Рішення № 11205400, 29.05.2008, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа №2-119/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2008 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Жилки О.М.,

при секретарях Комендантовій І.Г., Губенко І.В., за участю позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, представника відповідачів ОСОБА_4, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної організації Товариства сприяння обороні України (далі ТСОУ) та Товариства сприяння обороні України, третя особа без самостійних вимог - управління з питань державної реєстрації юридичних і фізичних осіб підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради, про порушення трудових прав, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про порушення його трудових прав, посилаючись на те, що порушення цих прав полягає у прийнятті рішення Полтавською обласною організацією ТСОУ та Товариством сприяння обороні України про ліквідацію Полтавської об’єднаної технічної школи ТСО України, в якій він працює тривалий час.

1) В своїй заяві та в судовому засіданні позивач зазначив, що відповідачі не мають повноважень на прийняття рішень щодо ліквідації названої школи, що неминуче тягне за собою підставу звільнення його з роботи у зв’язку з ліквідацією місця його роботи, а тому просив суд визнати такими, що не відповідають чинному законодавству України постанову бюро Центрального комітету Товариства сприяння обороні України (протокол № 3) від 27 лютого 2007 року "Про ліквідацію Полтавської об’єднаної технічної школи ТСО України", наказ Полтавського обласного комітету ТСО України від 02 березня 2007 року № 12 "Про призначення ліквідаційної комісії", розпорядження Полтавського обласного комітету ТСОУ від 06 березня 2007 року № 1/20, яким визначено порядок припинення діяльності автошколи, посилаючись на те, що вказаними документами передбачено ліквідацію Полтавської автошколи безпідставно та з явним порушенням норм трудового законодавства, норм "Положення про професійний навчальний заклад ТСО України, а рішення про ліквідацію школи прийнято неналежною особою, та з іншими порушеннями законодавства України. Крім того, зазначив позивач, що прийняті неналежними особами рішення про ліквідацію школи слід визнати незаконними також через те, що це рішення є наслідком протистояння і неприязних відносин між директором школи та керівниками вищестоящих організацій - головою обласної організації ТСОУ ОСОБА_4 та керівниками ЦК ТСО України, а також прагнення звільнити директора школи з займаної посади та працівників, які його не підтримують. Посилаючись на те, що вищевказаними рішеннями відповідачів порушується порядок звільнення осіб, передбачений для розірвання трудового договору, він опинився під реальною загрозою майбутнього неминучого звільнення з роботи, яку обрав і на якій працює тривалий час, а примусовим майбутнім звільненням з роботи з ініціативи відповідачів порушуються його трудові права й охоронювані законом інтереси та порядок наступного вивільнення працівників, у зв’язку з ліквідацією установи, що порушення порядку звільнення осіб, передбаченого для розірвання трудового договору в результаті настання випадку, зумовленого ліквідацією установи, полягає ще й в тому, що відповідачі не мають повноважень на вирішення його існуючої трудової долі шляхом припинення (розірвання) трудового договору у зв’язку з ліквідацією школи, оскільки не наділені правом ініціювання та прийняття рішення про ліквідацію установи, яка є його основним і постійним робочим місцем, позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просив суд: визнати безпідставними і незаконними клопотання бюро Полтавського обласного комітету ТСО України від 21 лютого 2007 року про ліквідацію Полтавської об’єднаної технічної школи ТСО України; визнати незаконною постанову названого бюро, якою схвалено вказане клопотання; визнати незаконною та необгрунтованою постанову бюро Центрального комітету ТСО України від 27 лютого 2007 року (протокол № 3), якою безпідставно та без належної оцінки задоволено клопотання бюро Полтавського обласного комітету ТСОУ про ліквідацію Полтавської ОТШ ТСОУ; визнати незаконним і не чинним наказ голови Полтавської обласної організації ТСОУ ОСОБА_4 від 2 березня 2007 року № 12 "Про призначення ліквідаційної комісії"; визнати незаконним і не чинним розпорядження голови Полтавської обласної організації ОСОБА_4 від 06.03.2007 року № 1/20, яким зобов’язано директора Полтавської ОТШ ТСОУ передати ліквідаційній комісії печатку, штампи і ділову документацію школи; визнати безпідставним наказ Полтавського обкому ТСО України від 06.06.2007 року № 25 незаконним і таким, що порушує права позивача; визнати не чинною та скасувати державну реєстрацію про рішення засновника стосовно прийняття підприємницької діяльності полтавської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України, оскільки запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено за безпідставною заявою відповідачів.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю, посилаючись на те, що діючим законодавством України не передбачено такої підстави ліквідації юридичної особи, як визнання її Статуту недійсним, а отже, рішення відповідачів про ліквідацію школи є безпідставним і необгрунтованим.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 також підтримав та пояснив, що безпідставне і необгрунтоване задоволення вказаного клопотання Центральним комітетом ТСО України в особі бюро зумовило видачу вищевказаних наказів і розпоряджень обкомом Полтавської обласної організації ТСО України, які є незаконними, оскільки порушують трудові права позивача і порядок звільнення його з роботи, передбачений для розірвання трудового договору в результаті настання випадку, встановленого пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Крім того, зазначив представник позивача, дії відповідача - Полтавської обласної організації ТСОУ щодо повідомлення державного реєстратора про ліквідацію школи суперечать вимогам частини першої ст. 105 ЦК України, згідно якої вказане повідомлення мають право і зобов’язані здійснювати лише учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи відповідно до своєї компетенції, а центральний комітет ТСО України не наділений компетенцією щодо прийняття рішення про ліквідацію школи, оскільки не є її засновником чи власником, а отже, не мав права письмово повідомляти про своє рішення органу державної реєстрації юридичних осіб або уповноважувати на це будь-яку іншу особу.

Представник відповідачів ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, посилаючись на те, що засновником Полтавської ОТШ ТСО України є Бюро Центрального комітету ТСО України, який своєю постановою від 03.02.1993 року (протокол №5) прийняв рішення про об’єднання Полтавських автотехнічної та радіотехнічної шкіл в одну, а тому має право ліквідувати створену ним об’єднану школу з підстави визнання недійсним Статуту останньої. В підтвердження своїх заперечень, представник відповідачів надав суду копії наказів Полтавського комітету ТСО України про введення в експлуатацію та закріплення за автомобільними школами області автомобільної техніки, отриманої від Міністерства оборони України, про організацію учбових зборів і змагань між автомобільними школами, посилаючись на те, що вказані накази є доказами передачі майна Товариства автошколам, в тому числі й Полтавській ОТШ ТСОУ. Крім того, представник відповідачів просив відмовити ОСОБА_1 у зв’язку з пропуском встановленого строку звернення позивача до суду за вирішенням трудового спору, посилаючись на те, що про порушення свого трудового права останній дізнався 06.03.2007 року, тобто, з дня інформування директором школи на зборах трудового колективу про майбутню ліквідацію Полтавської ОТШ, а до суду звернувся лише 04.07.2007 року.

Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обгрунтованими, а тому підлягають до задоволення повністю.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 наказом №5 від 23.06.2003 року прийнятий на посаду майстра виробничого навчання Полтавської об’єднаної технічної школи ТСО Украни.

6 березня 2007 року голова Полтавської обласної організації ТСО України оголосив директору Полтавської ОТШ ТСО України та надав копію постанови Бюро Центрального комітету ТСО України № 3 від 27.02.2007 року "Про ліквідацію Полтавської об’єднаної технічної школи ТСО України" та копію наказу голови Полтавського обкому ТСО України від 02.03.2007 року № 12 "Про призначення ліквідаційної комісії".

Того ж дня, 06.03.2007 року на зборах трудового колективу директор школи ОСОБА_8 проінформував працівників про те, що бюро Центрального комітету ТСО України прийняло постанову №3 від 27 лютого 2007 року про ліквідацію Полтавської ОТШ ТСО України, разом з тим, в цих документах не було зазначено ні дати початку ліквідаційної процедури, ні строку ліквідації школи.

Пунктом 1 ст. 40 КЗпП України передбачена можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу у випадку ліквідації установи. Причому, зазначені дії має право вчиняти лише власник, або уповноважений ним орган.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 49-4 КЗпП України, ліквідація закладу (установи, організації, підприємства) може здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення про вказану ліквідацію має провести консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільнення чи зведення їх до мінімуму, або пом’якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Судом встановлено, що вказану норму закону відповідачами не виконано і ця обставина підтверджується такими доказами, як інформаційним запитом голови профспілкового комітету школи ОСОБА_6 від 27.04.2007 року за № 84, листом - відповіддю ОСОБА_4 від 10.05.2007 року за № 1/161. Оскільки, без додержання правил про інформування профспілок власник не має права проводити зазначені заходи по ліквідації закладу (установи, організації, підприємства), то їх проведення без належного інформування первинних профспілкових організацій буде незаконним.

Крім того, як було встановлено в у судовому засіданні, а саме, показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, справжньою причиною ліквідації Полтавської ОТШ ТСОУ є конфлікт між головою Полтавської обласної організації ТСОУ ОСОБА_4 та директором школи ОСОБА_8

Покази цих свідків об’єктивно підтверджуються наданим представником позивача в судовому засіданні копіями судових рішень, якими визнано незаконними і скасовано накази голови Полтавської організації ТСО України ОСОБА_4 про неодноразове звільнення ОСОБА_8 з роботи та про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачена можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку із змінами в організації праці. Під змінами в організації виробництва і праці в п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, зокрема, мається на увазі ліквідація, реорганізація або перепрофілювання установи, організації. Працівника можна звільнити з роботи за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, якщо здійснюється ліквідація установи. Але відповідно до тексту п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, зазначені дії має право вчинити лише власник або уповноважений ним орган.

Враховуючи не спростоване в судовому засіданні твердження позивача про те, що про реальне порушення трудових прав він дізнався лише після того, коли стало відомо про виданий головою Полтавського обкому ТСО України наказу № 25 від 06.06.2007 року "Про організаційні заходи щодо попередження працівників Полтавської ОТШ у зв’язку з ліквідацією школи", суд приходить до висновку, що відлік трьохмісячного строку позовної давності слід обчислювати з 6 червня 2007 року, тобто з дня, коли позивач дізнався про порушення свого права та вважає, що позивачем не пропущено встановленого законом строку давності звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору.

В судовому засіданні представники відповідачів не довели тієї обставини, що власником (засновником) Полтавської об’єднаної технічної школи є Товариство сприяння обороні України, в установчих документах названої установи відсутні дані про її власника (засновника).

Відповідно до вимог ст. 87 ЦК України, для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються і підписуються засновниками.

Судом встановлено, що Статут Полтавської ОТШ розроблений та затверджений не Товариством сприяння обороні України, в особі його центрального органу управління, а органом управління іншої юридичної особи - бюро комітету Полтавської обласної організації ТСО України.

Як вбачається із оголошеної в судовому засіданні копії свідоцтва про державну реєстрацію навчальної організації Полтавської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України від 28.03.1995 року, засновником названої організації зазначено: "Полтавський обласний комітет ТСО України".

Із оголошеної в судовому засіданні копії постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.01.2007 року, вбачається, що судом було встановлено, що Полтавський обласний комітет Товариства сприяння обороні України є керівним органом, що діє в період між конференціями і як наслідок, може бути засновником навчального закладу - Полтавської об’єднаної технічної школи ТСО України.

На цій підставі вказана обставина є преюдиціальною та не підлягає повторному доказуванню в іншій справі, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ЦК України, установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 88 ЦК України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Зазначені вище докази та обставини справи дають підстави суду вважати, що постанова бюро ЦК ТСОУ від 03.02.1993 року та протокол № 5 про об’єднання Полтавських автомобільної та радіотехнічної шкіл в одну - Полтавську об’єднану технічну школу, не є установчими документами юридичної особи.

Суд не приймає до уваги копії наказів про введення в експлуатацію та переміщення автомобілів в навчальних закладах, на які вдповідач посилається як на докази передання майна засновником створеній ним установі, оскільки вони не підтверджені належними доказами, зокрема, накладними або актами приймання-передачі автомобільної техніки в розпорядження чи користування Полтавській ОТШ.

Відповідно до ст. 102 ЦК України, майно, яке засновник повинен передати установі після її державної реєстрації, визначається в установчому акті.

Таких доказів передачі названій установі автомобільної техніки відповідачами суду не надано.

Частиною першою ст. 59 Господарського кодексу України передбаченого, що припинення суб’єкта господарської діяльності шляхом ліквідації здійснюється за рішенням власника чи уповноважених ним органів, за рішенням засновників чи їх правонаступників.

До переліку цих суб’єктів, наділених зазначеним правом, відповідачі по даній справі не належать.

Визнання недійсним Статуту юридичної особи не є безумовною і обов’язковою підставою для її ліквідації, так як відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України, за такої обставини юридична особа підлягає ліквідації лише за рішенням суду про визнання ним недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Тому, суд вважає, що запис у ЄДР про перебування Полтавської ОТШ ТСО України у стані припинення її діяльності є незаконним і його слід визнати недійсним, не чинним і скасувати, оскільки ніяких змін, в тому числі й щодо найменування засновника школи, до її установчих документів, зокрема до Статуту Полтавської ОТШ ТСО України, не вносилося.

Крім того, суд вважає, що конфлікти між керівниками юридичних осіб не можуть бути підставою для порушення трудових прав і охоронюваних законом інтересів працівників шляхом ліквідації установ, що неминуче супроводжується наступним звільненням їх з роботи через безвинну втрату ними місця багаторічної роботи.

Відповідачами, їх представником не надано суду належних достовірних доказів на підтвердження своїх доводів про те, що власником (засновником) Полтавської ОТШ ТСО України та її майна є Товариство сприяння обороні України в особі його Бюро Центрального комітету.

В судовому засіданні встановлено, що Статут ліквідаційної школи розроблено та затверджено не центральним органом управління товариства, а постановою бюро Полтавського обкому ТСО України, який відповідно до свого Статуту не наділений таким повноваженням. Згідно законодавства України Статут юридичної особи розробляється і затверджується її засновником.

Як вбачається із копії свідоцтва про державну реєстрацію Полтавської ОТШ ТСО України від 28.03.1995 року, її засновником вказано Полтавський обласний комітет ТСО України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в "Єдиному державному реєстрі юридичних осіб..." станом на 06.09.2007 року зареєстровано інше найменування засновника ліквідовуваної школи - "Полтавська обласна організація Товариства сприяння обороні України", доказом чого є витяг з Єдиного державного реєстру № 521670 станом на 06.09.2007 року.

Враховуючи ту обставину, що в Статуті Полтавської ОТШ ТСОУ зазначено, що її засновником є обласний комітет ТСОУ і, що аналогічне найменування, засновника школи зазначено у свідоцтві про її державну реєстрацію від 28.03.1995

року № 02722921, а в свідоцтві про державну реєстрацію тієї ж юридичної особи від 14.03.2007 року № 712501 найменування засновника змінено з "Полтавського обласного комітету ТСО України" на "Полтавську обласну організацію ТСО України", суд вважає, що постанова бюро Полтавського обласного комітету ТСО України від 21.02.2007 року (протокол № 1) "Про клопотання бюро обласного комітету ТСО України", постанова бюро ЦК ТСО України від 27.02.2007 року (протокол № 3) "Про ліквідацію Полтавської об’єднаної технічної школи ТСО України" та накази голови Полтавської обласної організації ОСОБА_4 від 02.03.2007 року № 12 "Про призначення ліквідаційної комісії", від 06.06.2007 року № 25 "Про організаційні заходи щодо попередження про звільнення працівників Полтавської ОТШ у зв’язку з ліквідацією школи", а також розпорядження ОСОБА_4 від 06.09.2007 року № 1/20 прийнятті з порушенням норм чинного законодавства України, так як ініційовані та видані особами, які не є засновниками і власниками ліквідаційної школи.

Тому суд вважає встановленим, що вищевказаними постановами, наказами і розпорядженнями відповідачів стосовно ліквідації Полтавської ОТШ прямо і неминуче порушуються гарантовані Конституцією та КЗпП України трудові права позивача, зокрема його право на роботу, яку він обрав у даній школі, та порушується порядок звільнення працівників у зв’язку з ліквідацією цього навчального закладу.

Вказані дії відповідачів суд вважає неправомірними, оскільки, в порушення вимог ст. 34 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", запис до ЄДР внесено з ініціативи та за заявою осіб, які не є засновниками ліквідовуваної юридичної особи, а відповідачі, крім того, не надали державному реєстратору нотаріально засвідчену копію рішення засновників щодо припинення юридичної особи.

Вказаний запис в ЄДР прямо впливає на трудові правовідносини, які тісно пов’язані із встановленими обставинами даної справи та порушують трудові права позивача, знаходячись в причинному зв’язку з ліквідацією школи та втратою позивачем свого постійного місця роботи, без наявності власної вини. Тому, суд вважає за необхідне визнати не чинним і скасувати запис в ЄДР про знаходження Полтавської ОТШ в стані припинення діяльності, що прямо пов’язано з предметом розглядуваного трудового спору.

Визнання недійсним Статуту юридичної особи не є безумовною та обов’язковою підставою для її ліквідації. Разом з тим, суд вважає, що конфлікт між керівниками юридичних осіб, зокрема, між директором школи ОСОБА_8 та ОСОБА_4 спонукав останнього на ініціювання ліквідації даного навчального закладу. Проте, такий спосіб вирішення конфліктів є неправомірним.

Суд дійшов висновку, що за встановлених обставин по даній справі мають місце події, коли порушується порядок звільнення з роботи працівників, передбачений для розірвання трудового договору в результаті настання випадку, встановленого пунктом 1 частини 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки вищеназваними постановами, наказами і розпорядженнями відповідачів ігноруються і не забезпечуються гарантії та порушуються трудові права, передбачені статтями 2 п. 1ст.40, ст. 49-4 КЗпП України. Тому, вказаний запис в держреєстрі підлягає відміні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40,49-2,49-4 КЗпП України, ст. ст. 87,88,110 ЦК України, ст. 34 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців", керуючись ст. ст. 10,11,60,61,212 — 215,218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати безпідставним і незаконним клопотання бюро Полтавського обласного комітету ТСО України від 21 лютого 2007 року про ліквідацію Полтавської об’єднаної технічної школи ТСО України, як таке, що порушує трудові права позивача і всіх працівників школи.

Визнати незаконною постанову бюро Полтавського обласного комітету ТСО, якою схвалено вказане клопотання та такою, що порушує трудові права позивача.

Визнати незаконною та скасувати постанову бюро Центрального комітету ТСО України від 27 лютого 2007 року (протокол № 3), про ліквідацію Полтавської ОТШ ТСО України.

Визнати незаконним і не чинним наказ голови Полтавської обласної організації ТСО України ОСОБА_4 від 2 березня 2007 року № 12 "Про призначення ліквідаційної комісії".

Визнати незаконним і не чинним розпорядження голови Полтавської обласної організації ОСОБА_4 від 06.03.2007 року № 1/20 «Про передачу ліквідаційній комісії печатки, штампів та ділової документації Полтавської ОТШ у з’язку з ліквідацією школи», та такими, що суперечать чинному законодавству та порушують права позивача.

Визнати незаконним та скасувати наказ Полтавського обласного комітету ТСО України № 25 від 06.06.2007 року та таким, що порушує трудові права позивача.

Визнати не чинним та відмінити внесений до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновника, або уповноваженого ним органу щодо припинення діяльності Полтавської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України.

Стягнути з Полтавського обласного комітету ТСОУ та ТСО України в солідарному порядку на користь держави 8 грн. 50 коп. державного мита та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.