Рішення № 112052107, 07.07.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/888/23

Справа № 226/888/23

Провадження № 2/226/245/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2023 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Тищенко І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (далі ТОВ «Краснолиманське») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в обґрунтування якого вказав, що він з 26.02.2018 по 02.11.2020 перебував у трудових стосунках з відповідачем та 02.11.2020 був звільнений з підприємства за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. При звільненні роботодавець у порушення вимог трудового законодавства своєчасно не провів з ним остаточного розрахунку, тому відповідно до рішення Димитровського міського суду Донецької області від 18.10.2021 з відповідача на його користь була стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 163236 грн 09 коп. 31.05.2023 вказане судове рішення в примусовому порядку виконано в повному обсязі. Тому, посилаючись на ст.117 КЗпП України, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.10.2021 (наступний день після ухвалення судового рішення) по 01.01.2023, виходячи із його середньоденного заробітку в сумі 1098 грн 67 коп., та з урахуванням співмірності у розмірі 163236 грн 00 коп.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 до суду не з`явилися, про час і місце слухання справи сповіщені належним чином, письмово повідомили суд про розгляд справи в їх відсутність.

Представник відповідачаТОВ«Краснолиманське»до судунез`явився,прочасі місцерозглядусправисповіщений належнимчином,подавсудузаяву про розгляд справи в його відсутність та відзив на позовну заяву, згідно із яким вказав, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське», та був звільнений з підприємства 02.11.2020. У день звільнення 02.11.2020 позивач не працював. З вимогою про проведення розрахунку при звільненні позивач до роботодавця не звертався. Тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

У доповненні до відзиву представник ТОВ «Краснолиманське» звернув увагу суду на те, що згідно із рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 18.10.2021 з товариства на користь позивача окрім заборгованості по заробітній платі вже було стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.07.2021 по 18.10.2021 в сумі 70314 грн 88 коп. Крім того період розрахунку відшкодування, передбачений ст.117 КЗпП України, повинен бути не менше шести місяців. Тому відповідач просить суд у позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити, застосувати шестимісячний строк для стягнення середнього заробітку та застосувати принцип розумної співмірності та пропорційності при визначенні спірної суми.

Згідно із ухвалою суду від 07.06.2023 у справівідкрито спрощенепозовне провадженняз викликомсторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Димитровського міського суду Донецької області від 18.10.2021 у справі № 226/2768/21 (провадження № 2/226/834/2021) з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 163236 грн 09 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 70314 грн 88 коп.

Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 знаходився у трудових стосунках з ТОВ «Краснолиманське» з 26.02.2018 до 02.11.2020, працюючи гроз п`ятого розряду з повним робочим днем в шахті, був звільнений за власним бажанням згідно із ч.1 ст.38 КЗпП України.

В день звільнення позивач не працював. Тому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні було стягнуто з 17.07.2021 (наступний за пред`явленням вимоги день) до 18.10.2021 (день ухвалення рішення).

Згідно із ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено Законом.

Виплата стягнутих за рішенням суду від 18.10.2021 сум здійснена у примусовому порядку 31.05.2023. Ця обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до довідки ТОВ «Краснолиманське» від 12.06.2023 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , яка розрахована згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 за два останні місяці роботи перед звільненням, складає 1098 грн 68 коп.

Згідно із ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП Україниу разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Оскільки остаточний розрахунок з позивачем на час звільнення не було проведено, а було здійснено лише після пред`явлення вимоги в судовому порядку 31.05.2023, підприємство має відповідати перед позивачем згідно із ст.117 КЗпП України.

Позивач у день звільнення 02.11.2020 не працював. Факт і дата пред`явлення позивачем вимоги про розрахунок встановлений у рішенні суду від 18.10.2021 у справі № 226/2768/21 (провадження № 2/226/834/2021), яке має преюдиціальне значення. Наведене спростовує позицію відповідача з приводу того, що позивач взагалі не звертався до підприємства з вимогою про розрахунок.

Висовуючи у цій справі вимогу про стягнення з відповідача на свою користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач зазначає період затримки з 19.10.2021 (наступний день після ухвалення судового рішення у справі № 226/2768/21) до 01.01.2023.

Цей період не ґрунтується на законі, бо час затримки обмежений відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП Українишістьма місяцями.

Беручи доуваги те,що згідноіз рішеннямсуду від18.10.2021у справі№ 226/2768/21(провадження№ 2/226/834/2021)з відповідачана користьпозивача вжестягнуто середнійзаробіток зачас затримкирозрахунку призвільненні заперіод з17.07.2021по 18.10.2021в сумі70314грн 88коп., позивач має право на отримання відшкодування ще за період з 19.10.2021 до 17.01.2022 (останній день шестимісячного строку з моменту пред`явлення вимоги про розрахунок), що буде дорівнювати 68118 грн 16 коп., із розрахунку: 62 робочих дні х 1098 грн 68 коп.

З огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченогост.117 КЗпП України, враховуючи розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц, від 13.05.2020 у справі № 810/451/17, від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17.

Беручи доуваги розмірпростроченої заборгованостіроботодавця щодовиплати працівникупри звільненнівсіх належнихсум,а саме163236грн 09 коп., періодзатримки виплатитакої заборгованості(два роки з моменту пред`явлення вимоги),граничний шестимісячнийперіод длястягнення середньогозаробітку зачас затримки,вже стягнуте за рішенням суду від 18.11.2021 передбачене ст.117 КЗпП України відшкодування в розмірі 70314 грн 88 коп., суд вважаєсправедливим,пропорційним татаким,що відповідатимеобставинам справи,визначення розмірувідповідальності відповідачав сумі68118 грн 16 коп.,яка іпідлягає відшкодуваннюз роботодавця.

Відповідно доч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2684 грн з 1 січня 2023 року. Отже мінімальний розмір судового збору становить 1073 грн 60 коп.

Оскільки ціна позову складає 163236 грн, 1% від цієї суми становить 1632 грн 36 коп.

Відповідно доч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем при зверненні до суду через систему «Електронний суд» сплачено 1305 грн 89 коп. із розрахунку: 1632 грн 36 коп. х 0,8.

В силуст.141ЦПК Українипонесені позивачемсудові витратищодо сплатисудового зборупідлягають відшкодуваннюв сумі545 грн 00 коп. (41,73%) пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі ст.ст.47, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Прорізна, 12а, код ЄДРПОУ 32281519) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 :

- середній заробіток за час затримку розрахунку при звільнені за період з 19.10.2021 до 17.01.2022 в сумі 68118 (шістдесят вісім тисяч сто вісімнадцять) грн 16 коп. без утримання податку та інших обов`язкових платежів;

- судові витрати в сумі 545 (п`ятсот сорок п`ять) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж.Є.Редько