Ухвала суду № 112083893, 07.07.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.07.2023Справа № 554/7088/22 Провадження № 1-кп/554/372/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» липня 2023року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12021170000000643 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 311, ч.3 ст. 313 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 311, ч.3 ст. 313 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, надавши письмове клопотання про це. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому є достатні підстави вважати, що він може, з метою ухилення від кримінального покарання, без перешкод змінити місце свого проживання, залишити межі території України, переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Крім того зазначила, що у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки. На думку прокурора жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому просить обрати ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд відмовити в задоволенні клопотання, зазначивши, що ризики, зазначені в клопотанні, не доведені. Не зрозуміло, яким чином він може переховуватись від суду, якщо в країні діє воєнний стан. Крім того, до затримання він займався ремонтом телефонів, а тому мав законне джерело доходу. Просить відмовити у продовження запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати йому цілодобовий домашній арешт із використанням електронних засобів контролю. Вважає, що ризики, зазначені прокурором, жодним чином не обґрунтовані, доказів наявності вказаних ризиків прокурором не надано. Лише тяжкість можливого покарання не може бути підставою для застосування саме такого запобіжного заходу. В країні діє воєнний стан, а тому не зрозуміло, яким чином обвинувачений зможе переховуватись від суду. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення взагалі є припущенням прокурора. В обвинуваченого є батько, який уклав з ним угоду щодо захисту обвинуваченого, а тому говорити про відсутність міцних соціальних зв?язків не можна.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч.6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

Оскільки суддя ОСОБА_6 перебуває уосновній щорічнійоплачуваній відпустці,у зв?язкуіз чим судпозбавлений можливостірозглянути заявленепрокурором клопотанняпро продовженнястроку триманняпід вартоюв установленомуцим Кодексомпорядку та неможливістю завершення судового провадження до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою, виходячи з положень ст.ст.177,178,183,194, 331, ч.6 ст. 615 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає можливим розглянути клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою головуючим усправі.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченому главою18КПК України. Занаявності клопотаньсуд підчас судовогорозгляду зобов`язанийрозглянути питаннядоцільності продовженнязапобіжного заходудо закінченнядвомісячного строкуз дняйого застосування.За результатамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід абопродовжує йогодію настрок,що неможе перевищуватидвох місяців.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний можездійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом, останній раз його було продовжено до 14.07.2023 року.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 ранішеобраного запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою збуту, тобто незаконного збагачення, в особливо великих розмірах, за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також обвинувачений офіційно ніде не працює, а отже не має постійного, законного джерела доходів та засобів існування, в нього відсутні міцні соціальні зв?язки, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Крім того, в провадженні Київського районного суду м. Харкова, перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України. Однак вказана обставина не завадила обвинуваченому вчинити в цей період інші кримінальні правопорушення,

передбачені ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 311, ч.3 ст. 313 КК України, в яких на сьогодні він обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений, з метою уникнення покарання, передбаченого за інкриміновані кримінальні правопорушення,може вдатися до відповідних дій.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане,якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_3 , а саме вчинення правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою збуту, тобто незаконного збагачення, в особливо великих розмірах, які зумовлені тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, але і для населення в цілому, а такожтой факт,що віншому судіна розглядіперебуває кримінальнепровадження заобвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненніаналогічних кримінальнихправопорушень,що свідчитьпро високийступінь їхнебезпечності длясуспільства,а отжеі пронаявний уцьому кримінальномупровадженні суспільнийінтерес,який полягаєу необхідностізахисту високихстандартів охорониправ іінтересів суспільства.

Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

За таких обставин посилання обвинуваченого та захисника на необґрунтованість існування ризиків, суд вважає безпідставними, оскільки існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні, які не були спростовані доводами захисту.

Доказів зменшення ризиків, передбаченихст. 177 КПК Українидля застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, або взагалі їх відсутність, суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу обвинуваченому на стадії досудового розслідування, продовжують існувати.

Та обставина, що обвинувачений раніше не судимий, сама по собі не може бути підставою для зміни запобіжного заходу, а доводи захисника щодо наявності в обвинуваченого міцних соціальних зв?язків належними доказами не підтверджені.

Крім того, суд критично відноситься до доводів захисника щодо того, що оголошений в країні військовий стан унеможливить переховування обвинуваченого від суду.

Виходячи з положень ст.ст.131, 132, 177,178, 183,194, 199 КПК України,суд вважаєнеобхідним клопотанняпрокурора пропродовженняОСОБА_3 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінують, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились.

Суд вважає, що обрання більш м?якого запобіжного заходу, не пов?язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному

обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

Застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , його майнового та сімейного стану, інших даних про його особу, зокрема, що відносно останнього на розгляді в Київському районному суді м. Харкова перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.307,ч.3ст.307КК України, за яким обвинуваченому було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, однак вказане не завадило обвинуваченому вчинити нові кримінальні правопорушення в цей період часу, а також наявних ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, враховуючи вимоги п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає необхідним не визначати розмір застави, оскільки вважає, що у цьому разі застава, як запобіжний захід, не зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому, за таких обставин, суд вважає можливим не визначати розмір застави.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_4 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04 вересня 2023 року, включно.

Визначити строкдії ухвалидо 04вересня 2023 року, включно.

Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома, а ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1