Ухвала суду № 112060151, 05.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 липня 2023 року Справа № 160/12663/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.06.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №7804208/39712739 від 08.12.2022 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» (код ЄДРПОУ 39712739) в реєстрації податкової накладної № 55 від 21.02.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 460 365 грн. 60 коп.;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 55 від 21.02.2022 року виписаної товариству з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» (код ЄДРПОУ 39712739) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою первинного подання цієї податкової накладної, тобто 16.06.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також вказує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв`язку з чим прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023 року зазначена вище справа розподілена та 08.06.2023 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року означену позовну було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів.

30.06.2023 року на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» адвоката Пічко Романа Сергійовича надійшла заява від 29.06.2023 року про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Аргументи даної заяви зводяться до наступного. Позивачем до первісної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 272063670 від 27.08.2021 р.). До складу такого нерухомого майна входить: Будівля АБК, Л-2 (заг. площ. 397,4 кв.м.), Інструментальна майстерня, Б-1 (заг.площ. 29,4 кв.м.), Токарна майстерня, В-1 (заг.площ. 154,4 кв.м.), Побутові приміщення, Г-1 (заг.площ, 36,5 кв.м.), Бокс, Д-1 (заг.площ. 33,5 кв.м.), Бокс, Е-1 (заг.площ. 24,1 кв.м.), Склад, Ж-1 (заг.площ. 93,5 кв.м.), Киснева, з (заг.площ. 10,0 кв.м.), Вулканізаційна, И (заг.площ. 6,6 кв.м.), Бокс, К-1 (заг.нлощ. 215,7 кв.м.), Зварювальне відділення, Л (заг.площ. 26 кв.м.), Склад ПММ, М (заг.площ. 11,1 кв.м.), Склад, П-1 (заг.площ. 66.7 кв.м.), Склад, О-І (заг.площ. 67 кв.м.), Ізоляційний стенд, П (заг.площ. 484,9 кв.м.), Бокс, Р-2 (заг.площ. 810, 2 кв.м.). Нерухоме майно розташоване за адресою: вулиця Тихого О, б. 179, м. Дружківка, Донецька область. У відповідності до пл. 2 п. 6 р II Переліку територіальних громад, то розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 27.04.2022 року, який було затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 р. № 75 Дружківська міська територіальна громада Краматорського району Донецької області була визнана станом на 27.04.2022 року територіальною громадою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій. Як вірно відмічається в ухвалі суду від 12.06.2023 року місцезнаходженням позивача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є вул. Ливарна, 13, оф. 7, м. Дніпро. Так, позивачем 01.01.2019 року укладено із ФОП ОСОБА_1 договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 10. Пунктом 1.1.1 цього договору визначена означена адреса орендованого приміщення, яка позивачем відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до п. 1.1.2. договору оренди - орендована площа приміщення 64,1 (шістдесят чотири цілих одна десята) кв. м. Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод рейкових скріплень" з 26.03.2015 року є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності якого є КВЕД 25.94 Виробництво кріпильних і гвинторізних виробів, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ, яка надана до позовної заяви. Тож, здійснення виробничої господарської діяльності та зберігання відповідної продукції є не можливою за адресою вул. Ливарна, 13, оф. 7, м. Дніпро. Крім цього, з огляду на повномасштабне вторгнення російських військ на територію України, яке розпочалося 24.02.2022 року позивач, як підприємство втратив основний штат співробітників (це було обумовлено різними підставами і призовом до лав Збройних Сил України і переміщення як по території України, так і за її межі). Фактично з 01.07.2022 року в штаті позивача залишилося три особи: директор, головний менеджер (управитель) та головний бухгалтер. Цими силами підприємство позивача намагалося здійснювати господарську діяльність, яка по факту звелася до суто торговельних операцій, і на цей час цей штатний розклад є актуальним.

04.07.2023 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано положеннями статті 122 КАС України, частиною 1 якої встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частинами 2 та 3 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах й, водночас, передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий Кодекс України (далі - ПК України).

Статтею 56 ПК України врегульовано питання оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Втім, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити "інше рішення контролюючого органу" у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Суд зазначає, що коли платник податків використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних із похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати становить три місяці із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 12 липня 2022 року у справі №420/5508/20, адміністративне провадження №К/9901/10937/21 та у справі №640/8019/21, адміністративне провадження №К/9901/33593/21.

Судом встановлено, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №7804208/39712739 від 08.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 55 від 21.02.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 460 365 грн. 60 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» скористалося правом на досудове врегулювання спору та звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою на вказане рішення.

За результатами розгляду скарги Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 16.12.2022 року № 75547/39712739 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Відповідно до п. 14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення.

Позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» подана до суду 07.06.2023 року.

Таким чином, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними і скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання позивача на ту обставину, що нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» розташоване за адресою: вулиця Тихого О, б. 179, м. Дружківка, Донецька область та Дружківська міська територіальна громада Краматорського району Донецької області була визнана станом на 27.04.2022 року територіальною громадою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження позивача як юридичної особи є: 49000, м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 13, офіс 7, про що є запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як 26.03.2015 року № 1 224 102 0000 072431.

Щодо посилань позивача на те, що з огляду на воєнний стан позивач, як підприємство втратив основний штат співробітників (це було обумовлено різними підставами і призовом до лав Збройних Сил України і переміщення як по території України, так і за її межі), та фактично з 01.07.2022 року в штаті позивача залишилося три особи: директор, головний менеджер (управитель) та головний бухгалтер суд зазначає наступне.

Так, позивачем до заяви про поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою від 29.06.2023 року долучено штатний розклад 2022 рік, в якому зазначено як три посади у Товаристві позивача директор, головний менеджер (управитель) та головний бухгалтер. В той же час, означений штатний розклад на 2022 рік затверджено директором ТОВ «Завод рейкових скріплень» Григоренко А.В. як 01.07.2022 року, тобто до моменту виникнення спірних правовідносин.

У нашому випадку як вже зазначено вище, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №7804208/39712739 від 08.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 55 від 21.02.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 460 365 грн. 60 коп. За результатами розгляду скарги Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 16.12.2022 року № 75547/39712739 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

При цьому, штатного розкладу як 08.12.2022 року так і на 16.12.2022 року позивачем до суду не надано.

До того ж, суд звертає увагу на можливість звернення до суду через систему "Електронний суд", що в свою чергу надає можливість звернення до суду і в умовах карантинних обмежень та в умовах воєнного стану.

З приводу доводів щодо введення воєнного стану в Україні суд урахував.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (пункт 3). Крім того, підпунктом 2 пункту 4 вказаного Указу постановлено Кабінет Міністрів України невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України, який продовжувався; Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб; Указом Президента України від 18.04.2022 № 2593/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб; Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб; Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб; Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб; Указом Президента України від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Верховний Суд у постанові від 06.09.2022 року у справі №420/16598/21 зауважив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків це виняток, а війна загальна умова для всіх. Також в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду.

Оскільки викладені в заяві доводи не підтверджені доказами щодо конкретних обставин і фактів, які позивачу об`єктивно перешкодили звернутися до суду з 16.12.2022 року протягом 3 місяців, підстави для поновлення пропущеного строку не підтверджені.

За таких обставин, вказані представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом, які є поважними, позивачем не вказано.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 123 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року про залишення позовної заяви без руху, станом на 05.07.2023 року не виконано, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» адвоката Пічко Романа Сергійовича про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник