Рішення № 112061626, 06.07.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/12524/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця Білецького І. М. (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про скасування процесуального документу від 25.05.2023, а саме постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2023, що видав Білецький Ігор Миронович, винесену у виконавчому провадженні № 69947644.

В обґрунтування позову зазначив, що постановою інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 634739051 від 09.06.2022 визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. Вказав, що копія постанови позивачу не надсилалася, а йому про таку стало відомо 22.09.2022. Стверджує, що в цей же день (22.09.2022) позивачем добровільно виконано вимоги постанови від 09.06.2022. Повідомив, що 29.12.20122 та 13.04.2023 повідомив відповідача про добровільне виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та необхідність закінчення виконавчого провадження № 69947644. Вказав, що 17.05.2023 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 69947644. У подальшому, 25.05.2023 приватним виконавцем Білецьким І. М. винесено постанову про скасування процесуального документа постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2023, що видав відповідач у зв`язку із помилкою. Позивач вважає, що зважаючи на добровільне виконання ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскаржувана постанова є незаконною, відтак звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 12.06.2023 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 26.06.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощено позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (далі третя особа).

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14624ел від 06.07.2023), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 307 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу. Зазначив, що враховуючи інформацію, викладену в постанові боржнику вручено постанову або стягувачем отримано поштове повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні 27 липня 2022 року, відтак вказана дата є датою набрання законної сиди постановою. Відповідач стверджує, що з цього часу позивач мав 30 днів для добровільного виконання, після чого постанова підлягає примусовому виконанню. Так повідомив, що 20.09.2022 третьою особою скеровано на адресу відповідача заяву про прийняття до виконання постанови, яку виконавцем отримано 27.09.2022. Зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу тобто 600,00 грн. Також вказав, що 29.09.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 69947644 та винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Наголосив, що вказані постанови не оскаржувалися позивачем та є чинними. Оскільки, позивачем не сплачено суми штрафу у розмірі 600,00 грн постанова про відкриття виконавчого провадження не вважається виконаною, відтак підстави для закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням відсутні. Просив відмовити у задоволенні позову.

Копію ухвали від 26.06.2023 та позовної заяви з додатками надіслано третій особі 29.06.2023 засобами електронного зв`язку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа. Станом на день розгляду справи третя особа пояснення по суті заявлених позовних вимог суду не надала, відтак суд розглянув справу за наявними матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Постановою про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 634739051 від 09.06.2022 Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн, які перераховуються до бюджету за визначеними реквізитами.

Із звороту вказаної постанови слідує, що відповідно до статті 291 КУпАП постанова набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу, а саме: 27 липня 2022 року. Строк пред`явлення постанови до примусового виконання: 28 жовтня 2022 року.

Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради звернувся до відповідача із заявою від 20.09.2022 № 3701-6843 у якій просив прийняти до примусового виконання постанову у справі про адміністративне правопорушення серії РАП 634739051 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600,00 грн.

На підставі вказаної заяви приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області 29.09.2022 Білецьким Ігорем Мироновичем відкрито виконавче провадження ВП № 69947644 з виконання постанови № РАП 634739051, виданої 09.06.2022 Управлінням безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 600,00 грн.

Також відповідачем винесено постанови від 29.09.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди.

Відповідно до квитанції № Х41В-Х55Т-8ХТ4-С15Х від 22.09.2022 позивачем сплачено на рахунок, зазначений в постанові про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 634739051 від 09.06.2022, 300,00 грн із призначенням платежу «адміністративний штраф згідно з постановою РАП № 634739051 від 09.06.2022, т/з НОМЕР_1 ».

Позивач 29.12.2022 надіслав на електронну адресу відповідача заяву від 22.12.2022 у якій просив у зв`язку з добровільним виконанням та сплатою штрафу закінчити виконавче провадження № 69947644.

Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем винесено постанову від 13.04.2023 про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1054,74 грн.

Позивач 13.04.2023 надіслав на електронну адресу відповідача заяву (повторну) у якій проінформував про добровільне виконання постанови про відкриття виконавчого провадження. Також зазначив, що він згідно з свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 000159 від 23.12.2014 є адвокатом та приватним виконавцем накладено арешт на рахунки позивача як адвоката. Просив закінчити виконавче провадження № 69947644 та зняти арешт з коштів, на які накладено арешт, про що винести відповідну постанову.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича від 17.05.2023 про закінчення виконавчого провадження закінчено виконавче провадження № 69947644 з примусового виконання постанови № РАП 634739051, виданої 09.06.2022 Управлінням безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 600,00 грн. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича від 25.05.2023 ВП № 69947644 про скасування процесуального документа встановлено помилку виконавця та скасовано документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження» від 17.05.2023, що видав Білецький Ігор Миронович, при примусовому виконанні постанови № РАП 634739051, видану 09.06.2022 Управлінням безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 600,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідача, позивач звернувсь із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За правилами частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 1521 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) передбачене ст. 3001 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до положень вказаної статті у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення.

У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.

У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Згідно з ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 3001, 3002 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В силу приписів ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 3001 цього Кодексу.

З матеріалів справи, а саме звороту постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 634739051 від 09.06.2022, слідує, що така набрала законної сили 27 липня 2022 року. Копію вказаної постанови надано позивачем до позовної заяви.

У свою чергу, позивач у позовній заяві вказав, що йому стало відомо про таку постанову 22.09.2022. Доказів на підтвердження обставин того, що йому стало відомо про вказану постанову саме 22.09.2022 позивачем не надано, як і не надано жодних спростувань того, що постанова набрала законної сили 27.07.2022.

Отже, позивач в силу приписів ст. 308 КУпАП, після пред`явлення постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 634739051 від 09.06.2022 до примусового виконання повинен сплатити 600,00 грн штрафу.

При цьому суд зазначає, що третя особа звернулася до відповідача із заявою від 20.09.2022 про примусове виконання постанови про накладення адміністративного стягнення в межах тримісячного строку.

Як встановлено судом, відповідачем на підставі заяви третьої особи 29.09.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 69947644 з виконання постанови № РАП 634739051, виданої 09.06.2022 Управлінням безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 600,00 грн.

Також відповідачем винесено постанови від 29.09.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди.

Суд зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З урахуванням зверненням стягувача 20.09.2022 із заявою про примусове виконання постанови № РАП 634739051 від 09.06.2022, суд дійшов висновку, що позивачем не сплачено штраф у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, відтак на підставі вимог ст. 308 КУпАП, розмір штрафу подвоюється та становить 600,00 грн.

Доказів сплати штрафу в розмірі 600,00 грн позивачем не надано, відтак суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження ВП № 69947644 у зв`язку з повним виконанням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Відповідно до положень Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, або особи, яка виконує його обов`язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв`язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави. Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова надсилається поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під розписку.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

Отже, судом не встановлено порушення процедури прийняття відповідачем постанови від 25.05.2023 ВП № 69947644 про скасування процесуального документа у зв`язку з помилкою виконавця.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович прийнявши постанову про скасування процесуального документу виходив з правильних міркувань щодо невиконання позивачем вимог виконавчого документа в повному обсязі та виносячи вказану постанову діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Інші доводи та заперечення висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 287, 293-295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 287 КАС України подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.П. Качур