Рішення № 112070908, 27.06.2023, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

27 червня 2023 рокуСправа № 322/585/23

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретар судового засідання Блажко О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області

про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

Короткий зміст позовних вимог і рух справи.

До Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача ОСОБА_2 , про що в Книзі реєстрації смертей 2 березня 2018 року зроблено актовий запис №25.

До складу спадкового майна ввійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

З метою оформлення спадщини він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

В ході вивчення правовстановлюючих документів на спадкове майно, нотаріус повідомив, що позивач не зможе оформити спадщину на житловий будинок так як ним не надано документів, що посвідчують право власності на будинок.

10 травня 2023 року державний нотаріус Вільнянської державної нотаріальної контори своєю постановою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок.

В документах ОСОБА_2 міститься свідоцтво про право особистої власності № НОМЕР_1 видане на підставі рішення виконкому селищної ради від 04.08.1967. На противагу цьому згідно з довідкою БТІ №35 від 05.04.2023 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Цивільно-правовий інститут набуття та виникнення права власності на нерухому майно на нерухоме майно в різні періоди був врегульований на законодавчому рівні по-різному. У зв`язку з цим держава задекларувала визнання дійсними прав на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тобто до 03.08.2004), у разі відсутності їх державної реєстрації при наступних умовах: якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав (ч.4 ст.3 Закону).

До 19 січня 1996 року, згідно з Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.1966 Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них.

Обов`язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об`єкти нерухомості введена лише з 29.06.1998. Саме в цей день набрала чинності Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 №121.

Таким чином, права, придбані (шляхом створення або придбання нерухомості) у власність до 29.06.1998 з дотриманням встановленого порядку придбання, проте без держреєстрації, можна вважати виниклими і набутими в установленому законом порядку.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст.317, 319, 328, 392 ЦК України, позивач просив задовольнити його вимоги.

Ухвалою судді від 23 травня 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 12 червня 2023 року, а також витребувано копію спадкової справи №43/2018 на ім`я ОСОБА_2 .

01.06.2023 отримана запитувана копія спадкової справи і заява позивача, у якій останній також просить в разі задоволення позовних вимог не стягувати з відповідача на її користь судові витрати.

08.06.2023 надійшла заява від Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, в якій відповідач не заперечив проти задоволення позову та просив розглянути справу за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 12.06.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.06.2023.

Відповідач, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Позивач в судовому засіданні підтримав подану ним позовну заяву та просив її задовольнити.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

На праві приватної власності ОСОБА_2 належав будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності та на будову № НОМЕР_1 від 29 лютого 1968 року виданого виконавчим комітетом Новомиколаївського селищної ради депутатів трудящих Новомиколаївського району Запорізької області (а.с.8).

23 грудня 2015 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким усе його майно, де б воно не було та з чого не складалося, і взагалі все, те що йому належатиме на день його смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Вказане підтверджуються копією заповіту посвідченого Моргуновим О.О. приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області, зареєстрованого в реєстрі за №749 (а.с.40).

Відповідно до довідки виданої Новомиколаївською селищною радою Запорізького району Запорізької області від 27.06.2023 №1813 зазначено, що будинку АДРЕСА_1 було змінено на АДРЕСА_1 , в якому проживав ОСОБА_2 (а.с.56).

Згідно з технічним паспортом будинку садибного типу, об`єкт нерухомого майна -будинок АДРЕСА_1 , має такий опис: житловий будинок А-1 (загальна площа 57.7 кв.м., житлова площа 28.9 кв.м., площа основи 68.7 кв.м.), прибудова а-1 (площа основи - 9.1 кв.м.), літня кухня Б-1 (площа основи 27 кв.м.), вбиральня В-1 (а.с.9).

10.05.2023 державний нотаріус Вільнянської державної нотаріальної контори Євграфовою О.М. винесено постанову позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що ним не були надані документи, що посвідчують право власності на вказане нерухоме майно (а.с.7).

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках .

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1 ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за заповітом відповідно до ст.1217 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві особистої власності належав будинок АДРЕСА_1 . Згодом рішенням виконавчого комітету Новомиколаївської селищної ради від 19.07.1988 за №29, номер будинку, який належав і в якому проживав та був прописаний ОСОБА_2 разом зі своє дружиною ОСОБА_3 , було змінено на №14. Таким чином за заповітом, яким ОСОБА_2 заповів все своє майно позивачу, до складу майна увійшов і будинок АДРЕСА_1 . Фактично позивач прийняв спадщину (оскільки не відмовлявся від неї), що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , а відтак набув право власності на згаданий будинок.

Наявність невідповідностей у відомостях про об`єкт нерухомого майна у свідоцтві про право власності від 29.02.1968 серії №281 і технічному паспорті не є перешкодою для визнання права власності за позивачем.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, з огляду на подану позивачем заяву, у якій останній просить не стягувати судові витрати з відповідача на його користь, суд вважає можливим понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяві віднести на його рахунок.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку А-1 (загальна площа 57.7 кв.м., житлова площа 28.9 кв.м., площа основи 68.7 кв.м.), прибудови а-1 (площа основи - 9.1 кв.м.), літньої кухні Б-1 (площа основи 27 кв.м.), вбиральні В-1, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- відповідач: Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької області, 70101, Запорізька область, Запорізький район, смт Новомиколаївка, вул. Українська, буд. 34, ідентифікаційний код 20509622.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 07.07.2023.

Суддя Р.О. Губанов