Рішення № 112044763, 26.06.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/69/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2023 Справа № 908/2382/22

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Концур Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/2382/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ, ідентифікаційний код юридичної особи 37200332 (вул. Бахчиванджи, буд. 55, прим. 2, м. Маріуполь, Донецька область, 87534)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ ідентифікаційний код юридичної особи 37732376 (Південне шосе, буд. 74, каб. 23, м. Запоріжжя, 69008)

про стягнення 4 682 444 грн 00 коп.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Трофимов С.О. посвідчення № ЗП 001249 від 27.02.2017, ордер АР №1116424 від 07.03.2023 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Ніколенко М.М. - посвідчення № ЗП 001249 від 27.02.2017, ордер АР №1116424 від 07.03.2023

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ЛОГІСТІК СІСТЕМ звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 18.11.2022 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ 4 682 444 грн 00 коп. заборгованості за господарськими договорами.

У позові позивач просить прийняти позовну заяву до розгляду; витребувати у відповідача оригінали або належним чином засвідчені копії наявних у його розпорядженні: Договору підряду № 2001/19 від 02 січня 2019 року; Договору підряду № 3007/21 від 05 березня 2021 року; Договору підряду № 3189/21 від 20 серпня 2021 року; Договору № 2680/20 від 01 липня 2020 року; Договору № 3081/21 від 27 травня 2021 року; Договору № 3082/21 від 27 травня 2021 року, додатків та додаткових договорів до цих договорів, а також первинних документів бухгалтерського обліку до цих договорів, що мають відношення до предмету спору; стягнути з відповідача на користь позивача 4682444 грн 00 коп. заборгованості за господарськими договорами.

Позов мотивований невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за договорами підряду № 2001/19 від 02 січня 2019 року, № 3007/21 від 05 березня 2021 року, договору підряду № 3189/21 від 20 серпня 2021 року, предметом яких є вантажно-розвантажувальні роботи з використанням вантажопідйомної техніки вантажопідйомністю до 100 тон та вантажно-розвантажувальні роботи на складах та будівельних майданчиках, а також договорів надання послуг з організації складських операцій та складського обліку № 2680/20 від 01 липня 2020 року, договору № 3081/21 від 27 травня 2021 року, договору № 3082/21 від 27 травня 2021 року, в результаті чого виникла заборгованість на суму 4682444 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.11.2022 у справі № 908/2382/22 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ЛОГІСТІК СІСТЕМ позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ 4 682 444 грн 00 коп. заборгованості за господарськими договорами.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 908/2382/22 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.11.2022 про повернення позовної заяви у справі №908/2382/22 скасовано, справу № 908/2382/22 передано до Господарського суду Запорізької області для розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2022 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою від 03.03.2023 суд прийняв справу до розгляду в загальному позовному провадженні, призначив підготовче судове засідання на 29.03.2023, задовольнив клопотання про витребування доказів.

29.03.2023 суд оголосив документи, які надійшли до суду:

Від відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та відкладення розгляду справи до закінчення строку на, який введено воєнний стан. Клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення строку на, який введено воєнний стан, задоволено частково з наданням часу представнику відповідача для підготовки відзиву на позовну заяву до 05.04.2023.

За наслідками судового засідання 29.03.2023 суд відклав підготовче засідання на 19.04.2023 об 11 год. 30 хв., про що представники повідомлені в судовому засіданні.

07.04.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, 14.04.2023 відповідь на відзив, які прийняті до розгляду.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на недоведеність належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявності правових підстав для задоволення позовних вимог. Зокрема вказує на відсутність реєстрації податкових накладних, підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, направлення рахунків на оплату, заявок на виконання робіт, та відсутність за даними бухгалтерського обліку ТОВ МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ заборгованості за спірними договорами.

За наслідками судового засідання, враховуючи необхідність надання відповідачем заперечення на відповідь на відзив, судом відкладено підготовче засідання по справі № 908/2382/22 на 10.05.2023, про що представники сторін повідомлені в судовому засіданні.

04.05.2023 на адресу суду відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив, які приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні відповідач підтримав раніше заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та відкладення розгляду справи до закінчення строку на, який введено воєнний стан.

Позивач заперечував проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на ті обставини, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у цій справі фактично підтверджено правомірність об`єднання позовних вимог, у зв`язку з чим даний спір в сукупності вимог перевищує суму 10 000 доларів США та підлягає розгляду Господарським судом Запорізької області.

Суд відмовляє в задоволенні клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду.

За наслідками судового засідання, строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів згідно з ч. 3 ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 24.05.2023 о 11 год. 30 хв., про що представники сторін повідомлені в судовому засіданні під розписку.

10.05.2023, 12.05.2023 та 19.05.2023 на виконання ухвали суду позивач надіслав клопотання про залучення доказів.

12.05.2023 від відповідача на виконання ухвали суду від відповідача на виконання ухвали суду надійшло клопотання про долучення доказів. Суд долучив документи до справи.

За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку представників сторін, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.06.2023 об 10 год. 00 хв.

25.05.2023 до суду від позивача надійшло клопотання, яке прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні 21.06.2023 заслухано вступні слова учасників процесу та оголошено перерву до 26.06.23.

В судовому засіданні 26.06.2023 здійснювалась відеоконференція.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив її задовольнити, стягнути з відповідач крім суми основного боргу судові витрати по сплаті судового збору та 50 000 грн витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила в його задоволенні відмовити повністю.

В судовому засіданні 26.06.2023 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2019 між ТОВ «ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ» (Підрядник) та ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (Замовник) укладено договір підряду № 2001/19 (далі - Договір № 2001/19), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконувати в порядку та на умовах даного договору вантажно-розвантажувальні роботи, перелік яких наведено у додатку № 3 «Технічне завдання», в специфікаціях до договору, які є його невід`ємною частиною. Роботи виконуються на території підприємства ПРАТ «ПівнГЗК», м. Кривий Ріг, ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», м. Маріуполь, ПрАТ «ММК ім. Ілліча», м. Маріуполь, якщо інше не зазначено в специфікаціях до договору.

Згідно із п. 1.2. Договору № 2001/19 Замовник зобов`язується надати Підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені даним договором.

Ціна робіт визначається виходячи із специфіки і способу виконання робіт та зазначається в специфікаціях до даного договору. Щоденний обсяг робіт визначається в заявках Замовника, які передаються Підряднику не пізніше 16-00 попереднього календарного дня до дня виконання робіт. В заявці вказуються посилання на реквізити даного договору, період виконання робіт, вид та обсяг робіт, характеристика вантажу, підпис уповноваженого представника Замовника (п. 3.1., п. 5.1. Договору № 2001/19).

29.05.2020 сторонами оформлено специфікацію № 16 до Договору № 2001/19 згідно якої Підрядник зобов`язується за попередньою заявкою Замовника виконати вантажно-розвантажувальні роботи вантажопідйомністю до 100 тн на складі, а також надати автомобільний траснпорт в рамках реалізації проекту «Реконструкція з новим будуванням ГОУ ливарного двору та бункерної естакади ДП № 2, 4, 5 на ПРАТ «ММК ім. Ілліча». Строки виконання робіт на ДП № 4 - грудень 2020 - 30 червня 2022 року (в редакції додаткової угоди № 12 від 30.09.2021 до Договору №2001/19).

Підрядник зобов`язується надавати Замовнику рахунки-фактури протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення робіт (п. 7.1.10 Договору № 2001/19).

Зобов`язання по складанню та оформленню Актів виконаних робіт покладається на Підрядника (п. 8.2 Договору № 2001/19).

Відповідно до п. 8.4. Договору № 2001/19 Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання актів виконаних робіт здійснити огляд результатів виконаних робіт Підрядником і за відсутності недоліків прийняти їх, підписав надані Підрядником Акти виконаних робіт.

Строк Договору №2001/19 встановлено до 31.12.2022 в редакції п. 3 додаткової угоди № 12 від 30.09.2021 до Договору №2001/19.

05 березня 2021 між ТОВ «ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ» (Підрядник) та ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (Замовник) укладено договір підряду № 3007/21 (далі - Договір № 3007/21), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконувати в порядку та на умовах даного договору вантажно-розвантажувальні роботи з використанням вантажопідйомної техніки та вантажно-розвантажувальні роботи на складі. Перелік робіт наведено у додатку № 3 «Технічне завдання», і в специфікаціях до договору, які є його невід`ємною частиною.

Роботи виконуються на території підприємства ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», м. Маріуполь, якщо інше не зазначено в специфікаціях до договору.

Згідно п. 1.2. Договору № 3007/21 Замовник зобов`язується надати Підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені даним договором.

Ціна робіт визначається виходячи із специфіки і способу виконання робіт та зазначається в специфікаціях до даного договору. Щоденний обсяг робіт визначається в заявках Замовника, які передаються Підряднику не пізніше 16-00 попереднього календарного дня до дня виконання робіт. В заявці вказуються посилання на реквізити даного договору, період виконання робіт, вид та обсяг робіт, характеристика вантажу, підпис уповноваженого представника Замовника (п. 3.1., п. 5.1. Договору № 3007/21).

Підрядник зобов`язується надавати Замовнику рахунки-фактури протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення робіт (п. 7.1.10 Договору № 3007/21).

Зобов`язання по складанню та оформленню Актів виконаних робіт покладається на Підрядника (п. 8.2 Договору № 3007/21).

Відповідно до п. 8.4. Договору № 3007/21 Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання актів виконаних робіт здійснити огляд результатів виконаних робіт Підрядником і за відсутності недоліків прийняти їх, підписав надані Підрядником Акти виконаних робіт.

Строк Договору № 3007/21 встановлено до 31.12.2022 згідно п. 15.5 Договору № 3007/21.

20 серпня 2021 між ТОВ «ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ» (Підрядник) та ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (Замовник) укладено договір підряду № 3189/21 (далі - Договір № 3189/21), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконувати в порядку та на умовах даного договору вантажно-розвантажувальні роботи з використанням вантажопідйомної техніки та вантажно-розвантажувальні роботи на складі та будівельних майданчиках. Перелік робіт наведено у додатку № 3 «Технічне завдання», і в специфікаціях до договору, які є його невід`ємною частиною.

Роботи виконуються на території підприємства ПрАТ «ПівнГЗК» (м. Кривий Ріг), якщо інше не зазначено в специфікаціях до договору.

Згідно п. 1.2. Договору № 3189/21 Замовник зобов`язується надати Підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені даним договором.

Ціна робіт визначається виходячи із специфіки і способу виконання робіт та зазначається в специфікаціях до даного договору. Щоденний обсяг робіт визначається в заявках Замовника, які передаються Підряднику не пізніше 16-00 попереднього календарного дня до дня виконання робіт. В заявці вказуються посилання на реквізити даного договору, період виконання робіт, вид та обсяг робіт, характеристика вантажу, підпис уповноваженого представника Замовника (п. 3.1., п. 5.1 Договору № 3189/21).

Підрядник зобов`язується надавати Замовнику рахунки-фактури протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення робіт (п. 7.1.10 Договору № 3189/21).

Відповідно до п. 8.1. Договору № 3189/21 (в редакції додаткової угоди № 1 від 19.11.2021 до Договору № 3189/21) Підрядник щомісячно, але не пізніше 20 числа направляє Замовнику акт виконаних робіт з додаванням пакувальних листів або актів зважування, або відвантажувальних накладних або товарно-транспортних накладних (ТТН) або інших документів із зазначенням ваги. Зобов`язання по складанню та оформленню Актів виконаних робіт покладається на Підрядника (п. 8.2 Договору № 3189/21).

Відповідно до п. 8.4. Договору № 3189/21 Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання актів виконаних робіт здійснити огляд результатів виконаних робіт Підрядником і за відсутності недоліків прийняти їх, підписав надані Підрядником Акти виконаних робіт.

Строк Договору №3189/21 встановлено до 31.12.2022 згідно п. 15.5 Договору № 3007/21.

01 липня 2020 між ТОВ «ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ» (Виконавець) та ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (Замовник) укладено договір № 2680/20 (далі - Договір № 2680/20), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується на свій ризик надати в порядку та на умовах даного договору послуги з організації складських операцій та складського обліку в рамках реалізації інвестиційного проекту «Реконструкція з новим будуванням ГОУ ливарних дворів та бункерної естакади ДП № 2, 4, 5 ПРАТ «ММК ім. Ілліча», перелік яких наведено у додатку № 3 «Технічне завдання».

Згідно п. 1.2. Договору № 2680/20 Замовник зобов`язується надати Виконавцю об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані послуги в порядку та строки, передбачені даним договором.

Ціна послуг складає 170,00 грн без ПДВ за 1 чол./час надання послуг (п. 3.1 Договору № 2680/20).

Зобов`язання по складанню та оформленню Актів наданих послуг покладається на Виконавця (п. 8.2 Договору № 2680/20).

Відповідно до п. 8.4. Договору № 2680/20 Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання актів наданих послуг здійснити огляд результатів наданих послуг Виконавцем і за відсутності недоліків прийняти їх, підписав надані Виконавцем Акти наданих послуг.

Строк Договору № 2680/20 встановлено до 31.12.2022 в редакції п. 1 додаткової угоди № 2 від 30.09.2021 до Договору № 2680/20.

27 травня 2021 між ТОВ «ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ» (Виконавець) та ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (Замовник) укладено договір № 3081/21 (далі - Договір № 3081/21), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується на свій ризик надати в порядку та на умовах даного договору послуги з організації складських операцій та виконанню первинного складського обліку товарно-матеріальних цінностей в рамках реалізації інвестиційного проекту «Будування комплексу ВРУ на ПрАТ «ММК ім. Ілліча», перелік яких наведено у додатку № 3 «Технічне завдання».

Згідно п. 1.2. Договору № 3081/21 Замовник зобов`язується надати Виконавцю об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані послуги в порядку та строки, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 3081/21 загальна вартість послуг за цим договором складає 2675200 грн.

Зобов`язання по складанню та оформленню Актів наданих послуг покладається на Виконавця (п. 8.2 Договору № 3081/21).

Відповідно до п. 8.4. Договору № 3081/21 Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання актів наданих послуг здійснити огляд результатів наданих послуг Виконавцем і за відсутності недоліків прийняти їх, підписав надані Виконавцем Акти наданих послуг.

Строк Договору № 3081/21 встановлено до 27.05.2022 згідно п. 15.5 Договору № 3081/21.

27 травня 2021 між ТОВ «ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ» (Виконавець) та ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (Замовник) укладено договір № 3082/21 (далі - Договір № 3082/21), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується на свій ризик надати в порядку та на умовах даного договору послуги з організації складських операцій та виконанню первинного складського обліку товарно-матеріальних цінностей в рамках реалізації інвестиційного проекту «Реконструкція системи газоочищення конвертерів ККЦ на ПрАТ «МК «Азовсталь», перелік яких наведено у додатку № 3 «Технічне завдання».

Послуги виконуються на території ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», якщо інше не зазначено в додатку № 3 «Технічне завдання».

Згідно п. 1.2. Договору № 3082/21 Замовник зобов`язується надати Виконавцю об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані послуги в порядку та строки, передбачені даним договором.

Загальна ціна послуг за Договором № 3082/21 складає 2 675 200,00 грн без ПДВ (п. 3.1 Договору № 3082/21).

Зобов`язання по складанню та оформленню Актів наданих послуг покладається на Виконавця (п. 8.2 Договору № 3082/21).

Відповідно до п. 8.4. Договору № 3082/21 Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання актів наданих послуг здійснити огляд результатів наданих послуг Виконавцем і за відсутності недоліків прийняти їх, підписав надані Виконавцем Акти наданих послуг.

Строк Договору № 3082/21 встановлено до 27.05.2022 згідно п. 15.5 Договору № 3082/21.

Позивач на підставі договорів підряду № 2001/19 від 02 січня 2019 року, № 3007/21 від 05 березня 2021 року, договору підряду № 3189/21 від 20 серпня 2021 року, договорів надання послуг з організації складських операцій та складського обліку № 2680/20 від 01 липня 2020 року, договору № 3081/21 від 27 травня 2021 року, договору № 3082/21 від 27 травня 2021 року, просить стягнути з відповідача заборгованість на суму 4682444 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладених між позивачем та відповідачем Договорів № 2001/19 від 02 січня 2019 року, № 3007/21 від 05 березня 2021 року, № 3189/21 від 20 серпня 2021 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виник спір з приводу оплати вантажно-розвантажувальних робіт за Договорами № 2001/19, № 3007/21, № 3189/21.

Відповідно до п. 8 специфікації № 16 від 29.05.2020 до Договору № 2001/19 оплата робіт здійснюється без авансу щомісячно по факту виконання робіт протягом 30 календарних днів з дня підписання Акту виконаних робіт, але не раніше дати реєстрації Підрядником податкової накладної.

Згідно із п. 4.1. Договору № 2001/19 оплата Замовником виконаних робіт здійснюється з відстроченням 30 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт, на підставі наданих Підрядником рахунків та податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не оплачені Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за Договором № 2001/19 на загальну суму 1 290 008,94 грн., а саме:

- ГОГЛ0000005 від 19.01.2022 на суму 296 202,41 грн (сума боргу 52 159,96 грн.);

- ГОГЛ0000006 від 19.01.2022 на суму 101 060,09 грн;

- ГОГЛ0000020 від 19.01.2022 на суму 46 509,20 грн;

- ГОГЛ0000021 від 19.01.2022 на суму 249 787,60 грн;

- ГОГЛ0000133 від 21.02.2022 на суму 75 599,10 грн;

- ГОГЛ0000135 від 21.02.2022 на суму 291 511,88 грн;

- ГОГЛ0000152 від 21.02.2022 на суму 45 280,75 грн;

- ГОГЛ0000153 від 21.02.2022 на суму 203 262,44 грн;

- ГОГЛ0000154 від 21.02.2022 на суму 24 695,24 грн;

- ГОГЛ0000064 від 23.02.2022 на суму 50 376,16 грн;

- ГОГЛ0000066 від 23.02.2022 на суму 92 504,99 грн;

- ГОГЛ0000071 від 23.02.2022 на суму 44 676,00 грн;

- ГОГЛ0000072 від 23.02.2022 на суму 12 585,53 грн

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): за Договором № 2001/19: ГОГЛ0000005 від 19.01.2022 на суму 296 202,41 грн (сума боргу 52 159,96 грн.); ГОГЛ0000006 від 19.01.2022 на суму 101 060,09 грн; ГОГЛ0000020 від 19.01.2022 на суму 46 509,20 грн; ГОГЛ0000021 від 19.01.2022 на суму 249 787,60 грн. підписані сторонами без зауважень.

Замовником при частковій оплаті у призначенні платежів зазначалися виключно реквізити договору, на підставі якого здійснювалася оплата, при цьому конкретний номер рахунку та/або акту здачі-приймання виконаних робіт ніколи не вказувався, тому отримані від Замовника грошові кошти зараховувалася Підрядником на погашення основного боргу за календарною черговістю його виникнення та погашення, про що свідчить виписка АТ «ТАСКОМБАНК» за період з 01.01.2019 до 10.08.2022 та оборотно-сальдової відомості за рахунком № 361.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): ГОГЛ0000133 від 21.02.2022 на суму 75 599,10 грн; ГОГЛ0000135 від 21.02.2022 на суму 291 511,88 грн; ГОГЛ0000152 від 21.02.2022 на суму 45 280,75 грн; ГОГЛ0000153 від 21.02.2022 на суму 203 262,44 грн; ГОГЛ0000154 від 21.02.2022 на суму 24 695,24 грн; ГОГЛ0000064 від 23.02.2022 на суму 50 376,16 грн; ГОГЛ0000066 від 23.02.2022 на суму 92 504,99 грн; ГОГЛ0000071 від 23.02.2022 на суму 44 676,00 грн; ГОГЛ0000072 від 23.02.2022 на суму 12 585,53 грн, позивачем разом із супровідним листом від 05 липня 2022 року № 05/07 повторно направлялися за новою адресою місцезнаходження відповідача: Південне шосе, будинок 74, кабінет 23, м. Запоріжжя, 69008, але замовник стосовно цих актів обґрунтованих заперечень не висунув. Вказаний лист отримано відповідачем 13.07.22.

Отже основна заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи за Договором № 2001/19 становить 1 290 008, 94 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 3007/21 оплата Замовником виконаних робіт здійснюється з відстроченням 45 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт, на підставі наданих Підрядником рахунків та податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем не оплачені Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за Договором № 3007/21 на загальну суму 1 842 574,12 грн., а саме:

- ГОГЛ0003494 від 16.12.2021 на суму 97 010,50 грн (сума боргу 50 744,99 грн.);

- ГОГЛ0000004 від 19.01.2022 на суму 304 394,03 грн;

- ГОГЛ0000019 від 19.01.2022 на суму 246 668,14 грн;

- ГОГЛ0000134 від 21.02.2022 на суму 361 241,99 грн;

- ГОГЛ0000150 від 21.02.2022 на суму 25 200,00 грн;

- ГОГЛ0000151 від 21.02.2022 на суму 181 961,21 грн;

- ГОГЛ0000065 від 23.02.2022 на суму 427 701,76 грн;

- ГОГЛ0000070 від 23.02.2022 на суму 244 662,00 грн.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): ГОГЛ0003494 від 16.12.2021 на суму 97 010,50 грн (сума боргу 50 744,99 грн.); ГОГЛ0000004 від 19.01.2022 на суму 304 394,03 грн; ГОГЛ0000019 від 19.01.2022 на суму 246 668,14 грн підписані сторонами без зауважень.

Замовником при частковій оплаті у призначенні платежів зазначалися виключно реквізити договору, на підставі якого здійснювалася оплата, при цьому конкретний номер рахунку та/або акту здачі-приймання виконаних робіт ніколи не вказувався, тому отримані від Замовника грошові кошти зараховувалася Підрядником на погашення основного боргу за календарною черговістю його виникнення та погашення, про що свідчить виписка АТ «ТАСКОМБАНК» за період з 01.01.2019 до 10.08.2022 та оборотно-сальдової відомості за рахунком № 361.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): ГОГЛ0000134 від 21.02.2022 на суму 361 241,99 грн; ГОГЛ0000150 від 21.02.2022 на суму 25 200,00 грн; ГОГЛ0000151 від 21.02.2022 на суму 181 961,21 грн; ГОГЛ0000065 від 23.02.2022 на суму 427 701,76 грн; ГОГЛ0000070 від 23.02.2022 на суму 244 662,00 грн, позивачем разом із супровідним листом від 05 липня 2022 року № 05/07 повторно направлялися за новою адресою місцезнаходження відповідача: Південне шосе, будинок 74, кабінет 23, м. Запоріжжя, 69008, але замовник стосовно цих актів обґрунтованих заперечень не висунув. Вказаний лист отримано відповідачем 13.07.22.

Отже основна заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи за Договором № 2001/19 становить 1 842 574,12 грн

Відповідно до п. 4.1. Договору № 3189/21 оплата Замовником виконаних робіт здійснюється з відстроченням 45 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт, на підставі наданих Підрядником рахунків та податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем не оплачені Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за Договором № 3189/21 на загальну суму 166 985,92 грн., а саме:

- ГОГЛ0003504 від 16.12.2021 на суму 48 173,48 грн (сума боргу 33 014,88 грн);

- ГОГЛ0003505 від 16.12.2021 на суму 22 675,30 грн;

- ГОГЛ0000028 від 19.01.2022 на суму 26 988,37 грн;

- ГОГЛ0000029 від 19.01.2022 на суму 14 435,52 грн;

- ГОГЛ0000161 від 23.02.2022 на суму 23 267,11 грн;

- ГОГЛ0000162 від 23.02.2022 на суму 46 604,74 грн.

Замовником при частковій оплаті у призначенні платежів зазначалися виключно реквізити договору, на підставі якого здійснювалася оплата, при цьому конкретний номер рахунку та/або акту здачі-приймання виконаних робіт ніколи не вказувався, тому отримані від Замовника грошові кошти зараховувалася Підрядником на погашення основного боргу за календарною черговістю його виникнення та погашення, про що свідчить виписка АТ «ТАСКОМБАНК» за період з 01.01.2019 до 10.08.2022 та оборотно-сальдової відомості за рахунком № 361.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): ГОГЛ0003504 від 16.12.2021 на суму 48 173,48 грн (сума боргу 33 014,88 грн); ГОГЛ0003505 від 16.12.2021 на суму 22 675,30 грн; ГОГЛ0000028 від 19.01.2022 на суму 26 988,37 грн; ГОГЛ0000029 від 19.01.2022 на суму 14 435,52 грн, підписані сторонами без зауважень.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): ГОГЛ0000161 від 23.02.2022 на суму 23 267,11 грн; ГОГЛ0000162 від 23.02.2022 на суму 46 604,74 грн, позивачем разом із супровідним листом від 05 липня 2022 року № 05/07 повторно направлялися за новою адресою місцезнаходження відповідача: Південне шосе, будинок 74, кабінет 23, м. Запоріжжя, 69008, але замовник стосовно цих актів обґрунтованих заперечень не висунув. Вказаний лист отримано відповідачем 13.07.22.

Отже основна заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи за Договором № 3189/21 становить 166 985,92 грн.

Проаналізувавши зміст укладених між позивачем та відповідачем Договорів № 2680/20 від 01 липня 2020 року; № 3081/21 від 27 травня 2021 року; № 3082/21 від 27 травня 2021 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами надання послуг.

Згідно із статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.1. Договору № 2680/20 оплата Замовником наданих послуг здійснюється з відстрочкою 45 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів здачі-приймання наданих послуг (Додаток № 2), на підставі наданих Виконавцем рахунків та податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем не оплачені Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за Договором № 2680/20 на загальну суму 498882 грн., а саме:

- ГОГЛ0003491 від 16.12.2021 на суму 112608 грн (сума боргу 32 538 грн);

- ГОГЛ0000024 від 19.01.2022 на суму 210936 грн;

- ГОГЛ0000157 від 21.02.2022 на суму 154224 грн;

- ГОГЛ0000067 від 23.02.2022 на суму 101184 грн;

Замовником при частковій оплаті у призначенні платежів зазначалися виключно реквізити договору, на підставі якого здійснювалася оплата, при цьому конкретний номер рахунку та/або акту здачі-приймання виконаних робіт ніколи не вказувався, тому отримані від Замовника грошові кошти зараховувалася Підрядником на погашення основного боргу за календарною черговістю його виникнення та погашення, про що свідчить виписка АТ «ТАСКОМБАНК» за період з 01.01.2019 до 10.08.2022 та оборотно-сальдової відомості за рахунком № 361.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): ГОГЛ0003491 від 16.12.2021 на суму 112608 грн (сума боргу 32 538 грн); ГОГЛ0000024 від 19.01.2022 на суму 210936 грн, підписані сторонами без зауважень.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): ГОГЛ0000157 від 21.02.2022 на суму 154224 грн; ГОГЛ0000067 від 23.02.2022 на суму 101184 грн; позивачем разом із супровідним листом від 05 липня 2022 року № 05/07 повторно направлялися за новою адресою місцезнаходження відповідача: Південне шосе, будинок 74, кабінет 23, м. Запоріжжя, 69008, але замовник стосовно цих актів обґрунтованих заперечень не висунув. Вказаний лист отримано відповідачем 13.07.22.

Отже основна заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи за Договором № 2680/20 становить 498882 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 3081/21 оплата Замовником наданих послуг здійснюється з відстроченням 45 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів здачі-приймання наданих послуг, на підставі наданих Виконавцем рахунків та податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем не оплачені Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за Договором № 3081/21 на загальну суму 416 100 грн, а саме:

- ГОГЛ0003490 від 16.12.2021 на суму 122 208,00 грн (сума боргу 39 672,00 грн.);

- ГОГЛ0000023 від 19.01.2022 на суму 160 284,00 грн;

- ГОГЛ0000156 від 21.02.2022 на суму 154 128,00 грн;

- ГОГЛ0000069 від 23.02.2022 на суму 62 016,00 грн.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): ГОГЛ0003490 від 16.12.2021 на суму 122 208,00 грн; ГОГЛ0000023 від 19.01.2022 на суму 160 284,00 грн підписані сторонами без зауважень.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): ГОГЛ0000156 від 21.02.2022 на суму 154 128,00 грн; ГОГЛ0000069 від 23.02.2022 на суму 62 016,00 грн; позивачем разом із супровідним листом від 05 липня 2022 року № 05/07 повторно направлялися за новою адресою місцезнаходження відповідача: Південне шосе, будинок 74, кабінет 23, м. Запоріжжя, 69008, але замовник стосовно цих актів обґрунтованих заперечень не висунув. Вказаний лист отримано відповідачем 13.07.22.

Отже основна заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи за Договором № 3081/21 становить 416100 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 3082/21 оплата Замовником наданих послуг здійснюється з відстроченням 45 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів здачі-приймання наданих послуг, на підставі наданих Виконавцем рахунків та податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем не оплачені Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за Договором № 3082/21 на загальну суму 467 894,00 грн., а саме:

- ГОГЛ0003489 від 16.12.2021 на суму 158 688,00 грн (сума боргу 47 006,00 грн.);

- ГОГЛ0000022 від 19.01.2022 на суму 156 864,00 грн;

- ГОГЛ0000155 від 21.02.2022 на суму 139 992,00 грн;

- ГОГЛ0000068 від 23.02.2022 на суму 124 032,00 грн.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): ГОГЛ0003489 від 16.12.2021 на суму 158 688,00 грн; ГОГЛ0000022 від 19.01.2022 на суму 156 864,00 грн підписані сторонами без зауважень.

Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг): ГОГЛ0000155 від 21.02.2022 на суму 139 992,00 грн; ГОГЛ0000068 від 23.02.2022 на суму 124 032,00 грн; позивачем разом із супровідним листом від 05 липня 2022 року № 05/07 повторно направлялися за новою адресою місцезнаходження відповідача: Південне шосе, будинок 74, кабінет 23, м. Запоріжжя, 69008, але замовник стосовно цих актів обґрунтованих заперечень не висунув. Вказаний лист отримано відповідачем 13.07.22.

Отже основна заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи за Договором № 3082/21 становить 467 894,00 грн.

Заперечення відповідача з приводу відсутності виникнення грошового зобов`язання за спірними неоплаченими актами судом відхиляються.

Описом вкладення до цінного листа (супровідний лист) від 05 липня 2022 року № 05/07 підтверджується направлення саме спірних актів. Вказаний опис містить поштовий штемпель та є належним доказом направлення актів.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.

Згідно з п. 18.6 постанови Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі 915/641/19 здійснено наступний правовий висновок із застосування норм права: « 18.6. Колегія суддів звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер». Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18.

Крім того, заборгованість за частиною актів сплачувалась ТОВ МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ, який таким чином був обізнаний про реквізити оплати.

Стосовно невиконання ТОВ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ зобов`язань з реєстрації податкових накладних

Згідно з п. 201.10. Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Згідно з наданим відповідачем витягом з його електронного кабінету платника податків Позивачем були виконані положення п. 201.10. Податкового кодексу України та умови спірних Договорів щодо складання та подання на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також надання Відповідачеві зареєстрованих податкових накладних (останній має можливість отримати зареєстровані позивачем податкові накладні у власному електронному кабінеті платника податків).

Спірними договорами не передбачена можливість притримання оплати за надані послуги у випадку зупинення реєстрації податкової накладної податковими органами.

Наслідки зупинення реєстрації податкових накладних, внаслідок чого відповідач може втратити право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначеної у податковій накладній, передбачені в п. 7.1.1. спірних Договорів, згідно з яким Виконавець зобов`язаний відшкодувати Замовнику усі пов`язані з цим збитки. Вказана позиція корелюється із правовою позицією самого відповідача, викладеної ним у листі № 10107/01-11.27 від 17.01.2022, долученого відповідачем до відзиву на позовну заяву, адже у цьому листі йдеться про спонукання Виконавця до вжиття заходів із розблокування реєстрації податкових накладних, зареєстрованих за наслідками надання послуг за Договорами підряду № 20001/19 від 02.01.2019 та № 2680/20 від 01.07.2020 за листопад-грудень 2021 року, або відшкодування збитків у випадку неможливості такого розблокування та втрати Замовником права на податковий кредит. Зустрічний позов у адній справі не заявлявся.

Незважаючи на зупинення реєстрації податкових накладних Замовником повністю оплачені послуги, надані за Договором підряду № 20001/19 від 02.01.2019 протягом листопада-грудня 2021 року та за Договором підряду № 2680/20 від 01.07.2020 за листопад 2021 року та частково за грудень 2021 року.

Ненадання заявок на виконання робіт, послуг, перепусток, тощо, не є підставою для відмови у позові та не спростовує відсутності висунення замовником обґрунтованих заперечень відносно отриманих актів здачі-приймання робіт (послуг).

Посилання відповідача лише на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 суд не може прийняти до уваги.

Згідно з ч. ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Ознаками форс-мажору є: не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Судова практика Верхового Суду вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх недзвичайність та невідворотність.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 по справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Договорами визначений порядок повідомлення стороною про форс-мажорні обставини.

Згідно з п. 13.1. Договорів при настанні виняткових погодних умов або стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, торнадо, буреломи, снігові замети, ожеледиці, град, руйнування внаслідок блискавки, заморозки, замерзання моря, проток, портів перевалів, пожежі, посухи, просідання ґрунту тощо), лих техногенного та антропогенного походження (аварії, вибухи, пожежі, хімічне чи радіаційне забруднення територій тощо), обставин соціального, політичного та міжнародного походження (загроза війни, збройний конфлікт чи серйозна загроза такого конфлікту, ворожі атаки, військові дії, оголошена і неоголошена війна, дії громадського ворога, обурення, акти тероризму, диверсії, піратство, заворушення, вторгнення, революції, повстання, обмеження комендантської години, експропріації, примусові вилучення, захоплення підприємств, хвилювання, протиправні дії третіх осіб, продовжувач ні перерви у роботі транспорту епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, закриття морських проток, заборони (обмеження) експорту/імпорту, інші, в т.ч. міжнародні, санкції, рішення, акти або дії органів державної влади або місцевого самоврядування тощо), які є надзвичайними, непередбачуваними, невідворотними та непереборними обставинами, наслідком яких є неможливість протягом певного часу частково або повною мірою виконання зобов`язань по справжньому Договору, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов`язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин (за винятком зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення таких обставин), пропорційно до часу дії форс мажорних обставин, при цьому, термін виконання всіх зобов`язань за цим Договором збільшується пропорційно до часу, протягом якого діятимуть такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин всі перенесені зобов`язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим Договором з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин.

Відповідно до п. 13.4. Договорів настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання Сторонами зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення Сторін від відповідальності за таке невиконання.

Згідно з умовами термін виконання більшості грошових зобов`язань з оплати наданих послуг та виконаних робіт сплинули до 24 лютого 2022 року.

Відповідно до п. 13.2. Договорів Сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов`язана без необґрунтованих затримок повідомити у письмовій формі іншу Сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені у повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово промислової палатою України, сертифікат якої після його отримання, але не пізніше 20 календарного дня з дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин також направляється Стороною, для якої настали форс-мажорні обставини, іншій Стороні.

У листі від 28 липня 2022 року за вихідним № 01/ 2585/01-11.22 відповідач, як на підставу настання саме для нього форс-мажорні обставин, посилається на тимчасову окупацію міста Маріуполь станом на 07 червня 2022 року.

Відповідачем не надано належних сертифікатів Торгово-промислової палати України, які б засвідчували причинно-наслідковий зв`язок між військовою агресією Російської Федерації проти України, включенням Маріупольської міської територіальної громади до переліку громад, що перебувають у тимчасовій окупації, та неможливістю відповідача виконати грошові зобов`язання за кожним з шести договорів із визначенням дати виникнення форс мажорних обставин періоду їх дії і причини.

Передбачені умовами заявлених Договорів вантажно-розвантажувальні роботи з використанням вантажопідйомної техніки вантажопідйомністю до 100 тон та вантажно розвантажувальні роботи на складах та будівельних майданчиках, а також послуги з організації складських операцій та складського обліку були фактично надані Позивачем до 24 лютого 2022 року, тобто, до початку військової агресії Російської Федерації.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» з 19 травня 2022 року зареєстроване за адресою: Південне шосе, будинок 74, кабінет 23, місто Запоріжжя, 69008, відповідно має доступ до власного банківського рахунку.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач не підтвердив настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтями 76-78 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на доведеність позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача з урахуванням такого.

Так, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 50 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Стаття 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні положення містяться у ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Так, згідно з позовною заявою позивач, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначав про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 50 000 грн 00 коп.

З метою отримання правової допомоги щодо ведення справи №908/2382/22, позивачем та адвокатом Трофимовим Сергієм Олексійовичем було укладено Договір про надання правової допомоги від 15.01.2022 № 7.

02 серпня 2022 року ТОВ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ та адвокатом підписано Доручення № 4 на надання правової допомоги (послуг).

Згідно з Актом № 01/05/23 приймання-передачі наданих правових послуг до Договору № 7 про надання правової допомоги від 15 січня 2022 року Адвокат фактично надав, а Позивач прийняв без зауважень та оплатив послуги правничої допомоги у справі № 908/2382/22 на суму 50 000 (п`ятдесят) тисяч гривень 00 коп.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивача за Договором від від 15.01.2022 № 7 позивачем надано:

1. Доручення № 4 на надання правової допомоги (послуг) від 02 серпня 2022 року;

2. Рахунок на оплату № 01/05/23 від 24.05.2023;

3. Акт № 01/05/23 приймання-передачі наданих правових послуг від 24.05.2023;

4. Детальний розрахунок до Акту № 01/05/23 приймання-передачі наданих правових послуг від 24.05.2023;

5. Прибутковий касовий ордер № 01 від 24.05.2023;

Згідно з позицією, сформованою Верховним Судом у постанові від 16.01.2019 по справі № 922/577/18, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами

Позовна заява та інші документи у справі з боку позивача підписано адвокатом С. Трофимовим.

Відповідач в свою чергу, усно заперечив з приводу заявлених витрат, вважаючи їх завищеними, просив відмовити у задоволенні вимог позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Слід зазначити, що у позові позивач попередньо визначив суму відповідних витрат та надав договір та інші документи в підтвердження повноважень адвоката.

У поданій відповідно до вимог ГПК заяві позивач надав докази на її підтвердження та підтвердження понесення адвокатських витрат, договір про надання адвокатських послуг, доручення до нього, а також акт приймання-передачі, рахунок та платіжний документ.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/2685/19 від 08.04.2020.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

В даному випадку, при вирішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд враховує категорію справи, предмет спору, наявність заборгованості за двома групами ідентичних договорів підряду та надання послуг, заявлення лише основної заборгованості, обсяг правовідносин та обсяг доказів, дослідження яких самим позивачем, як зазначено в апеляційній скарзі (т. 1, а.с. 51), визначено такими, що не становить труднощів. Також проведення аналізу та надання юридичної консультації щодо юридичних умов Договору підряду № 2001/19 від 02 січня 2019 року; Договору підряду № 3007/21 від 05 березня 2021 року; Договору підряду № 3189/21 від 20 серпня 2021 року; Договору № 2680/20 від 01 липня 2020 року; Договору № 3081/21 від 27 травня 2021 року; Договору № 3082/21 від 27 травня 2021 року, які є ідентичними, надання юридичної консультації з питань порушення виконання грошових зобов`язань за господарськими договорами та перспектив стягнення заборгованості в загальній кількості 8 годин у взаємозв`язку з виділенням 7 годин на підготовку претензії та позовної заяви, є дублюючим та завищеним часом. Визначення гонорару в 30000 грн суд також не може визнати обґрунтованим з урахуванням складності судових засідань та приймаючи до уваги ті обставини, що судові витрати з апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції від 28.11.22 мали б заявлятись разом з апеляційною скаргою, оскільки згідно статті 282 ГПК України розподіл витрат за подання апеляційної скарги має бути визначений у складі постанови суду апеляційної інстанції.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань. У спорах такого характеру, за відсутності претензій замовник щодо якості та кількості виконаних робіт (послуг), відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту виконання таких робіт надана послуг, судова практика є сталою.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дана справа є звичайним розрахунковим спором; адвокат мав дослідити умови договору, вирахувати загальну суму виконаних робіт (наданих послуг) і відрахувати від цієї суми часткову оплату.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги критерій реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає, що 30 000 грн 00 коп. становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» ідентифікаційний код юридичної особи 37732376 (Південне шосе, буд. 74, каб. 23, м. Запоріжжя, 69008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК СІСТЕМ», ідентифікаційний код юридичної особи 37200332 (вул. Бахчиванджи, буд. 55, прим. 2, м. Маріуполь, Донецька область, 87534) 4 682 444 (чотири мільйони шістсот вісімдесят дві тисячі чотириста сорок чотири) грн 00 коп. основної заборгованості за господарськими договорами, 70 236 (сімдесят тисяч двісті тридцять шість) грн 67 коп. судового збору та 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 06.07.23.

Суддя А.О. Науменко