Рішення № 112038725, 04.07.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року справа № 580/2989/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пенсії за віком позивачу без врахування пільгового обчислення (згідно ст. 60 Закону 1788) періодів роботи позивача з 04.09.1992 по 30.06.1998, а також з 01.04.1999 по 31.10.2002 у подвійному розмірі на посаді лікаря анастезіолога-реаніматолога у анестезіологічному відділенні Інституту невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака академії медичних наук України;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за віком позивачу та призначити її з врахуванням пільгового обчислення (згідно ст. 60 Закону 1788) періодів роботи позивача з 04.09.1992 по 30.06.1998, а також з 01.04.1999 по 31.10.2002 у подвійному розмірі у анестезіологічному відділенні Інституту невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака академії медичних наук України на посаді лікаря анастезіолога-реаніматолога.

Ухвалою суду від 26.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19.05.2023 зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.07.2023 поновлено провадження у справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що відповідач, обраховуючи індивідуальний коефіцієнт страхового стажу позивача ( «Кс» ), застосував формулу Кс = (См /100% х 12) х2), однак повинен був застосувати формулу Кс = (См х Вс): (100% х 12). У формулі не враховано показник «Вс» (величина оцінки одного року страхового стажу = 1,35). Законні підстави так діяти у відповідача були відсутні, а отже, такі дії відповідача є незаконними.

На думку позивача, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу у подвійному розмірі період роботи 12 років 17 днів на посаді лікаря анестезіолога-реаніматолога у анестезіологічному відділенні Інституту невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака академії медичних наук України, згідно положень ст.60 Закону 1788. Вказані обставини на думку позивача вплинули на розмір пенсії та є неправомірними.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії Головним управлінням не приймалось, тому відсутнє рішення, яке може бути оскаржено, а права позивач не порушені.

Відповідач звернув увагу, що 11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ (далі - Закон № 2148-VІІІ), яким внесено зміни, зокрема до Закону №1058-ІV, розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого, доповнено пунктами 4-3, 4-4 та у частині першій статті 25 друге речення абзацу п`ятого викладено в такій редакції: "За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %", тому в Головного управління відсутні підстави здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

За твердженням відповідача, для зарахування періоду роботи з 04.09.1992 по 30.06.1998 в Інституті невідкладної відновної хірургії імені В.К. Гусака академії медичних наук України на посаді лікаря реаніматолога-анестезіолога анестезіологічного відділення позивач має надати відповідні підтверджуючі первинні документи. До Головного управління документи не надходили, а відповідно ніякого рішення не приймалось.

Крім того, нормами пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV передбачено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

На підставі наведеного відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач 23.05.2023 звернулась Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням відповідача від 08.06.2022 позивачу з 08.05.2022 призначено пенсію за віком виходячи з тривалості страхового стажу 29 років 01 місяць 27 днів, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Не погоджуючись із наведеними показниками, які використані відповідачем під час призначення пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, яким внесено зміни, зокрема до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктами 4-3, 4-4.

Пунктом 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Пунктом 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Аналіз вищезазначених норм Прикінцевих положень Закону №1058-ІV свідчить про те, що у разі перерахунку призначених пенсій застосовується величина оцінки одного року страхового стажу - 1%, а у разі призначення пенсії з 01.10.2017 по 31.12.2017, застосовується величина 1,35%.

Статтею 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір коефіцієнту страхового стажу, станом на час призначення позивачу пенсії за віком 08.05.2022, обраховувався виходячи з показників суми місяців страхового стажу, а також величини оцінки 1 року страхового стажу, що дорівнює 1 за формулою наведеною в статті. Як наслідок, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо необхідності застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Суд зважає на ту обставину, що позивачем не заявлено позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо застосування величина оцінки одного року страхового стажу - 1%, однак серед підстав адміністративного позову зазначено посилання на неправомірність дій відповідача у цій частині, тому судом розглянуто питання про правомірність дій відповідача.

Щодо вимог позивача про зарахування стажу роботи в подвійному розмірі, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до статті 24 Закон №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Так, відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України №303 від 8 жовтня 1997 року проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

Згідно роз`яснення, наданого Міністерством охорони здоров`я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28 травня 2002 року №10.02.11/450 та від 21 червня 2002 року №02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У листі Міністерства охорони здоров`я України від 30.05.2006 №10.03.68/936 зазначено, що періоди роботи на посадах медичних працівників у відділеннях анестезіології, у тому числі у палатах інтенсивної терапії, повинні зараховуватись до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Разом з тим, виходячи з повноважень та обов`язків, які виконують медичні працівники реанімаційних бригад, в тому числі анестезіологи, додаткових вимог, що пред`являються чинним законодавством до них, періоди роботі на посаді анестезіолога-реаніматолога дає право на перерахунок пенсії із зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі.

Як встановлено судом, позивач працювала лікарем анестезіологом-реаніматологом анестезіологічного відділення з 04.09.1992 по 20.09.2004, в обласному лікувально- клінічному об`єднанні Донецького медичного інституту ім. М.Горького, який в подальшому реорганізовано та перейменовано в державну установу «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака національної академії медичних наук України».

Протягом 01.07.1998 - 31.03.1999 позивач перебувала у відпустці по вагітності та пологах та протягом 01.11.2002 - 20.09.2004 перебувала у відпустці по догляду за двома дітьми до досягнення ними 6-ти років.

З аналізу вказаних норм та обставин справи вбачається, що робота позивача з 04.09.1992 по 30.06.1998, а також з 01.04.1999 по 31.10.2002 на посаді лікаря анестезіолога-реаніматолога анестезіологічного відділення дає їй право на перерахунок пенсії із зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі.

Наведені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 11 грудня 2018 року у справі №310/385/17(2-а/310/47/17), від 23 січня 2019 року у справі №485/103/17 та від 4 грудня 2019 року у справі №689/872/17, від 27 лютого 2020 року у справі №462/1713/17

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про зарахування вказаного періоду часу в подвійному розмірі суд вважає необґрунтованим зважаючи на ту обставину, що під час призначення пенсії суб`єкт владних повноважень зобов`язаний керуватись усіма нормативно-правовими актами у сфері пенсійного забезпечення та застосовувати їх.

Порушення прав позивача під час призначення пенсії є самостійною та достатньою підставою для судового захисту і не вимагає додаткових звернень до органу, який допустив порушення прав позивача.

За наведених фактичних обставин справи та правового регулювання суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування пенсії за віком позивачу без врахування пільгового обчислення періодів роботи позивача з 04.09.1992 по 30.06.1998, а також з 01.04.1999 по 31.10.2002 у подвійному розмірі на посаді лікаря анестезіолога-реаніматолога у анестезіологічному відділенні Інституту невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака академії медичних наук України.

Як наслідок, для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком з 08.05.2022 з урахуванням пільгового обчислення стажу роботи позивача з 04.09.1992 по 30.06.1998, а також з 01.04.1999 по 31.10.2002 у подвійному розмірі у анестезіологічному відділенні Інституту невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака академії медичних наук України на посаді лікаря анастезіолога-реаніматолога.

Щодо вимог позивача про призначення пенсії за віком, суд зазначає, що повторне призначення пенсії за віком Законом №1058-IV не передбачено, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нарахування пенсії за віком ОСОБА_1 без урахування пільгового обчислення стажу роботи позивача з 04.09.1992 по 30.06.1998, а також з 01.04.1999 по 31.10.2002 у подвійному розмірі на посаді лікаря анестезіолога-реаніматолога у анестезіологічному відділенні Інституту невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака академії медичних наук України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 08.05.2022 з урахуванням пільгового обчислення стажу роботи позивача з 04.09.1992 по 30.06.1998, а також з 01.04.1999 по 31.10.2002 у подвійному розмірі у анестезіологічному відділенні Інституту невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака академії медичних наук України на посаді лікаря анастезіолога-реаніматолога.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО