Рішення № 112045289, 04.07.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2023Справа № 910/3278/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛМІСТОБУД"

про стягнення 51 585,08 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛМІСТОБУД" про стягнення заборгованості у сумі 51 585, 08 грн. з яких: 49 950, 00 грн. - основний борг, 1 458, 54 грн. - відсотки за користування грошовими коштами за період з 13.01.2022 р. по 24.02.2022 р., 176, 54 грн. - 3% річних за договором підряду на виконання робіт № 03/2307 від 23.07.2021 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.03.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Ухвалу суду від 10.03.2023 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105493947610, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.07.2021 між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) був укладений договір підряду на виконання робіт № 03/2307 за умовами якого підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи по встановленню регуляторів температури гарячого водопостачання в підвалі житлового будинку по вул. Машинобудівників, 9 в м. Вишневе Бучанського району Київської області, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що підрядник приступає до початку виконання робіт протягом 2-х календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Датою закінчення виконання вважається дата їх прийняття замовником за актом приймання виконаних підрядних робіт, що підписується сторонами після виконання підрядником повного комплексу робіт (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. загальна вартість робіт за цим договором становить 49 950 грн.

Оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п. 4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником на підставі акту виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3 підписаних сторонами в продовж 10 (десяти) календарних днів з моменту їх підписання.

Згідно умов п. 10.1. сторони погодили, що договір припиняє свою дію по закінченню строку, на який його укладено.

Договір набуває чинності в день його підписання сторонами на діє до 31 грудня 2021 року (п. 11.1. договору).

Згідно п. 11.2. закінчення строку, його припинення в тому числі шляхом розірвання, не звільняє сторони від необхідності повного виконання обов`язків за ним та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем 23.07.2021 було перераховано кошти відповідачу в сумі 49 950 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2384 від 23.07.2021.

Позивач вказує, що роботи в обумовлений договором строк відповідачем розпочаті не були.

14.12.2021 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 593 з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання за договором або повернути одержані коштів.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів виконання робіт за договором чи повернення одержаних коштів відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 848 ЦК України якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом роботи в обумовлений договором строк відповідачем розпочаті не булу.

Доказів повернення відповідачем одержаних сум суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 49 950 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також за прострочення повернення одержаних коштів позивачем нараховано до стягнення з відповідача 176,54 грн. 3% річних та 1 458,54 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 176,54 грн. 3% річних та 1 458,54 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛМІСТОБУД" (03067, місто Київ, пр-т Перемоги, будинок 53, 42593327) на користь Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 11, ідентифікаційний код 19417197) 49 950 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. основного боргу, 176 (сто сімдесят шість) грн. 54 коп. 3% річних, 1 458 (одну тисячу чотириста п`ятдесят вісім) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак