Рішення № 112047624, 29.06.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2023м. ХарківСправа № 922/1502/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, код ЄДРПОУ 33695095) до Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 378471,99 грн. за участю представників:

позивача - Єфремова І.В. адвокат,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (м. Київ) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до - Фізичної особи-підприємця Борисенка Станіслава Анатолійовича (м. Харків) про стягнення заборгованості за кредитним договором №SME/BC/08-6 від 19.05.2021 в розмірі 378471,99 грн, що включає в себе: прострочену заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 299 998,80 грн; прострочену заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.06.2022 по 14.03.2023 в розмірі 31,18 грн; прострочену заборгованість за комісією за період з червня 2022 по березень 2023 в розмірі 78442,01 грн та судові витрати.

Ухвалою від 24.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1502/23 за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 13.06.2023 була прийнята та задоволена судом заява про уточнення позовної заяви (вх № 13492 від 29.05.23), яка надійшла до суду 29.05.2023 року, в якій позивач просив суд змінити найменування відповідача, а саме замість: "ФОП Борисенко Станіслав Анатолійович" ( АДРЕСА_1 ) позивач просив вважати вірним (правильним) найменування відповідача: "ФО ОСОБА_1 " ( АДРЕСА_1 ).

Протокольною ухвалою від 13.06.2023 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.06.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 29.06.2023 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача про судове засідання 29.06.2023 був повідомлений належним чином, шляхом направлення копії ухвали суду про повідомлення від 14.06.2013 за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Втім, копія ухвали суду була повернута до суду 23.06.2023 з відміткою Укрпошти - "адресат відсутній за вказаною адресою". Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався, явка в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції (ухвали суду про відкриття провадження у справі) за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, відповідно до довідки ВОМІРМП УПГПР ГУДМС України в Харківській області №6388/5317 від 25.05.2023, яка надана до суду, як відповідь на запит господарського суду Харківської області, а саме: 61170, м. Харків, вул. Владіслава Зубенка, буд. 17, кв. 113.

Проте, копія ухвали суду була повернута до суду 04.05.2023 з відміткою Укрпошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Необхідно зазначити, що існує правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на вищевикладене, відповідач належним чином був повідомлений судом про розгляд даної справи в господарському суді.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі згідно ч.1 ст. 178 ГПК України, а, відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Дев`ятнадцятого травня дві тисячі двадцять першого року між Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (надалі "позивач" або "банк") та Фізичною особою - підприємцем Борисенко Станіславом Анатолійовичем (код НОМЕР_1 ) (надалі "відповідач" або "позичальник") укладено кредитний договір № SМЕ/ВС/08-6 від 19.05.2021 р. (надалі - "кредитний договір").

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору. Банк надає позичальнику кредит у сумі 400000,00 (чотириста тисяч) гривень нуль копійок, а позичальник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені цим договором, використати кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.

Згідно п. 1.2. кредитного договору, розмір процентів за користування кредитом складає 0,01% процентів річних.

Додатково позичальник щомісяця сплачує на користь банку комісію за супроводження кредиту в розмірі 1,49 % проценти від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору.

Пунктом 1.3. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит банку не пізніше "15" травня 2024 року.

Сторони дійшли згоди та встановили графік повернення кредиту та сплати інших платежів, що наведений у додатку № 1 до цього договору

В свою чергу, позичальник, згідно п. 1.1. кредитного договору, зобов`язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені цим договором, використати кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.

Згідно п. 4.2. кредитного договору, кредит надається в безготівковій формі в день укладення цього договору шляхом перерахування з рахунку для обліку кредитної заборгованості на рахунок позичальника, зазначений у пункті 11.2. цього договору.

Відповідно до п 5.1. кредитного договору, проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. Комісія за супроводження кредиту нараховується щомісяця на суму кредиту, зазначену в п. 1.1. договору.

Згідно п. 5.2. кредитного договору, проценти та комісії, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісії були нараховані.

Проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається повне повернення Кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня повернення кредиту.

Позичальник має право сплатити комісію за супроводження кредиту за весь строк користування кредитом, в тому числі за рахунок отриманих кредитних коштів. При цьому у разі дострокового часткового або повного погашення кредиту комісія за супроводження кредиту не підлягає поверненню.

Відповідно до п. 5.4. кредитного договору, у випадку, якщо строк погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в додатку №1 до цього договору припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства України, то позичальник має здійснити погашення заборгованості за кредитом не пізніше наступного робочого дня відповідного строку, встановленого для вчинення певної дії.

Згідно п.7.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути банку кредит у термін, зазначений у пункті 1.3. цього договору. Повернення кредиту до настання зазначеного терміну вважається достроковим. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов`язаний на вимогу банку повернути кредит достроково.

Відповідно до п. 8.1. та п. 8.2. кредитного договору, надання кредиту здійснюється у відповідності з його цільовим призначенням, визначеним у пункті 1.4. цього договору, шляхом переказу коштів з рахунку з обліку кредитної заборгованості, зазначеного у пункті 11.3. цього договору, на поточний рахунок позичальника, зазначений у пункті 11.2. цього договору. Для цілей цього договору днем надання кредиту вважається день списання його суми з рахунку з обліку кредитної заборгованості по реквізитах зазначених в абзаці першому цього пункту.

Згідно п. 8.3. кредитного договору всі платежі позичальника за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів, комісій та інших платежів) здійснюється шляхом переказу коштів з будь - якого поточного рахунку позичальника на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в банку та в цей же день перераховуються на погашення заборгованості за цим договором.

Відповідно до п. 9.9. кредитного договору, суттєвим порушенням позичальником цього договору вважається повне або часткове прострочення кредиту у строки, визначені пунктом 1.3. цього договору.

Згідно п. 9.6. кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісії за супроводження кредиту і виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором та після їх виконання в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі суттєвого порушення позичальником цього договору.

Відповідно до п. 10 2. кредитного договору, цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до повного виконання зобов`язань позичальника за цим договором.

Дев`ятнадцятого травня 2021 року позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем та видав кредитні кошти в розмірі 400000,00 грн.

Виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором та видача кредиту підтверджується випискою по особовим рахункам (Додаток №3).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором в установлені строки не виконує належним чином, не сплачує кредит, нараховані проценти та комісію, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість, яка станом на 14.03.2023 становить 378471,99 грн та включає в себе:

- прострочену заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 299998,80 грн;

- прострочену заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.06.2022 р. по 14.03.2023 р. в розмірі 31,18 грн;

- прострочену заборгованість за комісією за період з червня 2022 р. по березень 2023 р. в розмірі 78442,01 грн.

За твердженнями позивача, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором та не поверненням кредиту, комісії та нарахованих процентів за користування кредитом у встановлені строки, у позивача виникло право вимагати дострокового повернення заборгованості (усієї суми кредиту, нарахованих відсотків та комісій) за користування ним.

01.02.2023 року позивач направив на адресу відповідача вимогу від 19.01.2023 року № Вих. 01-9/04/83-БТ про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором № SМЕ/ВС/08-6 від 19.05.2021 р. (надалі - вимога), що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0504533922366 та фіскальним чеком.

За офіційними даними сайту АТ "Укрпошта" за трек - номером поштового відправлення № 0504533922366, відповідач не отримав вимогу, заборгованість не погасив ані частково, ані в повному обсязі, вимога залишена без задоволення.

03.03.2023 року позивач направив на адресу відповідача вимогу від 19.01.2023 року № Вих. 01-9/04/83-БТ про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором № SМЕ/ВС/08-6 від 19.05.2021 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0504543029660 та фіскальним чеком.

За офіційними даними сайту АТ "Укрпошта" за трек - номером поштового відправлення № 0504543029660, відповідач не отримав вимогу, заборгованість не погасив ані частково, ані в повному обсязі, вимога залишена без задоволення.

Відтак, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором №SME/BC/08-6 від 19.05.2021 за основним зобов`язанням в розмірі 299998,80 грн; прострочену заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.06.2022 по 14.03.2023 в розмірі 31,18 грн; прострочену заборгованість за комісією за період з червня 2022 по березень 2023 в розмірі 78442,01 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вказаної заборгованості законні, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, тому судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 548, 549, 551, 610-612, 625, 629, 631, 655, 692, 1054 ЦК України; ст.ст. 173, 174, 179 ГК України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, код ЄДРПОУ 33695095) прострочену заборгованість за кредитним договором №SME/BC/08-6 від 19.05.2021 за основним зобов`язанням в розмірі 299998,80 грн; прострочену заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.06.2022 по 14.03.2023 в розмірі 31,18 грн; прострочену заборгованість за комісією за період з червня 2022 по березень 2023 в розмірі 78442,01 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 5677,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "05" липня 2023 р.

СуддяЛ.В. Шарко