Ухвала суду № 112047162, 04.07.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 липня 2023 року Справа № 915/1002/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши матеріали

за позовом: Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 19, ідентифікаційний код 03194499, адреса ел. пошти: department_mk@ukr.net, представник позивача - Гощина В.М.)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" (79044, Львівська обл., м. Львів, вул. Єфремова, 84/1 Б; ідентифікаційний код 42151468)

про: стягнення 164826,21 грн

У С Т А Н О В И В:

23.06.2023 Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №646/09.01-3 від 23.06.2023 (вх. № 8276/23) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" заборгованості на загальну суму 164826,21 грн, яка складається з: 116466,60 грн - основного боргу за договором № 83 від 02.03.2021, 41620,50 грн - індексу інфляції за весь час прострочення, 6739,11 грн - 3%; річних, а також витрат з судового збору.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за такими підставами.

Статтею 162 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3)зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5)виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9)попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За змістом ч. 1, 2 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 162, 164 ГПК України, оскільки:

1) позивачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України, не додано до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме позивач стверджує, що у липні 2021 року при пред`явленні позивачем талонів на АЗС для здійснення заправки транспортних засобів у відпустку бензину позивачу було відмовлено, проте позивачем не надано доказів, що підтверджують факт відмови (складені акти тощо).

До того ж, позивачем не подано доказів, що підтверджують поставку товару відповідно до розділу 4 договору № 83 від 02.03.2021 (заявки на поставку товару, рахунки та видаткові накладні).

Крім того, у відповідності до ч. 2, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог п.5.26 "Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163:2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 за №144. Відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Однак додані до позовної заяви копії документів не містять дати засвідчення.

За такого, заявнику слід надати суду належним чином засвідчені копії письмових доказів.

2) позивачем в позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, що суперечить п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

3) позовна заява, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, не містить відомих номерів засобів зв`язку, офіційних електронних адрес та адрес електронної пошти відповідача.

Щодо клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору, яке міститься в позовній заяві, суд виходить з наступного.

Підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Так, частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може...", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус: є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.

За змістом положень статті 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 25.03.2021 у справі №912/3514/20, від 18.05.2021 у справі № 925/677/20.

Як вбачається із клопотання про звільнення судового збору або його відстрочку, заявник визначає підставами для застосування звільнення або відстрочки те, що він є бюджетною установою, уповноваженою лише на отримання бюджетних асигнувань, при цьому не наводить обставин та доказів цьому.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати позов (заяву), повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви (заяви), в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту заяви в розрізі оплати судового збору.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку відмовити заявнику у задоволенні його клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судовий збір за розгляд вимоги майнового характеру про стягнення грошових коштів у сумі 164826,21 грн становить 2684,00 грн (164826,21 * 1,5% = 2472,39, але не менш ніж 2684,00 грн).

Відповідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, заявнику слід здійснити оплату судового збору в розмірі 2684,00 грн за наступними реквізитами.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

- Отримувач коштів: Миколаїв ГУК/тг м.Миколаїв/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;

- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

- Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162, 164 ГПК України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № 646/09.01-3 від 23.06.2023 (вх. № 8276/23від 23.06.2023) залишити без руху.

3. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

4. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.С. Адаховська