Ухвала суду № 112074910, 10.07.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/10208/23

Провадження № 1-кс/204/2444/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє:

-вироком Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від15січня 2020року,за ч.3ст.185КК України,засуджений допокарання увигляді позбавленняволі на 4 роки 6 місяців, 21 жовтня 2022 року звільнений умовно-достроково,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

7 липня 2023 року слідчий СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим відділенням відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управлінняНаціональної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041680000489 від 09.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Досудовим розслідуваннямвстановлено,що УказомПрезидента України№ 66/2022від 24.02.2022року «Провведення воєнногостану вУкраїні»,у зв`язкуз військовоюагресією РосійськоїФедерації,на всійтериторії Українивведено військовийстан,та впровадженовизначені ст.8Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» заходиправового режимувоєнного стану.Згідно зУказом ПрезидентаУкраїни від17.05.2022№341/2022«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні»строк діївоєнного станув Україніпродовжено з05години 30хвилин 25травня 2022року строкомна 90діб.Згідно зУказом ПрезидентаУкраїни від12.08.2022№ 573/2022строк діївоєнного станув Україніпродовжено з05год.30хв.23серпня 2022року строкомна 90діб.Згідно зУказом ПрезидентаУкраїни від07.11.2022№№ 757/2022строк діївоєнного станув Україніпродовжено з05години 30хвилин 21листопада 2022року строкомна 90діб.Згідно зУказом ПрезидентаУкраїни від6лютого 2023року №58/2023строк діївоєнного станув Україніпродовжено з05години 30хвилин 19лютого 2023року строкомна 90діб.Згідно зУказом ПрезидентаУкраїни від1травня 2023року №254/2023строк діївоєнного станув Україніпродовжено з05години 30хвилин 20травня 2023року строкомна 90діб. У зв`язкуіз введеннямв Українівоєнного станутимчасово,на періоддії правовогорежиму воєнногостану,можуть обмежуватиськонституційні праваі свободилюдини ігромадянина,передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53Конституції України,а такожвводитися тимчасовіобмеження праві законнихінтересів юридичнихосіб вмежах таобсязі,що необхіднідля забезпеченняможливості запровадженнята здійсненнязаходів правовогорежиму воєнногостану,які передбаченічастиною першоюстатті 8Закону України«Про правовийрежим воєнногостану». Крім цього,у зв`язкуіз веденнямв Українівоєнного стану,Президентом Україниприйнято ЗаконУкраїни №2117-ІХвід 03.03.2022року «Провнесення зміндо Кримінальногокодексу Українищодо посиленнявідповідальності замародерство»,відповідно доякого частинучетверту статті185після слів«у великихрозмірах» доповнитисловами «чив умовахвоєнного абонадзвичайного стану». Достовірно знаючипро те,що навсій територіїУкраїни введеновоєнний стан, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи ранішесудимим,на шляхвиправлення нестав тазнову вчинивумисне кримінальнеправопорушення противласності (крадіжка)вчинена вумовах воєнногостану.Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,перебуваючи замісцем проживання,а самеза адресою: АДРЕСА_1 маючи злочиннийумисел,спрямований натаємне викраденнячужого майнавчинене повторно,в умовахвоєннного стану,08.05.2023року близько03годин 00хвилин,взявши зсобою ніжта сікаторпокинув своємісце проживаннята направивсядо місцявчинення злочину.Реалізуючи свійзлочинний умисел08.05.2023року приблизноо 03години 40хвилин ОСОБА_4 перебуваючи білябудинку №30по вул.Тітова ум.Дніпрі,де нафасаді вказаногобудинку побачивкабельну продукцію,що належитьАТ «Укртелеком»,яку визначив,як предметсвого злочинногопосягання.Продовжуючи свійзлочинний умисел,направлений натаємне викраденнячужого майна(крадіжка)вчиненого повторнота вумовах воєнногостану, ОСОБА_4 впевнившись,що зайого злочиннимидіями ніхтоне спостерігаєта вониє таємнимидля оточуючих,підійшов добудинку,та діючиумисно,таємно,повторно,в умовахвоєнного стану,керуючись корисливимумислом,заліз надрабину якавмонтована встіну будинку,шляхом відрізаннясікатором,який заздалегідьвзяв зсобою,викрав чужемайно,що належитьпотерпілому АТ«Укртелеком», асаме:11,5метрів телефонногокабелю маркиТПП 50*2*0,4,вартість якогозгідно висновкусудової товарознавчоїекспертизи №15-23від 30.05.2023,станом на08.05.2023складає 1415гривень 35копійок;23метри телефонногокабелю маркиТПП 30*2*0,5,вартість якогозгідно висновкусудової товарознавчоїекспертизи №15-23від 30.05.2023,станом на08.05.2023складає 365гривень 24копійки;66,5метрів телефонногокабелю маркиТПП 10*2*0,32,вартість якогозгідно висновкусудової товарознавчоїекспертизи №15-23від 30.05.2023,станом на08.05.2023складає 864гривні 50копійок. Після чого ОСОБА_4 ,утримуючи викраденемайно присобі,покинув місцевчинення вказаногокримінального правопорушення,розпорядився викрадениммайном навласний розсуд,чим заподіявАТ «Укртелеком»майнову шкодуу розмірі2645гривень 09копійок. Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,які виразилисьу таємномувикраденні чужогомайна (крадіжка),вчиненого повторнота вумовах воєнногостану,кваліфікуються зач.4ст.185КК України.19.06.2023року ОСОБА_4 в порядкуст.ст.276-278КПК Україниповідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України. Підозра відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК Українипідтверджується таобґрунтовується зібранимипід часдосудового розслідуваннядоказами,а саме:заявою провчинене кримінальнеправопорушення від09.05.2023року; актом №2,довідкою провартість викраденого,актом №005-0523-343ДМД01-dni; протоколом допитупредставника потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом допитусвідка ОСОБА_8 ; протоколом ОМПвід 08.05.2023;довідкою проперевірку слідіврук;іншими наявнимив матеріалахдоказами,зібраними підчас проведеннядосудового розслідування. Стороною обвинуваченнядотримано вимогурозумної підозри,оскільки наявніна данийчас доказиу кримінальномупровадженні свідчатьпро об`єктивнийзв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненнямкримінальних правопорушеннь,які йомуінкримінуються,тобто виправдовуютьнеобхідність подальшогорозслідування уцьому провадженніз метоюдотримання імперативнихзавдань кримінальногопровадження,визначених статтею2КПК України.Аналізуючи зібранідокази,орган досудовогорозслідування приходитьдо висновкупро наявністьфактів тавідомостей,які вказуютьна те,що саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,причетний доскоєння вищевказаногозлочину. Також,проаналізувавши матеріалиданого кримінальногопровадження,досудове розслідуванняприходить довисновку продоцільність обрання ОСОБА_4 ,запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,так якматеріали кримінальногопровадження містятьвагомі доказипро вчиненняостаннім тяжкогокримінального правопорушення,за якепередбачено покаранняу виглядіпозбавлення воліна строквід п`ятидо восьмироків. Відповідно довимог п.4ч.1ст.184КПК Українипід часдосудового розслідуваннявстановлено наявністьризиків,передбачених уп.1,3,4,5ч.1ст.177КПКУкраїни тав п.1,2,4,5ст.178КПК України,і вобґрунтування застосуваннязапобіжного заходущодо ОСОБА_4 покладається необхідністьзапобігання спробампереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,незаконно впливатина потерпілого,свідків таекспертів уцьому кримінальномупровадженні,перешкоджати кримінальномуправопорушенню іншимчином,вчинити іншекримінальне правопорушення. В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. В ходіпроведення досудовогорозслідування встановлено,що ОСОБА_4 підозрюється увчиненні тяжкогокримінального правопорушення,санкція якогопередбачає виключнепокарання увигляді позбавленняволі строкомпонад 5років.В органудосудового розслідуванняє достатніпідстави вважати,що,враховуючи тяжкістьвчиненого кримінальногоправопорушення,підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює невідворотністьпокарання завчинене нимкримінальне правопорушення,а томуз метоюуникнення відповідальності,може переховуватисьвід органудосудового розслідуваннята суду.Слід зазначити,що ОСОБА_4 є працездатноюособою,проте постійногоофіційного місцяроботи немає,постійного місцяреєстрації ум.Дніпрі немає,міцних соціальнихзв`язків немає,що вказуєна можливістьпереховування останньоговід органівдосудового розслідуваннята суду.Крім того,враховуючи,що наразіу зв`язкуіз широкомасштабноюзбройною агресієюРосійської Федераціїпроти України,на всійтериторії Українидіє воєннийстан,введений УказомПрезидента України№ 64/2022від 24.02.2022року «Провведення воєнногостану вУкраїні»,який вподальшому продовженийта натеперішній часне скасований,є достатньопідстав вважати,що підозрюваний ОСОБА_4 може покинутитериторію Дніпропетровськоїобласті таУкраїни.Також,даний ризикобумовлюється тим,що ОСОБА_4 мешкає неза місцемсвоєї реєстрації,що обумовлюєнаведений ризикпереховування відорганів досудовогорозслідування тасуду. 3) Можливість незаконно впливати на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні. Органом досудовогорозслідування ізврахуванням тогофакту,що ОСОБА_4 відомі особистідані тамісце проживаннясвідка уданому кримінальномупровадженні,тому євсі підставивважати,що існуєобґрунтований ризикнезаконного впливуна свідкакримінального правопорушенняз метоюуникнення відповідальностіза вчиненетяжке кримінальнеправопорушення шляхомїх залякування,умовляння,пропонування неправомірноївигоди. 4) Можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи, що в ході досудового розслідування встановлено що підозрюваний ОСОБА_4 є працездатною особою, проте постійного офіційного місця роботи не має, постійного місця реєстрації та проживання у м. Дніпрі не має, що свідчить про наявність не спростованого ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином шляхом зміни місця мешкання, а також враховуючи, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на всій території України введено воєнний стан, який наразі є продовженим та не є скасованим, що доводить вказаний ризик та демонструє можливість впливу підозрюваного ОСОБА_4 на хід досудового розслідування з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. 5) Можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи, що в ході досудового розслідування встановлено що підозрюваний ОСОБА_4 є працездатною особою, проте постійного офіційного місця роботи не має та будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності з корисливих мотивів, є підстави вважати, що підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення з метою збагачення. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, ступінь реалізації злочинного умислу підозрюваним, суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, досудове розслідування приходить до висновку, що в разі застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_4 таких як: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від органів досудового розслідування та суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме знаряддя вчинення кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідків та експертів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а враховуючи те, що такі запобіжні заходи як: - особисте зобов`язання; - застава; - домашній арешт; не зможуть зашкодити підозрюваному уникнути від органу досудового розслідування, оскільки базуються лише на суб`єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на нього обов`язків, а - особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_4 з урахуванням відсутності осіб, які заслуговують на довіру. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити нове кримінальне правопорушення. Всі зазначені вище ризики знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України,зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, наявність яких встановлена у судовому засіданні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність непогашених судимостей, наявність постійного місця проживання, відсутність постійного місця роботи, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення в якому він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням цього слідчий суддя вважає, що достатньою сумою застави необхідно визначити 200000 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогопро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 7 вересня 2023 року.

Визначити заставу у розмірі 200000(двістітисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 уразі внесеннязастави наступніобов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1