Рішення № 112044057, 29.06.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2023м. ДніпроСправа № 904/2576/22 (904/940/23)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Фітісової Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України", Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Дослідне

до Державного підприємства "Дослідне господарство "АНДРІЇВСЬКЕ" Інституту кліматично орієнтованого сільского господарства Національної академії аграрних наук України", Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Андріївка

про стягнення заборгованості у розмірі 813 794,67 грн

Представники:

від позивача: Полєшко Е.П., ордер серія АЕ №1179415 від 06.02.2023

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту водних проблем і меліорації національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості у розмірі 813 794,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що в березні 2022 року між Державним підприємством "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" та Державним підприємством "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту водних проблем і меліорації національної академії аграрних наук України було укладено Договір поставки товару з відстрочкою платежу №39 від 14.03.2022. У зв`язку з неналежним виконанням Державним підприємством "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту водних проблем і меліорації національної академії аграрних наук України прийнятих на себе зобов`язань в частині своєчасного та повного розрахунку за поставлений товар виникла прострочена заборгованість за Договором від 14.03.2022 у розмірі 813 794,67 грн, з яких: 580 000,08 грн - основного боргу, 34 306,33 грн - інфляційних, 8 008,77 грн - 3% річних за користування чужими грошовими коштами, 133 479,48 грн - пеня, 58 000,01 грн - штраф.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 08.09.2022 Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача - Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (52071, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Дослідне, код ЄДРПОУ 30093529) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/2576/22, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/2576/22(904/940/23) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 27.02.2023 прийнято матеріали справи №904/2576/22(904/940/23) за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту водних проблем і меліорації національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості у розмірі 813 794,67 грн. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.03.2023 о 11:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 16.03.2023, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У підготовче засідання, призначене на 16.03.2023, з`явився представник позивача.

Ухвалою суду від 16.03.2023 відкладено підготовче засідання на 04.04.2023 об 11:40 год.

22.03.2023 від відповідача надійшов відзив вих.№104 від 06.03.2023 на позовну заяву, в якому відповідач просить суд зобов`язати позивача надати відповідачу повний пакет документів.

Суд долучив поданий відзив до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 04.04.2023, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У підготовче засідання, призначене на 04.04.2023, з`явився представник позивача.

Ухвалою суду від 04.04.2023 відкладено підготовче засідання на 20.04.2023 об 11:30 год. Зобов`язано Позивача направити на адресу Відповідача належним чином засвідчені копії:

- договір поставки товару з відстрочкою платежу №39 від 14.03.2022;

- рахунок №39 від 14.03.2022;

- видаткова накладна №48 від 17.03.2022;

- товарно-транспортна накладна №Р48 від 17.03.2022;

- довіреність №23 від 14.03.2022;

- податкова накладна №4 від 17.03.2022 з протоколом цифрового підпису;

- розрахунок пені, інфляційних та річних;

- договір надання правничої допомоги від 02.01.2023;

- ордер на представництво інтересів ДП "ДГ "Дніпро" у Господарському суді Дніпропетровської області від 06.02.2023,

докази направлення подати до суду.

05.04.2023 від позивача електронною поштою надійшла відповідь б/н від 04.04.2023 на відзив.

20.04.2023 від позивача електронною поштою надійшло клопотання б/н від 20.04.2023 про проведення судового засідання без участі представника.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 20.04.2023, представник позивача та представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Судом встановлено, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, найменуванням юридичної особи за ідентифікаційним кодом 00855308 є ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "АНДРІЇВСЬКЕ" ІНСТИТУТУ КЛІМАТИЧНО ОРІЄНТОВАНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ".

Ухвалою суду від 20.04.2023 змінено найменування відповідача з Державного підприємства "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту водних проблем і меліорації національної академії аграрних наук України на ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "АНДРІЇВСЬКЕ" ІНСТИТУТУ КЛІМАТИЧНО ОРІЄНТОВАНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ". Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 28.05.2023. Відкладено підготовче засідання на 16.05.2023 о 12:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 16.05.2023, з`явився представник позивача.

У підготовче засідання, призначене на 16.05.2023, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача зазначив, що додаткових заяв та клопотань не має, не заперечив проти закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

В зв`язку з виконанням завдань, визначених ст. 177 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 16.05.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 08.06.2023 о 10:50 год.

У судове засідання, призначене на 08.06.2023, з`явився представник позивача.

У судове засідання, призначене на 08.06.2023, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, підтримала клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надала пояснення на відзив на позов відповідача.

Ухвалою суду від 08.06.2023 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 29.06.2023 о 10:20 год.

У судове засідання, призначене на 29.06.2023, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У судове засідання, призначене на 29.06.2023, з`явився представник позивача.

В судовому засіданні 29.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2022 року між Державним підприємством "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України", в якості Продавця, (далі - ДП ДГ "Дніпро", Позивач) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту водних проблем і меліорації національної академії аграрних наук України (нова назва - Державне підприємство "Дослідне господарство "АНДРІЇВСЬКЕ" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України"), в якості Покупця, (далі - ДП ДГ "Андріївське", Відповідач), укладено Договір поставки товару з відстрочкою платежу №39 від 14.03.2022 (далі - Договір).

Умовами Договору сторони погодили, що Продавець зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору товар (насіннєвий матеріал: кукурудза, соняшника, проса, овес, гороху, ярового ячменю, сорго суданське, пшениця озима, озимий ячмінь), на вибір Покупця згідно Додатковим умовам (п. 1.1. Договору).

Умови поставки визначені розділом 2 Договору (п.п. 2.1-2.3):

- Продавець постачає товар Покупцю на умовах, наведених у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору;

- товар Покупцю може постачатися партіями. Строки поставки погоджуються сторонами додатково.

- датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару. З дати поставки до Покупця переходить право власності на товар, а також пов`язаний з таким правом ризик випадкової загибелі або пошкодження (псування) поставленого згідно умов цього Договору товару.

Згідно з п.п. 4.1.- 4.2 Договору:

- оплата ціни товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця. Розрахунки за товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Покупець зобов`язується оплатити товар з відстрочкою платежу згідно Додаткових угод, які є невід`ємною частиною даного Договору;

- у разі прийняття Покупцем товару, що не вказаний в доповненнях до цього Договору, Покупець тим самим надає свою згоду, щодо вартості, кількості та асортименту прийнятого ним товару згідно відповідної видаткової накладної. Додатковою угодою №1 до Договору від 14.03.2022 сторони визначили: найменування товару (кукурудза звичайна ДН Хортиця СН (F1), фр 7-0, кукурудза Хотин СН (F1), фр. 7-5); кількість посівних одиниць: по 200 міш. кожного виду; загальна вартість товару - 580 000,08 грн. в т.ч.ПДВ.

Постачання товару здійснюється на умовах: ЕХW: "Франко-склад продавця", розрахунок здійснюється шляхом здійснення оплати вартості товару на поточний рахунок Продавця з відстрочкою платежу до 01.09.2022. Строк поставки: 22.03.2022.

Строк дії Договору - до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань за цим Договором (п.9.1. Договору).

17.03.2022, на виконання умов Договору, Позивач відвантажив (поставив) товар в загальній кількості 400 міш. (по 200 міш. кожного виду), вартістю 580 000,08 грн, про що складено видаткову накладну №48 від 17.03.2022.

Товар (продукцію) отримано представником Покупця 17.03.2022, в кількості 400 т. (2 міш) загальною вартістю 580 000,08 грн, що підтверджується ТТН №Р48.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За результатом проведеної господарської операції з поставки товару, ДП ДГ «Дніпро», як платник податку, на виконання вказаних вимог податкового законодавства, здійснив реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної №4 від 17.03.2022, якої визначено базу оподаткування правочину від 14.03.2022.

Вказаний документ є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає ст. 9 названого Закону, Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Рахунок на оплату товару №39 від 14.03.2022 в сумі 580 000,08 грн виставлено ДП ДГ "Андріївське", проте розрахунку за поставлений товар нездійсненно, що і стало підставою звернення Позивача до суду про стягнення вказаних коштів.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилається на не належне виконання Відповідачем зобов`язання зі сплати заборгованості за Договором поставки товару з відстрочкою платежу №39 від 14.03.2022.

В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України", в якому Відповідач зазначив про не справедливість та не співмірність заявлених штрафних санкцій щодо суми основного боргу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості за Договором поставки товару з відстрочкою платежу №39 від 14.03.2022, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару (постанова Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №910/8612/19).

Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі №909/51/19 вказав, що ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору.

Згідно з ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, одним із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач допустив неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань в частині своєчасного та повного розрахунку за поставлений Позивачем товар, строк розрахунку за який настав 01.09.2022. Вказане призвело до виникнення простроченої заборгованості за Договором від 14.03.2022 в сумі 580 000,08 грн, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина І статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).

Відповідач є порушником зобов`язання, в контексті положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, отже є підставним застосування до нього правових наслідків, встановлених Договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 8.1. Договору).

За порушення строків оплати товару Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. В разі, якщо прострочення перевищить 10 робочих днів, то окрім пені Покупець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 10% від несплаченої суми (п.8.2. Договору).

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (ст.610, п.3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Таким чином, суд зазначає, що розрахунки щодо штрафних санкцій були проведені відповідно до умов договору, які Відповідач у добровільному порядку взяв на себе підписавши відповідний Договір.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що господарським судом встановлено факт наявності у Державного підприємства "Дослідне господарство "АНДРІЇВСЬКЕ" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" заборгованості у загальному розмірі 813 794,67 грн, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо заперечень відповідача, викладених відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість з огляду на таке.

Що стосується стягнення штрафних санкцій, які Позивачем заявлені у позовній заяві, Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що вони є несправедливими та неспівмірними, і на те, що відповідачем не отримував їх розрахунок, то як встановлено судом вище, всі розрахунки були проведені відповідно до умов договору, які відповідач у добровільному порядку взяв на себе, підписавши відповідний Договір. Складений акт про неотримання додатків до позовної заяви співробітниками відповідача, не може бути прийнятий до уваги суду, оскільки матеріали справи містять відповідні докази направлення додатків до позовної заяви на адресу відповідача (а.с. 68, 69).

Суд також звертає увагу, що перевіривши розрахунок позовних вимог, встановлено, що позивачем було нараховано пеню, штраф, відсотки річних та інфляційні втрати в межах норм закону та укладеного між сторонами договору.

Відповідач посилається на те, що він є сільгоспвиробником та знаходиться у скрутному фінансовому становищі, проте у відзиві сам же відповідач зазначає, що забезпечує водопостачанням населення, де проживає понад 2000 мешканців та інші комунальні заклади, а також надає життєво важливі послуги для населення та задіяне у сфері забезпечення продуктами харчування, таким чином підтверджуючи, що має постійний фінансовий дохід та обігові кошти, оскільки надання послуг по постачанню води є доволі прибутковою справою.

Відповідач, так само як і позивач, належить до державних підприємств мережі Національної академії аграрних наук України.

Відповідно до п. 3 постанови НААН від 14.12.2022 № 23/03 «Про підсумки дослідно-експериментальної та фінансово-господарської діяльності державних підприємств і госпрозрахункових установ НААН за 9 місяців 2022 року» у цілях фінансово-економічної безпеки державних підприємств в умовах воєнного стану, зокрема тих господарств, в яких у зв`язному періоді знизилась платоспроможність було витребувано у керівників таких підприємств письмові пояснення, про що складено службову записку з одним переліком підприємств, які погіршили фінансові показники, за підписом начальника відділу наукового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку та прогнозування експериментальної бази Пономарьової Л.А.

Згідно доданого переліку, ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «АНДРІЇВСЬКЕ» ІНСТИТУТУ КЛІМАТИЧНО ОРІЄНТОВАНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НАЦЮНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ не погіршило свій фінансовий показник, що в свою чергу доводить відсуність будь-яких підстав для невиконання взятого на себе зобов`язання за Договором поставки.

Щодо долучених Відповідачем до відзиву копій довідки про несприятливі погодні умови восени 2021 року та у весняно-літній період 2022 року та копії Рішення Одеської обласної ради про наявність обставин непереборної сили на території Одеської області та затвердження переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин від 02.12.2022, суд дійшов висновку, що докази підстави не є належними, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 6.1 договору у випадку настання обставин, що знаходяться поза контролем сторін (форс-мажор), які Сторонами не могли бути передбачені та враховані, як то: стихійні лиха, військові дії, страйки (крім персоналу сторін) - Сторона, що підпала під дію таких обставин, звільняється від відповідальності у вигляді штрафу та пені за невиконання зобов`язань по Договору при умові підтвердження Факту існування форс-мажопних обставин довідкою територіального органу Торгово-Промислової Палати України та, якщо ці обставини стали прямою причиною неможливості виконання договірних зобов язань.

Відповідно п. 6.2 Договору, за настання обставин, що вказані у п. 6.1 даного Договору, Сторона, для якої вони виникли, повинна в триденний термін письмово повідомити другу Сторону про настання таких обставин, з подальшим потвердженням факту існування форс-мажорних обставин довідкою територіального органу Торгово-Промнслово Палати України. Строк надання довідки - 10 календарних днів з моменту повідомлення Стороні про настання Форс-мажорних обставин.

Відповідно до п. 6.3 договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення чи/або несвоєчасне надання довідки, позбавляє потерпілу Сторону права посилатися на такі обставини як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим Договором.

Таким чином, відповідно до умов договору, відповідач мав право повідомити позивача про виникнення обставин, що унеможливили його виконання оплати за поставлений товар, при дотриманні п. п. 6.1, 6.2, 6.3 Договору, що в свою чергу відповідач не вчинив та не повідомив позивача належним чином про виникнення таких обставин.

Також, відповідно до п. 2 ч. З ст. 14 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 14-1., видача сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернений суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Таким чином, Одеська обласна рада не має повноваження на засвідчення форс-мажорних обставин, а отже доданий відповідачем документ не може бути належною підставою для звільнення його від відповідальності у вигляді штрафу та пені.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, Позивачем заявлено про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "АНДРІЇВСЬКЕ" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 91 379,47 грн.

Згідно з ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Практична реалізація принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (з врахуванням правової позиції, викладеної Верховним Судом у Постанові від 08.12.2022 у справі №910/16564/21) відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Так, Позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу надано:

- Договір №02/01-23 від 02.01.2023 про надання правничої допомоги;

- акт про надання правничої допомоги від 05.05.2023;

- рахунок-фактуру №05/05 від 05.05.2023;

- рахунок-фактуру №0505-02 від 05.05.2023.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначенні розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Верховний Суд в постанові від 14.11.2018 у справі №910/8682/18 зазначив, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

В Постанові від 16.11.2022 №870/9/21 викладена позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного суду:

"20. Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N826/1216/16).

21. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п. п. 79 і 112).

22. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268)....".

Водночас зміна суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можлива виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19.

Проаналізувавши детальний опис робіт, який відображений в Акті про надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що відображена інформація про характер наданих адвокатом послуг відповідає документам і інформації, які містяться в матеріалах даної справи.

Оскільки Позивачем заявлено клопотання в порядку п. 8 ст. 129 ГПК України, враховуючи наявність в матеріалах справи детального опису наданих послуг, акту про надання правничої допомоги, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Дослідне господарство "АНДРІЇВСЬКЕ" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" на користь позивача - Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" 91 379,47 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (52071, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Дослідне, код ЄДРПОУ 30093529) до Державного підприємства "Дослідне господарство "АНДРІЇВСЬКЕ" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" (67742, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Андріївка, вул. Центральна, буд. 58, код ЄДРПОУ 00855308) про стягнення заборгованості у розмірі 813 794,67 грн - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "АНДРІЇВСЬКЕ" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" (67742, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Андріївка, вул. Центральна, буд. 58, код ЄДРПОУ 00855308) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (52071, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Дослідне, код ЄДРПОУ 30093529) 580 000,08 грн - основного боргу, 34 306,33 грн - інфляційних втрат, 8 008,77 грн - 3% річних за користування чужими грошовими коштами, 133 479,48 грн - пені, 58 000,01 грн - штрафу, 12 206,92 грн - судового збору, 91 379,47 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 06.07.2023.

Суддя А.Є. Соловйова