Ухвала суду № 112061369, 07.07.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

07 липня 2023 року справа № 380/15058/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Стрийської міської ради (вул. Шевченка, 71, м. Стрий, Львівська область, код ЄДРПОУ 26256903) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- cтягнути з Стрийської міської ради в особі Відділу промисловості, аграрної політики та підприємництва матеріальну шкоди в тому числі упущену вигоди в сумі 15900,00 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот гривень) на користь ОСОБА_1 ;

- cтягнути з Стрийської міської ради в особі Відділу промисловості, аграрної політики та підприємництва моральну шкоду в сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень) на користь ОСОБА_1 .

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 01.07.2023 та зареєстрована в суді 03.07.2023.

Згідно із частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та здійснюючи перевірку щодо підсудності цієї справи адміністративному суду, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

При цьому суд звертає увагу, що частиною п`ятою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом цього позову фактично є стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, яка була ймовірно завдана посадовою особою відповідача.

Щодо вимоги про відшкодування позивачу матеріальної шкоди в тому числі упущеної вигоди, суд зазначає, що відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди врегульовані нормами цивільного законодавства, зокрема, статтею 22 ЦК України.

Таким чином, судом встановлено, що жодних інших позовних вимог у цій позовній заяві, окрім відшкодування моральної шкоди, а також матеріальної шкоди в тому числі упущеної вигоди, позивачем не заявлено.

Законодавче обґрунтування позову із посиланням на нормативно-правові акти позивачем визначено статті 2, 5, 6, 8-10, 19, 20, 159, 160, 168 КАС України, Постанову Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 №918 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції», ст. ст. 22, 23 ЦК України.

Так, частинами першою, другою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного прав, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою.

Крім того, стаття 23 ЦК України визначає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі відповідно до пункту 3 цієї статті у разі душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З огляду на положення статей 1 та 15 Цивільного процесуального кодексу України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб`єктом приватного права - фізичною особою, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом права не публічного, а цивільного, зокрема, права на відшкодування завданої шкоди. У такому випадку це спір про цивільне право.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь матеріальної шкоди в тому числі упущеної вигоди та моральної шкоди мають вирішуватись судом за правилами цивільного законодавства України, з огляду на те, що позивач не просить у цій позовній заяві вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною п`ятою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Частиною шостою цієї статті передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На виконання вимог вказаної норми суд зазначає, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

У разі, якщо позивачем у позові з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень (Стрийська міська рада) буде заявлена вимога, яка має ознаки публічно-правового характеру, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, такий спір набуде ознак публічно-правового.

Такі вимоги слід вирішувати за правилами адміністративного судочинства. Проте позивачем такі вимоги не заявлялись.

Отже, оскільки вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в тому числі упущеної вигоди та моральної шкоди не заявлені разом із вимогою вирішити публічно-правовий спір, тому ці вимоги позивача не належать до юрисдикції адміністративного суду.

У цьому ж випадку, з урахуванням заявлених позивачем вимог та характеру спірних правовідносин, спір стосуються захисту цивільного права позивача, що унеможливлює його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин, суд висновує про необхідність відмовити у відкритті провадження в даній адміністративній справі.

Частиною третьою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в системі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про відмову у відкритті провадження без надсилання позивачу позовної заяви та усіх доданих до неї матеріалів.

Керуючись ст. ст. 4, 21, 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 380/15058/23 за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 07.07.2023 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович