Ухвала суду № 112059467, 07.07.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

07 липня 2023 р.Справа № 120/9656/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

1. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазнаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У даному ж випадку, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що у зв`язку з наявністю у одного зі своїх батьків, а саме у матері ОСОБА_2 , інвалідності ІІ групи, він звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом від 15.05.2023 в якому просив звільнити його з військової служби через сімейні обставини на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 «Про військовий обов`язок і військову службу», однак жодної відповіді по суті рапорту позивач так і не отримав.

Втім, в порушення положень ч. 4 ст. 161, ч. 2 ст. 79 КАС України, позивачем не надано ні копії його рапорту від 15.05.2023, ні будь-яких доказів які б підтверджували отримання військовою частиною НОМЕР_1 вказаного рапорту.

В позовні заяві ОСОБА_1 зазначає, що зробити копію з рапорту від 15.05.2023, або отримати підтвердження про його отримання відповідачем не було можливим.

Щодо цього приводу суд звертає увагу позивача на положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 80 КАС України якими визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. При цьому у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, про заходи, яких особа вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак такого клопотання про витребування доказів не було заявлене позивачем як і не зазначено про те, яких заходів позивач вживав самостійно з метою отримання такого доказу.

Вищезазначене свідчить про недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 79, п. 5 ч. 5 ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та надання доказів, що підтверджують вказані обставини.

З огляду на викладене, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду належним чином завірену копію рапорту від 15.05.2023 про звільнення з військової служби, а також докази які б підтверджували отримання військовою частиною НОМЕР_1 вказаного рапорту.

2. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.

Таким чином ставка судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру в цьому випадку становить 1073,60 грн. (2684 х 0,4)

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру, а відтак при зверненні до суду ОСОБА_1 мав би сплатити судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Проте, у визначеному законом розмірі судовий збір не сплачений, однак у позовній заяві позивач вважає себе звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Цією правовою нормою передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, згідно вказаних правових приписів судовий збір не справляється військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і які саме у цьому становищі подають позов до суду у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ) встановлено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Поняття військового обов`язку розкривається в статті 1 Закону №2232-ХІІ, який включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ).

Як зазначено у позовній заяві, позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації. В той же час за змістом позовних вимог позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не розгляду його рапорту від 15.05.2023 про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 «Про військовий обов`язок і військову службу».

Таким чином судом встановлено, що даний спір стосується обставин звільнення позивача з військової служби, а не виконання ним військового обов`язку чи службових обов`язків.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору ним не зазначено та судом не встановлено.

Отже, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд; або вказати інші підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович