Рішення № 112061591, 30.06.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року

справа №380/4399/23

провадження № П/380/4439/23

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/4399/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000014/2 від 24.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000015/2 від 24.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000039/2 від 27.01.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідач не вказав, які саме документи не подані, в чому полягає неповнота відомостей саме щодо митної вартості товару та які розбіжності в числових значеннях ним виявлені.

Не зважаючи на вказане, на думку позивача, митний орган прийняв протиправні рішення про коригування митної вартості.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Під час здійснення митного контролю за поданими позивачем митними деклараціями відповідачем було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. Відомості щодо складових митної вартості (зовнішньоекономічний договір, рахунок-фактура, рахунок-проформа, транспортні документи) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 МК України.

Відповідачем були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Митний орган має право у випадках, встановлених МК України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Декларанту було надіслано відповідні повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості.

На вказані вимоги декларантом не надано всіх необхідних документів.

Неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з викладеними обставинами. Відповідно спірні рішення про коригування митної вартості товару прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 22.03.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

Позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю «ADLER INTERNATIONAL», Польща уклали Контракт №16/09-01 купівлі-продажу від 16.09.2022, предметом якого є зобов`язання Продавця продавати (поставляти), а покупця купувати окремі партії товару в кількості, асортименті і за цінами додатково погодженими сторонами у рахунках-фактурах (інвойсах) щодо кожної партії товару.

Позивач придбав у продавця товар за післяплатою згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS9/01/2023 від 18.01.2023; №FS10/01/2023 від 18.01.2023; №FS11/01/2023 від 18.01.2023; №FS12/01/2023 від 18.01.2023.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 23.01.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230005895U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №17, №23 взуття на підошві з пластмаси, з верхом із синтетичного матеріалу, що не закриває щиколотку).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230005895U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт №16/09-01 від 16.09.2022; рахунки-фактури №FS9/01/2023 від 18.01.2023; №FS10/01/2023 від 18.01.2023; №FS11/01/2023 від 18.01.2023; №FS12/01/2023 від 18.01.2023; специфікації до рахунків №FVT/00321/01/23/EU; №FVT/00322/01/23/EU; №FVT/00323/01/23/EU; заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів №134 від 15.11.2022; банківський платіжний документ №120 від 15.11.2022; заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів №135 від 29.11.2022; банківський платіжний документ №121 від 29.11.2022; автотранспортна накладна №1/2023UA від 18.01.2023; книжка МДП (TIR сarnet) RX85366616 від 18.01.2023; страховий поліс №642000774.22 від 02.11.2022 із додатковою угодою №3 до Договору страхування №642000774.22 від 02.11.2022; копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU5MQG50 від 18.01.2023; лист-роз`яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо формування ціни на товар згідно п. 3.7 та 5.1 контракту №16/09-01 від 16.09.2022; прайс-лист б/н від 18.01.2023.

24.01.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000014/2, в графі 33 якого вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: - У п. 3.7 та 5.1 Контракту від 16.09.2022 №16/09-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. - Декларація країни відправлення не містить числових значень митної вартості товару. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скеровано вимога наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);9) виписку з бухгалтерської документації;10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення;12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано: - Платіжний документ, який неможливо ідентифікувати з даною поставкою, тому що в ньому інша сума платежу.- Висновок експертної організації не містить інформації зовнішніх джерел, а посилається тільки на фактуру і відповідь продавця.- Бухгалтерську виписку ідентифікувати із конкретною поставкою неможливо.- Прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб.- Листи від підприємства. Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: Тов.17 №UA209320/2022/001937 від 11.01.23; Тов.23 №UA209320/2022/008583 від 14.11.22 № UA209320/2022/008583».

Також Позивач придбав у продавця товар за післяплатою згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS6/01/2023 від 18.01.2023; №FS7/01/2023 від 18.01.2023; №FS8/01/2023 від 18.01.2023.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 23.01.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230005917U4 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №6, №11 взуття на підошві з пластмаси, з верхом із синтетичного матеріалу, що не закриває щиколотку).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230005917U4 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт №16/09-01 від 16.09.2022; рахунки-фактури №FS6/01/2023 від 18.01.2023; №FS7/01/2023 від 18.01.2023; №FS8/01/2023 від 18.01.2023; специфікації до рахунків №FVT/00318/01/23/EU; №FVT/00319/01/23/EU; №FVT/00320/01/23/EU; заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів №134 від 15.11.2022; банківський платіжний документ №120 від 15.11.2022; заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів №135 від 29.11.2022; банківський платіжний документ №121 від 29.11.2022; автотранспортна накладна №2/2023UA від 18.01.2023; книжка МДП (TIR сarnet) YX85366627 від 18.01.2023; страховий поліс №642000774.22 від 02.11.2022 із додатковою угодою №3 до Договору страхування №642000774.22 від 02.11.2022; копія митної декларації країни відправлення №23PL451010TU5MPZB3 від 18.01.2023; лист-роз`яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо формування ціни на товар згідно п. 3.7 та 5.1 контракту №16/09-01 від 16.09.2022; прайс-лист б/н від 18.01.2023.

24.01.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000015/2, в графі 33 якого вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: У п. 3.7 та 5.1 Контракту від 16.09.2022 №16/09-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. -Декларація країни відправлення не містить числових значень митної вартості товару. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скеровано вимога наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано: - Платіжний документ, який неможливо ідентифікувати з даною поставкою, тому що в ньому інша сума платежу. Висновок експертної організації не містить інформації зовнішніх джерел, а посилається тільки на фактуру і відповідь продавця. Бухгалтерську виписку ідентифікувати із конкретною поставкою неможливо. Прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб. Листи від підприємства та посередницькі фактури. Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: Тов.6 №UA209320/2022/0016174 від 30.11.22; Тов.11 від 14.11.22 №UA209320/2022/008583».

Окрім того, позивач придбав у продавця товар за післяплатою згідно рахунків-фактур (Інвойсів) №FS13/01/2023 від 24.01.2023; №FS14/01/2023 від 24.01.2023; №FS15/01/2023 від 24.01.2023.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 26.01.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230007434U7 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №3, №5, №9 взуття на підошві з пластмаси, з верхом із синтетичного матеріалу, що не закриває щиколотку; тов. №20 взуття на підошві з пластмаси, з верхом із текстильного матеріалу).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230007434U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт №16/09-01 від 16.09.2022; рахунки-фактури №FS13/01/2023 від 24.01.2023; №FS14/01/2023 від 24.01.2023; №FS15/01/2023 від 24.01.2023; специфікації до рахунків №FVT/00462/01/23/EU; №FVT/00463/01/23/EU; №FVT/00464/01/23/EU; заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів №134 від 15.11.2022; банківський платіжний документ №120 від 15.11.2022 р.; заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів №135 від 29.11.2022; банківський платіжний документ №121 від 29.11.2022 р.; автотранспортна накладна №3/2023UA від 24.01.2023; книжка МДП (TIR сarnet) XN85025496 від 24.01.2023; страховий поліс №642000774.22 від 02.11.2022 із додатковою угодою №3 до Договору страхування №642000774.22 від 02.11.2022, страховий поліс 12-24.09.22.00055 від 21.12.2022; лист-роз`яснення ТОВ «ЦЦЦ Україна» щодо формування ціни на товар згідно п. 3.7 та 5.1 контракту №16/09-01 від 16.09.2022; прайс-лист б/н від 25.01.2023.

27.01.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000039/2, в графі 33 якого вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: У п. 3.7 та 5.1 Контракту від 16.09.2022 №16/09-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Декларація країни відправлення та страховий поліс до митного оформлення не подано; В зазначеному в МД страховому полісі відсутні дані щодо зазначеного у МД авто. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скеровано вимога наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано: Платіжний документ, який неможливо ідентифікувати з даною поставкою, тому що в ньому інша сума платежу. Бухгалтерську виписку ідентифікувати із конкретною поставкою неможливо. Прайс - лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб. Листи від підприємства та посередницькі фактури. Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: Тов.3 №UA209320/2022/019262 від 07.12.22, де вартість подібного товару становить 16,83 дол. США/кг; Тов.5 №UA209320/2023/001937 від 11.01.23, де вартість подібного товару становить 19,93 дол. США/кг;

Тов.9 №UA209320/2023/001937 від 11.01.23, де вартість подібного товару становить 19,27 дол.США/кг;

Тов.20 №UA209320/2023/002893 від 31.10.22, де вартість подібного товару становить 18,47 дол.США/кг.».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам МК України.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав, згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно із ст. 53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно із ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів.

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ст. 55 МК України, коригування митної вартості товарів.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Суд зазначає, що законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Під час розгляду справи, судом також встановлено наступне:

Відповідач в трьох оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначив, що у п. 3.7 та 5.1 Контракту від 16.09.2022 №16/09-01 вказано перелік окремих складових, які повинні бути враховані в ціну товару, проте, у товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 МК України.

Однак судом встановлено, що у вказаних пунктах зазначається, що користування знаком для товарів та послуг «ССС», а також вартість упаковки, транспортні витрати, витрати на документи, необхідні для експорту товарів, витрати на страхування для транспортування та витрати, пов`язані з поставкою Товарів і маржу Продавця, вже включені до вартості товарів, а отже є врахованими у митній вартості. Дані пункти узгоджуються з умовами поставки СІР та означають те, що у вартості кожного товару вже включені ці витрати. Питання включення роялті в митну вартість регулюється п. 3 п. 10 ст. 58 МК України, в якому закріплено, що при визначенні митної вартості до ціни, фактично сплаченої або підлягаючої сплати за оцінювані товари, додаються роялті і інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів і які покупець повинен платити прямо або побічно як умова продажу оцінюваних товарів якщо вони не включалися в ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті. Згідно зовнішньоекономічного контракту від 16.09.2022 №16/09-01 такі витрати включені у фактично сплачену ціну.

Таким чином, суд робить висновок, що умови контракту узгоджені, відповідають товаросупровідним документам і дають можливість обчислити митну вартість.

Відповідач також зазначив, що декларація країни відправлення не містить числових значень митної вартості товару.

Однак митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Посилаючись на виявлені недоліки у митній декларації країни відправлення відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих ним у відповідності до ч.2 ст.53 МК України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення. Жодним чином позивач не впливає на заповнення експортної декларації та подає митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника

З позиції відповідача поданий прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб.

Проте, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-листів з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у Постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України , входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 3 ЦК України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа».

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі відомості. Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. У даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо ціни на товар за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/000014/2 від 24.01.2023:

З позиції відповідача платіжний документ неможливо ідентифікувати з даною поставкою, тому що в ньому інша сума платежу.

Суд зазначає, що платіжне доручення №120 від 15.11.2022 та платіжне доручення №121 від 29.11.2022 є оплатою згідно контракту №16/09-01 від 16.09.2022.

Відповідач вважає також, що висновок експертної організації не містить інформації зовнішніх джерел, а посилається тільки на фактуру і відповідь продавця.

Позивач зазначає, що висновок експертної організації не подавався декларантом до митного оформлення, тому з цих підстав судом не враховуються вказані аргументи відповідача.

З позиції відповідача бухгалтерську виписку ідентифікувати із конкретною поставкою неможливо. Суд зазначає, що сторони проводять періодичні взаєморозрахунки, за певний проміжок часу. Заява про купівлю іноземної валюти №134 від 15.11.2022 передбачає факт придбання валюти для оплати за товар за ВМД 106383 від 07.10.2022 в сумі 219504,27 злотих (Рахунок-фактура №№FS16/09/2022, FS17/09/2022, FS18/09/2022) та ВМД 108471 від 14.10.2022 на суму 317900,38 злотих (Рахунок-фактура №FS2/10/2022). Заява про купівлю іноземної валюти №135 від 29.11.2022 передбачає факт придбання валюти для оплати за товар за ВМД 106012 від 07.10.2022 (19972,81 злотих) рахунок-фактура №FS11/09/2022, ВМД 108471 (1055,22 злотих) рахунок-фактура №FS3/10/2022, ВМД 108473 від 14.10.2022 (373514,70 злотих) рахунки-фактури №№FS5/10/2022, №FS6/10/2022, ВМД №22UA209230009708U7 від 16.11.2022 (163279,05 злотих) рахунки-фактури №№FS2/09/2022, FS3/09/2022, ВМД №22UA209230009737U1 від 16.11.2022 (167797,64 злотих) рахунок-фактура FS6/09/2022, ВМД №22UA2092300011945U5 (234167,84 злотих) рахунки-фактури №№FS11/09/2022, FS12/09/2022. Контрактом №16/09-01 від 16.09.2022 у пункті 4.3 передбачено, що партії поставленого товару згідно Рахунків-фактур оплачується покупцем протягом терміну вказаного в Рахунку-фактурі. Сума, зазначена у Рахунках-фактурах №FS9/01/2023, №FS10/01/2023, №FS11/01/2023 має бути проплачена до 16.05.2023; №FS12/01/2023 до 17.05.2023. Таким чином, позивач ще мав час на оплату товару.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000015/2 від 24.01.2023:

Відповідач зазначає, що платіжний документ, який неможливо ідентифікувати з даною поставкою, тому що в ньому інша сума платежу.

Суд зазначає, що платіжне доручення №120 від 15.11.2022 та платіжне доручення №121 від 29.11.2022 є оплатою згідно контракту №16/09-01 від 16.09.2022.

З позиції відповідача висновок експертної організації не містить інформації зовнішніх джерел, а посилається тільки на фактуру і відповідь продавця. Як вже зазначалось судом, не враховується вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідач також посилається на те, що бухгалтерську виписку ідентифікувати із конкретною поставкою неможливо.

Суд зазначає, що сторони проводять періодичні взаєморозрахунки, за певний проміжок часу. Заява про купівлю іноземної валюти №134 від 15.11.2022 передбачає факт придбання валюти для оплати за товар за ВМД 106383 від 07.10.2022 в сумі 219504,27 злотих (Рахунок-фактура №№FS16/09/2022, FS17/09/2022, FS18/09/2022) та ВМД 108471 від 14.10.2022 на суму 317900,38 злотих (Рахунок-фактура №FS2/10/2022). Заява про купівлю іноземної валюти №135 від 29.11.2022 передбачає факт придбання валюти для оплати за товар за ВМД 106012 від 07.10.2022 (19972,81 злотих) рахунок-фактура №FS11/09/2022, ВМД 108471 (1055,22 злотих) рахунок-фактура №FS3/10/2022, ВМД 108473 від 14.10.2022 (373514,70 злотих) рахунки-фактури №№FS5/10/2022, №FS6/10/2022, ВМД №22UA209230009708U7 від 16.11.2022 (163279,05 злотих) рахунки-фактури №№FS2/09/2022, FS3/09/2022, ВМД №22UA209230009737U1 від 16.11.2022 (167797,64 злотих) рахунок-фактура FS6/09/2022, ВМД №22UA2092300011945U5 (234167,84 злотих) рахунки-фактури №№FS11/09/2022, FS12/09/2022.

Окрім цього, контрактом №16/09-01 від 16.09.2022 у пункті 4.3 передбачено, що партії поставленого товару згідно Рахунків-фактур оплачується покупцем протягом терміну вказаного в Рахунку-фактурі. Таким чином, сума, зазначена у Рахунках-фактурах №FS6/01/2023, №FS7/01/2023, №FS8/01/2023 має бути проплачена до 16.05.2023. Тому позивач ще мав час на оплату товару.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000039/2 від 27.01.2023:

Відповідач зазначає, що декларація країни відправлення та страховий поліс до митного оформлення не подано.

Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Щодо страхового полісу позивач зазначив, що такий подавався до митного оформлення, зокрема за МД №23UA209230007434U7 від 26.01.2023, про що свідчить графа 44, де під кодом « 3530» міститься документ - Страховий поліс. Позивач стверджує про те, що до митного оформлення було подані усі документи, що підтверджують вартість страхування за вказаною поставкою.

Відповідач вважає, що платіжний документ, який неможливо ідентифікувати з вказаною поставкою, тому що в ньому інша сума платежу.

З позиції позивача, платіжне доручення №120 від 15.11.2022 та платіжне доручення №121 від 29.11.2022 є оплатою згідно контракту №16/09-01 від 16.09.2022.

Відповідач посилається на те, що бухгалтерську виписку ідентифікувати із конкретною поставкою неможливо. Суд зазначає, що сторони проводять періодичні взаєморозрахунки, за певний проміжок часу. Заява про купівлю іноземної валюти №134 від 15.11.2022 року передбачає факт придбання валюти для оплати за товар за ВМД 106383 від 07.10.2022 в сумі 219504,27 злотих (Рахунок-фактура №№FS16/09/2022, FS17/09/2022, FS18/09/2022) та ВМД 108471 від 14.10.2022 на суму 317900,38 злотих (Рахунок-фактура №FS2/10/2022). Заява про купівлю іноземної валюти №135 від 29.11.2022 передбачає факт придбання валюти для оплати за товар за ВМД 106012 від 07.10.2022 (19972,81 злотих) рахунок-фактура №FS11/09/2022, ВМД 108471 (1055,22 злотих) рахунок-фактура №FS3/10/2022, ВМД 108473 від 14.10.2022 (373514,70 злотих) рахунки-фактури №№FS5/10/2022, №FS6/10/2022, ВМД №22UA209230009708U7 від 16.11.2022 (163279,05 злотих) рахунки-фактури №№FS2/09/2022, FS3/09/2022, ВМД №22UA209230009737U1 від 16.11.2022 (167797,64 злотих) рахунок-фактура FS6/09/2022, ВМД №22UA2092300011945U5 (234167,84 злотих) рахунки-фактури №№FS11/09/2022, FS12/09/2022. Контрактом №16/09-01 від 16.09.2022 у пункті 4.3 передбачено, що партії поставленого товару згідно Рахунків-фактур оплачується покупцем протягом терміну вказаного в Рахунку-фактурі. Сума, зазначена у Рахунках-фактурах №FS13/01/2023, №FS14/01/2023, №FS15/01/2023 має бути проплачена до 22.05.2023 Таким чином, у покупця ще був час на оплату товару.

Вказані обставини по суті свідчать про те, що витребовуючи від позивача додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства, вимог Митного кодексу України.

Суд зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

Відповідач брав, як джерело митні декларації з невідповідними країнами походження, чи з іншими умовами поставки тощо. А визначаючи митну вартість товарів за резервним методом, відповідач повинен брати за основу (для порівняння) митну вартість товару з тією ж країною походження, з тими ж умовами поставки, оскільки товари різних країн походження/з різними умовами поставки мають різну митну вартість.

В спірних рішеннях про коригування митної вартості відповідачем не зазначено, які саме документи, передбачені ст. 53 МК України, не подані декларантом; які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів.

На думку суду, відповідно до встановлених фактичних обставин справи, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами. Позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які по суті не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню та підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» (79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2) до Львівської митниці (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000014/2 від 24.01.2023;

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000015/2 від 24.01.2023;

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000039/2 від 27.01.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343, м. Львів, вул. Костюшка,1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЦЦ Україна» (79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2) 2147,20 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 06.07.2023 року.

Суддя Гавдик З.В.