Рішення № 112066046, 04.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року 320/9720/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №103650007160 від 03.05.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за списком № 1.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988, з 18.08.1988 по 28.11.1990 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначити та виплати пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 09.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю спеціального стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач не погоджується зі спірним рішенням та вважає, що трудова книжка містить усі необхідні відомості про роботу позивача у спірні періоди. Крім того, позивачем надана довідка, яка підтверджує пільговий стаж роботи, а також акт перевірки первинних документів, а тому позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави не врахувати спірні періоди роботи до пільгового стажу.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у позивача відсутній спеціальний стаж, передбачений ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області 18.05.2013.

Судом встановлено, що позивач 27.10.2021 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Броварське відділення обслуговування громадян) з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).

Рішенням №103650006285 позивачу призначено пенсію за віком список №1 (підземні роботи) в розмірі 1934,00 грн. з 09.09.2021. Страховий стаж складає 33 роки 11 місяців 29 днів, в тому числі по списку №1 стаж становить 2 роки 8 місяців 9 днів.

Позивачу видано пенсійне посвідчення серія НОМЕР_2 , яке видане Пенсійним фондом України 09.11.2021.

Позивач вказав, що не отримавши виплату призначеної пенсії, 10.11.2021 він звернувся вдруге до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Броварське відділення обслуговування громадян) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до списку №1 (підземні роботи).

Через відсутність виплати пенсії та інформації про результат розгляду заяви від 27.10.2021 та 10.11.2021, позивач 11.01.2022 звернувся з заявою до Пенсійного фонду України.

Листом від 10.02.2022 №4504-1224/А-03/8-2800/22 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив позивача, що 27.10.2021 він звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058. Згідно з наданими документами у період з 21.03.1988 по 28.11.1990 заявник працював підземним гірником Чаткальської та Даугизтауської геологорозвідувальної експедиції з повним робочим днем під землею на глибині 400 метрів і більше по відбору гірничих порід руди та інших корисних копалин в геологорозвідці. Тому, підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058 відсутні.

Рішенням від 23.12.2021 №103650006285 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю права на призначення пенсії на пільгових умовах. Так, до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988 та з 18.08.1988 по 28.11.1990 учнем підземного гірничого, підземним гірничим з повним робочим днем під землею в шахтах на Чаткальській та Даугизтауській геологорозвідувальній експедиції об`єднання "Самаркангеологія" на підставі трудової книжки, довідок від 07.05.2003 №142 та від 19.08.2019 №142/8942 оскільки в довідці від 07.05.2003 №142 зазначено, що заявник працював в "горных условиях Даугызтауской и Чаткальской геологоразведочной экспедиций подземным горнорабочим в шахтах с полным рабочим днем под землей на голубине 400 метров и более по отбору пород руды, графита, сланца, слюды, озекерита и других ископаемых в геологеразведке" (мовою оригінала). Виходячи з викладеного, для заявника не виконуються умови ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Законні підстави щодо врахування періодів роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988 та з 18.08.1988 по 28.11.1990 як робіт, що передбачені Постановою №202 відсутні. Право на призначення пенсії на пільгових умовах відсутнє.

07.04.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Броварське відділення обслуговування громадян) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". До заяви позивач надав весь перелік документів, як того від нього вимагав пенсійний орган.

За наслідками розгляду заяви, Рішенням №103650007160 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (Броварське об`єднане управління ПФУ) призначено пенсію за віком на пільгових умовах в розмірі 2300,00 грн. Страховий стаж становить 36 років 3 місяці 29 днів, в тому числі за списком №1 - 2 роки 8 місяців 9 днів.

Судом встановлено, що 19.04.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за наслідками розгляду заяви позивача від 07.04.2022 прийнято Рішення №103650007160 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Вказане рішення обґрунтовано тим, що необхідний страховий стаж, визначений абз. 2 ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону (60 років), зменшується на один рік.

Страховий стаж становить 36 років 3 місяці 28 днів, пільговий стаж за списком №1 (на підземних роботах) не визначено.

До страхового стажу зараховані всі періоди, до пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 21.03.1988 по 10.02.1992, оскільки довідка від 19.08.2019 №142/8942, акт результатів перевірки від 15.12.2021 та виписка з наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці засвідчені печатками, в яких назва підприємства вказана в іноземній мові. Нотаріально засвідчений переклад печатки на державну мову відсутній.

29.04.2022 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Броварський відділ обслуговування громадян) з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка зареєстрована за №3110, що підтверджується розпискою повідомленням. До заяви були додані нотаріально засвідчені довідка від 19.08.2019 №142/8942, акт результатів перевірки від 15.12.2021 та виписка з наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці, довідки про заробітну плату.

Супровідним листом від 16.05.2022 №1000-0209-8/44361 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (відділ обслуговування громадян (сервісний центр №6) направлено позивачу копію рішення про відмову у призначенні пенсії від 03.05.2022 за №103650007160.

Судом встановлено, що розглянувши заяву позивача від 29.04.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняло Рішення №103650007160 від 03.05.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю спеціального стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988 та з 18.08.1988 по 28.11.1990, оскільки в довідці від 07.05.2003 №142 зазначено, що заявник працював в "горных условиях Даугызтауской и Чаткальской геологоразведочной экспедиций подземным горнорабочим в шахтах с полным рабочим днем под землей на голубине 400 метров и более по отбору пород руды, графита, сланца, слюды, озекерита и других ископаемых в геологеразведке" (мовою оригінала).

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Оскільки не виконуються умови ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому відсутні законні підстави щодо врахування періодів роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988 та з 18.08.1988 по 28.11.1990.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058)

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058).

Згідно зі статтею 1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства): 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Державне пенсійне страхування» за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону (60 років), зменшується на один рік.

Відповідно до Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, до нього включено Підземні роботи (Розділ І пункт 1).

Всі працівники, інженерно-технічні робітники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокириту, газу, графіту, асбесту, солі, слюди на інших рудних та нерудних копалин ..., а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище працівників….

У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Судом встановлено, що у довідці від 19.08.2019 №142/8942 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, яка перекладена з узбецької та російської мови на українську, нотаріально засвідчена зазначено, що позивач працював на Чаткальській і Даугизтауській геологорозвідувальній експедиції у якості підземного гірника шахти і був зайнятий з повним робочим днем під землею. З 21.03.1988 прийнятий до шахти учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею, переведений 17.08.1988 підземним гірником з повним робочим днем під землею в шахтах на Чаткальській ГРЕ та Даугизтауській ГРЕ обєднання "Самаркандгеологія", переведений 29.11.1990 року слюсарем-ремонтником виробничо-планових робіт Чаткальської геологорозвідувальної експедиції. Звільнений 10.02.1992 року за власним бажанням. Вказаний період роботи включається до Переліку №1 частина №1 розділ №1 підрозділ №1 Постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Крім того, у наданому позивачем Акті перевірки пільгового стажу роботи підтверджено, що первинні документи: особиста карта Т-2, наказ про прийом, переведення і звільнення, особисті рахунки за періоди з 21.03.1988 до 10.02.1992 відповідають виданим довідкам.

З приводу атестації робочого місця суд зазначає, що згідно п. 3 Порядку до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Республіки Узбекистан та України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

При цьому, посади, на яких працював позивач за спірний період, відносились до Списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. Також, вказане підтверджується довідкою №142/8942 від 19.08.2019, виданої Державним геологічним підприємством "Самаркандгеологія" Даугизтауська геологорозвідувальна експедиція.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка містить усі необхідні відомості про роботу позивача у спірні періоди, а надана позивачем довідка, підтверджує пільговий стаж його роботи, а також акт перевірки первинних документів, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави не врахувати спірні періоди роботи до пільгового стажу.

У постанові по справі №754/14898/15-а Верховний Суд стосовно аналогічних правовідносин зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

Відповідно до ст. 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Судом встановлено, що позивачем було подано довідки про заробітну плату за період з 21.03.1988 по 10.02.1992, що підтверджується довідкою від 25.03.2019, а тому вказана в довідці зарплата має бути врахована при призначенні пенсії.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем досягнуто віку (58 років), який надає право для призначення пенсії ч. 3 ст. 114 Закону 1058 та маючи загального трудового стажу більше 36 років, а посада передбачена у Списку №1, тому позивач має право на призначення пенсії за Списком 1.

Отже, рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та порушує право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому рішення про відмову у призначенні пенсії №103650007160 від 03.05.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988, з 18.08.1988 по 28.11.1990 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначити та виплати пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 09.09.2021, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, у той час як право на отримання пенсії підтверджується документально, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", первинне звернення про призначення пенсії за віком 27.10.2021 - відбулось в межах строку встановленого законом.

З урахуванням вищевикладеного, з метою належного та повного захисту, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988, з 18.08.1988 по 28.11.1990 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначити та виплати пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 09.09.2021 підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своєї відмови у призначенні позивачу пенсії за віком.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 20.10.2022.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №103650007160 від 03.05.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988, з 18.08.1988 по 28.11.1990 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначити та виплати пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 09.09.2021.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.