Рішення № 112069179, 07.07.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/1089/2023

Справа № 219/1103/22

07 липня 2023 року Дружківський міський суд Донецької області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Терещенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дружківка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соледарської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

представник позивача адвокат Гуревич Р.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з вказаним позовом до суду, згідно якого просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову вказує, що згідно до Сертифікату на право земельну частку (пай) серія ДН № 0156526 від 26.05.1997р. ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) площею 7,59 га, яка розташована на території с. Володимирівка Артемівського району Донецької області. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер. Після його смерті позивачка звернулася до Другої бахмутської державної нотаріальної контори з метою оформити спадщину, однак там їй повідомили, що наразі нотаріус перебуває у відпустці і що вона має звернутися до нотаріальної контори через півроку після смерті спадкодавця та надати оригінал сертифікату на земельний пай. Тому заяву позивачки не було прийнято. Через те, що позивач постійно проживає та працює у м. Попасна Луганської області та із врахуванням того, що, як її запевнили в нотаріальній конторі, вона має повторно звернутися до нотаріальної контори через півроку, то лише 08.10.2021р. позивач звернулася до державного нотаріуса Другої бахмутської державної нотаріальної контори Балицької Л.А. із заявою про прийняття спадщини за законом, як спадкоємець другої черги згідно до ст. 1262 ЦК України, оскільки після смерті її брата - ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді вказаного земельного паю. Проте там їй повідомили про те, що нею було пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини за законом у зв`язку з чим вона повинна звернутися до суду із заявою про надання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки саме суд наділений повноваженнями вирішити дане правове питання. Наразі без оформлення спадщини згідно до чинного законодавства оформити документи на зазначений земельний пай не передбачається можливим. Окрім позивача спадкоємців, які б претендували на дану спадщину чи звертались в установленому законом порядку до нотаріуса із заявою про прийняття даної спадщини за законом, немає. Вважає, що поважними причинами, що позбавили позивачку своєчасно звернутись до нотаріальної контори за оформленням спадщини стала та обставина, що позивачка у зв`язку з проживанням та роботою в іншому населеному пункті (позивачка проживає в м. Попасна Луганської області, а ОСОБА_2 проживав у м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області) не змогла належним чином займатись оформленням спадкових прав та керувалася тим, що як, її запевнили в нотаріальній конторі, що вона має звернутись із заявою про прийняття спадщини через півроку. До того ж у зв`язку з юридичною необізнаністю позивачка помилково вважала, що якщо вона є єдиною спадкоємицею після смерті брата, то вона є такою, що фактично вступила у спадщину. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 лютого 2022 року відкрито загальне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 15 червня 2023 року підготовче судове засідання закрито, призначене судове засідання по розгляду справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гуревич Р.Г. в судове засідання не з`явились, про дату, час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача надав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Соледарської міської ради Донецької області в судове засідання не з`явилася, про дату, час, місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, рішення прийняти на розсуд суду відповідно до чинного законодавства.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбаченост.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.8).

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.10).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 23.05.2017 року встановлено, що 20.04.1979 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3 уклали шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінене на « ОСОБА_8 » (а.с.9).

Отже, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно копії паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Попаснянським РВ УМВС України в Луганській області 30.11.2004 року, вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 15.11.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Попаснянського районного управління юстиції Луганської області, актовий запис № 440 (а.с.11).

Згідно довідки Соледарської міської ради від 14.09.2021 року померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

Згідно копії Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0156526 від 26.05.1997року ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) площею 7,59 га, яка розташована на території с. Володимирівка Артемівського району Донецької області, яка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.12).

На своє звернення позивач отримала письмову відповідь від державного нотаріуса Другої бахмутської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) № 1196/01-16 від 11.10.2020 року, в якій зазначено, що позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті рідного брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не зареєстрована разом із ним за однією адресою. За таких обставин позивачу рекомендовано звернутись до суду з приводу продовження строку для прийняття спадщини (а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності дост. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України).

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця та залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним,неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, щоспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, рідні брати та сестри спадкодавця.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має у шестимісячний термін подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Дії для прийняття спадщини спадкоємцем повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

На запит суду приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Гнатенко В.Л. спрямовано лист № 177/01-16 від 11.05.2023 року, в якому зазначено, що за даними Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , не відкривалась та свідоцтва про право на спадщину не видавалось (а.с.35, 36).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК).

На підставі абз. 6 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, правила ч.3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Представник позивача вказує, що причиною того, що позивач вчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, стало те, що у зв`язку з проживанням та роботою в іншому населеному пункті (позивачка проживає в м. Попасна Луганської області, а ОСОБА_2 проживав у м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області) вона не змогла належним чином займатись оформленням спадкових прав та керувалася тим, що як, її запевнили в нотаріальній конторі, що вона має звернутись із заявою про прийняття спадщини через півроку. До того ж у зв`язку з юридичною необізнаністю позивачка помилково вважала, що якщо вона є єдиною спадкоємицею після смерті брата, то вона є такою, що фактично вступила у спадщину.

Разом з тим, позивач та її представник не надали суду жодного доказу та не зазначили про існування доказів на підтвердження поважних причин, які утруднювали позивачу можливість звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини протягом 15 років після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачем не були надані докази, які б підтверджували її позицію та поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягає задоволенню, якщо позивач надасть докази наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Законодавство при цьому не встановлює перелік поважних причин, тому вони визнаються поважними на думку суду.

Верховний Суд зазначив, що правила частини третьої статті 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними слід визнавати такі причини, які з огляду на моральні норми суспільства виправдовують поведінку спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини. При цьому судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Всупереч зазначеним вимогам, позивачем суду не надано доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач обмежилася лише посиланням на наявність причин пропуску, однак суд вважає їх непереконливими.

Суд виходить зі встановленого принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.

Так, поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можна вважати: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Між тим, на підтвердження своїх вимог про наявність поважних причин, які позбавили позивача можливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини за період з 12.11.2007 року по теперішній час, суду не надано жодних доказів та не зазначено про їх існування.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи позивачем не були доведені ті обставини, на які вона посилалася як на підстави своїх вимог.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування та позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про визнання за нею права власності на спірне майно в порядку спадкування за законом після смерті брата.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 6, 12, 77-81, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1223, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд,

у х в а л и в:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Соледарської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя- О.М.Лапченко