Ухвала суду № 112045002, 05.07.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/451/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.07.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Гарасимко О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс"

вул. Б. Хмельницького, 55, м. Київ, 01054

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Єрмоленка Юрія Григоровича

АДРЕСА_1

про стягнення 18 450,00 грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стемакс" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Єрмоленка Юрія Григоровича про стягнення суборенди нежитлового приміщення за договором № 07/18/2 від 02.07.2018 в сумі 18 450,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 13, 16, 203, 509, 525, 526, 530, 599, 629, 631 Цивільного кодексу України та ст. 180, 193, 202 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 14.06.2023.

В судовому засіданні 14.06.2023 протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 05.07.2023, про що представників сторін повідомлено ухвалою повідомленням про судове засідання від 14.06.2023.

Представники сторін в судові засідання жодного разу не з`явились, хоча були належним чином повідомлені по дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень: ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.05.2023 вручена позивачу 22.05.2023 та 19.05.2023 - відповідачу, ухвала суду від 14.06.2023 вручена позивачу 20.06.2023 та 19.06.2023 - відповідачу.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності господарського судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 916/365/17.

Крім того, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформовано висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 Господарського процесуального кодексу України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У цій постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 911/73/21.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Разом з цим, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України", від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" звертає увагу на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" вказує, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Отже, враховуючи повторну неявку позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового засідання, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в судовому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що доказування полягає не лише у наданні доказів, а й у доведеності їх переконливості сторонами. В цьому спірному випадку, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд не може прийти до однозначного висновку про задоволення чи відмову в позові за таких обставин.

У відповідності до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення позивачу сплаченої суми судового збору, з огляду на те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 185, ст. 202, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" до Фізичної особи-підприємця Єрмоленка Юрія Григоровича про стягнення 18 450,00 грн залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.

Суддя С. М. Кобецька