Ухвала суду № 112061102, 06.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про самовідвід судді

06 липня 2023 року м. Київ320/16603/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянув заяву судді Панової Г.В. про самовідвід за матеріалами адміністративної справи

за позовом Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради

«Яготинтепломережа»

до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області

про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якому позивач з урахуванням уточненого адміністративного позову просить суд скасувати рішення від 29 червня 2021 року № 57, яке фактично отримано 02 серпня 2021 року Головного управління Держпродспоживслужба в Київській області по нарахуванню адміністративно-господарські санкції до Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 суд відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача про розгляд справи у загальному позовному провадженні та призначив підготовче засідання у даній справі.

Протокольною ухвалою від 08.06.2023 суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив розгляд справи по суті заявлених позовних вимог на 05.07.2023.

05.07.2023 через канцелярію суду представником Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» - Мамаєвим Д.Ю. подано клопотання про відвід судді Панової Г.В. від розгляду справи № 320/16603/21.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 суд відмовив у задоволені клопотання представника Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» адвоката Мамаєва Д.Ю. про відвід судді від 05.07.2023.

06.07.2023 головуючий суддя Панова Г.В. подала до суду заяву про самовідвід. Заява обґрунтована тим, що судом встановлено, що 01 лютого 2022 року представником Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» Мамаєвим Д.Ю. було подано скаргу щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя вх. № М-479/0/7-22 від 01.02.2022.

Також представником позивача додано до матеріалів справи відповідь на Адвокатський запит від 18.05.2023 р. вх.№ М-1464/1.2-4329/0/9- 23, з якої вбачається, що дисциплінарна скарга щодо судді Панової Г.В. буде розглянута в установленому законодавством порядку після формування служби дисциплінарних інспекторів секретаріату Вищої ради правосуддя.

Зважаючи на викладене, на переконання головуючого судді Панової Г.В., з метою забезпечення повного, об`єктивного, неупередженого розгляду та вирішення справи № 320/16603/21 та з метою недопущення у будь-кого сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді Панової Г.В. під час розгляду справи, вона не може брати участь у розгляді даної справи.

Приписами частини першої, третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами першою, другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Статтею 2 Закону України 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Le Comte, Va№Leuve№i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі П`єрсак проти Бельгії (Piersac vs Belgium) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstei№v. Switzerla№d) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spai№), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Такі ж самі висновки містяться також в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02).

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо самовідводу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 800/63/16, від 27 червня 2018 року у справі № 800/427/17, від 14 червня 2021 року у справі № 9901/230/21.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Беручи до уваги зазначене, у випадку продовження розгляду справи головуючим суддею Пановою Г.В., у позивача, відповідача може виникнути обґрунтований сумнів у безсторонності та неупередженості судді при розгляді справи № 320/16603/21, зокрема, що суд у складі головуючого судді Панової Г.В. зможе ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення у даній справі, хоча і не існує доказів в упередженості та зацікавленості судді. А тому, задля виключення будь-яких сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, суд, з урахуванням приписів статей 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що подана заява судді про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 39, 40, 41, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву судді Панової Г.В. про самовідвід.

2. Передати адміністративну справу № 320/16603/21 за позовом Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування рішення до канцелярії Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду, згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.