Ухвала суду № 112078638, 23.06.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5540/22

Провадження №1-кп/204/309/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судового засідання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12022041680000386 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань11 червня 2022 року за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 146 КК України,

за участю: прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обраних відносно обвинувачених: ОСОБА_3 у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, та ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту строком на шістдесят днів. В обґрунтування клопотань зазначив, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України було встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання, пов`язане з ізоляцією від суспільства, у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк. У сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що, враховуючи вид покарання за вчинене кримінальне правопорушення, обвинувачені, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене ними кримінальне правопорушення, з метою уникнення такої відповідальності, можуть переховуватись від суду. Слід зазначити, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають постійного місця проживання, офіційного місця роботи, міцних соціальних зв`язків, що вказує на відсутність соціальних факторів, які могли б утримувати їх від переховування від суду. Обвинувачений ОСОБА_3 , який є неодноразово судимий і неодноразово перебував у місцях позбавлення волі, та обвинувачений ОСОБА_4 можуть незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні шляхом погроз застосування насильства або обману з метою зміни наданих ними показань задля ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вчинене ними кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних правопорушень проти волі, честі та гідності особи, та безпосередньо пов`язано із застосуванням тиску на потерпілу особу. Окрім цього, обвинувачені можуть незаконно впливати один на одного з метою узгодження їх показань між собою задля уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, враховуючи те, що кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , було припинено правоохоронними органами, і таким чином не було досягнуто загальної мети злочинної діяльності, у сторони обвинувачення є обґрунтовані підстави вважати, що у разі застосування до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів, вони можуть вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти незаконні дії задля досягнення певної мети. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово судимий і має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, що свідчить про те, що останній не бажає ставати на шлях виправлення, і у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу може вчинити нове кримінальне правопорушення. Саме тому, виникає необхідність у продовженні строку застосування раніше обраних стосовно обвинувачених запобіжних заходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Суду пояснив, що безпосередньо в судовому засіданні було допитано потерпілого, який повідомив суд, що до нього ніхто не застосовував насильство. Жодних доказів того, що його підзахисний може здійснити вплив на свідків чи потерпілого, суду прокурор не надав. Клопотання, яке подане прокурором є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у певний період доби.

В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані суду клопотання, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу в даному судовому засіданні, суд керується відповідними нормами КПК України, що регламентують порядок розгляду клопотання про зміну, скасування, обрання, продовження запобіжного заходу на стадії судового розгляду кримінального провадження.

Статтею 2 КПКвизначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частин 1, 2статті 331 КПК, під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього кодексу(тобтостаттями 176-213 КПК).

Частиною 1статті 176 КПКвизначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1статті 177 КПКметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Такожстаттею 178 КПКвизначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Відповідно до вимогст. 181 КПК України,домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, слід зазначити, що при розгляді клопотань прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , судом оцінюються усі ризики зазначені прокурором у своїх клопотаннях у сукупності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі від 23 січня 2012 року № 30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Між тим, суд виходить з вірогідності причетності обвинувачених до вчинення кримінального правопорушення, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення.

Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на наявність якого прокурор посилається у своєму клопотанні, а також позицію сторони захисту щодо його недоведеності, суд зазначає наступне.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення проти волі, честі та гідності особи, а саме ч. 2 ст. 146 КК України, за якою передбачено покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк до п`яти років, не одружених, на утриманні нікого не маючих, а тому можлива тяжкість покарання, на переконання суду, є достатнім мотивом та підставою для обвинувачених вчинити дії спрямовані на переховування від суду задля уникнення притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Не може залишатися поза увагою суду, що Указом Президента України № 64/2022 на території України починаючи з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Таким чином, у зв`язку з тим, що на даний час в Україні введено воєнний стан у обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинувачених.

Також, судом враховуються і обставини вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, а також і характер інкримінованого обвинувачення, а саме вчинення обвинуваченими викрадення людини з корисливих мотивів.

Щодо наявності у обвинуваченого ОСОБА_3 ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого на даний час останній обвинувачується, фактично було припинено завдяки правоохоронним органом.

Також, судом береться до уваги й те, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, відбував реальний термін покарання, будучи звільненим з місць позбавлення волі в травні 2022 року, вже менше ніж через місяць після звільнення вчинив нове кримінальне правопорушення проти волі, честі та гідності особи, що може свідчити про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_3 намагання стати на шлях виправлення та вести правослухняне життя та про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

Суд вважає,що прокуроромв судовомузасіданні небуло доведенонаявність ризику,передбаченого п.5ч.1ст.177КПК Україниу обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки його наявність прокурором жодним чином не була доведена.

Що стосується наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що дійсно залишається недопитаним лише один свідок, однак на протязі тривалого часу сторона обвинуваченого здійснювала всі дії задля встановлення його місцезнаходження, однак доставити вказаного свідка в судове засідання не виявилося можливим. Розшукові заходи, які були спрямовані задля отримання інформації щодо місця проживання останнього, позитивних результатів не дали, а тому у суду відсутні підстави вважати, що обвинувачені не будучи обізнаними про місце проживання свідка можуть здійснити будь-які дії щодо незаконного впливу на свідка.

Оцінюючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд у першу чергу враховує те, що за вчинення кримінального правопорушення обвинуваченому загрожує покарання у виді обмеження або позбавлення волі строком до п`яти років. Окрім цього, судом враховується те, що обвинувачений не працевлаштований, не маючий підтвердженого джерела доходу, на утриманні нікого не маючого, що в свою чергу з великою ймовірністю може свідчити про те, що обвинувачений може вчиняти дії щодо уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, при цьому суд враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Окрім цього, судом також враховується, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, до яких, зокрема відноситься швидкий судовий розгляд кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним запобіжним заходом для обвинуваченого ОСОБА_3 є тримання під вартою, оскільки застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, як основного запобіжного заходу відтермінує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої заінтересованості обвинуваченого у результатах судового розгляду, створює ймовірну можливість для його поза процесуальних дій.

Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали, стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_3 не перешкоджає застосуванню до нього вказаного запобіжного заходу, а інші альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку, а тому суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи є таким, що нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а необхідними та достатніми для виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання встановлених судом ризиків, є лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.

Окрім цього, на час продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , судом береться до уваги те, що хоча на даний час у ОСОБА_4 і наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від суду, однак вагомість такого ризику значно зменшилась на даній стадії судового розгляду у порівнянні із застосуванням запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та запобіганню такого ризику може забезпечити інший запобіжний захід, а саме домашній арешт у певний період доби, який в повному обсязі може забезпечити належне виконання покладених на ОСОБА_4 судом обов`язків.

Окрім цього, судом береться до уваги й процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який не допускав порушень покладених на нього судом обов`язків.

Враховуючи викладене, клопотання сторони захисту про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, та до обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладенням на обвинуваченого обов`язків,передбачених ст.194КПК України,оскільки надумку судутакий запобіжнийзахід єдостатнім танеобхідним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 22 серпня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.

Клопотання захисника - задовольнити.

Змінити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт строком на 60 діб, тобто до 22 серпня 2023 року включно.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не відлучатися з місця фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 (за винятком виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі).

Відповідно доч.5ст.194КПК Українипокласти наобвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки:прибувати закожною вимогоюдо суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим та іншим обвинуваченим, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що працівники поліції, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядкубезпосередньо до Дніпровського апеляційного судупротягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1