Рішення № 112086091, 04.07.2023, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.2023 Справа №905/163/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Доннік А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карней», м. Київ

до відповідача: Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих», м. Краматорськ

про стягнення 396971,75 грн

Представники сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Вороненко Р.М. - адвокат на підставі ордеру;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Павленко О.В. - адвокат на підставі ордеру, Шугаров Ю.Л. - керівник.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Карней», м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих», м. Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 369971,75 грн, яка складається з основного боргу в розмірі 378946,54 грн, пені в розмірі 15365,03 грн, 3% річних в розмірі 2660,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 0401-21/4 від 04.01.2021 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим позивачем нараховано пеню та 3% річних.

Ухвалою суду від 19.01.2022 прийнято позовну заву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/163/22; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 15.02.2022 о 10:00год.

11.02.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що ним частково була здійснена оплата за поставлений позивачем товар, а саме за накладними №97 від 07.05.2021 та №98 від 07.05.2021 відповідачем було здійснено повне погашення заборгованості на загальну суму 178856,18 грн, за накладною №104 від 21.05.2021 було часткове погашення заборгованості в розмірі 38683,04 грн, але позивач в своїй позовній заяві на це не звертає уваги.

Також відповідач не визнає поставку за накладною № 137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн та вважає дану поставку недоведеною, оскільки на цій накладній, що надана позивачем як доказ разом із позовною заявою, відсутня печатка підприємства відповідача, відсутні відомості про особу, що прийняла товар (копія довіреності № 34 від 15.06.2021 відрізняється від довіреностей за іншими поставками), існують розбіжності у масі товару, що передавався (у довіреності № 34 від 15.06.2021 зазначено 2000 кг, в товарно-транспортній накладній зазначається 1979 кг), підписи директора, що підписував довіреність та осіб, що здійснювали приймання товару (відповідні підписи містяться на видатковій накладній № 137 від 15.06.2021 та товарно-транспортній накладній № Р-137 від 15.06.2021), відрізняються від реальних підписів.

Крім того, відповідач просив витребувати у позивача оригінали документів.

Ухвалою суду від 15.02.2022 вирішено розгляд справи № 905/163/22 здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.03.2022 о 10:40 год.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Наказом Голови Господарського суду Донецької області №20 від 28.02.2022 "Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області" у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 29 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішенням Ради суддів України №9 від 24 лютого 2022 року, враховуючи положення Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", установлено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану та запроваджено тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмеження доступу до приміщення суду.

Приймаючи до уваги неможливість забезпечити безпечне перебування суддів, працівників суду та відвідувачів в приміщенні суду, проведення судових засідань не вбачалось за можливе.

Тому, призначене на 03.03.2022 судове засідання у справі №905/163/22 не відбулось.

24.02.2022 (зареєстровано судом 21.04.2022) через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що розподіл сплачених відповідачем коштів в погашення існуючого боргу здійснювався на підставі умов пункту 4.5 укладеного між сторонами договору, а саме будь-який платіж, що отриманий постачальником від покупця, спрямовується в першу чергу на погашення існуючої заборгованості за цим договором, незалежно від змісту призначення платежу.

Таким чином всі платежі відповідача зараховувались в першу чергу на оплату раніше поставленого товару.

Позивач зазначає, що в нього немає можливості надати оригінал видаткової накладної № 137 від 15.06.2021 та товарно-транспортної накладної № Р-137 від 15.06.2021, оскільки при прийманні-передачі товару за накладною № 137 від 15.06.2021 представник відповідача надав довіреність, підписав накладну та надіслав позивачу електронною поштою копію підписаної накладної та довіреності. Оригінали документів відповідач зобов`язався невідкладно надіслати поштою на адресу позивача, проте в подальшому ухилився від наданої обіцянки.

Разом з цим позивач також звертає увагу на те, що відповідно до вимог податкового законодавства, разом з поставкою товару за накладною № 137 від 15.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Карней» 25 червня 2021 року була зареєстрована податкова накладна № 17 від 15.06.2021 на загальну суму з ПДВ 51454,01 грн (в тому числі ПДВ 8575,67 грн).

Ухвалою суду від 13.05.2022 відкладено підготовче засідання у справі №905/163/22 без визначення дати наступного підготовчого засідання.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові, відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.

Ухвалою суду від 10.08.2022 запропоновано сторонам письмово висловити актуальну позицію по справі в умовах воєнного стану, у тому числі щодо подальшого руху справи у строк до 26.08.2022.

12.08.2022 до суду від позивача надійшла заява, в якій повідомлено, що позивач вважає за можливе продовження розгляду справи та повідомляє про бажання участі представника позивача в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 20.01.2023 призначено підготовче засідання по справі №905/163/22 на 14.02.2023 о 13:30год, запропоновано відповідачу надати суду заперечення на відповідь на відзив, докази направлення заперечень з додатками на адресу позивача; запропоновано сторонам провести звірку заборгованості за договором поставки №0401-21/4 від 04.01.2021. Ухвалою від 14.02.2023 відкладено підготовче засідання на 14.03.2023 о 12:40 год., у задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів документів відмовлено; задоволено клопотання позивача про витребування у Краматорської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Донецькій області копії декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року з додатком 1, яка була подана Підприємством об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих", м.Краматорськ; витребувано у Краматорської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Донецькій області копію декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року з додатком 1, яка була подана Підприємством об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих", м.Краматорськ (код ЄДРПОУ 03967582, індивідуальний податковий номер 039675805151) у строк до 10.03.2023.

Ухвалою від 14.03.2023 відкладено підготовче засідання на 11.04.2023; ухвалою від 11.04.2023 відкладено підготовче засідання на 02.05.2023; ухвалою від 02.05.2023 відкладено підготовче засідання на 23.05.2023.

02.05.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, за змістом якої зазначено, що 24 лютого 2022 року позивачем разом з відповіддю на відзив було подано клопотання про витребування у Краматорської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Донецькій області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 22) копію Декларації з податку на додану вартість за Червень 2021 року з Додатком 1, яка була подана Підприємством об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих", м.Краматорськ (код ЄДРПОУ 03967582, індивідуальний податковий номер 039675805151). Господарським судом Донецької області зазначене клопотання позивача було задоволено та витребувано докази. Враховуючи, що станом на 17 квітня 2023 року відповіді від Краматорської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Донецькій області судом не отримано, враховуючи відсутність відомостей про фактичне місцезнаходження Краматорської державної податкової інспекції, вважає за необхідне та просить суд спрямувати запит про витребування документів до Головного управління ДПС у Донецькій області.

Ухвалою суду від 03.05.2023 задоволено клопотання позивача та витребувано у Головного управління ДПС у Донецькій області (поштова адреса: 02068, м.Київ, вул.Кошиця, 3) копії декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року з додатком 1, яка була подана Підприємством об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих", м.Краматорськ у строк до 19.05.2023.

23.05.2023 до суду від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшов лист №416/5/05-99-04-09 від 12.05.2023, з яким надано копію податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року та копію додатка 1 до декларації, яка була подана Підприємством об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих", м.Краматорськ.

Ухвалою суду від 23.05.2023 відкладено підготовче засідання на 13.06.2023, запропоновано відповідачу у строк до 09.06.2023 надати пояснення щодо змісту податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року та додатку 1 до декларації, яка була подана Підприємством об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих", м.Краматорськ.

Ухвалою суду від 13.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 04.07.2023 о 12:00 год.

28.06.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи матеріали службового розслідування та уточнений податковий розрахунок.

04.07.2023 до суду від позивача надійшли пояснення разом з відповідними доказами.

У судове засідання 04.07.2023 представник позивача з`явився в режимі відеоконференції, наполягав на задоволені позовних вимог, просив поновити строк на долучення доказів до матеріалів справи.

У судове засідання 04.07.2023 представник та керівник відповідача з`явились в режимі відеоконференції, заперечували щодо позовних вимог, просили поновити строк на долучення доказів до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання сторін про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, суд встановив наступне.

Так згідно ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно ч. 1, 2 та 3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши у судовому засіданні клопотання представників сторін про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи, визнає їх такими, що підлягають задоволенню, причини пропуску процесуальних строків для їх подання поважними та долучає відповідні докази до матеріалів справи.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

04.01.2021 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Карней» (продавець) та відповідачем, Підприємством об`єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих» (покупець) було укладено договір поставки № 0401-21/4 (договір).

Продавець зобов`язується продати та передати у власність покупця картонно-паперову продукцію в асортименті, в подальшому іменована - Товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату, на умовах цього договору. Одиниця виміру, кількість, асортимент ціна кожної партії товару вказуються в специфікації та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору та підписуються сторонами (п. 1.1 договору).

Підписанням видаткової накладної покупець підтверджує, за зовнішніми ознаками, належну якість та кількість отриманого на підставі цієї накладної товару, а також неушкодженість заводської упаковки, в яку упаковано товар, і наявність маркувальних ярликів (п. 2.3 договору).

Товар постачається покупцеві на умовах і в строки, які узгоджуються сторонами додатково перед кожною поставкою, на підставі замовлення покупця та відповідно до можливостей продавця, але не менше як через 7 (сім) календарних днів після передоплати за товар (п .3.1 договору).

Продавець надає покупцю необхідні документи (накладні на товар та інші супровідні документи). Підтвердженням передачі товару від продавця до покупця є підпис представника покупця на товарно-транспортній накладній та надання продавцю довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, надалі - ТМЦ (п. 3.2 договору).

Право власності на товар переходить до покупця в момент його отримання за підписаною сторонами видатковими накладними (п. 3.3 договору).

При замовленні товару, сторони узгоджують істотні умови поставки та визначають один з наступних порядків оплати товару: передплата, оплата за фактом доставки товару, відтермінування платежу (п. 4.2 договору).

Всі істотні умови оплати за товар зазначаються в додаткових угодах та в рахунках-фактурах щодо кожної окремої поставки товару (п. 4.3 договору).

Сторонами погоджено, що будь-який платіж, що отриманий постачальником від покупця, спрямовується в першу чергу на погашення існуючої заборгованості за цим договором, незалежно від змісту призначення платежу (п. 4.5 договору).

У випадках несплати покупцем вартості поставленого товару відповідно до умов цього договору продавець має право припинити подальшу поставку товару до повного розрахунку покупцем. При цьому покупець зобов`язується сплатити вартість поставленого товару. Терміни наступних поставок товару узгоджуються сторонами додатково, в залежності від виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати товару та можливостей продавця виконати наступні поставки товару (п. 4.6 договору).

Загальна вартість договору складає загальну вартість всіх поставок товару, які будуть здійснені за договором, згідно підписаних видаткових накладних (п. 4.7 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріпленням печатками і діє до 31 грудня 2021 року включно. У випадку якщо у сторін на момент закінчення терміну дії договору залишаються невиконаними договірні зобов`язання та незадоволені законні вимоги, дія договору продовжується до повного виконання таких зобов`язань (п. 5.1 договору).

За порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує завдані нею збитки в повному обсязі і порядку, передбаченому чинним законодавством України і умовами цього договору (п. 6.1 договору).

У випадку порушення термінів оплати по договору, покупець сплачує, на вимогу продавця, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Дана умова застосовується при оплаті з відстроченням платежу (п. 6.4 договору).

Вся кореспонденція між сторонами, яка здійснюється засобами електронного зв`язку, а направляється покупцем з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається спрямованою постачальникові від імені покупця, і, відповідно, кореспонденція, спрямована постачальником з sales_karney@ukr.net, karney-sumy@ukr.net, вважається відправленою покупцеві від імені постачальника, внаслідок чого, має юридичну силу і може використовуватися при вирішенні спорів відповідно до цього договору (п. 9.10 договору).

Даний договір складено та підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств без зауважень та виправлень.

01.04.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу №0401-21/4 від 04.01.2021 у зв`язку зі зміною банківських реквізитів продавця.

Сторони узгодили, що дана додаткова угода вступає в силу з дати її підписання і є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу № 0401-21/4 від 04.01.2021.

Позивач наполягає, що на виконання умов договору постачав товар, відповідач приймав товар, здійснював його оплату, проте несплаченою залишилась поставка товару за наступними видатковими накладними:

- № 97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн;

- № 98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн;

- № 104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн;

- № 137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн.

На підтвердження поставки за вищезазначеними накладними позивачем до матеріалів справи надано копії товарно-транспортних накладних, довіреностей №27 від 07.05.2021, №28 від 07.05.2021, №34 від 15.06.2021.

В матеріалах справи наявні:

- рахунок на оплату № 21 від 06.05.2021 на суму 82729,66 грн за видатковою накладною № 97 від 07.05.2021;

- рахунок на оплату № 22 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн за видатковою накладною № 98 від 07.05.2021;

- рахунок на оплату № 25 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн за видатковою накладною № 104 від 21.05.2021;

- рахунок на оплату № 37 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн за видатковою накладною № 137 від 15.06.2021.

Відповідач не заперечує факт отримання товару за видатковими накладними № 97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн; № 98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн; № 104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар не в повному обсязі, а саме за видатковими накладними № 97 від 07.05.2021, № 98 від 07.05.2021, № 104 від 21.05.2021, № 137 від 15.06.2021 зберігається заборгованість, позивачем направлялась претензія-вимога вих.№ 127/09 від 14.09.2021, в якій останній просив відповідача повернути суму оплати за товар згідно договору поставки №0401-21/4 від 04.01.2021 в сумі 403946,54 грн в семиденний термін з дня отримання цієї вимоги.

Вказана претензія була направлена на юридичну адресу відповідача 30.09.2021 та отримана ним була 06.10.2021, про що свідчать наявні в матеріалах справи фіскальний чек Акціонерного товариства «Укрпошта» від 30.09.2021 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу із відповідною відміткою про вручення.

Відповідач направив позивачу лист вих.№ 13/5-21 від 13.10.2021, в якому він повідомив, що цим листом відповідач гарантує оплату зобов`язань в сумі 400000,00 грн, оплата буде виконуватись шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача відповідно до наступного графіку: до 28.10.2021 - 30000,00 грн; до 26.11.2021 - 30000,00 грн; до 28.12.2021 - 30000,00 грн. Також відповідач повідомив, що в подальшому, починаючи з 2022 року, до 28 числа кожного місяця по 40000,00 грн - 60000,00грн з повним погашенням заборгованості, що утворилась, не пізніше 30.06.2022. Означені оплати будуть проведені поза основними сумами платежів за поставлену продукцію в майбутньому.

Відповідач частково виконав своє зобов`язання із погашення існуючої заборгованості перед позивачем, оплатив йому 25000,00 грн наступними транзакціями: 28.09.2021 - 5000,00грн; 13.10.2021 - 5 000,00 грн; 19.10.2021 - 5 000,00 грн; 25.10.2021 - 5 000,00 грн; 29.10.2021 - 5 000,00 грн.

11.04.2023 Підприємством об`єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих» видано Наказ №11/04/23-ПР «Про проведення службового розслідування», згідно з яким наказано провести службове розслідування по підприємству на предмет отримання від ТОВ «Карней» товарної продукції на склад в період червень 2021 року.

04.05.2023 комісією у складі головного бухгалтера ОСОБА_1, бухгалтера ОСОБА_2, голови правління ТВПО ОСОБА_3., майстра цеху ОСОБА_4 складено акт про наступне: згідно наказу від 11.04.2023 №11/04/21-ПР «Про проведення службового розслідування» комісією були вивчені первинні документи підприємства за червень 2021 року, а саме: приходні ордери до видаткових накладних, товарно-транспортні документи, матеріальні звіти цеху про використання сировини та матеріалу на виробництво, інвентарні відомості залишків ТМЦ на 01.06.2021 та 01.07.2021. В результаті чого комісія дійшла висновків, що в зазначений період підприємство працювало виключно на давальницькій сировині, яка надходила на склад підприємства від одного контрагента - ТОВ «Кристалл-99». Інших постачальників сировини та матеріалів в зазначений період не було. Комісією встановлено, що за період червень 2021 року на склад підприємства сировина та матеріали від ТОВ «Карней» не надходило.

Наказом №04/05/23-ПР Підприємством об`єднання громадян «Краматорське учбово- виробниче підприємство українського товариства сліпих» від 04.05.2023 затверджено акт службового розслідування від 04.05.2023.

До матеріалів справи додано пояснювальну записку головного бухгалтера ОСОБА_1 , у відповідності до якої зазначено, що за результатами службового розслідування на підприємстві отримання в червні 2021 року від ТОВ «Карней» сировини та матеріалів не було. Податкова накладна включена в податковий кредит червня 2021 року помилково.

Згідно з пояснювальною запискою бухгалтера ОСОБА_2 від 05.05.2023 за фактом помилкового включення в податковий кредит за червень 2021 року податкової накладної від TOB «Карней» на суму 51454,00 грн, пояснено, що через довготривале лікування та в подальшому поганий стан здоров`я останньою допущено помилки та не перевірено відповідність отриманого на склад товару та матеріалу з даними системи медок в частині отриманого податкового кредиту. Товари та матеріали в червні 2021 року на склад підприємства від ТОВ «Карней» не приходувались, а податкова накладна була включена в кредит помилково.

Також відповідачем до матеріалів справи додано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з якого виключено податковий кредит за видатковою накладною № 137 від 15.06.2021.

30.06.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Карней» видано наказ № 30-06/23СР «Про проведення службового розслідування», відповідно до якого наказано провести службове розслідування щодо ведення переговорів між сторонами судового спору у червні 2021 року на предмет закупівель товару у нашого підприємства ПОГ «Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих».

Згідно з актом проведення службового розслідування від 03.07.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Карней» комісією були вивчені матеріали електронного листування між покупцем і продавцем за червень 2021 року з використанням електронних скриньок покупця ІНФОРМАЦІЯ_1 і постачальника sales_karney@ukr.net, karney-sumy@ukr.net і встановлено, що 15.06.2023 о 10:33 год. постачальником було надіслано на ел. скриньку покупця лист з відсканованими документами (рахунок №37 від 15.06.2021, Видаткова накладна №137 від 15.06.2021) з проханням підписати накладну, і повернути скан-копію видаткової накладної (Додаток 1 до Акту-скрін екрану з перепискою з ел. пошти karney-sumy@ukr.net); 15.06.2023 об 11:37 від покупця на ел.поштову скриньку karney-sumy@.ukr.net надійшла скан-копія довіреності №34 від 15.06.2021 на отримання товару (Додаток 2 до Акту- скрін екрану з перепискою з ел. пошти karney-sumy@ukr.net); 15.06.2023 об 11:52 від покупця на ел. поштову скриньку karney-sumy@ukr.net) надійшла скан-копія видаткової накладної від 15.06.2021 (Додаток 3 до Акту-скрін екрану з перепискою з ел.пошти karney-sumy@ukr.net). Вищенаведене свідчить про активне спілкування покупця і продавця саме 15.06.2021, в день відвантаження товару, щодо якого виник судовий спір. Оригінали рахунку №37 від 15.06.2021 та видаткової накладної №137 від 15.06.2021 були відразу відправлені покупцю Укрпоштою звичайним (не рекомендованим листом), а потім ще два рази дублювали з проханням повернути нам наш екземпляр підписаних документів, на що в телефонній розмові з секретарем покупця отримали відповідь, що за розпорядженням директора вони повертають документи лише після повної їх оплати.

В судовому засіданні 04.07.2023 представник позивача зазначив, що в акті проведення службового розслідування від 03.07.2023 було помилково зазначено "15.06.2023" замість "15.06.2021".

Позивач, вважаючи, що його права порушено, що відповідачем не виконуються умови договору поставки №0401-21/4 від 04.01.2021, звернувся до Господарського суду Донецької області з цим позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 369971,75 грн, яка складається з основного боргу в розмірі 378946,54 грн, пені в розмірі 15365,03 грн, 3% річних в розмірі 2660,18 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Дослідивши зміст договору № 0401-21/4 від 04.01.2021, який укладений між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт поставки товару за видатковими накладними № 97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн, № 98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн, № 104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач наполягає, що повністю оплатив вартість поставленого товару за видатковими накладними № 97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн, № 98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн, а за видатковою накладною № 104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн частково, залишок по сплаті складає 155000,00 грн, на підтвердження даних тверджень відповідачем надані платіжні доручення за період з 25.05.2021 по 29.10.2021, в яких є посилання на рахунки № 21 від 06.05.2021 (видаткова накладна № 97 від 07.05.2021), №22 від 07.05.2021 (видаткова накладна № 98 від 07.05.2021), № 25 від 21.05.2021 (видаткова накладна № 104 від 21.05.2021).

Таким чином, відповідачем в призначенні платежу, зазначено в погашення якої саме видаткової накладної (рахунку) сплачуються кошти.

В матеріалах справи наявний акт звірки станом на 04.02.2021, що підписаний сторонами без заперечень, згідно якого сума боргу відповідача перед позивачем складає 182546,20 грн.

Позивачем надані видаткові накладні, що підтверджують поставку товару в рамках договору від 04.01.2021 № 0401-21/4 за період з 04.02.2021 по 15.06.2021, а також платіжні доручення за період з 04.02.2021 по 29.10.2021, відповідно до яких відповідач здійснював оплату поставленого товару.

В п.4.5 договору сторонами погоджено, що будь-який платіж, що отриманий постачальником від покупця, спрямовується в першу чергу на погашення існуючої заборгованості за цим договором, незалежно від змісту призначення платежу.

Матеріали справи містять пояснення позивача, що підтверджуються зведеною таблицею по первинним документам по господарським операціям за період з 04.02.2021 по 01.11.2021, згідно яких на виконання умов п. 4.5 договору, позивачем розподілялись кошти, що надходили від відповідача, на погашення заборгованості за принципом календарної черговості виникнення заборгованості, незалежно від змісту призначення платежу.

На підставі наданих позивачем доказів, а саме видаткових накладних, що підтверджують поставку товару в рамках договору від 04.01.2021 № 0401-21/4 за період з 04.02.2021 по 15.06.2021, а також платіжних доручень за період з 04.02.2021 по 29.10.2021, враховуючи зміст п.4.5 договору, суд дійшов висновку, що не оплаченими залишились поставки за видатковими накладними № 97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн (частково оплачена), № 98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн, № 104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн, № 137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн.

Таким чином, судом не приймаються до уваги твердження відповідача, що відповідачем повістю оплачені товари, які поставлені за накладними №97 від 07.05.2021 та №98 від 07.05.2021 та частково за видатковою накладною №104 від 21.05.2021.

Щодо непогодження відповідача з поставкою товару за видатковою накладною №137 від 15.06.2021 суд зазначає наступне.

Відповідач вважає, що позивачем взагалі не надано суду належних та достатніх доказів даної поставки. Відповідач стверджує, що у спірній копії видаткової накладної відсутня належна печатка підприємства, відсутні відомості про особу, яка прийняла товар.

Про це відповідач зазначив у своєму відзиві на позовну заяву, а також тоді просив суд витребувати у позивача оригінали наступних документів: видаткової накладної № 137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн, товарно-транспортної накладної № P-137 від 15.06.2021, довіреність №34 від 15.06.2021.

У суду не було можливості оглянути оригінал видаткової накладної №137 від 15.06.2021, товарно-транспортної накладної № Р137 від 15.06.2021, довіреності №34 від 15.06.2021, оскільки позивач стверджує, що ці оригінали знаходяться у відповідача. Позивач наполягає, що при прийманні-передачі товару за накладною №137 від 15.06.2021, представник відповідача надав довіреність, підписав накладну та надіслав позивачу електронною поштою копію підписаної накладної та довіреності. Оригінали документів відповідач зобов`язався невідкладно надіслати поштою на адресу позивача, проте в подальшому не зробив цього. Представники бухгалтерії відповідача пояснили цю ситуацію вказівкою від керівника, який «наказав» повернути оригінал накладної лише після проведення оплати по ній.

Під час розгляду цієї справи позивачем зверталась увага суду на те, що відповідно до вимог податкового законодавства, разом з поставкою товару за накладною № 137 від 15.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Карней» 25 червня 2021 року була зареєстрована податкова накладна № 17 від 15.06.2021 на загальну суму з ПДВ 51454,01 грн (в тому числі ПДВ 8575,67 грн).

Головним управлінням ДПС у Донецькій області було направлено на адресу суду супровідний лист № 416/5/05-99-04-09 від 12.05.2023, яким надано копію податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року з додатком.

В зазначеній вище копії декларації містяться відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% і 14%, а саме відповідачем задекларовано поставку товару від постачальника з індивідуальним податковим номером 385227818194 (належить позивачу) на суму 42878,34грн (без ПДВ) та суму ПДВ 8575,67 грн. Саме така сума зазначена в оспорюваній відповідачем видатковій накладній № 137 від 15.06.2021.

Як вже зазначалось вище, копія спірної видаткової накладної № 137 від 15.06.2021 має підпис особи, що здійснювала приймання товару, зокрема на видатковій накладній №137 від 15.06.2021 стоїть підпис начальника відділу МТЗ Купріянова В.В., який діяв на підставі довіреності №34 від 15.06.2021 (копія довіреності міститься в матеріалах справи).

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом приймається до уваги, що наявність в матеріалах справи копій первинних документів: видаткової накладної № 137 від 15.06.2021 та товарно-транспортної накладної Р137 від 15.06.2021 на поставку товару, що підтверджує факт передачі позивачем товару та факт його одержання відповідачем.

У податковій декларації з податку на додану вартість відповідача за червень 2021 року відображена вартість операції з придбання товару від позивача на суму 42878,34 грн (без ПДВ) та суму ПДВ 8575,67 грн, що відповідає вартості товару, зазначеного в видатковій накладній № 137 від 15.06.2021.

Податкова декларація - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною (ст. 46 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

За приписами ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політку, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань (п. 201.7 Податкового кодексу України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредитну та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (п.201.10 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (ст. 200 Податкового кодексу України).

Податкова декларація з податку на додану вартість з додатками належить до податкової звітності з податку на додану вартість (Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»).

До розділу II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1, 10.2, 10.3) або без податку на додану вартість (рядок 10.4) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2 та 11.3), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядки 13.1 та 13.2). При заповненні рядків 10.1, 10.2 та/або 10.3 обов`язковим є подання додатку 1 що заповнюється в розрізі контрагентів (Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»).

Отже інформація, яка міститься у податкових накладних при визначенні податкового кредиту в розрізі контрагентів, заповнюється у додатку 1 до декларації з податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, дані у податковій декларації з податку на додану вартість відповідача з придбання товару від позивача на суму 42878,34 грн (без ПДВ) та суму ПДВ 8575,67 грн, підтверджує факт постачання цього товару за видатковою накладною №137 від 15.06.2021.

Судом враховано, що справа №905/163/22 розглядається з 19.01.2022, позивач у відповіді на відзив від 24.02.2022 зазначив про те, що за наявною у позивача інформацією, відповідач включив суму отриманого ПДВ по податковій накладній №17 від 15.06.2021 до розрахунку податкових зобов`язань за червень 2021 року та відобразив в додатку 1 до декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року, таблиця 2.1 суму податкового кредиту отриманого від контрагента ТОВ «Карней» за поставлений товар.

Однак, тільки після отримання судом 23.05.2023 від Головного управління ДПС у Донецькій області копії податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року з додатком 1, яка була подана Підприємством об`єднання громадян "Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих", відповідач 13.06.2023 направив ДПС України уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з якого виключив податковий кредит за видатковою накладною №137 від 15.06.2021.

Крім того, згідно з п. 9.10 договору поставки № 0401-21/4 від 04.01.2021 вся кореспонденція між сторонами, яка здійснюється засобами електронного зв`язку, а направляється покупцем з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається спрямованою постачальникові від імені покупця, і, відповідно, кореспонденція, спрямована постачальником з sales_karney@ukr.net, karney-sumy@ukr.net, вважається відправленою покупцеві від імені постачальника, внаслідок чого, має юридичну силу і може використовуватися при вирішенні спорів відповідно до цього договору.

В матеріалах справи наявні докази електронного листування 15.06.2021 з використанням електронних скриньок покупця (ІНФОРМАЦІЯ_1) і постачальника (karney-sumy@ukr.net) щодо спірної поставки.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.

Тлумачення п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17).

Факт відображення в податковій декларації з податку на додану вартість відповідачем постачання товару за видатковою накладною № 137 від 15.06.2021, електронне листування сторін 15.06.2021, а також зміст листа №13/5-21 від 13.10.2021 відповідача, в якому останній визнав наявність заборгованості в сумі 400000,00 грн, яка включає зокрема заборгованість за спірною видатковою накладною, а згодом заявляє в обґрунтування своїх заперечень про неотримання товару, суперечить його попередній поведінці.

Таким чином, в даній ситуації відповідач діє всупереч принципу добросовісності та доктрині "Venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки).

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 до Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд при розгляді даної справи, з урахуванням доказів, які подані сторонами, дійшов висновку, що позивачем надано більш вірогідні докази на противагу доводам відповідача, а отже суду доведено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання з поставки товару, обумовленої договором № 0401-21/4 від 04.01.2021, в тому числі поставку за видатковою накладною № 137 від 15.06.2021.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не оплаченими залишились поставки за видатковими накладними № 97 від 07.05.2021 на суму 82729,66 грн, № 98 від 07.05.2021 на суму 96126,52 грн, № 104 від 21.05.2021 на суму 193683,04 грн, № 137 від 15.06.2021 на суму 51454,01 грн.

Отже несплаченою відповідачем сумою за здійснені йому позивачем поставки товару є 378946,54 грн.

Умовами договору поставки № 0401-21/4 від 04.01.2021 не визначено строки оплати.

Водночас, частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до усталеної судової практики, зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати.

Таким чином, враховуючи, що обов`язок з оплати отриманого товару виник у відповідача на підставі договору поставки № 0401-21/4 від 04.01.2021, який виконаний позивачем, відповідач зобов`язаний був здійснити розрахунок з позивачем за цим договором.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 378946,54 грн.

Також на підставі умов договору поставки №0401-21/4 від 04.01.2021, норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України позивачем нараховано на суму боргу 15365,03 грн - пені за період з 14.10.2021 по 06.01.2022, 2660,18 грн - 3% річних за період з 14.10.2021 по 06.01.2022, у зв?язку з чим суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.4 договору №0401-21/4 від 04.01.2021, у випадку порушення термінів оплати по договору, покупець сплачує, на вимогу продавця, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Дана умова застосовується при оплаті з відстроченням платежу (п. 6.4 договору).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Позивач визначив початок нарахування пені та 3% річних у семиденний строк від дня отримання відповідачем претензії-вимоги № 127/09 від 14.09.2021, а не відповідно до вимог частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 доповнено Розділ IX Прикінцеві положення ГК України п. 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12.03.2020.

Станом на 06.01.2022 (кінцеву дату нарахування пені) на усій території України продовжував діяти карантин, пов`язаний із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, нарахування пені за період з 14.10.2021 по 06.01.2022 є правомірним.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Здійснивши перерахунок суми пені та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним і складає 15365,03 грн та 2660,18 грн відповідно.

Стосовно заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Карней» витрат на правову допомогу до Господарського суду Донецької області надано: договір щодо надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2021, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карней» та адвокатом Вороненко Романом Миколайовичем, ордер серія ВМ №1021604 від 15.11.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №224 від 30.09.2002, платіжне доручення №533 від 08.11.2021.

Згідно з Договором щодо надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2021, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карней» (замовник) та адвокатом Вороненко Романом Миколайовичем (виконавець), замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).

За умовам п.2.1 договору виконавець бере на себе зобов`язання надавати наступну правову (правничу) допомогу: вивчає та аналізує матеріали надані замовником щодо взаємовідносин з Підприємством об`єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих», в тому числі зобов`язань, що виникли в процесі виконання договору поставки №0401-21/4 від 04.01.2021; готує за матеріалами наданими замовником документи на відновлення та захист прав замовника, в тому числі позовну заяву до господарського суду про стягнення боргу, пені, трьох процентів річних, судових витрат, інші документи на захист прав та інтересів замовника; приймає участь та виступає в якості представника замовника при розгляді справи в господарському суді.

Відповідно до п.3.1 договору за роботу, зазначену в п.2.1 договору, замовник сплачує виконавцю попередньо, до моменту порушення господарським судом провадження по справі 20000,00 грн.

Договір укладено на строк до закінчення розгляду справи судом першої інстанції, за умови виконання замовником договору.

Договір підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено печатками.

Згідно з платіжним дорученням №533 від 08.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Карней» перерахувало на рахунок Вороненко Романа Миколайовича 20000,00 грн.

Вороненко Роман Миколайович є адвокатом, відомості про якого розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у разі недотримання заявником вимог частини четвертої вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням сторони.

Відповідач вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають стягненню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано суду доказів з метою доведення завищення вартості понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, вищевказані документи, подані позивачем, суд визнає належними та допустимими доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 20000,00 грн та визнає таку суму співмірною, зокрема, позовним вимогам, строку розгляду справи, послугам, наданим позивачу, а тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача, відтак, суд дійшов висновку задовольнити подану заяву в повному обсязі та стягнути з відповідача 20000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карней», м. Київ до Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих», м. Краматорськ, про стягнення 396971,75 грн - задовольнити.

Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих», м. Краматорськ (84303, м. Краматорськ, вул. Адміністративна, буд. 2, код ЄДРПОУ 03967582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карней», м. Київ (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 16, код ЄДРПОУ 38522784) заборгованість в розмірі 378946,54 грн, пеню в розмірі 15365,03 грн, 3% річних в розмірі 2660,18 грн, судовий збір в розмірі 5954,58 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 04.07.2023 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 10.07.2023.

Суддя Г.Є. Курило