Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 липня 2023 р. Справа № 120/914/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" до: Головного управління ДПС у Вінницькій області про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2022 за №0094290706, яким збільшено суму грошового зобов`язання на суму 82 916,67 грн та накладено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 72 278,42 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом на підставі Акта перевірки №7731/02-3207-15/3784774 від 27.08.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі №120/15318/21, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/15318/21 від 19.07.2022 та додаткове рішення від 29 липня 2022 року без змін.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/15318/21 від 19 липня 2022 року, позивачем оскаржувались податкові повідомлення - рішення, зокрема в частині податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021, яким ТОВ "ФруТек" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на суму 368 150,62 грн. на підставі акту перевірки від 27.08.2021 №7731/02-32-07-15/37849774.
Зазначеним вище судовим рішенням по справі №120/15318/21 від 19 липня 2022 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н винесене Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток з доходів нерезидента під час виплати доходу у вигляді роялті нерезидентам за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на загальну суму 368 150,62 грн, в частині, а саме на суму 197 261,05 грн., на суму 7681,05 грн, на суму 53 901,60 грн, на суму 20 117,40 грн. Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/15318/21 від 29.07.2022 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, яким товариству з обмеженою відповідальністю "ФруТек" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток з доходів нерезидента під час виплати доходу у вигляді роялті нерезидентам за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на загальну суму 368 150,62 грн, в частині визначення грошового зобов`язання на суму 6272,85 грн.
Отже, ураховуючи, що податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 було скасовано частково, то податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 22.11.2022 №0094290706 на суму 155 195,09 грн.
Відповідно до змісту позовної заяви підставою для скасування цього спірного податкового повідомлення-рішення є, зокрема те, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/15318/21 від 19 липня 2022 року установлено, порушення призначення та проведення контрольних заходів у формі перевірки, оскільки було встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Також представник позивача вказує на незаконність акту перевірки від 27.08.2021 року №7731/02-32-07-15/37849774, що зазначено у вищеперелічених судових рішеннях. А відтак, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0094290706 від 22.11.2022 прийнято контролюючим органом на підставі незаконного Акта перевірки №7731/02-3207-15/3784774 від 27.08.2021, то таке не може бути правомірним.
Таким чином, на переконання позивача, якщо перевірка проведена всупереч законодавчій забороні, що встановлено у судових рішеннях першої та другої інстанцій, то це тягне за собою протиправність спірних рішень.
Ухвалою суду від 13.02.2022 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Установлено строк для подання заяв по суті.
28.02.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін.
28.02.2023 на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
28.02.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що ГУ ДПС у Вінницькій області відповідно до ст. 20, п. 77.1, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-УІ, з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 89, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 08.07.2021 №2133к проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.10.2011 по 31.12.2020, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).
Актом перевірки від 27.08.2021 №7731/02-32-07-15/37849774 встановлено порушення в ході проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "ФруТек".
10.09.2021 ТОВ "ФруТек" відповідно до п.86.7 ст. 86 ПК України подано заперечення на акт перевірки від 27.08.2021 №7731/02-32-07-15/37849774, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у Вінницькій області залишено без змін висновки акту перевірки.
За наслідками проведеної перевірки, на підставі Акту перевірки, ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 04.10.2021, якими ТОВ "ФруТек" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за 2017 рік на суму 4 753 029,00 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 1 188 257,00 грн., збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток за 2017 рік на суму 4 730 133,00 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 1 182 533,00 грн., збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на суму 368 150,62 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 72 278,42 грн.
Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 04.10.2021, ТОВ ФруТек звернулося з позовною заявою до Вінницького окружного адміністративного суду з проханням визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення. Зокрема, податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, в частині суми 285 233,85грн. Щодо іншої частини вимоги не заявлялись.
19 липня 2022 року Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі №120/15318/21-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФруТек до ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2021, яким адміністративний позов задоволено.
29 липня 2022 року Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято додаткове судове рішення, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, яким ТОВ «ФруТек» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток з доходів нерезидента під час виплати доходу у вигляді роялті нерезидентам за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на загальну суму 368 150,62 грн, в частині визначеної суми грошового зобо`язання в розмірі 6272,85 грн.
Постановами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі № 120/15318/22-а апеляційну скаргу ГУ ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та додаткове судове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року про задоволення адміністративного позову залишено без задоволення, а рішення - без змін.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021, яким ТОВ "ФруТек" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на суму 368 150,62 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 72 278,42 грн. оскаржено в частині основного платежу на суму 285 233,85 грн.
Натомість грошове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 82 916, 67 основного платежу та штрафна санкція у розмірі 72 278,42 грн. позивачем не оскаржувалась, а судом не була скасована, тому відповідно стала узгодженою з дня набрання законної сили судовим рішенням, а саме постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022.
З огляду на те, що законодавством визначено порядок винесення нового податкового повідомлення-рішення у випадку зменшення суми грошового зобов`язання в судовому порядку, то саме на суму 155 195,09 грн. ГУ ДПС у Вінницькій області і прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.11.2022 №0094290706. Тобто на суму грошового зобов`язання, яку повинен сплатити платник податку за результатами судового оскарження та на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, є податковим повідомленням-рішенням, що складається на виконання вимог законодавства у зв`язку зі зменшенням судом суми податкового зобов`язання і не містить в собі нових підстав для визначення грошового зобов`язання (податкового зобов`язання чи штрафних санкцій).
Відтак, відповідач наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить узгоджену суму грошового зобов`язання, оскільки дане грошове зобов`язання не було включено до предмету судового розгляду та відповідно узгодження якого відбулося за результатами судового оскарження шляхом набрання законної сили рішенням суду по справі № 120/15318/21-а.
Після опрацювання підрозділом правової роботи податкового органу постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №120/15318/21-а, 22.11.2022 контролюючим органом на виконання вимог п.7 розділу ІІ Порядку № 1204 сформовано податкове повідомлення-рішення №0094290706.
Таким чином, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено обов`язком, який виник у контролюючого органу відповідно до приписів Податкового кодексу України через узгодження грошового зобов`язання шляхом його зменшення судовим рішенням у справі № 120/15318/21-а.
Відповідач також заперечує щодо протиправності підстав проведення перевірки, на що покликається позивач у позові, оскільки вважає, що постановою Кабінету Міністрів України №89 контролюючому органу надано право на проведення документальних перевірок під час дії мораторію, виключно за умови дотриманням ним вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.
Відповідач зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України №89 на момент призначення та проведення спірної перевірки була чинною.
Крім того, у відзиві відповідач заперечує визначений розмір витрат на професійну допомогу у сумі 32 000грн, оскільки вважає її завищеною.
08.03.2023 предстаником позивача подано відповідь на відзив у якій спростовує доводи відповідача та наводить мотиви їх відхилення.
09.03.2023 на адресу суду надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.
13.03.2023 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь, у яких представник відповідача вказує, що податкове повідомлення-рішення є формою реалізації контролюючим органом владних управлінських функцій щодо повідомлення платника податків про обов`язок сплати грошового зобов`язання. Водночас, суб`єкт владних повноважень одночасно з прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає грошові зобов`язання. Така ситуація виникає, зокрема, в разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.
Спростовуючи розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги, вказує, що заявлена сума є неспівмірною із складністю справи. Також покликаючись на додаткову ухвалу Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2019 по справі №927/237/20, вказує на критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
13.03.2023 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.
Ухвалою від 06.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін.
Ухвалою від 06.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Ухвалою від 06.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про зупинення провадження у справі №120/914/23.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, встановив наступне.
ТОВ "ФруТек" зареєстроване рішенням Літинської районної державної адміністрації 20.10.2011 за №11491020000001400, є платником податків, зокрема з податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на прибуток іноземних юридичних осіб, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску, війського збору.
Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відповідно до ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 за №89, плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 08.07.2021 за №2133к, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ФруТек" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, з питань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.10.2011 по 31.12.2020, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
В ході проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "ФруТек" податковим органом встановлено порушення, які зафіксовані Актом перевірки від 27.08.2021 №7731/02-32-07-15/37849774.
За наслідками проведеної перевірки, на підставі Акту перевірки, ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 04.10.2021, якими ТОВ "ФруТек" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за 2017 рік на суму 4 753 029,00 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 1 188 257,00 грн., збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток за 2017 рік на суму 4 730 133,00 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 1 182 533,00 грн., збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на суму 368 150,62 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 72 278,42 грн.
В судовому порядку ТОВ "ФруТек" оскаржило податкові повідомлення-рішення від 04.10.2021.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/15318/21 від 19 липня 2022 року, окрім іншого, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н винесене Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток з доходів нерезидента під час виплати доходу у вигляді роялті нерезидентам за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на загальну суму 368 150,62 грн, в частині, а саме на суму 197 261,05 грн., на суму 7681,05 грн, на суму 53 901,60 грн на суму 20 117,40 грн.
Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/15318/21 від 29.07.2022 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, яким товариству з обмеженою відповідальністю "ФруТек" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток з доходів нерезидента під час виплати доходу у вигляді роялті нерезидентам за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на загальну суму 368 150,62 грн, в частині визначення грошового зобов`язання на суму 6272,85 грн.
Постановами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі №120/15318/21-а апеляційну скаргу ГУ ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та додаткове судове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року про задоволення адміністративного позову залишено без задоволення, а рішення без змін.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021, яким ТОВ "ФруТек" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на суму 368 150,62 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 72 278,42 грн. скасовано в частині основного платежу на суму 285 233,85 грн.
В іншій частині обов`язкового платежу та в частині накладеної штрафної санкції у розмірі 72 278,42 грн. податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось, на чому наполягає представник відповідача, а сторона позивача цього не спростовує.
22.11.2022 контролюючим органом за допомогою програмного забезпечення "ІС "Податковий блок" складено спірне податкове повідомлення-рішення №0094290706 на загальну суму 155 195,09 грн.
Відповідно до змісту спірного рішення, воно прийняте на підставі Акта перевірки №7731/02-3207-15/3784774 від 27.08.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі №120/15318/21, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 82 916,67 грн. основного платежу та 72 278,42 грн. штрафних санкцій.
Свої дії відповідач вважає правомірними, оскільки згідно з п. 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/ або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства.
Таким чином, відповідач вважає, що оскільки рішенням суду, що набрало законної сили, зменшено на 285 233,85 грн. суму грошового зобов`язання з податку на прибуток, визначену у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.10.2021, то у податкового органу наявні правові підстави для складення податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання з податку на прибуток.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.
Згідно з положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
В своїх доводах щодо оскарження спірного податкового повідомлення-рішення представник позивача покликається, зокрема, на те, що контролюючий орган, незважаючи на прийняття постанови КМУ "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 3 лютого 2021 року № 89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки, з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, що встановлено у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 19.07.2022 та у постанові від 15.11.2022 по справі №120/15318/21.
Спростовуючи доводи позивача контролюючий орган зазначив, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Крім того, на час виникнення спірних відносин була чинною постанова КМУ від 3 лютого 2021 року № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки".
Надаючи оцінку доводам сторін, суд зазначає наступне.
Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.
Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу про проведення перевірки товариства не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.
Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ Про внесення змін до Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 89 від 3 листопада 2021 року Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки, якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ; документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
Отже, враховуючи те, що Податковий кодекс України є актом вищої юридичної сили у порівнянні з постановою Кабінету Міністрів України "Про скорочення строку дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 03 лютого 2021 року № 89, застосуванню у спірних правовідносинах підлягає саме п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, в постановах від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 06 липня 2022 року у справі № 360/1182/21. Судом касаційної інстанції наголошено на тому, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
Такі висновки Верховного Суду застосовано і в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 19.07.2022 та у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі №120/15318/21.
Відповідно до рішення від 19.07.2022 по справі №120/15318/21 суд вказав, що вищезазначені обставини свідчать на користь висновку про неправомірний характер проведеного ГУ ДПС у Вінницькій області контрольного заходу та, відповідно, незаконність прийнятих за його результатами актів індивідуальної дії. Отже зазначені обставини є достатніми для висновку про неправомірність прийнятих за наслідками такої перевірки податкових повідомлень-рішень, а тому необхідність перевірки суті податкових порушень відсутня.
Відтак, за висновками суду у справі №120/15318/21, ураховуючи, що оскаржуваніподаткові повідомлення-рішення прийняті з попереднім порушенням порядку призначення та проведення контрольного заходу, у зв`язку із чим такі підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постанові від 27 жовтня 2021 року у справі №826/5921/16 звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
З огляду на вищевикладене, судовими рішеннями установлено протиправність проведеної контролюючим органом перевірки товариства, за наслідками якої складено акт перевірки від 27.08.2021 №7731/02-3207-15/3784774.
Відповідно до спірного рішення від 22.11.2022, яке є предметом спору у цій справі, таке прийняте на підставі, зокрема, Акту перевірки від 27.08.2021 №7731/02-3207-15/3784774.
Суд зазначає, що проведення планової документальної виїзної перевірки товариства, якіздійснено податковим органом в період дії мораторію на проведення перевірок, акт перевірки не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 (Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду у постанові від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.
У ще одній палатній справі (постанова від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18) Верховний Суд зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.
З урахуванням висновків Верховного Суду, суд, застосовуючи їх в даній адміністративній справі, вказує, що Акт перевірки, на який є покликання у спірному податковому повідомленні-рішенні від 22.11.2022 за №0094290706, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а відтак не може слугувати підставою для прийняття рішення.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується із доводами позивача, що оскільки податкове повідомлення-рішення № 0094290706 від 22.11.2022 прийнято контролюючим органом на підставі Акта перевірки №7731/02-3207-15/3784774 від 27.08.2021, який є недопустимим доказом, тому рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу адвоката, суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як видно з поданих документів, між позивачем та адвокатом Шевчуком А.А. укладено Договір про надання правової допомоги №01/12/22 від 01.12.2022.
При цьому, до матеріалів справи стороною позивача в підтвердження отримання визначених у договорі №01/12/22 від 01.12.2022 послуг надано детальний опис послуг від 02.02.2023, наданих адвокатом на виконання договору №01/12/22 від 01.12.2022, акт приймання-передачі наданих послуг від 02.02.2023, яким підтверджено отримання позивачем послуг на суму 32000,00 грн, платіжне доручення №43 від 03.02.2022 (а.с. 227).
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Матеріалами справи також підтверджено, що представником позивача, окрім заяв по суті, подано до суду заперечення стосовно клопотань відповідача про залишення позову без розгляду та зупинення провадження, чим обгрунтовував додатково свою позицію стосовно заявлених вимог.
Водночас обов`язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідачів.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
У відзиві на позовну заяву та у запереченнях представник відповідача заперечує стосовно задоволення клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки на думку останнього такі витрати є значно завищеними та неспівмірними відносно складності справи. Також, вказує, що до витрат безпідставно віднесено підготовку скарги до ДПС України, що на думку представника не стосується розгляду справи.
Разом з тим представник покликається на ряд постанов Верховного Суду.
Проаналізувавши докази в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, заперечення представника відповідача, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі неспівмірний із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.
Відтак, витрати на правничу допомогу понесені позивачем підлягають зменшенню та частковому відшкодуванню в розмірі 8000 грн.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2022 №0094290706, прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек", яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 82 916,67 грн та штрафна (фінансова) санкція на суму 72278,42грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФруТек" (іден. код - 37849774, вул. Малиновського, буд. 19/1, с. Микулинці, Літинський район, Вінницька область, 22353)
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП - 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)
СуддяДмитришена Руслана Миколаївна
Судове рішення № 112059408, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 06.07.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/914/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: