Постанова № 112051, 29.08.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

29.08.06 Справа № 5/325-19/54А

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бобеляк О.М.

Орищин Г.В.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідач) Рождественська Л.П.

від позивача не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі від 15.06.2006 року вих.№ 10606/10-008

на постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року (підписана 03.05.2006 року), суддя Левицька Н.Г.

у справі №5/325-19/54А,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські цінні папери», м.Львів

до відповідача Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова

про визнання недійсним (скасування) податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова №571730/1/04/17-2/20770421 від 27.07.2005 року

Особам, які беруть участь у справі, права і обовязки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, розяснено.

Постановою господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року по справі №5/325-19/54А позов ТзОВ «Львівські цінні папери»задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова №571730/1/04/17-2/20770421 від 27.07.2005 року

Суд свій висновок мотивував тим, що Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” містить випадки, коли юридична або фізична особа не може бути податковим агентом, але не визначає їх як виключний перелік. Виплата доходів приватним нотаріусам не належить до цих випадків.

Виходячи з ви ще наведеного, суд робить висновок про те, що позивач, виплачуючи доходи на користь приватних нотаріусів, не підпадає під статус Податкового агента.

Суд першої інстанції вказує на те, що така операція регулюється підпунктом 8.1.3. пункту 8.1 ст.8 Закону „Про податок з доходів фізичних осіб”, яким передбачено, що якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку."

Господарський суд робить висновок про те, що позивач не вправі утримувати податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів приватним нотаріусам, оскільки нормами Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” на нього не покладено обовязок при таких виплатах утримувати цей податок, і в цих випадках він не є податковим агентом.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Галицькому районі м.Львова подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року по справі №5/325-19/54А скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТзОВ „Львівські цінні папери” відмовити, з огляду на те, що господарським судом Львівської області неповно зясовано обставини, що мають значення по справі та порушено норми матеріального права.

Зокрема апелянт зазначає, що якщо підприємство виплачує доходи приватним нотаріусам у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій та плати за додаткові послуги правового характеру, є податковим агентом щодо таких доходів та несе відповідальність за нарахування, утримання, та сплату/перерахування/ до бюджету податку з таких доходів за ставкою податку, визначеною у п.7.1 ст.7, п.22.3 ст.22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” , а саме нарівні 13 % від об'єкта оподаткування.

Апелянт зазначає, що перевіркою виявлено, що протягом 2004 р. ТзОВ "Львівські цінні папери" порушено вимоги п. 7.1, ст. 7, п.22.3, ст.22, п.1.13, 1.19, 1.3 ст.1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме підприємство виплачувало доходи приватним нотаріусам за вчинення нотаріальних дій (засвідчення підписів) в сумі 30711,00 грн., при цьому податок з доходів фізичних осіб в сумі 3992,43 грн. підприємством не утримувався та не перераховувався до бюджету.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримала, просила постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року по справі №5/325-19/54А скасувати, прийняти нову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські цінні папери»відмовити.

Представник позивача в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце судового засідання, що підтверджено повідомленням, а тому його неявку суд розцінює як без поважних причин.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обовязковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

ДПІ у Галицькому районі м.Львова проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ „Львівські цінні папери” за період з 01.07.2002 р. по 31.12.2004 р., за результатами даної перевірки складено Акт від 12.05.2005р. №207/23-611/20770421.

Перевіркою встановлено, що позивачем неутримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб з виплат в 2004 р. доходів приватним нотаріусам за вчинення нотаріальних дій /засвідчення підписів/ в сумі 3992,43 грн., чим порушено вимоги п.7.1 ст.7, п.22.3 ст.22. п. 1.13., 1.19, 1.3 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та неповідомлення податковим органам відомостей про доходи громадян /2004 р./, чим порушено ст.9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів" наказ ДПА України "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого/ сплаченого/ на користь платників податку, і сум утриманого з них податку /ф 1-ДФ/ та порядку заповнення і подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого / сплаченого/ на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" №451 від 29.09.2003 р.

На підставі вищезазначеного акту ДПІ у Галицькому районі м.Львова 27.07.2005 року прийнято податкове повідомлення-рішення №571730/1/04/17-2/20770421, яким позивачу згідно з п.п.”б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до п.7.1 ст.7, п.22.3 ст.22., ст.17, п. 1.13,1.19,1.3 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 11977,29 грн. (з яких 3992,43 грн. основний платіж та 7984,86 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Пунктом 1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи), для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

У п. 1.9 ст.1 цього Закону зазначено, що Незалежна професійна діяльність - діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які згідно з абзацом другим пункту 1.8 цієї статті прирівнюються до найманої особи.

Відповідно, якщо підприємство виплачує доходи приватним нотаріусам у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій та плати за додаткові послуги правового характеру, є податковим агентом щодо таких доходів та несе відповідальність за нарахування, утримання, та сплату (перерахування) до бюджету податку з таких доходів за ставкою податку, визначеною у п.7.1 ст.7, п.22.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" - встановлено нарівні 13 % від об'єкта оподаткування.

При перевірці позивача встановлено, що протягом 2004 р. ним порушено вимоги п.7.1, ст. 7, п.22.3, ст.22, п.1.13,1.19,1.3 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме підприємство виплачувало доходи приватним нотаріусам за вчинення нотаріальних дій (засвідчення підписів) в сумі 30711,00 грн., при цьому податок з доходів фізичних осіб в сумі 3992,43 грн. підприємством не утримувався та не перераховувався до бюджету.

Відповідно до пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за наведене правопорушення передбачена фінансова санкція, отже ДПІ у Галицькому районі, правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію, визначену оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Щодо долучених до матеріалів справи листів приватних нотаріусів, в яких вони повідомляють про сплату податку з доходу фізичних осіб, то такі до уваги суду не приймаються, оскільки не можуть бути в даному випадку належним доказом.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року по справі №5/325-19/54А слід скасувати, а в позові ТзОВ „Львівські цінні папери” відмовити.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова задоволити.

Постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року по справі №5/325-19/54А скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТзОВ „Львівські цінні папери” відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Бобеляк О.М.

Орищин Г.В.