№ 112044731, 15.06.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/52/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2023 Справа № 908/378/23

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Приватного акціонерного товариства БЕРТІ, код ЄДРПОУ 00152359 (01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка Михайла, буд. 4)

до відповідача: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, код ЄДРПОУ 24584661 (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, ідентифікаційний код ВП 19355964, Запорізька область, м. Енергодар

про стягнення суми 2169221,39 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився/не приєднався

ВСТАНОВЛЕНО:

За наслідками розгляду справи № 908/378/23 Господарським судом Запорізької області 01.06.2023 ухвалено рішення відповідної до якого позов ПАТ «БЕРТІ» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» суму 1 728 000 грн 00 коп. основного боргу, суму 43 602 грн 41 коп. - 3 % річних, суму 397 618 (триста дев`яносто сім тисяч шістсот вісімнадцять) грн 98 коп. інфляційних втрат та суму 32 538 грн 32 коп. витрат зі сплати судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2023.

06.06.2023 до суду від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/378/23 у розмірі 20 000,00 грн.

Згідно з протоколом передачі від 06.06.2023 заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі складу суду головуючому судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 07.06.2023 заяву Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/378/23 прийнято до розгляду. Судове засідання з розгляду заяви призначено на 15.06.2023.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Частиною 4 статті 244 ГПК України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній орієнтовний розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи № 908/378/23 слідує, що позивач у позовній заяві просив покласти судові витрати у справі на відповідача.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат (викладеним у позові) розмір витрат на професійну правову допомогу становив 34000,00 (складання позовної заяви - 20 000,00 грн, складання інших процесуальних документів - 5000,00 грн, участь в одному судовому засіданні - 3000,00 грн. (орієнтовно три засідання, тобто - 9000,00 грн).

В судовому засіданні 01.06.2023 представник позивача в усній формі зазначив, що докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду у встановлений законом строк.

На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від позивача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений законом строк, суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/378/22 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

В заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач заявив про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. До вказаної заяви було додано копію Договору №17-1/22 про надання правової допомоги від 17.01.2022, копію Акту здачі-приймання-передачі робіт (надання послуг) про надання правової (правничої) допомоги № ОУ-0000001/06 від 01.06.2023, підписаного між Адвокатським об`єднанням «Діалог» та ПАТ «БЕРТІ» на загальну суму 20 000,00 грн.

06.06.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (документ сформовано в системі «Електронний суд»), в яких відповідач зазначив зокрема про наступне. Наданий позивачем Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.06.2023 не свідчить та не підтверджує, що надані послуги на правничу допомогу, так само, як і договір № 17-1/22 від 17.01.2022 надані позивачу адвокатами саме в рамках справи № 908/378/23. Крім того, заявлені позивачем витрати є неспівмірними з часом, витраченим адвокатським об`єднанням на виконання робіт (надання послуг), з ціною позову, із значенням справи для позивача, є необґрунтованими та непропорційними до предмета спору. У зв`язку з чим, заява позивача не підлягає задоволенню. Просив суд відмовити в задоволенні заяви позивача.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Матеріали справи № 908/378/23 свідчать, що представництво інтересів Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ» здійснювалось адвокатом Москаленко Д.Ф. (складення позовної заяви) на підставі ордеру серія АР № 1092094, виданого 11.11.2022, та адвокатом Гончаровою Яною Максимівною (приймала участь в судових засіданнях), яка діяла на підставі ордеру серія АР № 108896, виданого 11.07.2022.

Також суду надана копія Договору №17-1/22 про надання правової допомоги від 17.01.2022, укладеного між ПАТ «БЕРТІ» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ДІАЛОГ» (Адвокатське об`єднання).

За змістом п. 1.1. Договору про надання правової допомоги № 17-1/22 від 17.01.2022 його предметом є надання Адвокатським об`єднанням Клієнту правової допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що Адвокатське об`єднання має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою Адвокатське об`єднання укладає окремий договір. У випадку покладання частини своїх зобов`язань на іншу особу, Адвокатське об`єднання залишається відповідальною у повному обсязі перед Клієнтом за порушення умов даного договору.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість, відповідно до Додатків до Договору. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на Акт.

На підставі п. 2.3 Договору між адвокатом Гончаровою Яною Максимівною та Адвокатським об`єднанням «ДІАЛОГ» був укладений Договір №1606/20 про залучення юриста у наданні правової допомоги від 16.06.2020 (копія міститься в матеріалах справи), за умовами якого Гончарова Я.М. надає правову допомогу на підставі замовлення Адвокатського об`єднання у справах, у яких адвокатське об`єднання надає правову допомогу власним клієнтам.

Суд зазначає, що Ордер на надання правової (правничої) допомоги серії АР №108896 від 11.07.2022 містить посилання на вказаний вище договір.

Аналіз наданих документів свідчить про правомірність представництва адвокатом Гончаровою Я.М. інтересів позивача під час розгляду справи №908/378/23.

До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано копію Акту здачі-приймання-передачі робіт (надання послуг) про надання правової (правничої) допомоги № ОУ-0000001/06 від 01.06.2023, підписаного між Адвокатським об`єднанням «Діалог» та ПАТ «БЕРТІ» на загальну суму 20 000,00 грн. В зазначеному Акті наведені найменування послуги (правової допомоги) та їх вартість.

Як слідує з матеріалів справи, окрім позову, що в т.ч. включає вивчення документів та аналіз правовідносин, що склались між сторонами, здійснення розрахунків заявлених до стягнення сум, адвокатом, в т.ч., була складена відповідь на відзив. Також адвокат Гончарова Я.М. приймала участь у судових засіданнях.

Розглянувши заяву ПрАТ «БЕРТІ» про стягнення з відповідача суми 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Велика Палата вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited проти України, заява N 19336/04, § 268) )).У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верхового Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19.

Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Господарський суд враховує, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 908/378/23, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження, витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі, в тому числі на участь в судових засіданнях, ціни позову.

Розмір судових витрат у даній справі, який складається з суми 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відповідно до положень статті 74 ГПК України доведений та документально підтверджений. Необхідність понесення таких витрат стало наслідком звернення позивача до суду з метою захисту своїх законних прав та охоронюваних майнових інтересів, внаслідок їх порушення з боку відповідача.

Заперечення відповідача судом відхилені з підстав, що наведені вище.

На підставі усього вищевикладеного, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн покладаються на відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 19.06.2023 по 05.07.2023 включно повний текст додаткового рішення підписано 06.07.2023.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариство «БЕРТІ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/378/23 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, код ЄДРПОУ 24584661 (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ВП 19355964) на користь Приватного акціонерного товариства БЕРТІ, код ЄДРПОУ 00152359 (01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка Михайла, буд. 4) суму 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 06.07.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва