанова Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 906/194/18).

Адвокатом ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» Невструєвим Л.Б. на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу надано копії наступних документів:

1)копію Договору про надання правової допомоги №13/5 від 05.08.2019.

2)копія додаткової угоди від 11.04.2023 №11/23 до договору №13/15 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги (пунктами 2.1 та 2.4 та 2.5 Додаткової угоди визначено, що сторони погоджують розмір погодинної ставки Адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2500,00 грн. за 1 (одну) годину, факт наданої правничої допомогу підтверджується актом наданих послуг, клієнт сплачує винагороду протягом 180 днів з моменту підписання акту наданих послуг);

3) копію Акту приймання-передачі наданих правничих послуг від 25.05.2023 (пунктом 3 Акту визначено, що загальна вартість послуг професійної правничої допомоги наданої в рамках справи про стягнення з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства становить 17500 грн.).

Враховуючи вищевикладені обставини, з огляду на надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу на суму 17500,00 грн. є підтвердженим матеріалами справи, співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг.

Натомість, відповідачем не подано будь-яких заперечень та доказів щодо неспіврозмірності цих витрат в розумінні частини 4 ст. 126 ГПК України.

Доказів, які свідчать про неправильність розрахунку понесених позивачем витрат, або про неналежність послуг адвоката відповідач також суду не надав.

Беручи до уваги викладене, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру добровільно задоволених відповідачем позовних вимог (у розмірі 96,06%), а саме у розмірі 16810,50 грн.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 126, 129, 130, 191, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Закрити провадження у справі.

2. Стягнути з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (58029, м. Чернівці, вул. Кошового,41-А, код 03357562) на користь Товаритсва з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25-Б, офіс 5, код 41427817) 16810,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2578,32 грн. судового збору.

Повний текст ухвали складено та підписано10 липня 2023 року

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України

Суддя М.І. Ніколаєв