Вирок № 112053107, 06.07.2023, Галицький районний суд м. Львова

461/5134/23

1-кп/461/554/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2023 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141360000568 від 04.03.2023, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ковель Волинської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.182, ч.3 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

обвинувачений ОСОБА_4 , 13 жовтня 2021 року, у невстановлений під час досудового розслідування час, перебуваючи в квартирі №6 , яку він спільно винаймав із ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_4 , маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 16.04.2004 Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області на ім`я ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив незаконне заволодіння паспортом, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.357 КК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений під час досудового розслідування час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, незаконно використав без належної згоди, ОСОБА_5 , інформацію, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію», відноситься до конфіденційної, зокрема щодо адреси, дати і місця народження, серії, номеру та дати видачі паспорта громадянина України та номеру ідентифікаційного коду, здійснив заповнення онлайн заявки № НОМЕР_2 на сайті мобільного банку «Sportbank» за допомогою номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , що призвело до укладення угоди «Про відкриття поточного рахунку» у AT «ТАСКОМБАНК» в межах проекту «Sportbank», рахунок НОМЕР_4 , з можливістю доступу до нього за допомогою банківської карти від імені ОСОБА_5 , яку в подальшому отримав від фахівця відділу адресної доставки ТОВ ДТ «Нетвор» по АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив незаконне збирання, використання конфіденційної інформації про особу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.182 КК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , 13 жовтня 2021 року, близько 13:56 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом використання електронно-обчислювальної техніки, а саме належний йому мобільний телефон із номером НОМЕР_3 , а також зібрану ним конфіденційну інформацію про ОСОБА_5 , ввівши працівників AT «Таскомбанк» в оману щодо своєї особи, створив на сайті з онлайн кредитування «Sportbank» заявку та уклав із вказаним Товариством договір від 13.10.2021, про відкриття поточного рахунку на видачу платіжної карти, надання банківських послуг, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», а саме про надання послуги кредитування рахунку НОМЕР_4 від імені ОСОБА_5 , на підставі якого AT «ТАСКОМБАНК» перерахувало на відкриту ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_5 банківську карту кошти у сумі 8000 грн., якими він заволодів, маючи доступ до вказаної банківської картки, та використав на власні потреби, заподіявши тим самим AT «Таскомбанк» збитків на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.182, ч.3 ст.190 КК України, визнав повністю. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.182, ч.3 ст.190 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.3 ст.357 КК України, оскільки він вчинив незаконне заволодіння паспортом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.182 КК України, оскільки він вчинив незаконне збирання, використання конфіденційної інформації про особу.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.3 ст.190 КК України, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, повне визнання вини. Обставини, що обтяжують покарання - не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_4 характеризується формально. На обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не числиться. Шкода відшкодована частково.

Відповідно до ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - в межах санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України.

При цьому, суд враховує особу обвинуваченого, щире каяття у вчиненому, відшкодування шкоди потерпілому, відтак, вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Таким чином, можливим є застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та встановленням іспитового терміну, а також з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Крім того, згідно ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнена судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншими суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння

У відповідності ч. 1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пленум Верховного суду України визначає, що під моральною шкодою треба розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі діями або бездіяльністю інших осіб.

Судом встановлено протиправність діяння обвинуваченого, яким потерпілому було завдано моральних страждань.

Як вказує потерпілий ОСОБА_5 , після вчинення кримінального правопорушення він зазнав значних моральних переживань і страждань, перестав нормально спати.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні цивільний позов визнав повністю.

Таким чином, цивільний позов підлягає задоволенню.

Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ч.3 ст.349 ст.ст 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.182, ч.3 ст.190 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.357 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч.1 ст.182 КК України - у виді 3 (трьох) років обмеження волі;

- за ч.3 ст.190 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття призначеного покарання із випробуванням та визначити 2 (два) роки іспитового строку.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволити.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у сумі 13 000 грн.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1